АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Перевірка конструкції і технічного оснащення сортувальної гірки

Читайте также:
  1. Активна і пасивна конструкціЇ
  2. Аналітичний метод розрахунку кількості технічного обслуговування і ремонту тракторів
  3. Вибір і обгрунтування конструкції свердловини ударно-канатного буріння
  4. Вплив матеріально-технічного забезпечення на собівартість ремонтно-будівельних робіт
  5. Вплив параметрів технічного стану і ТО на собівартість сільськогосподарської продукції та основні техніко-економічні показники використання МТП
  6. В’язів складеної конструкції
  7. Економічна характеристика процесу матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України
  8. Елементи технічного проектування
  9. З дисципліни «Будівельні конструкції»
  10. Загальні відомості про допустимі зміни параметрів технічного стану складальних одиниць машин
  11. Закономірності і зміни технічного стану машин
  12. Залізобетонні конструкції. Особливості конструювання згинальних елементів.

 

Конструкція і технічне оснащення гірки (план, висота, поздовжній профіль, технічні засоби механізації і автоматизації) повинні забезпечувати безперервне, безперебійне і безпечне розформування составів з вказаною у таблиці 3.7 номінальною швидкістю розпуску в залежності від потужності і оснащення гірки.

Можливість реалізації встановленої швидкості розпуску перевіряється наявністю достатніх інтервалів у всіх комбінаціях розділових елементів спускної частини гірки між суміжними відчепами, які послідовно скочуються у розрахунковому сполученні. Інтервал на розділовому елементі, який представляє собою проміжок часу між моментом звільнення елемента черговим відчепом і моментом заняття його наступним відчепом ( на рисунку 6.1) повинен бути достатнім для зміни розділовим елементом його стану

 

, (6.1)

 

де – мінімальний час, що необхідний для зміни стану розділового елементу.

Величина для гальмових уповільнювачів приймається відповідно до тривалості їх загальмовування та розгальмовування; для розділових стрілочних переводів величина може бути прийнята 1 с.

Інтервали на всіх ізольованих дільницях по маршруту скочування повинні відповідати умові .

 

Рисунок 6.1 – Розрахункова схема розрахунку інтервалу на розділовому елементі

 

Величину інтервалів на розділових елементах слід визначати для розрахункового сполучення бігунів (ШЛ/ПЛ)1-(ШВ/ПВ)2-(ШЛ/ПЛ)3, які представляють собою 4-вісні піввагони з параметрами, наведеними в таблиці 3.2. При переробці на гірці однорідних вагонів іншого типу, приймається сполучення вагонів відповідного типу.

Розрахунки швидкості і тривалості скочування розрахункових бігунів доцільно виконувати шляхом моделювання їх руху з використанням ЕОМ. Допускається виконувати розрахунки також графічним, аналітичним або графоаналітичним методами.

Розрахунки швидкості скочування вагонів в умовах їх гальмування слід виконувати з урахуванням наявної потужності гальмових позицій в залежності від кількості і типу уповільнювачів на окремій позиції.

Швидкість виходу вагонів з гальмової позиції приймається як постійна величина для вагонів певної вагової категорії. При такому підході множина кривих швидкості і тривалості скочування розрахункових бігунів утворює полоси значень (див. рисунок 6.2). Варіювання швидкості виходу розрахункових бігунів з гальмових позицій необхідно здійснювати в межах допустимих режимів гальмування за умови забезпечення допустимих швидкостей їх входу на уповільнювачі гальмових позицій та допустимих швидкостей у розрахунковій точці.

 

Рисунок 6.2 – Схема інтервального регулювання швидкості бігунів у розрахунковому сполученні

 

Перевірку умов розділення вагонів слід виконувати для несприятливих і сприятливих умов роботи гірки. Допустимими є такі конструктивні рішення з вибору поздовжнього профілю, коли для всіх можливих сполучень розділових стрілочних переводів по маршруту скочування на розрахункову колію можуть бути знайдені такі режими гальмування, що забезпечують розділення відчепів у обох розрахункових парах, тобто

 

. (6.2)

Якщо наведена умова не виконується, то слід розглядати інші варіанти конструкції і технічного оснащення: збільшення профільної висоти окремих дільниць гірки, підвищення потужності паркової гальмової позиції, зменшення відстаней між гальмовими позиціями, застосування іншої конструкції плану гіркової горловини.

Визначення техніко-експлуатаційних показників сортувальної гірки для порівняння конкуруючих варіантів її конструкції та технічного забезпечення повинно здійснюватись на основі імітаційного моделювання процесу розформування потоку составів при оптимальних режимах гальмування відчепів.

Порівняння повинно здійснюватись за наступними основними показниками:

– переробна спроможність сортувальної гірки, що досягається;

– імовірність нерозділення маршрутів скочування відчепів;

– обсяги маневрової роботи з ліквідації вікон на підгіркових коліях та наслідків нерозділення маршрутів скочування відчепів.

При цьому в усіх варіантах показники, що характеризують умови безпеки сортувального процесу, не повинні виходити за допустимі значення імовірності перевищення допустимої швидкості входу відчепів на уповільнювачі, імовірності зупинки відчепа в уповільнювачі під час гальмування, імовірності перевищення допустимої швидкості підходу відчепів до вагонів на сортувальних коліях.

Остаточний вибір висоти, профілю та технічного забезпечення сортувальної гірки здійснюється на підставі техніко-економічних розрахунків, що виконуються у відповідності з діючими методичними положеннями порівняння варіантів проектних рішень.

Вихідними даними для імітаційного моделювання процесу розформування потоку составів є:

– крутизна та довжина елементів поздовжнього профілю сортувальної гірки;

– середньодобові розміри переробки;

– характеристика структури вагонопотоку, що надходить у переробку;

– розрахункові значення температури зовнішнього повітря, швидкості і напрямку вітру;

– координати характерних точок плану елементів сортувального комплекту (парку приймання, сортувальної гірки та підгіркового парку);

– координати точок перелому поздовжнього профілю;

– параметри кривих дільниць колій, стрілочних переводів і глухих перехрещень;

– характеристики вагонів, маневрових локомотивів і засобів регулювання швидкості скочування відчепів.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)