ВІД ТЕМИ ДО ЗАДУМУ

Логічно пов'язані один з одним поняття теми і задуму примушують вирішувати цілісний комплекс творчих задач, що виникають в процесі створення твору. Задум твору - це стратегічне рішення, яке дозволить розкрити вибрану тему, яким згодом керуватиметься журналіст. Задум твору - це цілісне уявлення про те, яким буде майбутній твір, в якому аспекті, з якої точки зору, для якої аудиторії буде вирішуватися проблема, розкриватися певна тема.

По великому рахунку тема - це напрям, в якому журналіст вирішив рухатися, а задум - рішення про те, як здійснюватиметься цей рух. Тема чітко визначає проблему, яку слід вирішити, задум - це уявлення про той або інший спосіб вирішення проблеми і, частково, уявлення про ті засоби, які необхідні для досягнення мети.

Кожна проблемна ситуація стає джерелом великої кількості професійних задумів, проте не всі з них рівнозначні і не кожен з них може привести до успіху. Відповідність задуму поставленій проблемі завжди залишається на совісті автора і свідчить про його особисту професійну майстерність.

17.3.1. Поставте собі питання. Знаходячись на стадії чіткого усвідомлення проблемної ситуації, журналіст проте не позбавлений від безлічі питань, на які ще потрібно відповісти, щоб дійти до чіткого уявлення про те, що саме йому належить написати. При цьому мова тут йде не про створення тексту, тобто реалізації поставленої мети, а тільки про її постановку.

Здавалося б, давши відповіді на питання, яка саме проблемна ситуація підлягає розгляду, журналіст повинен тут же отримати і відповідь на нього, проте насправді не все так просто. Будь-яка проблемна ситуація може мати безліч формулювань. Формулювання проблеми тільки наближає нас до відповіді на питання, як слід в цьому випадку чинити, а не дає остаточної відповіді. Якщо у квартирі раптом згасло світло, то розуміння проблемної ситуації приходить негайно - світла немає, але потрібно, щоб воно було. Але кожний прийме своє принципове рішення, тобто виробить свою стратегію, прийде до власного задуму. Один скаже собі - треба щоб світло було, а інший ляже спати, відклавши все до ранку. Хтось негайно подзвонить знайомому електрику, інший стане атакувати ДЕЗ і аварійну службу, а третій стане перевіряти лампочки і пробки, намагаючись вирішити все самостійно. Подібно цьому простому порівнянню кожний журналіст прийме індивідуальне стратегічне рішення, обумовлене великою кількістю обставин.

17.3.2. Прийміть рішення. Принципово тут саме те, які саме рішення необхідно прийняти, щоб мотивація, що привела до формування теми, перетворилася на чітко сформоване рішення про стратегію рішення проблемної ситуації. Таким чином, приймаючи рішення про те, що задум журналістського твору - це стратегічне, принципове рішення про реалізацію поставленої мети (як правило, рішення, роз'яснення, опис або дослідження проблемної ситуації), ми можемо достатньо чітко отримати уявлення про структуру її формування.

Зрозуміло, слід вирішити, яку саме дія у зв'язку з піднятою нами проблемою ми збираємося здійснити. Найпростішою відповіддю була б відповідь - нічого робити не треба, рано, пізно або безглуздо, тобто дати відповідь, яка б закрила питання на цій стадії. Так, до речі, буває досить часто, коли журналіст розмірковує над ситуацією детально і обгрунтовано.

Інше рішення - треба щось робити. Теж досить розпливчате формулювання, оскільки воно абсолютно не відповідає на питання: а що саме. Набагато краще, якщо журналіст на інтуїтивному рівні або із інших причин дасть більш точну відповідь. При цьому незліченність варіантів може бути зведена до типових ситуацій, які майже завжди приводять до досягнення позитивного результату.

17.3.3. Знайдіть стратегію. Отже, журналіст, усвідомивши проблему, може прийняти такі рішення стратегічного рівня:

- Ситуація повинна стати надбанням гласності, «про це не можна мовчати».

- В ситуації необхідно розібратися, зрозуміти причини, структуру, головні її елементи (відповівши на 5-6 основних питань).

- У ситуації можуть бути наслідки, про які необхідно сказати.

- Ситуація дійшла до критичної межі, необхідне щось зробити і про це необхідне сказати всім («треба щось робити»)

- Ситуація нова, цікава, незвичайна, актуальна і т. д., і цього досить, привід для публікації є.

- Треба пошукати вирішення ситуації, раціональні варіанти, це буде корисно всім («а як же тепер бути?»).

- У мене є розуміння того, що слід зробити («Я знаю, як треба»).

- Проблема складається з фактів, і вони повинні стати суспільним надбанням («Ось вам все, що я знаю, робіть висновки самі»).

Це тільки частина можливих стратегій, але будь-яке із стандартних рішень краще, ніж відсутність певного підходу. Ухвалюючи те або інше рішення, журналіст не просто полегшує собі завдання, він грунтується на професійній або громадянській позиції, з якою проблема буде ним розглядатися надалі. І діапазон тут украй широкий - від відчужено незалежного погляду аналітика до суб'єктивної особистої участі. При цьому будь-яка позиція, достатньо виправдана, має право на існування і не може бути визнана поганою або неналежною, оскільки вона є віддзеркаленням особи автора, який її зайняв. Таким чином, журналіст, відповівши на перше питання, стане на один крок ближче до розуміння загальної стратегії досягнення мети. Зрозуміло, йому ще належить багато зробити, перш ніж він перейде до її реалізації, але головна відповідь йому зрозуміла. Звичайно, для конкретних дій цього ще недостатньо, оскільки розуміння того, що саме належить зробити, не відповідає на питання, як це буде зроблено, а це важливе питання, абсолютно органічне в структурі процесу прийняття стратегічного рішення.

17.3.4. Уявіть результат. Саме питання про шляхи реалізації поставленої мети (комплекс методів) постане перед автором, якщо він вже здогадується, який об'єм роботи йому належить зробити. Якщо уподібнити цю стадію побутової ситуації, при якій людина, опинившися в ситуації вибору, розуміє, що саме слід зробити (наприклад, перебуваючи у депресії, говорить собі про те, що щось в житті необхідно змінити) він тим самим ставить перед собою загальну, досить абстрактну мету. Але якщо він зрозуміє, що змінити потрібно ритм життя або змінити роботу, він ще на один крок наблизиться до досягнення результату. Так само і журналіст, сказавши собі: я проаналізую проблему з усіх боків, дам вичерпну плюралистичну її картину або, навпаки, вирішивши тільки показати її існування, не тільки дасть собі простір для уяви і творчості, але і зробить крок на шляху вибору жанру, способів і методів, якими він користуватиметься. Саме на цій стадії визначаються десятки реальних аспектів, які стануть визначаючими в найближчому майбутньому, - хто саме візьметься за реалізацію задуму, які засоби будуть на неї витрачені і т. д., тобто визначиться питання про те, як саме досягатиметься поставлена перед автором мета. Так формується задум.

17.3.5. Визначтеся з виконавцями. Проблема усвідомлюється, виявляються її ключові аспекти і на підставі цього приймаються стратегічні рішення. Вони зумовлюють і більшу частину тактичних ходів, які належить зробити. Зокрема, визначається жанр (наприклад, розслідування, для якого необхідно підготувати все необхідне – використати досвідченого професіонала, який має необхідні навики роботи в даній стилістиці, визначити витрати й інші конкретні дії, необхідні для реалізації мети. На цій стадії стає зрозуміло, що саме потрібно зробити, щоб ситуація виявилася вирішена, і це стає цілісним, комплексним, принциповим планом, а не набором дрібних деталей або списоком приватних прагматичних дій.

17.3.6. Поставте мету. Таким чином, формуючи задум твору, журналіст або колектив, який працює над певною темою, ставить перед собою мету, яка можна звести до ряду цілком чітко сформульованих кроків.

- Визначає проблему або проблемну ситуацію, яку належить вирішити.

- Визначає мету, яку необхідно досягти (як правило, вона полягає у вирішенні проблеми).

- Визначає загальну методологію її досягнення у загальних рисах (вибирає комплекс методів, які будуть використані).

- Визначає напрям, авторську позицію і кут розгляду проблеми.

- Визначає цільову аудиторію і стратегію дії.

- Визначає бажані і можливі результати майбутніх дій.

- Визначає виконавців, витрати, головні напрями дій на рівні загального стратегічного плану.

- Формує план, на основі якого будуть сформульовані конкретні дрібні завдання, роздані необхідні доручення, здійсняться конкретні локальні дії.

Ця стадія роботи вимагає серйозних зусиль, які створять необхідне інформаційне забезпечення для бездоганного виконання стратегічної установки. Буває так, що на стадії первинного осмислення задуму журналіст ще не готовий до його формування. Йому потрібен час, збір необхідної інформації, додаткові консультації та ін., без яких неможливо обійтися. Особливо це стосується вузькопрофесійних, специфічних проблем, таким як економіка, атомна енергетика, біоніка, фізика, антропологія тощо, через те, що саме на цій стадії вкрай корисними виявляються професійні консультації експертів або залучення їх до творчого колективу.

Ця фаза творчої діяльності визначає не тільки форми, але і напрям активності журналіста. Пам'ятаючи про те, що журналіст є соціально активною особою, здатною впливати на аудиторію, змінювати громадську думку, саме на стадії формування задуму необхідно планувати як результат дії, так і кінцеву мету твору. Відповідаючи на питання, що я зроблю, щоб розкрити тему, журналіст повинен відповісти ще й на питання, чого я хочу добитися, що має відбутися після мого виступу.

17.3.7. Орієнтуйтеся на результат. Наївно вважати, що це питання не ставиться тоді, коли автор замислює той або інший твір. Аспект практичної користі, направленої на досягнення конкретного результату (прагматичної адекватності) - один з найважливіших для журналістики. Звичайно, вважає автор, якщо я про це розкажу, читачі стануть більш підготовлені до проблеми, знатимуть, як належить чинити. Коли я про це повідомлю, думає іншій, ніхто більше не зможе так всіх обдурювати. Але в тому і іншому випадку автори безумовно знають, якого результату дії вони хочуть добитися, що повинне змінитися в суспільній свідомості після того, як їх текст стане надбанням громадськості. І тут, звичайно, є безліч варіантів, але головне, щоб розуміння кінцевого результату було досягнуте до того, як твір буде написано. Досягнення поставленої мети - тобто дотримання принципу прагматичної адекватності - ознака ефективної, професійної журналістики, якщо ж результат дисфункціональний (привів до незапланованого, несподіваного результату) - це може стати серйозною соціальною проблемою. Дуже характерним прикладом дисфункціональності став випадок з публікацією в датській газеті карикатур на пророка Мухаммеда, який викликав шквал обурень в ісламського світі, - чого зрозуміло, автори публікації не планували добитися.

Поиск по сайту: