МАСОВА АУДИТОРІЯ

Саме для цієї аудиторії і вестиме оповідання журналіст, маючи на увазі, що масу різноманітних людей - різної статі, віку, освіти, професій, політичних поглядів і т.п. - робить аудиторією об'єднуючий чинник, наприклад мешкання в місті Житомир або в Житомирський області. Виходячи з цього, ми можемо припустити, що всім їм, незалежно від відмінностей, має бути цікаво все, що пов'язано з розвитком їх місця проживання, бо це стосується кожного майже в рівному ступені. Звичайно, одних розвиток міста або області хвилює більше - це активна частина громадян, інших менше - пасивна частина, її завжди, як правило, більше, а деяких це не хвилює зовсім. Але установка статистичної більшості все ж таки така, що розвиток міста, області - зона їх інтересу. Таким чином, ми орієнтуємося не на якогось окремого городянина, а на узагальнене уявлення про нього. Ми апелюємо не до конкретної особи, а до громадської думки, що складається з сумарних поглядів більшої частини аудиторії.

Могла б бути наша аудиторія іншою при тій же події? Поза сумнівом, могла б. Наприклад, молоді батьки, яким слід було б розказати про заходи по соціальному захисту молодих сімей, використавши приклад допомоги мерії сім'ї громадянина N. як свідоцтво про систематичну діяльність властей в цьому напрямі. Насправді, типів аудиторії може бути велика кількість, залежно від тих критеріїв, які ми виберемо для визначення її меж. І кожного разу вся сукупність аспектів, що включаються нами в публічний текст, буде змінюватися, коректуватися залежно від особливих соціальних характеристик цієї аудиторії.

Традиційно неспеціалізовані видання, теле- та радіопрограми направлені на достатньо великі аудиторії, де статистична більшість максимально усереднена, а різні установки знівелювали загальним вектором суспільного інтересу. Часто єдиним об'єднуючим чинником таких аудиторій є загальна комунікативна інтенція, тобто мотивація на звернення до ЗМІ, територіальна або національна єдність та інші такі ж загальні характеристики. В цьому є і плюси, і мінуси, такі як поголовна незадоволеність складом програм національного каналу, який, орієнтуючись на максимально широку аудиторію - всю країну в цілому, - наповнює прайм-тайм програмами розважального характеру, що мають високі рейтинги. Рейтинг - дуже точний маркер, який визначає, що саме подобається більшій частині аудиторії. При цьому, якщо менша частина - а це десятки мільйонів -- не грає ніякої практичної ролі, оскільки більшість - це сотні мільйонів, а статистика в таких речах невблаганна.

Орієнтація на масову аудиторію - одна з головних особливостей текстів журналістики.

Унікальність адресата в системі масової інформації зникає, так само як і унікальність змісту тексту. Система масової інформації і система інформації міжособової - дві принципово різні комунікативні системи як структурно, так і типологічно. При всій, здавалося б, простоті цієї думки, вона часто є далеко не очевидною для багатьох молодих журналістів, які не можуть провести межу між тим, що цікаво саме їм як особі та ще комусь, навіть багато кому, що приводить до появи приватних, несоціальних, прохідних тем, якими переповнені сучасні, особливо регіональні, газети і телеканали. Чудовий приклад подібного підходу навели Ільф і Петров в «12 стільцях», цитуючи статтю «Потрапив під коня громадянин О. Бендер», яка дуже схвилювала зі всієї читацької маси тільки мадам Гріцацуєву і самого потерпілого. А Марк Твен говорив про це так: «Існує тільки одне правило, як писати листи. Або ви його не знаєте, або настільки дурні, що не зважаєте на нього. Це просте і ясне правило: пишіть лише про те, що цікаво вашому адресату»[2]. Адресат журналіста - масова аудиторія, і тому приватна, несоціальна журналістика - свідоцтво принципового нерозуміння її суті, слабої професійної підготовки, відсутність досвіду.

Поиск по сайту: