СТРУКТУРА СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ ТЕМИ

Як ми вже встановили, основою вибору теми завжди є соціальна суперечність, яка частіше за все визначає наявність соціальної проблеми. Саме ця проблемна, конфліктність і мотивує журналіста на створення твору. Він говорить собі: ось ситуація, про неї потрібно розказати. Або - це проблема, ось про що я писатиму. Або розуміє, що в обстановці, що склалася, не можна не написати про те, що цю обстановку визначає.

Отже, вибираючи тему майбутнього твору, журналіст через цілий ряд причин отримує мотивацію на його створіння. Чи стане основою подібної комунікативної інтенції редакційне завдання, планова робота, аналіз ситуації, усвідомлення існування соціальної проблеми або вторинні обставини - потреба в самореалізації.

Наступною стадією є визначення вузького сегменту області події, в якому знайдена проблемна ситуація і, отже, предмет майбутнього твору. Насправді ніхто не креслить на папері коло або квадрат, ділячи події на сегменти і розтинаючи життя тематичними межами. Все відбувається набагато швидше і простіше, на рівні миттєвого аналізу, після якого журналіст від питання, що б такого написати, переходить до чіткої впевненості - писати необхідно про це. Вибір теми суб'єктивний, внаслідок того, що особа автора завжди є ключем до розуміння журналістики, її ядром, її стрижньовою лінією. Тут не можна відкинути убік виховання і емоційне сприйняття, особисті і соціальні переконання, життєву позицію і настрій, врешті-решт, це все грає величезну роль в той момент, коли ухвалюється рішення написати про щось конкретне, про певну проблему. При цьому навіть на цій, не оформленій вербально стадії, закладається система, яку згодом автор виразить в жорсткій структурі тексту, фактології, аргументування, в образах.

Чітке усвідомлення суті проблеми - третя стадія, без якої не можна рухатися далі. Тут приховано безліч нюансів, які, по великому рахунку, вторинні, але про які слід знати. Ступінь усвідомлення суті проблеми знаходиться в прямому зв'язку з точністю визначення теми. Припустимо, журналіст розуміє, що з економікою щось не те, ростуть ціни, життя стає важчим. Таке аморфне уявлення примусить його задуматися: що треба написати про економіку, а це настільки абстрактно, що викличе масу природних утруднень і мало наблизить автора до конкретної теми. На цьому етапі не можна зупинятися, навіть розуміючи, що зростання цін і погіршення життя - наслідок цілого ряду, а не однієї якоїсь проблеми. В соціальній дійсності так частіше всього. Тому, даючи собі завдання розібратися у всіх проблемах, журналіст поставить перед собою завдання, яке відразу розв'язати неможливо, результатом вирішення якого буде, в кращому разі, поверхневий оглядовий матеріал, а в гіршому - безплідні творчі муки. Отже, стадія усвідомлення і формулювання проблеми полягає саме у виділенні тієї самої проблеми, яку журналіст розглядатиме. Чому він вибере саме її - справа суто професійна і особиста. Комусь ближче одне, комусь інше, хтось компетентніший в питаннях інфляції, інший більше знає про бізнес. Тому, відповівши на питання, в чому саме полягає проблема, яку я описуватиму, журналіст достатньо точно визначить тему свого твору.

Останньою стадією цього процесу звичайно буває чітке формулювання проблемної ситуації, при якій журналіст розуміє її не просто на рівні загального, неусвідомленого образу, а може сформулювати в короткій і достатньо визначеній вербальній формі. Як не дивно, але саме це викликає дуже великі ускладнення в практичній журналістиці, тому часто нею нехтують, думаючи, що точніше формулювання буде згодом, і, тим самим, прирікаючи себе на додаткові роздуми, муки і незадоволеність редакторів, які завжди хочуть визначеності. Краще всього витратити час саме на формулювання, яке може бути попереднім, не зовсім готовим, але визначеним, ніж рухатися далі, такого формулювання не маючи. Якщо журналіст з упевненістю може сказати, що за останні півроку ціни виросли майже удвічі, а зарплата зовсім не збільшилася, і в цьому полягає проблема, він досить точно визначить тему власного твору, яка майже напевно полягатиме у вивченні реакції суспільства на інфляцію. Якшо зупинитися лише на думці про те, що ми стали чомусь гірше жити, то він довго переконуватиме редактора, що тема варта тієї площі, яку він просить під свій матеріал.

В хорошому і точному формулюванні проблеми майже завжди міститься основа для пошуку відповіді на її вирішення або, в усякому разі, підказка.

Будучи професією системної і соціально інтегрованої, журналістика безумовно пов'язана саме з логічністю і природністю переходу від однієї стадії творчого процесу до іншої. Таким чином, перехід від формулювання проблеми до задуму її рішення стає не тільки корисним в практичному значенні, але і необхідним етапом творчої діяльності журналіста, який і методично, і творчо виправдовує безліч зусиль, які йому необхідно для цього прикласти.

Поиск по сайту: