ВІД ЗАДУМУ ДО ІДЕЇ

Формування остаточної ідеї стає останнім етапом перед стадією написання тексту. Нечітке бачення того, як виглядатиме твір на сторінці газети або телеекрані, конкретизоване, частково на рівні теми і задуму, повинне нарешті втілитися в чіткі, конкретні рішення.

17.4.1. Що таке ідея. Саме ідея стає тією рушійною силою, яка змушує журналіста сісти за чистий лист або перед комп'ютером і оформити свої задумки у виразний, вивірений текст, який буде опублікований. При цьому абсолютно не принципово чи стане він твором, надрукованим на папері, чи втілиться у візуальні або акустичні форми, оскільки саме в тексті містяться основні аргументи, той емоційний і соціальний посил, який називається текстовим втіленням авторської свідомості.

Саме на рівні ідеї створюється цілісне, образне і фактичне бачення майбутнього твору, який авторові тільки і залишається як перенести на папір, втілити в словах, реченнях та абзацах. Ідея - це капсула, матриця майбутнього твору, в якій майже не залишається місця запитанням. Після того, як сформована остаточна ідея, її залишається перенести на папір, і чим точніше пройдена ця стадія, тим менше часу залишається до кінцевого результату.

Ідея - це бачення прагматичних завдань, які необхідно вирішити, щоб досягти поставленої мети і реалізувати задум. Таким чином, формулювання теми ставить проблему, задум задає мету (частіше всього рішення проблеми або чітке її висвітлення і аналіз), а ідея визначає утилітарні завдання, які потрібно вирішити, щоб досягти мети.

Визначаючи цю послідовність творчого процесу образно, уподібнимо проблему змінити обстановки провінційного міста на іншу. Задум твору у такому разі можна представити, як рішення перебратися в столицю, добитися там успіху або зробити кар'єру (як д'Артаньян виїхав за славою до Парижа). Ідея - це та низка конкретних завдань, які належить вирішити, щоб досягти кінцевої мети: вивільнити час, купити квитки на потяг, дістатися до станції та сісти у вагон, дістатися станції призначення і тільки потім потрапити в кінцеву крапку. Звичайно, ми можемо сісти на літак і проминути ці завдання, але тоді будемо вирішувати інші, не менш важливі завдання.

Досягнення однієї кінцевої мети, тобто реалізації одного задуму, який може виникнути у багатьох журналістів в подібних умовах, має сотні способів вирішення на рівні конкретної ідеї, тобто є абсолютно творчим, індивідуальним аспектом журналістики. Один і той же задум приводить до безлічі потенційно успішних ідей і до безлічі варіантів остаточного твору.

Не можна переоцінювати значення цієї фази творчої діяльності, оскільки саме вона визначає успіх кінцевого результату. Ідея є основою цілого комплексу безлічі творчих рішень, які починаються з визначення всієї сукупності фактів, які увійдуть до майбутнього твору, до остаточного вибору точного журналістського «ходу», знахідки в подачі матеріалу, того, що професіонали називають «фішкою» твору. Якщо є речі, які надзвичайно складно алгоритмізувати, то поняття «фішки» одне з них. Іноді це образ, точно знайдений в контексті обставин, що описуються, іноді - незвичайний поворот проблеми, іноді - абсолютно нова точка зору. Кожного разу на рівні ідеї журналіст змушений шукати той, єдино вірний, індивідуальний підхід, який не тільки реалізує поставлену задачу, але і додасть його твору неповторної авторської індивідуальності.

17.4.2. Структура формування ідеї. Для більш точного розуміння процесу формування ідеї потрібно уявити все коло завдань, які повинен вирішити журналіст на цій, поки що попередньої стадії своєї творчої діяльності. При цьому саме формулювання «попередня стадія» не повинне вводити в оману своєю, здавалося б, необов'язковістю, вторинністю. Жоден крок творчого процесу - від формулювання теми до народження сформованої ідеї твору - не може бути редукований, пропущений, оскільки цей шлях є системним, цілісним процесом, що стійко сформувався в практиці журналістської діяльності.

Ø Будьте послідовні. Логіка проходження етапів творчості така, що кожний правильно і професіонально виконаний крок наближає нас до результату, яким повинен стати остаточно написаний або знятий твір, твір опублікований, став надбанням суспільства, дійшов до аудиторії.

Нагадаємо логіку дій журналіста у вигляді тез, щоб аналіз структури задуму став більш зрозумілий. Отже, формулювання теми пов'язане, в першу чергу, з розумінням суті проблемної ситуації і визначенням сегменту ситуаційної сфери (сукупність всіх подій реальної дійсності, які можуть бути описані журналістом і стати основою його твору). Тут визначається предмет опису, тобто достатньо абстрактне поняття, пов'язане з існуванням проблеми. Наприклад, проблеми економіки, стан культури і т.п. Саме предмет і розуміння проблеми ставлять перед журналістом мету на цьому етапі. Мета - вирішення ситуації в принципі.

Задум твору визначає, як саме буде розв'язуватися проблема, якими шляхами і з якою стратегією ми підійдемо до реалізації мети. На цьому етапі тема конкретизується до абсолютно визначеного формулювання, яке обмежує цілу масу події до вузького сегменту конкретних подій і фактів. Але найголовніше, задум знову конкретизує тему до формулювання головної думки, яка і стане основною лінією твору. Саме на цій стадії визначається кут розгляду теми, основні вектори напряму публіцистичної думки журналіста. Коли журналіст формує в своїй свідомості загальну спрямованість подальшої роботи, концептуальні шляхи пошуку, тобто створює загальне і цілісне уявлення про те, як саме буде досягнута мета, він готовий до створення ідеї.

Ø Конкретизуйте. Таким чином, сформульована тема природно приводить до виникнення задуму, а та, у свою чергу, до конкретної ідеї його втілення. Кожного разу відбувається не просто осмислення, але конкретизація аж до чіткого плану дій. Рівень формулювання ідеї завжди має практичний результат - план, де покроково намічено вирішення комплексу прагматичних задач: попередній робочий хедлайн, або заголовок, який акумулює в собі головну думку, список адрес, телефонів, джерел, до яких слід звернутися. Чим ближче стадія творчої діяльності до написання тексту, тим більше доводиться виконувати конкретної роботи і тим більшою мірою журналіст обростає інформацією, в якій належить детально розібратися.

Ø Робіть замітки. В робочому блокноті в цей період з'являються записи і варіанти майбутнього тексту, фрагменти інтерв'ю, безліч планових поміток, вказуючих, коли і з ким слід зустрітися, від кого або звідки отримати інформацію. Це найбільш трудомістка стадія роботи, оскільки саме у цей момент кількість найрізноманітнішої інформації починає наростати спонтанно, лавиноподібно, інформація практично не структурується.

Ø Шукайте сюжети. Саме на стадії ідеї народжуються сюжетні лінії, виникає загальне уявлення про ті історії, які увійдуть до майбутнього твору, з'являються особи, долі, емоції та вибудовується загальна канва майбутнього тексту. Хороша ідея - це повне детальне уявлення про кінцевий результат, яке залишається грамотно і чітко перенести на папір. Попередні замітки, варіанти чи цілі фрагменти готового тексту з яскравими образами, незвичайними поворотами, яскравими фразами – наслідок того, що журналіст вже виконав на цій стадії. По суті, він практично готовий до написання тексту і цей крок - остання стадія його роботи.

Ø Уявіть текст цілком. В думках журналіст вже бачить текст повністю готовим, його жанр, стилістику і архітектоніку. У цей момент готова навіть тональність, ритмічна база, якої дотримуватиметься автор. Ідея стає все більш визначеною у міру накопичення матеріалу, набуває рис цілісного твору. Більш того, багато журналістів, записники яких публікуються, сберігають в них майже готові фрагменти які залишається змонтувати в готовому тексті.

Ø Слідуйте правилам. Отже, структура формування ідеї має наступні елементи:

- від мети журналіст переходить до формулювання конкретних завдань на рівні чіткого і детального плану дій;

- визначає жанр, формат, стилістику і архітектоніку майбутнього твору;

- визначає головну думку твору, наскрізну ідею, те, що саме він хоче сказати у своєму тексті (формує заголовок або хедлайн);

- визначає героїв, обставини їх дій, ситуації, конкретні місця, в яких буде відбуватися дія;

- збирає попередню інформацію, придумує нові повороти, цікаві образи, накопичує фрази, цитати, ілюстрації і т. п.;

- створює плани інтерв'ю, зйомок, план твору, пише при необхідності тези або конспекти;

- визначає образотворчі і виразні засоби, які належить використовувати, композицію твору, його спрямованість, власну позицію і т. д.;

- визначає головні аспекти проблеми, які вимагають розробки, виділяє складові аспекти головної думки.

Звичайно, в реальній практиці кроків може бути більше або менше, залежно від індивідуальності автора, щось відбувається на рівні інтуїції, якісь кроки об'єднуються або пропускаються, щось робиться зовсім по-іншому. Ми не прагнемо повної алгоритмізації процесу творчості, а лише того, щоб дати розуміння про необхідні кроки в загальному випадку. Більш того, якщо зрозумілий принцип, то деталізація тут не потрібна.

Поиск по сайту: