Смерть Мілошевіча

 Складно уникнути того відчуття, що Слободан Мілошевіч (Slobodan Milosevic), померши в камері, нарешті добився успіху в своєму непохитному прагненні обдурити правосуддя.

‚ Чотири роки і сотня мільйонів доларів були витрачені на те, щоб відучити Балкани від ведення безплідної політики етнічної помсти та взаємних претензій.

ƒ Була поставлена мета: створити процедуру особистої юридичної підзвітності тих політиків і військових, які найбільше відповідальні за жахливі злочини проти людяності, зроблені в 1990-і рр. в колишній Югославії.

Œ Ніхто не несе більшої відповідальності за ці злочини, ніж Мілошевіч. Головний прокурор трибуналу ООН Карла дель Понті (Carla Del Ponte) заявила італійському журналісту: «Для мене смерть Мілошевіча — повна поразка». Без офіційного засудження Мілошевіча у тих, хто пережив звірства, залишаться лише важкі спогади, а сербські націоналісти отримають мученика.

Смерть Мілошевіча стала поганою новиною і для поняття міжнародного правосуддя, що зароджується, але ми сподіваємося, що це не повна поразка. Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії був створений в Гаазі майже 13 років тому, ставши першим міжнародним судом по розслідуванню військових злочинів після процесів в Нюрнберзі й Токіо після Другої світової війни. Він був покликаний показати, що жоден національний лідер, як би високо він не був поставлений, не може безкарно скоювати жахливі злочини.

 Це ще належить довести. Гаагський трибунал виявився неповоротким і дорогим: з 161 звинуваченого було засуджено 32 особи. Гірше того, двоє найвідоміших лиходіїв з його списку залишаються на волі — це лідери боснійських сербів Радован Караджіч (Radovan Karadzic) та Ратко Младіч (Ratko Mladic). Вони звинувачуються в знищенні тисяч чоловіків і хлопчиків-мусульман в Сребреніце в липні 1995 р.

Ž Сумнівно, що трибунал здійснить на сербів напоумляючу дію. На думку деяких критиків, Гаага дуже далеко від Балкан для того, щоб серби мали хоч якесь відношення до процесу. Та все ж справа Мілошевіча, доведена до кінця, значно посилила б авторитет міжнародних трибуналів.

Висновок. Одна смерть не може відкинути ідеї про те, що тим, хто здійснює злочини проти людяності, не уникнути кари. Справедливість виявляє себе в тому, що Мілошевіч помер в камері, а не у керма влади або в почесному засланні.

«New York Times», США.

Редакційна стаття, 14 березня 2006

Будь-який текст, написаний відповідно до цього принципу, сприйматиметься як гармонійний, такий, що ясно виражає думку — саме цього найчастіше достатньо для більшої частини інформаційних та публіцистичних матеріалів і так бракує творам молодих журналістів. Зрозуміло, це не гарантує того, що текст сприйматиметься ще й цікавим і таким, що захоплює уяву, оскільки для цього використовуються зовсім інші засоби. Структурна цілісність є головною складовою прагматичної адекватності тексту, обов'язковою умовою того, щоб він правильно був зрозумілий, точно і повно розкрив головну суть проблеми, описав явище або подію. Естетична оцінка тексту зажадає уяви, таланту, майстерного володіння мовою. Те, що зрозуміло, не завжди приносить задоволення, і часто ми, яскраво, у фарбах на словах описуючи якусь подію, втрачаємо, намагаючись перекласти розповідь в письмову форму, відчуваючи якесь нез'ясовне почуття боязкості перед написаним словом, втрачаємо те, що називається атмосферою, фарбами реального життя.

22.2.3. Знайдіть образ. Як правило, скучний і нецікавий текст, більш схожий на прес-реліз, ніж на журналістський твір, виникає тоді, коли в ньому немає образів. Сила образу не в самоцільній барвистості чи яскравості мови, а в здатності передати більш ніж одну думку, зв'язати воєдино розрізнені, здавалося б, факти, додати тексту експресії і відтінки «смаку», що відчуваються на рівні інтуїції.

Визнані майстри журналістики завжди прагнули саме цього — показати за сухими фактами дихання теперішнього часу, передати відтінки, півтони і нюанси, використовуючи багатий досвід літератури, засоби мови, ерудицію і смак. Мислення людини при першому контакті схоплює ситуацію повністю, на рівні цілісного образу, який тільки згодом піддається раціональному аналізу. Часто ми розуміємо, відчуваємо недоладність, невідповідність або проблему в ситуації, але не можемо точно визначити, що саме тут не так. Саме це інтуїтивне образне сприйняття лежить в основі концептуального мислення, яке вибудовує не стільки ланцюг висновків і фактів, скільки послідовність, строгу систему образів.

Безліч фактів, поєднаних в образи, дозволять нам не тільки неймовірно розширити змістовну складову нашого тексту, але роблять текст живим, таким, що зачіпає якнайтонші струни душі читача, дозволяє викликати у відповідь реакцію, будувати ефективний діалог автора і аудиторії.

Проте, перш ніж шукати образ, необхідно добитися структурної цілісності фактів та ідей. Перевернена піраміда незамінна для вирішення цієї, здавалося б, окремої задачі, і потрібно витратити немало зусиль, щоб цієї цілісності досягти.

22.2.4. Згрупуйте факти. Звичайно, в ідеальному випадку, приступаючи до побудови тексту, журналіст повинен точно сформулювати головну думку, вербалізувати думки про те, що саме він хоче розказати читачу в чіткому й точному хедлайні. Думка, усвідомлена до початку писання, завжди групує, направляє мислення, граючи роль своєрідного дороговказу, стрижня, на яку нанизується оповідь. Більш того, ключова лінія твору, як правило, містить в собі не тільки головну суть проблеми або головний аспект події, але і містить відповідь на найголовніше питання. Побудова тексту за принципом зверху вниз підпорядкована деревовидній структурі мислення, коли головний стовбур ідеї природно розпадається на осьові гілки аспектів, а ті, у свою чергу, на поросль фактів, деталей та подробиць.

Проблема полягає в тому, що такий стиль побудови тексту вимагає тренованого, аналітичного мислення і строгої розумової дисципліни, які не дають свідомості мимовільно йти убік, відволікатися на дрібниці, а іноді й взагалі йти убік, на ходу змінюючи правила гри. Просте в теорії опиняється складним в реалізації, оскільки наше мислення розвивається не як комп'ютерна програма в ідеальному поєднанні формуючих його умов, а в реальній дійсності. Безліч чинників впливає на формування здатності висловлювати думку на папері — виховання, культура, стиль мислення, прийнятий в тій соціальній групі, в якій живе людина, манера висловлюватися, етикет і т.д. Правила хорошого тону заперечують доцільність викладу з найголовнішого, рекомендуючи заздалегідь підготувати аудиторію до суті, тобто «підвести». Ці принципи, що мають протилежні вектори, які жодним чином не поєднуються, але виховані ми під впливом хорошого тону, який диктує нам соціально-культурне оточення. Таким чином, уміння починати з головного, закладено в нас і є природним для нашого мислення, з часом розмивається, зберігаючись на інстинктивному рівні, і виявляється лише зрідка. З цього приводу існує безліч анекдотів і забавних історій, оскільки прагнення до підготовки до головного, що чудово поєднується з вихованням, абсолютно не спрацьовує там, де необхідна миттєва реакція, наприклад в екстремальній ситуації.

Ніхто довго не буде обгрунтовувати положення про те, що під час пожежі потрібно рятувати своє життя, і відразу кричить «Пожежа!», тільки після цього побудувавши ланцюжок наслідків, ніхто не стане починати здалеку, коли його грабують, а відразу кричить «Караул!».

Розпатланий слуга вбігає в кабінет англійського лорда з криком «Повінь, сер, рятуйтеся!».

— Ви поводитеся огидно, Джон, — говорить незадоволений лорд. — Вийдіть геть і доповідайте, як годиться!

Слуга виходить в коридор і, привівши себе в порядок, статечно заходить знову.

— Темза, сер!

Цей анекдот якнайкраще передає стилістику побутового спілкування і яскраво показує, як в цій ситуації можна точно сформулювати свою думку в стилі прекрасного творчого хедлайна.

Проте в журналістській практиці часто виходить так, що структурований текст розпадається на другому-третьому абзаці, не звертаючи уваги на те, що автор намагається утримати його на основній лінії.

Саме в цьому випадку слід використовувати метод побудови від низу до верху, який технологічно більш трудомісткий, але майже завжди дає можливість отримати цілком задовільний результат як змістовно, так і в структурі.

Поиск по сайту: