Крос-культурний аналіз

Культура визначає індивідуальність людської групи (організації) так само, як особистісні характеристики визначають особливості індивіда. Крім того, культура і особа взаємодіють (культура визначає індивідуальність особи).

Класифікація макро- і мікрокультур за наступними десятьма категоріями, що характеризують будь-яку групу (організацію) незалежно від географічної локалізації та виду бізнесу:

• Сприйняття себе та простору.
• Спілкування та мова.
• Одяг та зовнішній вигляд.
• Їжа та пов’язані з нею норми етикету.
• Поняття часу і ставлення до нього.
• Міжособистісні відносини.
• Цінності та норми.
• Вірування та світогляд.
• Процес мислення і навчання.
• Методи і прийоми роботи.

Як альтернативні або доповнюючі можна використовувати можна використовувати системи дослідження культури, що включають аналіз таких підсистем: родина (сімейні відносини, демографіна ситуація, виховання і соціалізація дітей); навчання (способи передачі інформаці, знань, навичок та цінностей молодим або новим членам суспільства); економіка (спосіб виробництва і розподілу товарів та послуг); політика (домінуючі методи управління, підтримання порядку і реалізації владних повноважень); релігійна і духовна сфери (методи нематеріальної мотивації – духовна сторона культури та її підхід до надзвичайного); підсистема об’єднань (інституціональна структура соціуму); здоровоохорона (засоби профілактики, лікування, надання допомоги жертвам стихійних лих); відпочинок (способи соціалізації громадян, проведення вільного часу тощо).

Крос-культурний аналіз підсистеми менеджменту. Представники консалтингової групи Hay Associates of Philadelphia пропонують проводити цей аналіз трьох організаційних мікрокультур:

1. Бюрократична, що характерна для компаній, які працюють на захищених або

стабільних ринках (Франція, Японія). Характерним для неї є позаперсональний стиль, орієнтація на стандарти і жорстко регламентовані процедури. Підтримується сувора пірамідальна централізована ієрархія, незначний рівень внутрішньої конкуренції. Переважає тип менеджера “людина організації”.

1. Управлінська культура географічно характерна для компаній тих країн, які

рано відкрились для вільної конкуренції (Нідерланди, Швейцарія), а концептуально – для компаній, що працюють у висококонкурентних та іноваційних галузях. Така організаційна мікрокультура підтримується гнучкою й адаптивною організацією, що об’єднує “бізнес-менеджерів”.

1. Технічна культура характерна для країн з давніми технологічними традиціями

(ФРН, Великобританія), а стосовно компаній – для тих, що працюють у стабільних і традиційних галузях. Подібна культура вирізняється патерналістським стилем керівництва і основну опору робить на ноу-хау. Ідеалом подібного стилю є сильно функціоналізована організація. Функціональні лідери намагаються створити імперії навколо власних ноу-хау, що зумовлює гостру конкуренцію між підрозділами. Визнання і верховна влада – в руках “технарів”.

Наявність або відсутність кваліфікованого крос-культурного аналізу рівнозначна різниці між успіхом і невдачею.

Поиск по сайту: