|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Античний світ у різні епохиАнтична література посідає особливе місце в історії світової цивілізації. Адже антична культура – колиска європейської. Розвиток культури Близького й Середнього Сходу також безпосередньо пов’язаний з розвитком античного мистецтва, філософії, науки та літератури.
Антична культура відіграла незаперечну роль у розвитку української культури. Плідний вплив її простежується упродовж віків, починаючи з давніх часів. Діячі української культури постійно дбали, щоб антична спадщина стала набутком народу.
Античну культуру високо цінували прогресивні діячі всіх епох. Гуманісти доби Відродження вважали себе спадкоємцями ідеологів античного світу, а за мету ставили відродження античної культури (звідси й походить назва “доба Відродження”) У ХVІІ та ХVІІІ ст. для прибічників класицизму античне мистецтво стає еталоном прекрасного. Античною культурою захоплювалися філософи і художники доби Просвітництва. Одрази та сюжети античного мистецтва надихали Шекспіра й Шевченка.
Чому ж так сталося, що герої саме античної літератури протягом тисячоліть надихають митців і не лише сприймаються як система символів, але й живуть новим життям у драматургії та поезії, у творах Рафаеля і Гойї, Рубенса й Рембрандта, Пікассо та Архипенка?”Що він Генубі? Що йому Генба?” – запитує Шекспірі Гамлет. Що доля них сучасників цариця Гекуба з далекої Трої, зруйнованої за багато століть до нашої ери? Що нам до героїв давньогрецької та римської літератури? Чи хвилюватимуть нас їхні почуття і долі?
Дехто вважає, що зрозуміти душу й поведінку людини чужо давніх країн і прадавніх часів неможливо. Чи так це? Французький філософ ХVІІІ ст. Монтеск’є стверджує: “Пристрасті в усі часи однакові” Як і тисячоліття тому, нас хвилюють проблеми, що їх поставили перед людством великі моралісти античності. А художня довершеність не залежить від того, коли жив митець, - чи тисячу років тому, що дві тисячі, чи вчора.
То як же народились твори, які ми й сьогодні перечитуємо затамувавши подих?
У прадавні часи навкруги теплого й привітного Середземного моря склалися три культури. Єгипетська дивувала, фінікійська лякала, а грецька робила життя світлішим. Чому? Про це зараз і піде розмова.
На початкових етапах грецької історії міфологія була тісно пов’язана з релігійними уявленнями і віруваннями тогочасних греків.
Деякі міфічні герої стали згодом героями усіх народів. Наприклад, титанові Прометею віддають шану усі європейці в усі часи. Його образ створювали письменники різних століть і різних народів. Згадавши його й українські автори, починаючи з Кобзаря. Писали про Прометея англійці й німці, французи й італійці... Він став взірцем справжніх людських Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |