Заповнення кисневої подушки киснем від балона

Для оксигенотерапії використовується спеціальний медичний кисень, який зберігається в балонах, пофарбованих в блакитний колір. На балоні є позначка чорною фарбою "Кисень" та літера "М" — медичний. Тиск у балоні 150атм. Медичний працівник повинен знати, що стиснутий кисень є вибухонебезпечним, а тому слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки при роботі і киснем, балоном, апаратурою.

Киснева подушка являє собою прогумований мішок ємністю 25-50 л. Від мішка відходить гумова трубка довжиною біля 1 м, на якій є кран та мундштук До подушки кріпиться лямка.

І. Місце проведення:

спеціальне приміщення для зберігання кисневого балону.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Балон, заповнений медичним киснем.

2. Редуктор.

3. Киснева подушка.

4. Затискач.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

з огляду на небезпеку виб у ху кисню та вин и кнення пожежі медична сестра повинна звернути увагу на:

- приміщення, де зберігається кисневий балон. Воно повинне бути сухим, температура повітря — не вища за +25°С. Дія більш високої темпе­ратури оточуючого повітря або дія сонячних променів можуть призвести до різкого підвищення тиску газу в балоні у зв'язку з його розширенням. В приміщенні, де зберігається кисневий балон, недопустимо палити, ко­ристуватися електроприладами, відкритим вогнем. Забороняється в цьо­му приміщенні зберігати інші гази, ефір, спирт, бензин;

- положення балону. Балон повинен знаходитися у вертикальному поло­женні, бути зафіксованим металевими скобами до стіни приміщення;

- позначку, яка розміщена на верхній частині балона. Звернути увагу на рік виготовлення балону і дату наступного випробовування (випробову­вання на стійкість до високого тиску проводиться один раз на 5 років);

- свій зовнішній вигляд. Одяг повинен бути чистим, а саме, не забрудненим жиром, мастилами, фарбою. Руки забороняється змащувати кремом або олією.

IV Основні етапи виконання навику:

Запам'ятайте! Кисень — це сухий і холодний газ, який при контакті з слизовими оболонками може викликати їх опік, а тому на всіх етапах роботи з киснем — не слід направляти струмінь газу в обличчя, очі.

1. Візуально оцінити стан мішка і гумової трубки кисневої подушки, звер­таючи увагу на їх цілість.

2. З гумової трубки кисневої подушки зняти мундштук з краном.

3. Надягнути лямку від кисневої подушки на передпліччя лівої руки.

4. Приєднати гумову трубку подушки до вихідного штуцера кисневого балону.

5. Звернути увагу на редуктор, який має 2 манометри. Один із них показує тиск кисню в балоні, інший — тиск, під яким кисень випускається з бало­ну. Користуючись вентилем редуктора, наповнити подушку киснем під тиском 1-2 атм. (вентиль редуктора слід повільно крутити за годиннико­вою стрілкою, слідкуючи за стрілкою манометра низького тиску).

6. Відчувши наповнення подушки (вона стає твердою), вентиль редуктора закрутити проти годинникової стрілки. Занадто тверду подушку робити не слід, тому що оболонка подушки не розрахована на високий тиск і може статися розрив з вибухом.

7. Гумову трубку кисневої подушки перетиснути затискачем, щоб кисень не виходив з подушки в атмосферу.

8. Від'єднати гумову трубку подушки від вихідного штуцера кисневого балону.

9. Надіти на гумову трубку кисневої подушки мундштук з краном. Кран має бути закритим, в положенні, перпендикулярному до трубки.

10. Зняти затискач з гумової трубки.

11. Використати кисневу подушку за призначенням.

Поиск по сайту: