Збирання сечі для бактеріологічного дослідження

Підготовка пацієнта до бактеріологічного дослідження, взягггя проби, біо­логічного матеріалу для цього дослідження та доставка його в лабораторію потребує від сестринського персоналу дисципліни та вміння кавчати.

Будь-які неточності, допущені на етапі навчання пацієнта, на етапі взяття матеріалу і доставки його в лабораторію приводять до недостовірного резуль­тату дослідження, а отже - до неефективної діагностики та лікування.

Сечу для бактеріологічного дослідження, як правило, пацієнт збирає само­стійно, за виключенням тих випадків, коли, враховуючи тяжкий стан, у нього беруть сечу катетером.

Сечу слід брати до початку антибактеріальної терапії або через 8-10 годин після введення останньої дози антибактеріального препарату.

І. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Стерильна банка ємністю 250 мл з кришкою.

2. Кухоль.

3. Тепла перекип'ячена вода або розчин фурациліну 1:5000.

4. Туалетне мило.

5. Паперові серветки, рушник.

6. Направлення.

7. Стерильний катетер на стерильному лотку.

8. Стерильний гліцерин або стерильна вазелінова олія у флаконі.

9. Стерильні пінцети — 2.

10. Стерильні гумові рукавички.

11. Стерильні марлеві серветки.

12. Підкладне судно.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику;

- провести психологічну підготовку пацієнта;

- пояснити мету дослідження;

- отримати згоду на проведення дослідження;

- отримати стерильну банку ємністю 250 мл у медичної сестри (в умовах стаціонару); вимити банку теплою водою з содою, прокип'ятити її протя­гом 25-30 хв,, висушити, перевернувши банку горловиною донизу (в до­машніх умовах);

- приготувати теплу перекип'ячену воду та туалетне мило;

- написати направлення, в якому вказати дані:

для стаціонарного пацієнта:

для амбулаторного пацієнта:

- приготувати теплу перекип'ячену воду, туалетне мило для підмивання;

- проінформувати пацієнта про правила збирання сечі для даного дослід­ження.

IV. Основні етапи виконання навику:

а) послідовність дій (для жінок):

1.Вимити руки з милом, витерти рушником.

2. Розстелити рушник із паперу, покласти на нього паперові серветки і поставити банку з кришкою для збирання сечі.

3.Сісти якомога ближче до слинки унітазу і розвести ноги. Пальцями розвести статеві губи і тримати статеві губи розведеними до кінця процедури.

4.Ретельно підмитися перекип'яченою водою з туалетним милом, потім, використовуючи три серветки, осушити праву та ліву статеві губи, потім отвір сечівника.

5. Викинути серветки в унітаз. Взяти стерильну банку для збирання відкрити кришку, не торкаючись внутрішньої поверхні банки; покласти кришку на паперовий рушник внутрішньою поверхнею вверх.

6. Випустити трохи сечі в унітаз і затримати сечовипускання.

7. Підставити банку, не торкаючись її краями статевих губ, і зібрати мл сечі.

8. Затримати сечовипускання.

9. Закрити банку з сечею кришкою, поставити її на паперовий рушник

10.Закінчити сечовипускання в унітаз.

11. Вимити руки з милом, витерти їх рушником.

12. Віднести банку з сечею і направлення в лабораторію (в амбулаторних умовах) або віддати банку з сечею медичній сестрі (в умовах стаціонару)

а) послідовність дій (для чоловіків):

1. Вимити руки з милом, витерти рушником.

2. Розстелити рушник із паперу, покласти на нього паперові серветки і поставити банку з кришкою для збирання сечі.

3. Взяти статевий член так як і при сечовипусканні, звільнити голівку стате­вого члена і вимити її теплою перекип'яченою водою з туалетним милом.

4. Використовуючи три серветки, осушити головку члена; серветки викину­ти одразу ж після використання.

5.Зняти кришку з стерильної банки, не торкаючись її внутрішньої поверхні руками.

6. Випустити невелику кількість сечі в унітаз, потім затримати сечовипус­кання.

7. Зібрати в стерильну банку 5-10 мл сечі, не торкаючись головкою стате­вого члена внутрішньої поверхні банки. Затримати сечовипускання. Зак­рити банку кришкою і поставити її на паперовий рушник.

8. Закінчити сечовипускання в унітаз.

9. Вимити руки з милом, витерти їх рушником.

10.Швидко відправити сечу, зібрану для аналізу, в бактеріологічну лабо­раторію, при неможливості швидкого відпралення — банку з сечею мож­на зберігати в холодильнику при температурі +4С не більше доби.

Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження нирок і сечовивідних шляхів

Рентгенологічне дослідження нирок і сечовивідних шляхів включає:

а) оглядову рентгенографію (без використання контрастних речовин);

б) внутрішньовенну урографію. При цьому вводять контрастну речовину, яка виділяється нирками і, насичуючи сечу робить видимими нирки з мисками І чашечками, сечовід і сечовий міхур;

в) ретроградну пієлографію, при якій контрастний препарат вводять че рез уретральний катетер за допомогою цистоскопа в сечовід або навіть у ниркову миску.

Запам'ятайте! Для кожного пацієнта в залежності від віку, особливостей і характеру захворювання, функціонального стану його шлунково-кишкового тракту лікар визначає індивідуальний план підготовки.

І. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Все необхідне для очисної клізми.

2. Карболен в таблетках.

3. Стерильні лотки (2-3 шт.).

4. Стерильний уретральний катетер.

5. Стерильний цистоскоп.

6. Стерильна вазелінова олія

7. Стерильний пінцет.

8. Стерильний корнцанг.

9. Стерильні гумові рукавички.

1. Стерильні голки, шприци, ємністю від 1 до 20 м/і.
2. Йодовмісні контрастні препарати: верографін, тріомбраст.
3. Джгут.
4. Серветка.
5. Подушечка.
6. 0,5;3% хлорамін в промаркірованих ємностях.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

напередодні:

- пояснити пацієнту мету і необхідність дослідження. Отримати згоду пацієнта на проведення процедури;

- амбулаторному пацієнту виписати (в кабінеті поліклініки) направлення в рентгенологічний кабінет. Проінструктувати пацієнта про правила підго­товки до дослідження. Дати заявку в рентгенологічний кабінет;

- зробити вибірку з листів призначень (в стаціонарі), кому із пацієнтів призначене лікарем дане дослідження. Попередити пацієнта про дату дослідження і проінформувати його про правила підготовки до процеду­ри. Дати заявку в рентгенологічний кабінет.

в день дослідження:

- амбулаторному пацієнту з'явитися в рентгенологічний кабінет на призна­чений день і годину з направленням та з амбулаторною картою для запису результатів дослідження;

- стаціонарному пацієнту з'явитися в рентгенологічний кабінет у супроводі медичної сестри відділення, яка відносить медичну карту пацієнта сама;

- при виконанні ін'єкцій провести гігієнічну обробку рук.

IV. Основні етапи виконання навику:

а) підготовка пацієнта до оглядової ренгенографії нирок та сечовивідних шляхівв амбулаторних і стаціонарних умовах:

1. За 3 доби до дослідження з харчового раціону виключити продукти, які сприяють утворенню газів у кишках (свіже молоко, чорний хліб, бобові, капусту, солодощі тощо). Пацієнт повинен приймати їжу, яка легко зас­воюється, дає найменшу кількість шлаків і не подразнює слизову обо­лонку кишок. їжа повинна містити мало солі.

2. За призначенням лікаря дати пацієнту карболен по 1 таблетці 3 рази в день протягом трьох днів (для зменшення метеоризму).

3. З другої половини дня (перед днем дослідження) обмежити прийом рідини.

4. Попередити, що вечеря має бути легкою, не пізніше 19-ої години.

5. Напередодні обстеження (о 20-ій і о 21-ій годині) зробити глибоку, до "чистих" промивних вод, очисну клізму.

6. Вранці за дві години до обстеження зробити очисну клізму із 6 стаканів теплої води + настій ромашки.

7. Попередити пацієнта, що дослідження виконується натще.

8. Безпосередньо перед дослідженням запропонувати пацієнту звільнити сечовий міхур.

В амбулаторних умовах:

1. Навчити пацієнта методиці постановки очисної клізми.

2. Впевнитися в правильності отриманої інформації:

- попросити пацієнта повторити методику підготовки,

- при необхідності дати письмову інструкцію.

3. Вказати, до яких небажаних результатів приведе порушення рекомен­дацій.

б) підготовка пацієнта до внутрішньовенної урог ра фії:

1. Підготувати пацієнта так само, як і до оглядової рентгенографії.

1. Крім того, за 2-3 дні до обстеження, за призначенням лікаря, зробити пацієнту пробу на індивідуальну чутливість до йодовмісних препаратів (аерографіну, тріомбрасту). Із тест-ампули набрати в шприц 1 мл контра­стної речовини; дуже повільно ввести її в вену. При відсутності тест- ампули, набрати 1 мл контрастної речовини із 20-ти мілілітрової ампули (за 2-3 години до обстеження) і ввести її в вену. Залишок препарату в ампулі закрити стерильною марлевою серветкою.

3. При появі ознак йодизму (свербіння шкіри, висипання, нежить, набряки, підвищення температури тіла, тахікардія, загальна слабкість) негайно повідомити лікаря.

1. При відсутності ознак йодизму безпосередньо перед обстеженням, вве­сти в вену від 20 до 60 мл контрастної речовини зі швидкістю 0,3мл/сек. Запам'ятайте! Контрастна речовина, потрапивши в оточуючі вену ткани­ни, може викликати явища перифлебіту і некрозу жирової клітковини.

в) підготовка пацієнта до ретроградної пієлогоафії:

1. Пацієнта підготувати так само як і до оглядової рентгенографії.

1. За 2-3 дні до обстеження, за призначенням лікаря зробити пробу на Індивідуальну чутливість до йодовмісних препаратів. З цією метою ввес­ти 1 мл препарату внутрішньовенно із тест-ампули або із 20 мл ампули.

3. При відсутності ознак підвищеної чутливості до препарату запропонува­ти пацієнту звільнити сечовий міхур.

1. На робочому маніпуляційному столі підготувати:

- на стерильному лотку стерильні: уретральний катетер, цистоскоп, пінцет, корнцанг, марлеві серветки. Запам'ятайте! Обов'язковою умовою при проведенні цієї процедури є суворе дотримання правил асептики!

- стерильну вазелінову олію у флаконі,

- стерильний розчин фурациліну 1:5000 у флаконі,

- йодовмісні контрастні препарати.

5. Для виконання дослідження запросити уролога і рентгенолога.

Надання невідкладної допомоги пацієнту при алергічній реакції на йодовмістні препарати

І. Місце проведення:

стаціонар, рентгенологічний кабінет.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Стерильний лоток.

2. Стерильні шприци ємністю від 1 до 20 мл з голками.

3. Стерильна одноразова система.

4. Стерильні ватні кульки, марлеві серветки.

5. Стерильні рукавички.

6. Джгут.

7. Серветка.

8. Подушечка.

9. 70° етиловий спирт у флаконі.

1. Лікарські препарати для надання невідкладної допомоги.
2. 0,5; 3% розчин хлораміну в промаркіроваких ємностях.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

- мати напоготові антигістаміниі препарати в ампулах (1% розчин димед­ролу, 2% розчин супрастину, 2% розчин піпольфену, 10% розчин каль­цію хлориду);

- мати напоготові розчин 0,1% адреналіну, 2-3 мл преднізолону;

- виконати гігієнічну обробку рук.

ІV. Основні етапи виконання навику:

1. При появі перших ознак алергії на йодовмістні препарати, необхідно негайно припинити введення речовини.

2. Викликати лікаря!

3. Прикласти міхур з льодом на зону ін'єкції препарату.

4. За призначенням лікаря ввести пацієнту внутрішньом'язово 2 мл 1% розчину димедролу; 2мл преднізолону або гідрокортизону.

5. Внутрішньовенно повільно ввести 10 мл 10% розчину хлориду кальцію.

6. Заповнити систему і ввести внутрішньовенно крапельно препарати за призначенням лікаря.

7. Контролювати показники пульсу, частоти дихальних рухів, артеріально­го тиску.

Підготовка пацієнта до цистоскопії. Асистування ліка­рю під час проведення процедури

Цистоскопія — це метод обстеження внутрішньої поверхні сечового міхура за допомогою ендоскопічного приладу — цистоскопа. Цистоскопія — одна із найбільш часто застосовуваних процедур в урологічній практиці, яка дає мож­ливість поставити діагноз захворювання сечового міхура, оцінити функцію ни­рок (хромоцистоскопія), проводити ретроградну післографію. Інколи застосо­вують ургентну цистоскопію з метою надання невідкладної допомоги, налр., для видалення каменів із сечового міхура, що відновить порушений відток сечі із ниркової миски.

І. Місце проведення:

ендоскопічний кабінет.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Стерильний лоток.

2. Стерильний цистоскоп.

3. Стерильний уретральний катетер.

4. Стерильна вазелінова олія або стерильний гліцерин у флаконі.

5. Стерильні шприци ємністю від 1 до 20 мл з голками.

6. Стерильний корнцанг.

7. Стерильні рукавички.

8. Стерильний розчин фурациліну 1:5000 у флаконі.

9. Бікс із стерильними ватними кульками та марлевими серветками.

1. 70' етиловий спирт у флаконі.
2. 50% розчин анальгіну в ампулах.
3. 0,5; 3% розчини хлораміну е про маркірованій ємності.
4. Урологічне крісло.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

- пояснити пацієнту мету і необхідність проведення процедури. Отримати згоду пацієнта на проведення обстеження.

- провести гігієнічну обробку рук.

IV. Основні етапи виконання навику:

1. За призначенням лікаря пацієнту ввести парентерально анальгізуючий препарат (за 15-20хв. до процедури).

2. Безпосередньо перед цистоскопією запропонувати пацієнту звільнити сечовий міхур.

3. Допомогти пацієнту лягти на урологічне крісло.

4. Чоловікові голівку статевого органа тричі обробити окремими стериль­ними марлевими серветками, змоченими розчином фурациліну 1:5000, тримаючи їх корнцангом, у напрямку від отвору сечовивідного кана­лу, жінці здійснити туалет зовнішніх статевих органів, зовнішній отвір уретри обробити слабким розчином калію перманганату або розчином фурациліну 1:5000.

5.Зняти використані рукавички. Руки вимити двічі намилюючи їх однора­зовим милом під проточною водою; витерти одноразовою серветкою. Одягнути стерильні рукавички.

6. На стерильний лоток покласти стерильний цистоскоп, часково змаще­ний теплою стерильною вазеліновою олією, стерильний уретральний катетер, стерильний матеріал, стерильні шприци.

7. Лікар знезаражує руки, як перед операцією. Обкладає стерильною пе­люшкою ділянку навколо уретри і вводить цистоскоп.

8. Лікар випускає залишкову сечу, промиває сечовий міхур теплим розчи­ном фурациліну 1:5000, потім наповнює сечовий міхур цим же розчином до позиву сечовипускання. Це дає можливість визначити об'єм сечового міхура.

9. При необхідності лікар вводить уретральний катетер через додатковий отвір цистоскопа і здійснює катетеризацію сечовода з метою визначення його прохідності або для виконання ретроградної ттієлографії.

10. При порушенні відтоку сечі із ниркової миски катетеризацію сечовода проводять із лікувальною метою. В такому випадку катетер може бути залишеним у мисці нирки на декілька днів.

Підготовка пацієнта до хромоцистоскопії

Дослідження засноване на виділенні нирками після внутрішньовенного вве­дення індигокарміну, за чим спостерігає; лікар через цистоскоп.

І. Місце проведення:

ендоскопічний кабінет.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Стерильний лоток.

2. Стерильний цистоскоп.

3. Стерильний уретральний катетер.

4. Стерильна вазелінова олія або стерильний гліцерин у флаконі.

5. Стерильні шприци ємністю від 1 до 20 мл з голками.

1. Стерильний корнцанг.

7. Стерильні рукавички.

8. Стерильний розчин фурациліну 1:5000 у флаконі.

1. Бікс із стерильними ватними кульками та марлевими серветками.
2. 70' етиловий спирт у флаконі.
3. 50% розчин анальгіну в ампулах.
4. 0,4% розчин індигокарміну.
5. 0,5; 3% розчини хлораміну в промаркірованій ємності.
6. Урологічне крісло.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

- пояснити пацієнту мету і необхідність проведення процедури. Отримати згоду пацієнта на проведення обстеження.

- провести гігієнічну обробку рук.

ІV. Основні етапи виконання навику:

1. За призначенням лікаря пацієнту ввести парентерально анальгізуючий препарат (за 15-20хв. до процедури).

2. Безпосередньо перед хромоцистоскопією запропонувати пацієнту звільни­ти сечовий міхур.

3. Допомогти пацієнту лягти на урологічне крісло.

4. Чоловікові голівку статевого органа тричі обробити окремими стериль­ними марлевими серветками, змоченими розчином фурациліну 1:5000, тримаючи їх корнцангом, у напрямку від отвору сечовивідного кана­лу, жінці здійснити туалет зовнішніх статевих органів, зовнішній отвір уретри обробити слабким розчином калію перманганату або розчином фурациліну 1:5000.

5. Зняти використані рукавички. Руки вимити двічі намилюючи їх однора­зовим милом під проточною водою; витерти одноразовою серветкою. Одягнути стерильні рукавички.

6. Підготувати на стерильному столику стерильний цистоскоп.

7. Лікар знезаражує руки, як перед операцією.

8. Подати лікарю цистоскоп; який перед веденням змастити стерильним гліцерином або вазеліновою олією

9. Ввести пацієнту внутрішньовенно 2-3 мл розчину індигокарміну. При неможливості введення його внутрішньовенно — вводять внутрішньом'язово 5 мл.

10. Лікар спостерігає за допомогою цистоскопа інтенсивність виділення із устя сечовода сечі, забарвленої індигокарміном і контролює час появи забарвленої сечі.

11. В нормі індигокармін починає виділятися в сечовий міхур через 3-5хв. після внутрішньовенного введення і через 10-15 хв. після внутрішньом'язового введення, забарвлюючи сечу в синій колір.

12. Зменшення інтенсивності забарвлення і запізнення виділення індиго­карміну дозволяє запідозрити порушення функції нирки або динаміки звільнення верхніх сечових шляхів. Відсутність виділення індигокарміну протягом 10-12 хв. після внутрішньовенного введення може вказувати на значне зниження функцій нирки або на повне порушення відтоку сечі з її миски.

Поиск по сайту: