АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ОБОВ'ЯЗКОВІ РЕКВІЗИТИ ПОСТАНОВИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

- найменування процесуального рішення. Варто мати на увазі, що у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законом (наприклад, ч.1 ст.98 КПК України), реквізитом вступної частини відповідних постанов особи, що провадить дізнання (дізнавача), є відповідне кліше (мовний стандарт), пов'язане із затвердженням прийнятого рішення начальником органа дізнання. Обов'язковим реквізитом вступної частини постанов слідчого, пов'язаних із затвердженням рішення прокурором, його санкцією або згодою, є відповідне кліше перед найменуванням документа (наприклад, ч.1 ст.8, ч.3 ст.177 і ч.2 ст.192 КПК України).

- місце й дата винесення постанови;

- ким складений документ: посада, спеціальне або військове звання, класний чин, прізвище й ініціали;

- приводи до ухвалення рішення й найменування справи, коротка юридична сутність злочину і його кримінально-правова кваліфікація. У необхідних випадках указується прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день, місяць і рік його народження (ч.1 ст.132 КПК України);

ОПИСОВО-МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:

- виклад установлених у справі конкретних обставин, які є підставою для ухвалення рішення. При складанні постанови в порядку ст.417 КПК України обов'язково вказуються аркуші справи, які підтверджують наявність тих або інших доказів, що підтверджують необхідність направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

- мотиви, що свідчать про обґрунтованість ухваленого рішення;

- посилання на норми кримінально - процесуального закону, якими керувалася посадова особа, ухвалюючи рішення по справі;

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

- формулювання ухваленого рішення щодо сутності правової ситуації, що виникла (порушити кримінальну справу...);

- порядок і строки його виконання;

- формулювання рішення про направлення постанови відповідним суб'єктам (див. наприклад ч.2 ст.147 КПК України).

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

- вказівка на факт вручення копії постанови відповідним суб'єктам або його оголошення (див. наприклад, ст.136 КПК України);

- підпис посадового суб'єкта, що ухвалив рішення;

- посилання на роз'яснення процесуальних прав й обов'язків учасникам кримінального процесу (наприклад, ч.2 ст.123 КПК України);

СТРУКТУРА ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ

ВСТУПНА ЧАСТИНА;

ОПИСОВА ЧАСТИНА:

- преамбула;

- сутність кримінальної справи;

- особа обвинуваченого по справі (у справах про діяльності злочинних співтовариств - роль та особа обвинувачених у справі);

- відомості про потерпілого, цивільний позов і заходи його забезпечення;

- причини й умови, що сприяли здійсненню злочину та прийняті для їхнього усунення заходи;

- відомості про рух матеріалів справи.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Розв’язуючи задачу, пов'язану зі складанням процесуальних та ділових паперів слідчого або особи, що провадить дізнання, студенти повинні пам'ятати про те, що сучасна методика складання процесуальних актів не містить раціональних способів чіткого і ясного викладу словесної інформації. Як показує аналіз не тільки слідчої практики, але й результатів поточних практичних занять зі спецкурсів, пов'язаних з виконанням навчальних завдань по складанню процесуальних документів, ця проблема в основному вирішується шляхом використання правової термінології, яка міститься в Кримінальному та Кримінально-процесуальному кодексах України, Науково-практичних коментарях до них й інших джерелах. Однак пошук потрібної інформації в них утруднений і вимагає багато часу.

Це спричиняє необхідність використання слухачами різного роду довідників про язикові норми правових документів (граматичних, лексичних, стилістичних та ін.), якими необхідно керуватися при роботі над процесуальними документами на українській й російській мовах.

Особливу цінність для слухачів представляють збірники мовних стандартів (кліше), властивих офіційно-діловому стилю сучасних української й російської мов. Вони, як правило, підготовлені на основі узагальнення практики складання процесуальних документів досудового розслідування, аналізу словесних конструкцій у законах і підзаконних актах.[*]

Кліше, тобто готові, стійкі мовні обороти, є необхідними конструктивними елементами процесуальних актів і використаються в них для короткого й однозначного формулювання думок, міркувань і висновків. Заощаджуючи розумову енергію особи, що здійснює розслідування по кримінальній справі, вони сприяють швидкому й точному складанню документів, підвищують їхню якість.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)