ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА. 1. Грошевой Ю.М., Вапнярчук В.В., Капліна О.В., Шило О.Г

1. Грошевой Ю.М., Вапнярчук В.В., Капліна О.В., Шило О.Г. Досудове розслідування кримінальних справ / За заг. ред. Ю.М. Грошевого: Навчально-практичний посібник. – Харків: Видавництво „Фінн”, 2009. – 328 с.

2. Баулін О.В., Карпов Н.С. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії. – К., 2001. – 232 с.

3. Гончаров І.Д. Кримінально-процесуальне право України: Досудове слідство: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 248 с.

4. Быховский И.Е. Соединение и выделение уголовных дел в советском уголовном процессе. – М., 1961.

5. Григорьев В.Н., Селютин А.В. Подследственность в уголовном процессе (понятия, основания и порядок определения, проблемы разграничения): Учебное пособие. – М., 2002.

6. Денисов С.Д. Законность и обоснованность соединения и выделения уголовных дел. – М., 2004.

7. Дубинский А.Я., Шостак Ю.И. Организация и деятельность следственно-оперативной группы. – К., 1981.

8. Крылов А.В. К вопросу об определении тайны следствия // Российский следователь. – 2003. – № 9.

9. Соловьев А.Б., Токарева М.Е., Власова Н.А. Общие условия предварительного расследования. – М., 2005.

10. Федченко В.М. Розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою: правові та організаційні засади: Автореф. дис… к.ю.н.: 12.00.09 / Національна академія внутрішніх справ України. – Київ, 2005. – 20 с.

11. Литвинчук О.І. Кримінально-процесуальна функція слідчого // Вісник ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка. Спеціальний випуск. – 2008. – № 3. – С. 26-36.

12. Коляда П.В. Проблеми досудового слідства у кримінальному процесі. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 208 с.

13. Пивоваров В.В., Щербина Л.І. Взаємодія слідчого з органами дізнання при провадженні досудового слідства у кримінальних справах. – Х.: Право. – 295 с.

14. Письменний Д.П., Федченко В.М. Розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою: правові й організаційні засади: монографія. – Дніпропетровськ, 2006. – 204 с.

15. Мінюков П.І., Мінюков А.П. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004. – 214 с.

ТЕМА 12. Взаємодія слідчого з органами дізнання

Практичне заняття

Тема заняття: „ Взаємодія слідчого з органами дізнання ”

Час – 2 години

Мета заняття: формування у студентів стійких знань щодо форм та правил взаємодії правоохоронних органів з розкриття злочинів; виховання почуття поваги до підрозділів, які здійснюють досудове слідство та оперативно-розшукову діяльність.

Опорні поняття: досудове слідство, слідчий, орган дізнання, слідчо-оперативна група, доручення, вказівки.

Практичне заняття проводиться шляхом ділової гри за наданою фабулою. Мета студентів визначити як повинен діяти слідчий та співробітники органів дізнання у вказаній ситуації. Наприкінці заняття студенти складають постанову про порушення кримінальної справи, доручення та окремі доручення, а також готують відповіді на них.

Фабула справи:

01.02.2006 року о 16.30 до чергової частини Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області подзвонила гр. Бондаренко, яка повідомила, що на її сусідку Кишенько, яка мешкає за адресою: м. Луганськ, кв. Комарова, б. 7, кв. 21, двоє невідомих чоловіків вчинили напад із застосуванням зброї.

З'ясувавши відомі Бондаренко обставини злочину, черговий дав вказівку дільничному з опорного пункту негайно виїхати на місце події, уточнити обставини нападу, вжити заходи з метою охорони місця події, при необхідності надати першу медичну допомогу потерпілій. Про встановлені обставини і вжиті заходи повідомити його по телефону. Для встановлення обставин події черговий направив на місце події слідчо-оперативну групу. Група була визначена в наступному складі: слідчий, 3 оперуповноважених ВКР, експерт-криміналіст, кінолог зі службово-розшуковим собакою.

О 16.45 група прибула на місце події. З цього моменту слідчий приступив до організації роботи на місці події.

До моменту прибуття групи на місці події знаходились дільничний інспектор Омельченко, потерпіла Кишенько, бригада швидкої медичної допомоги, що надала потерпілій першу допомогу, гр. Бондаренко, яка повідомила в районний відділ внутрішніх справ про вчинений злочин.

Дільничний Омельченко пояснив, що прибув на місце події за вказівкою чергового о 16.35. Одночасно з ним прибули оперативні працівники Глазков і Самойлов, які, поговоривши з присутніми в квартирі потерпілою Кишенько і свідком Бондаренко, організували розшук нападаючих по гарячих слідах.

Зі слів Кишенько і Бондаренко стало відомо, що на Кишенько напали два невідомих чоловіка, які спускалися назустріч Бондаренко по сходах. Хвилин через 15 після нападу приїхала швидка допомога, викликана Бондаренко.

Лікар швидкої допомоги, оглянувши Кишенько, заявив, що слідчі дії з нею робити можна. При огляді в неї встановлені припухлість м'яких тканин голови в області лоба, подряпини і садни на зап'ястях обох рук.

При попередньому опитуванні Кишенько пояснила: у квартирі проживає з чоловіком. Чоловік у відрядженні. Близько 16.00 почула дзвінок у двері. Думала, що приїхав чоловік, відкрила двері, але побачила двох незнайомців. Один з них був у сонцезахисних окулярах, обличчя другого закривала чорна маска з капронової панчохи. Побачивши їх, злякалася і стала кричати. Чоловік в окулярах замахнувся на неї якоюсь палицею, вона увернулась і відштовхнула його, палиця випала з його рук. Він схопив її за голову і намагався закрити рот, але вона вкусила його за палець. Другий, у панчосі, вдарив її кулаком по обличчю, вона впала і цей мужчина, діставши обріз, вимагав, щоб вона замовчала. Потім обоє зв'язали її мотузкою, яка була в них, і затягли в спальню, де кинули на підлогу. З пальця чоловіка в окулярах текла кров, і він відправився на кухню змити її, знайшов там паперові серветки, якими витирав кров у спальні. Потім, побачивши носову хустку в кріслі, узяв її і зав'язав палець.

Після цього обоє стали погрожувати їй ножами й обрізом, що тримав чоловік у масці. Вимагали сказати, де вона ховає гроші. Гроші в сумі 3-х тисяч гривень були заховані за картиною в спальні. Вона сказала про це чоловікам, ті зняли картину і забрали гроші. Потім вони почали вимагати віддати їм вироби із золота. Коли вона сказала, що крім кільця і ланцюжка, що на ній, інших прикрас із золота в неї не має; той, якого вона вкусила за палець, зірвав з її шиї ланцюжок і зняв кільце. Потім обоє почали обшукувати кімнати, складати речі в дві її сумки. Склавши речі, вони пішли, заборонивши їй звертатися в міліцію. Після їх відходу Кишенько підповзла до дверей і стала кликати на допомогу. Майже відразу в квартиру заглянула Бондаренко, яка надала їй першу допомогу, розв'язала і викликала міліцію та швидку допомогу.

З квартири викрадено:

Ø 3 тис. гривень, кільце і ланцюжок із золота.

Ø 2 шкіряних плащі із меблевої стінки, що розташована в спальні.

Ø сумки, одна з яких знаходилася на кухні, друга в спальні.

Ø відеомагнітофон зі спальні;

Ø з вітальні – музичний центр і 2 норкові шапки.

Бондаренко пояснила, що близько 16.15 годин піднімалася сходами до своєї квартири, розташованої на 6 поверсі. На першому поверсі їй зустрілися двоє молодих чоловіків з важкими сумками в руках. У районі 4 поверху вона почула крик про допомогу. Було чутно, що ці крики доносяться з 5 поверху. Заглянув до кв. 21, двері якої були відкриті, вона побачила зв'язану Кишенько, яка повідомила, що її щойно пограбували. Вона розв'язала сусідку, подзвонила в міліцію й викликала швидку допомогу. Залишилася в квартирі з Кишенько.

Оглядом місця події встановлено: місцем огляду є квартира № 21 буд.7 на кв. Комарова в м. Луганську. Квартира розташована на 5 поверсі 7-ми поверхового будинку. У під'їзді 2 пасажирських ліфти, обоє в несправному стані. Підхід до квартири можливий з 1 поверху по сходах. Квартира розташована з лівої сторони від сходової площадки. Зовні двері оббиті шкірозамінювачем темно-коричневого кольору. Двері зачиняються двома циліндричними замками. На момент огляду ригелі замків знаходяться в положенні „відкрито”. Вхідні двері, а також запірні пристрої видимих ушкоджень не мають.

Квартира складається з 2–х кімнат (вітальні і спальні), прихожої, ванни, кухні, санвузла.

У прихожій праворуч від входу – шафа для одягу, поруч – полиця для взуття, біля неї монтировка. Вхід у спальню проходить через дверний проріз, розташований проти вхідних дверей. У цій кімнаті уздовж стін розташовані зліва-направо: трюмо, меблева стінка, у вікна ліжко та дві тумбочки, далі –стіл на металевій підставці, на якому стоїть телевізор, поруч крісло. Дверцята меблевої стінки відкриті, на підлозі розкидані речі. Біля ліжка знайдені частина ланцюжка з металу жовтого кольору, картина-пейзаж „зимовий ліс”, дві паперові серветки з бурими плямами.

У вітальні зліва-направо розташовані: 2 крісла, журнальний столик між ними, меблева стінка, у вікна – стіл, на ньому телевізор, далі – диван, поруч – тумбочка. Дверцята меблевої стінки відкриті, на підлозі розкидані речі. Тут же лежить мотузка. З дверцят меблевих стінок в обох кімнатах та з рами картини вилучені сліди пальців рук.

З місця події вилучені:

дактілоплівки із слідами пальців рук, монтировка, 2 серветки з плямами речовини бурого кольору схожими на кров, мотузка, частини ланцюжка з металу жовтого кольору.

Оперуповноважений Глазков повідомив, що по гарячих слідах злочинці не затримані. Від кінолога надійшло повідомлення, що собака взяв слід, по сходах спустився на вулицю, добіг до 3-го під'їзду і роботу припинив. Кінолог склав акт про застосування службово–розшукового собаки.

Оперуповноважений Самойлов повідомив, що в процесі по квартирного обходу ним встановлений громадянин Павлов, що проживає в квартирі № 17, який біля будинку бачив автомашину і 3 чоловіків.

При попередньому опитуванні Павлов пояснив: приблизно з 15.30 до 16.30 прогулював собаку коло будинку. Бачив, як біля 3-го під'їзду зупинилася синя автомашина ВАЗ, запам'ятав частину номера „21-17”. Запам'ятав, тому що йому 21 рік і він проживає у кв. 17. Звернув увагу на цю машину, тому що з неї вийшли 2-є чоловіків, один з яких був у сонцезахисних окулярах і це йому здалося дивним. Чоловіки зайшли в 1 під'їзд. Водій залишився в автомобілі, потім вийшов з нього і проходжувався між 1 і 3 під'їздами. Він якийсь час спостерігав за водієм і запам'ятав його прикмети.

Приблизно через 15 хвилин ті двоє вийшли з під'їзду. Чоловік, на якого він звернув увагу, був уже без окулярів. У чоловіків, що вийшли з під'їзду, були 2 сумки. Вони сіли в автомобіль і уїхали.

Методичні рекомендації:

Взаємодія слідчого з органом дізнання — це основана на вимогах закону, узгоджена за цілями, місцем, часом діяльність незалежних суб'єктів кримінального процесу (слідчого та органу дізнання), спрямована на вирішення завдань розслідування злочинів.

Слідчий і орган дізнання діють у межах своєї компетенції. Єдині цілі досягаються узгодженими діями цих суб'єктів із використанням притаманних для кожного із них методів і засобів.

Мета узгодженої діяльності слідчого та органу дізнання як її бажаний результат є спільною для цих органів, бо за наявності різних цілей є неможливим сам факт узгодженості дій.

Для досягнення спільної мети існує потреба в узгодженні також місця і часу дій (наприклад одночасне провадження слідчої дії).

В окремих випадках місце і час не узгоджують (наприклад, при провадженні дій, що належать до виключної компетенції суб'єкта взаємодії. Зокрема, слідчий не може бути присутнім під час про­вадження органом дізнання оперативно-розшукових дій). У цьому разі узгоджують мету провадження дій.

Процесуальними формами взаємодії слідчого з органом дізнання є:

1) вжиття органом дізнання оперативно-розшукових заходів із метою встановлення особи, яка вчинила злочин, та інформування слідчого (в письмовій формі) про результати оперативно-розшукових заходів, здійснених на досягнення цієї мети (ч. З ст. 104 КПК);

2) виконання органом дізнання доручень і вказівок слідчого щодо провадження слідчих і розшукових дій (ч. З ст. 114 КПК).

Доручення слідчого органові дізнання — це покладання слідчим на орган дізнання обов'язку провести конкретні слідчі або розшукові дії.

Вказівка слідчого органові дізнання — це керівна настанова (порада) слідчого, адресована органові дізнання, щодо того, як саме виконувати доручені дії, на що треба звернути увагу при їх провадженні, як зафіксувати одержаний результат, яких дій вжити за неочікуваного результату тощо;

3) допомога органів дізнання слідчому на його вимогу при про­вадженні окремих слідчих дій (ч. 3 ст. 114 КПК).

Вимога слідчого, звернена до органу дізнання, — це висловлена в категоричній формі пропозиція надати допомогу при провадженні слідчої дії.

Ця форма взаємодії слідчого з органом дізнання реалізується шляхом:

• безпосередньої участі працівників органів дізнання в про­вадженні слідчої дії (наприклад спостереження за поведінкою присутніх під час обшуку осіб);

• сприяння слідчому у здійсненні ним заходів процесуального примусу (наприклад припинення опору слідчому з боку окремих осіб);

4) виконання органом дізнання постанов слідчого про привід учасників досудового слідства (потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого), які ухиляються від явки за викликом (ч. 2 ст. 70, ч. З ст. 72, статті 135, 136 КПК);

5) виконання органом дізнання постанови слідчого про розшук обвинуваченого (ст. 139 КПК).

Вирішуючи питання про необхідність взаємодії з органом дізнан­ня, слідчий повинен діяти за принципом "не доручай іншим те, що можеш зробити сам".

Окремі доручення слідчого — це доручення, які він дає слідчим або органам дізнання інших районів.

Оформлюють окреме доручення офіційним листом на ім'я прокурора, начальника слідчого відділу або начальника органу дізнання.

Строк виконання окремого доручення слідчого — 10 днів.

Посадових осіб, винних у невиконанні окремого доручення або у невчасному його виконанні, притягають до дисциплінарної від­повідальності.

У межах міста або району слідчий зобов'язаний провадити всі слідчі дії особисто.

Поиск по сайту: