II. Реферування статей – до 10 балів. Перелік статей для реферування:

Перелік статей для реферування:

1. Землянська В. Вивчення досвіду Польщі у сфері медіації // Право України. — 2004. — № 3.

2. Лобойко Л. М. Мета, мотиви і способи ініціації кримінального про­цесу // Науковий вісник Юрид. акад. МВС України. — 2004. — № 2.

3. Лобойко Л. М. Підстави до ухвалення рішення про відмову в пору­шенні кримінальної справи // Науковий вісник Юрид. академії МВС України. — 2002. — № 3.

4. Лобойко Л. М. Поняття, правила і значення реєстрації джерел ін­формації про злочини // Наук, вісник Юрид. академії МВС України. — 2002. - № 1.

5. Письменный Д. П. Законность и обоснованность отказа в возбужде­нии уголовного дела // Радянське право. — 1978. — № 10.

6. Савонюк Р. Заявник у кримінальному процесі // Право України. — 2004. - № 9.

7. Шило О., Капліна О. Оскарження до суду постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи щодо певної особи: акту­альні проблеми // Право України. — 2003. — № 11.

8. Ільковець Л. Проблеми реформування досудового слідства: пошук можливих шляхів вирішення // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — № 1.

9. Коржанський М., Литвак О. Причини неефективного слідства // Право України. — 2003. — № 5.

10. Маляренко В. Т. Про досудове слідство, його недоліки і реформу // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 8.

11. Федченко В. Груповий метод розслідування кримінальних справ: деякі питання // Право України. — 2003. — № 1.

12. Волобуєв А.Ф. Економічні злочини: поняття та проблеми розробки методик розслідування // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наук. праць. –Одеса: Юридична література. –2003. -С.35-39.

13. Чорний В.Я., Костромін Г.В. Дізнання як одна з форм досудового розслідування // Вісник Запорізьк. юрид. ін-ту МВС України. – 1997. -№ 1. – С.101-109.

14. Бердичевский Ф.Ю. Взаимодействие органов следствия и дознания как организационная система // Сов. гос. и право. –1973. –№ 12.– С.106-110.

15. Слинько С.В. Взаимодействие следователя и органа дознания как уголовно-процессуальное понятие // Проблемы соц. законности. –1991. –Вып.26. –С.103-106.

16. Голубев В.В. Вопросы использования оперативно-розыскной деятельности на предварительном следствии // Следователь. –1997.–№ 4. –С.39-42.

17. Бараннік Р. Дотримання принципу свободи від самовикриття під час провадження слідчих дій // Право України. — 2004. — № 7.

18. Бацько І. М. Удосконалення процесуальної регламентації протоко­лювання слідчих дій та додатків до протоколів // Наук, вісник ДЮІ МВС України. — 2000. — № 3.

19. Горбачов О. Слідчі дії: термінологія, поняття, види // Вісник Акаде­мії правових наук України. — Харків, 1997. — Вип. 2.

20. Лоза Ю. Слідчі дії: поняття, сутність, ознаки, види // Право Укра­їни. — 2003. — № 9.

21. Романюк Б. Призначення експертизи на досудовому слідстві: деякі проблемні питання // Право України. -2003. — № 3.

22. Черненко А. П. Система слідчих дій // Науковий вісник Юрид. акад. МВС України. — 2004. — № 2.

23. Черненко А. П. Норми кримінально-процесуального права, що рег­ламентують слідчі дії: загальна характеристика // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — № 6.

24. Черненко А. П. Поняття та ознаки слідчої дії // Науковий вісник Юрид. акад. МВС України. — 2003. — № 3.

III. Вирішення складних задач та завдань, які потребують складання процесуальних документів, логіко-правових схем, таблиць та інш. творчої роботи – до 5 балів за задачу або завдання.

Студенти самостійно вирішують у письмовій формі задачі або завдання, які вказані у цій програмі та не були розглянуті під час аудиторного заняття. Крім того, додатково студенти за погодженням з викладачем можуть обирати завдання з наступних практикумів:

1. Нор В.Т. Кримінальний процес України: Практикум: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.Т. Нор, Н.Р. Бобечко, В.П. Бойко та ін. / За ред. В.Т. Нора. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2008.

2. Лукашина Т.В., Н.И. Пашковский Уголовный процесс: Практикум. – Х.: «Одиссей». – 2005.

IV. Вирішення простих задач та завдань – до 3 балів за задачу або завдання. Аналогічно з пунктом III. Відповіді на задачі або завдання даються у письмовій формі з обов’язковим обґрунтуванням та посиланням на правову норму, яка регулює правовідносини, що розглядаються.

V. Самостійне складання задач по дисципліні - до 10 балів за кожну задачу. Студенти також можуть самостійно складати задачі на підставі аналізу правозастосовчої практики, виявлення „білих плям” у кримінально-процесуальному законодавсті або моделювання правовідносин у сфері кримінального судочинства.

Поиск по сайту: