Доповідь (реферат) на наукову тему

? 1. У яких cферах вживається науковий стиль мовлення?

2. Яка мета висловлювання текстів наукового стилю?

3. Які лексичні особливості має науковий стиль?

4. Назвіть граматичні ознаки наукового стилю мовлення.

5. Назвіть основні види висловлювань наукового стилю.

Доповідь - один із видів усного мовлення, в основі якого лежить стислий переказ змісту книжки, статті, результатів вивчення певної проблеми, підсумків наукової роботи. Доповідь, розроблена на основі критичного огляду, вивчення декількох джерел, називається рефератом.

128. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основну думку висловлювання. Назвіть ознаки наукового стилю.

Ономастика розглядає власні імена всіх основних розрядів - найменування людей, географічні назви, назвикосмічних об`єктів, назви народів, міфічних істот, клички тварин, назви різноманітних витворів матеріальної і духовної культури (наприклад, імена персонажів художньої літератури).

Життя людини тісно пов`язане з різними місцями, які позначаються за допомогою географічних назв, або топонімів.

Народ, помічаючи індивідуальне і незвичне серед масового і звичного, дає назву об`єкту за певною визначальною ознакою. Ознаками називають все, що так чи інакше характеризує предмет, допомагає відрізнити його від інших, подібних.

У давнину, коли вперше виникла потреба у географічних назвах, їх отримали найближчі об`єкти, які потрапили у сферу діяльності людей – річки й озера.

З часом значення річок зменшилося, а роль постійних поселень збільшилася, оскільки вони стали головними орієнтирами в повсякденній діяльності людей.

Серед географічних назв багато таких, які виділяються в даній місцевості своєю винятковістю. Так, наприклад, у степовій частині України який-небудь лісочок чи декілька дерев серед голого степу служать орієнтиром для людини. Тому в степових районах можемо зустріти такі назви сіл: Тополівка, Дубки, Виноградове.

Люди, проживаючи в певних географічних умовах і користуючись ними, передають визначальні характерні ознаки природних умов географічним об`єктам. Так виникли назви: Запоріжжя (за порогами Дніпра), Приозерське (біля озера), Зарічне (за річкою Інгульцем), Піщане (на піщаних ґрунтах). Мовознавці зазначають, що назви поселень можуть бути регістраторами і побажаннями. Якщо вищеназвані топоніми можна назвати регістраторами, то назви сіл Щасливе, Благодатне, Райське не можуть засвідчити, що всі мешканці цих сіл проживають щасливо, по-райськи і в повній благодаті. Тому такі назви створюються як побажальні.

Назви – регістратори і назви – побажання давали і древні греки. Наприклад, Херсонес(з грецької півострів), декілька грецьких колоній називалися Ольвія (у перекладі щаслива). Перша назва констатує (реєструє) розміщення об’єкта, а друга бажає переселенцям щастя і благополуччя у нових, незвичних для них умовах.

Власні назви є передовсім пам’ятками мови. У них відображено історію матеріальної і духовної культури народу, історію його життя (З довідника).

ІІ. Уважно розгляньте пам’ятку «Як готуватися до доповіді». Користуючись матеріалом вправи, опрацювавши розділи книг І. Вихованця «Таїна слова», А.Коваль «Знайомі незнайомці», підготуйте наукову доповідь «Назви поселень моєї місцевості» (про 5-6 міст або сіл).

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

ВИСТУП ПЕРЕД АУДИТОРІЄЮ

129. Прочитайте текст. Складіть і запишіть пам’ятку «Як виступати перед аудиторією”. Обміняйтеся складеними пам’ятками з товаришем, проаналізуйте і доповніть роботу один одного.

Вдало складений текст – гарантія успіху будь-якого виступу. Однак повний успіх виступу за добре складеним текстом залежить від володіння матеріалом, володіння самим собою, володіння аудиторією. Володіння матеріалом означає глибоке осмислення мети і завдання виступу, його композиції, бездоганне знання фактичного матеріалу. Володіти самим собою - це у переважній більшості випадків означає просто подолати хвилювання.

Усне мовлення завжди має більший, ніж писемне, запас засобів для передачі думок і почуттів: це інтонація, міміка, жести тощо. Досвідчені оратори перед важливою інформацією роблять паузи, підсилюють голос для привернення уваги, добре знайомі для слухачів речі висловлюють у пришвидшеному темпі.

Часто перед початкуючими ораторами постає питання: писати повний текст виступу чи скласти лише тези або план. Це справа індивідуальна. Один оратор може блискуче виступати, маючи перед собою тільки короткий план, інший почуває себе непевно, коли не має повного тексту виступу. Початківцям усе ж краще мати повний текст виступу з підкресленими кольоровим олівцем основними думками. Добре, коли такий виступ набрано на комп’ютері полуторним міжрядковим інтервалом: тоді його рядки не губляться, коли промовець час від часу відриває очі від тексту. Однак навіть при читанні тексту прагніть не втрачати зорового контакту із залом. В інших випадках доповіді краще не читати, а вільно переказувати, час від часу зачитуючи окремі цитати, цифрові дані тощо (З книги «Учіться висловлюватися»).

Мовний розбір

СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

Послідовність розб ору

1.Визначити вид речення за метою висловлювання та емоційністю.

2.Вказати, що речення складне, сполучникове.

3.Визначити вид підрядного речення, вказати на спосіб зв’язку з головним.

4.Накреслити схему речення.

5.Схарактеризувати головну і підрядну частини:

а)односкладна чи двоскладна;

б)поширена чи непоширена;

в)повна чи неповна;

г)ускладнена чи неускладнена.

6.Розібрати за членами речення головну й підрядну частини.

Немає в світі бурі, щоб огонь могла задути вічний і правдивий (І. Кочерга).

Зразок усного розбору

Речення розповідне, неокличне, складне, сполучникове, складнопідрядне з підрядним означальним. Головне речення: немає в світі бурі; підрядне речення: щоб огонь могла задути вічний і правдивий. Частини з’єднанні сполучником щоб. Підрядне речення залежить від слова бурі в головному реченні і відповідає на питання якої?

Головне речення односкладне (безособове), поширене, повне, неускладнене.

Підрядне речення двоскладне, поширене, неповне (з пропущеним підметом буря), ускладнене однорідними означеннями.

У головному реченні граматична основа складається тільки з присудка немає –простого дієслівного. Немає (чого?) бурі – додаток. Немає (де?) в світі – обставина місця.

У підрядному реченні граматична основа складається з пропущеного підмета буря, вираженого іменником, і присудка могла задути – складеного дієслівного. Могла задути (що?) огонь – додаток. Огонь (який?) вічний і правдивий – означення.

Зразок письмового розбору

Немаєв світібурі, щоб огоньмогла задутивічний і правдивий. (Речення розпов., неокл., складне, сполучн., складнопідрядне з підрядним означальним, щоб – сполучник. […бурі ], (щоб…).

Головне речення: односкл. (безособ.), пошир., повне, неускл.; підрядне речення: двоскл., пошир., неповне (з проп. підм.), ускл. однор. означ.).

130. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви і ставлячи розділові знаки. Визначте види складнопідрядних речень, накресліть схеми. Зробіть повний синтаксичний розбір трьох речень (на вибір).

1. Будем щасливі і вдячні рідній землі що нагодувала й напоїла нас не тільки хлібом і медом а й чистими думками і незлобливими почут_ями любов’ю співчут_ям до людського лиха гнівом до ворога (О. Довженко). 2. І я б хотів жит_я прожити так щоб добрим друзям радість дарувати (Л. Дмитерко). 3. На небі збиралися великі здиблен_і хмари так що можна сподіватися дощу (Н. Рибак). 4. Коли тополі тонкостан_і вечірня повінь огорта так непомітно проростає народжується доброта (М.Сингаївський). 5. Я так люблю коли пташин_і зграї в осін_ім небі марять про тепло (М. Рильський). 6. Побризкан_і росою трави стояли тихі принишклі бо ранок був теж тихий і безвітрян_ий і обіцяв сонячний жаркий день (Григір Тютюнник). 7. Якщо жити тільки для себе своїми дрібними турботами про особисте благополуч_я то від прожитого не залишиться і сліду (В. Сухомлинський).

131. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть синтаксичний розбір двох складнопідрядних речень (на вибір).

БУРУНДУК

Я обернулся и увидел бурундука. Эта пестренькая земляная белка проворно бегала по бурелому, влезала на деревья, спускалась вниз и снова пряталась в траве.

Я заметил, что бурундук постоянно возвращается к одному и тому же месту и каждый раз что-то уносит с собой. Когда он уходил, его защечные мешки были туго набиты. Когда же он появился снова, рот его был пуст. Меня это очень заинтересовало. Я подошел ближе, чтобы понаблюдать за зверьком. На бревне лежали сухие грибы, корешки и орехи. Так как ни грибов, ни кедровых орехов в лесу еще не было, то, очевидно, бурундук вытащил их из своей норки. Но зачем? Бурундук делает большие запасы продовольствия, которых ему хватает иногда на два года. Чтобы продукты не испортились, он время от времени выносит их наружу и сушит, а к вечеру уносит обратно в свою норку(За В. Арсеньєвим).

Словничок

пестрый – строкатий понаблюдать – поспостерігати

набитый – тут: наповнений наружу – назовні

Ми діти твої, Україно!

132. І. Попрацюйте в парах. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений на це час (він не повинен перебільшувати п’яти з половиною хвилин).

ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ 749 слів

У листопаді 1991 року в Україні після десятиліть мовчання відзначалося 125-річчя від дня народження видатного історика і політичного діяча, першого президента України Михайла Грушевського. Його ім’я поверталося українському народові, вітчизняній науці, всьому світові. Сьогодні Михайло Грушевський, гігант української історіографії, автор «Історії України-Русі» є гідним символом української культури, науки, державності.

Народився Михайло Сергійович у 1866 році у місті Холм (тепер - Хелм на території Польщі). Батько викладав російську словесність у місцевій гімназії. Через 4 роки сім’я переїхала на Кавказ, куди батька було призначено інспектором, а згодом - директором народних шкіл. Михайло часто приїжджав на Україну, подовгу гостював у свого діда, який був священиком.

Після завершення домашньої початкової освіти Грушевський був зарахований одразу до третього класу гімназії у м.Тифліс (нині - Тбілісі). Навчання давалося легко, особливо приваблювали юнака українська історія та література. Після закінчення гімназії Михайло Сергійович вступив на історико-філологічний факультет Київського університету.

У студентські роки Грушевський глибоко вивчає історію Середньої Наддніпрянщини доби Давньої Русі, а також середньовічну історію України загалом. По закінченні університету він захистив кандидатську дисертацію «Нарис історії рослава до кінця ХІV століття».

З 1894 року, очоливши кафедру історії Львівського університету, М.Грушевський читає лекційні курси. Уже перший прочитаній ним курс з історії України, розрахований на сім семестрів, викликав величезний суспільно-науковий резонанс. Історія України в курсі Грушевського була представлена як самостійний, цілісний, окремий предмет. Учений залучав до дослідницької роботи талановиту студентську молодь. З числа його учнів і помічників тих років склалася західноукраїнська історична «Школа Грушевського», що продовжила традиції київської школи професора Володимира Антоновича, учителя і наукового наставника Михайла Грушевського.

Разом із учнями й послідовниками Грушевський зібрав величезний, не відомий досі науці, архівно-документальний матеріал щодо різних періодів історії України. Ґрунтуючись на цих даних, Михайло Сергійович узявся до роботи над фундаментальною багатотомною «Історією України-Русі», хронологічно доведеною ним до 1658 року. Ця справа стала найважливішою справою його життя. Перший том «Історії України-Русі» вийшов у Львові 1898 року, а останній був виданий у Києві вже по смерті автора, у 1936-му.

Викладацьку, дослідницьку, редакторську й науково-організаційну роботу Грушевський успішно поєднував із політичною діяльністю. У перші дні революції 1905 року Михайло Сергійович повернувся зі Львова до Києва і зайнявся проблемами історії українських земель, що входили до складу Російської імперії. Грушевський вважав за необхідне й можливе створення автономної України у складі російської держави за умови перетворення Росії на засновану на демократичних принципах федерацію народів і областей.

У 1917 році Михайло Грушевський був обраний головою створеної з представників українських соціалістичних партій і близьких до них громадських організацій Центральної Ради. Вступ на цю почесну й відповідальну посаду привселюдно закріпив лідерство Грушевського в українському демократичному русі. Під його керівництвом у Києві 19 березня 1917 року пройшла грандіозна національна маніфестація, кульмінаційним моментом якої став полум’яний виступ голови Центральної Ради перед демонстрантами. У статтях 1917 року Михайло Сергійович роз’яснює ідеали, позиції і наміри української національної демократії. За особистої участі Грушевського були складені і прийняті всі чотири універсали центральної Ради. У квітні 1918 року було прийнято Конституцію Української Народної Республіки і земельний закон, а Михайла Грушевського обрано президентом України.

За складних політичних обставин та подій громадянської війни падіння Центральної Ради і УНР було невідворотним. Влада переходила від більшовиків до німців, від німців до гетьмана П.Скоропадського, а потім - до Директорії і знову до більшовиків.

У 1919 році Михайло Сергійович із родиною виїхав за кордон до Європи. Перебуваючи в еміграції, Грушевський створює Український соціологічний інститут, створює бібліотеку рідкісних книг, уважно стежить за розвитком подій в Україні, займається науковою роботою. Вченого не залишають думки про повернення на Україну.

Наприкінці 1922 року Михайло Грушевський одержав від більшовицьких лідерів України запевнення піти назустріч. Він приймає рішення повернутися до Києва, вірячи у те, що зможе сприяти розвиткові української національної культури і підтримувати українську науку.

Повернувшись із родиною до Києва, вчений енергійно взявся за наукову й організаційну діяльність: очолив кафедру історії українського народу у Всеукраїнській академії наук, археографічну й історичну комісії. Та основна увага, як і раніше, прикута до роботи над «Історією України-Русі». У 1929 році Грушевського було обрано академіком Академії Наук Радянського Союзу.

На вченого постійно була звернена увага НКВД. Грушевський був заарештований під час відрядження до Москви і кілька днів перебував під вартою за підозрою в участі у контрреволюційній організації. Після звільнення з-під варти вчений був знятий з усіх посад і змушений жити в Москві під наглядом.

Обставини смерті академіка Михайла Грушевського остаточно не з’ясовані. Газети повідомляли, що він пішов із життя після тяжкої хвороби. Поховали вченого у Києві на Байковому цвинтарі за державний кошт.

Важко оцінити, ким він був більше - ученим чи політичним діячем. Грушевський писав так: «Я сам прийшов у політику через історію і цей шлях вважаю нормальним…» (За Л. Семакою).

ІІ. По пам’яті за прочитаним підготуйте з однокласником невеликі розповіді:

А) про роль Михайла Грушевського в українському державотворенні (ви);

Б) про внесок М.Грушевського в дослідження історії України (ваш товариш).

ІІІ. Прослухавши один одного, намагайтеся доповнити розповіді відомостями, наведеними у тексті.

§13. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ

133. Прочитайте уривок із поезії Олександра Олеся. Назвіть головну частину складнопідрядного речення. Скільки підрядних частин має речення? Як вони поєднані з головнім реченням?

Хіба не бачите, що небо голубіє,

Що сонце ранками всміхається ніжніш,

Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє,

І легше дихає, і дивиться ясніш?

(Олександр Олесь.)

Крім складнопідрядних речень, що складаються з однієї головної і однієї підрядної частини, є ще такі складнопідрядні речення, до складу яких входять два або більше підрядних.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними за характером зв’язку підрядних речень з головним та одного з одним поділяються на три різновиди: а) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю; б) паралельною (неоднорідною) підрядністю; в) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю.

Однорідною підрядністю називається така підрядність, при якій однакові за значенням підрядні частини відносяться до одного якогось члена речення в головній частині або до головної частини в цілому. Наприклад: Хотіла б я піснею стати у цю хвилину ясну, щоб вільно по світу літати, щоб вітер розносив весну (Леся Українка). […], (щоб …),(щоб …).

Паралельно (неоднорідною) підрядністю (рос. параллельным (неоднородным) подчинением) називається така підрядність, при якій кілька однакових за значенням підрядних речень відносяться до різних членів головного речення або кілька різних за значенням підрядних по-різному відносяться до головної частини. Наприклад: 1. Ми працю любимо, що в творчість перешила, і музику палко, що ніжно серце тисне (М.Рильський). […працю, (що …), … музику], (що …).

2.Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах, мені здається, що збираю цілющі трави я в лугах (М. Рильський). (коли…), […здається], (що…).

Послідовною підрядністю (рос. последовательным подчинением) називається така підрядність, при якій перша підрядна частина залежить від головної частини, друга підрядна – від першої, третя – від другої і т.д. Наприклад: В душі зберігаю на віки години, коли я уперше побачив той край, де, вшир розмахнувшись в степах України, назустріч до моря полинув Дунай (М. Нагнибіда). [… години], (коли…той), (де…).

134. Спишіть речення, вставляючи пропущенні букви, накресліть схеми, визначте види підрядних речень і вид підрядності.

1. Ми підем, де трави похилі, де зорі в ясній дал_ні (А. Малишко). 2. Загинув би, напевно, люд нещасний, якби погасла та маленька іскра любові братньої, що між людьми у деяких серцях горіла тихо (ЛесяУкраїнка). 3. Коли дерева одцвітають, вони ск_дають лист, щоб знову зацвісти новими, свіжими квітками (Олександр Олесь). 4. Щоб самота не ізсушила, щоб не збучавіти корі, ця осінь яблуні л_шила одне лиш яблучко вгорі (А. Малишко). 5. Мені здалося, що спокій, який розлігся у природі, пер_йде на мене, вплине на мою зворуш_ну душу.(О.Кобилянська).6. Щоб до душі душею примовляти, то треба, щоб ті душі поріднились (Леся Українка).

135. І. Прочитайте текст. Випишіть складнопідрядні речення з кількома підрядними, накресліть їхні схеми, визначте вид підрядності.

РІДНЕ МІСТО

Коли мені кажуть Київ, я бачу Дніпро, стоячи на Володимирській гірці. Я хвилююся над неосяжним простором, що відкривається моїм очам унизу. У мене таке відчуття, неначе я - птах, мовби лечу я, розпластавши крила. Колись наш пращур теж отак зупинився на Київській горі над Боричевим узвозом і теж зазнав, певне, отакого почуття падіння – польоту і навіки сподобав це місце. А може, вибрав він Київську гору тому, що з неї найліпше було виглядати червоні лодії, що йшли по Дніпру, і чорні човники древлян, які спускались по Десні. Хай там хоч що, а то був геніальний предок, і ми повинні належно оцінити його мудрість.

Коли мені кажуть Київ, я бачу, як рано-вранці квапляться кияни на роботу на великі заводи, розташовані на околицях, і в незлічені установи – цю неодмінну належність столиці. Я бачу, який молодий наш Київ, який він бадьорий, веселий і життєрадісний (За П. Загребельним).

ІІ. Складіть невеликий усний роздум «Кожному мила рідна сторона», використовуючи складнопідрядні речення з кількома підрядними.

136. Складіть речення за поданими схемами.

1. […дієслово], (що…), (що…). 3. […іменник, (який), … іменник], (який…).

2. (Якщо…), […там], (де…). 4. (Щоб…), (щоб…), (щоб…), [ …]. 5. [...тоді], (коли… іменник), (що…).

137. Додайте до складнопідрядного речення ще одну підрядну частину, щоб утворилась однорідна підрядність. Потім додайте підрядну частину, щоб утворилася паралельна підрядність. Накресліть схеми речень.

Зразок. Я дивився, як стрімкою стежкою під гору ішов чоловік. – Я дивився, як стрімкою стежкою під гору ішов чоловік, як у бистрині ріки біліло вітрило. [...дивився], (як…), (як…). Однорідна підрядність.

Коли почало сутеніти, я дивився, як стрімкою стежкою під гору ішов чоловік. (Коли…), […дивився], (як…).

1.Пташки, що звеселяли сад, уже відлетіли у вирій. 2. Там, де надвечірній ліс клав тіні під колеса автомобілів, хлопці несподівано зупинилися. 3. Серед великої тиші чулося тільки, як шелестіли листочки.

Пам’ятайте: Складнопідрядні речення з кількома підрядними можуть бути ускладнені різними типами зв’язків між залежними частинами.

Наприклад: 1.Треба глибоко розуміти, що мова тільки та невичерпно багата й гарна, яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, що ніколи не замулюються (М. Рильський).

[…розуміти], (що…та…), (яка…), (яка… джерел), (що…).

Це речення поєднує послідовну й однорідну підрядність.

2.Той, хто любить паростки кленові, хто діброви молоді ростить, сам достоїш людської любові, бо живе й працює – для століть! (М. Рильський).

[Той, (хто…), (хто…), …], (бо…).

Це речення поєднує однорідну й паралельну підрядність.

3. Коли розпитали старих людей, тоді довідалися, що копали цей колодязь колись чумаки, чиї дороги пролягали в цих сивих степах (О. Гончар).

(коли), [тоді довідалися], (що… чумаки), (чиї…).

Це речення поєднує паралельну і послідовну підрядність.

138. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Накресліть схеми речень. Скажіть, які типи зв’язку підрядних частин поєднано в реченнях.

1. Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зн_нацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко). 2. А чабан Горпищенко тільки радіє в душі, дивлячись, як люди смакують його водою, бо її ніскільки не меншає від того, що все літо б_руть і б_руть (О. Гончар). 3. Як не любить той край, де вперше ти побачив той солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить і квіткою неначе в його теплі зростав і усміхавсь квіткам (В. Сосюра). 4. Якщо вам доведеться відвідати наше містечко, що розкинулося узбіч шляху на Київ, то ви обов’язково зайдіть до його парку, що одразу починається за цегляною вул_чною спорудою, яка називається золотими воротами (Яків Баш).

Якщо в складнопідрядному реченні з однорідною підрядністю частини з’єднуються неповторюваними сполучниками і, й та (у значенні і), або, чи кома перед цими сполучниками не ставиться. Наприклад: 1. Архітектор довго розповідав, як працюють на будівництві і яким буде місто через кілька років (В. Козаченко). 2. Коли йдуть дощі або коли на серці смуток, думками я до тебе лину (К. Тищенко).

Якщо підрядні частини з’єднуються повторюваними сурядними сполучниками, коми між частинами ставляться. Наприклад: Слова в поезії – квітки. І щоб сплітати з них вінки, і щоб давати перли штуки, потрібні час і майстра руки (Олександр Олесь).

Якщо у складнопідрядному реченні збігаються два сполучники підрядності, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли частину, яка починається другим сполучником, можна вилучити без шкоди для будови всього речення. Наприклад: Вибачай, прошу до хати, хоч у мене трошки темно, бо, коли я сам у хаті, не палю вогню даремно (Леся Українка).

Коли ж таке вилучення неможливе, кома між сполучниками не ставиться. Наприклад: Ви скажіть своєму пану, що заплати не бажаю, бо коли я що дарую, то назад не одбираю (Леся Українка).

Пунктограма. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях з кількома підрядними.

139. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки.

1. Багато горя зазнала Малуша а передумала стільки що коли б тими думками землю то вже все поле й шляхи від Росі до Києва проросли б шипшиною й тернами (С.Скляренко). 2. Мені мабуть не докучить нагадувати що хто не знає свого минулого той не вартий свого майбутнього (М. Рильський). 3. Як радісно мені що знову сніг розтане й зелене убрання одягнуть дерева (В. Сосюра). 4. Сергія не влаштовує як футболісти ходять самовпевнено і що свистять у коридорах та важаться після кожного тренування і що під час дощу зібравшись у вестибюлі крейдою на чорній дошці забивають уявні голи в ворота суперника (О. Гончар). 5. Отут серед цвіту здається що якби людина навчилася мудрості в дерев то не була б ворогом самій собі і природі (Є. Гуцало). 6. Соломія міркувала що коли брати ліворуч плавні мусять швидко скінчитися (М. Коцюбинський).

140. Спишіть текст, ставлячи розділові знаки. Накресліть схему третього речення.

Ти живеш серед людей. Не забувай що кожний твій вчинок кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай що є межа між тим що тобі хочеться і тим що можна. Перевіряй свої вчинки запитуючи сам себе чи не робиш ти зла чи комфортно з тобою рідним і друзям. Роби так щоб людям які тебе оточують було добре (За В. Сухомлинським).

ІІ. Складіть і запишіть невеликий роздум «Людина така, яке її уявлення про щастя» (В. Сухомлинський). У творі використайте складнопідрядні речення з кількома підрядними.

141. Відредагуйте і запишіть речення.

Коли ми зайшли до кімнати Івана Петровича, то побачили, що на стіні висить його портрет, коли він був молодий. 2. Ми кинулися до намету, коли пішов дощ, який був неподалік. 3. На камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя, що князь сіяв у серцях людей книжні слова. 4. Я пригадав істрію, яку розповідав мій дідусь, про квітку, яку називають горицвітом, коли її побачив. 5. Хлопець розповідав, що фільм йому сподобався, який у нього закручений сюжет і бездоганно грають актори (З учнівських творів).

142. Перекладіть речення українською мовою і запишіть, накресліть їхні схеми, визначте вид підрядності.

1. Нет великих и малых дел, если человек всем сердцем стремится к великому и справедливому, ибо в этом случае все дела имеют великий вес и последствия. 2. В своей комнате художник оставляет все, что особо дорого сердцу, чему отданы светлые часы вдохновения. 3. Хотя зима уже начала хозяйничать над землей, мы знали, что под рыхлым снегом, если разгрести его руками, еще можно найти свежие лесные цветы, что в печах всегда будет трещать огонь, что с нами остались зимовать птицы. 4. Мне казалось, что нужно иметь колоссальные знания, чтобы по компасу и звездам определить, в какой части обширного океана находится наше судно (З тв. К.Паустовського).

Словничок

стремиться – тут: прагнути рыхлый – пухкий

последствие – наслідок определить – визначити

вдохновение – натхнення обширный – просторний

Мовний розбір

СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ

При виконанні синтаксичного розбору складнопідрядного речення з кількома підрядними слід користуватися схемою розбору, вміщеною на стор.... Після того, як ви накреслили схему, слід вказати вид підрядності.

Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає (Т.Шевченко).

Зразок усного розбору

Речення спонукальне, неокличне, складне, сполучникове, складнопідрядне з кількома підрядними. Складається з трьох частин. Головне речення: розкажи; підрядні речення залежать від дієслова-присудка, відповідають на питання що? (підрядні з’ясувальні) і приєднуються сполучниками як: як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає. Однорідна підрядність.

Головне речення односкладне (означено-особове), непоширене, повне, неускладнене.

Обидві підрядні частини двоскладні, поширені, повні, неускладнені.

Головне речення складається тільки з присудка розкажи – простого дієслівного.

Перше підрядне має граматичну основу сонечко сідає: сонечко – підмет, виражений іменником; сідає – простий дієслівний присудок. Сідає (де?) за говорю – обставина місця.

Друге підрядне має граматичну основу веселочка позичає: веселочка – підмет, виражений іменником; позичає –простий дієслівний присудок. Позичає (що?) воду – додаток. Позичає (у кого?) у Дніпра – додаток.

Зразок письмового розбору

Розкажи, як за гороюсонечкосідає, як у Дніправеселочкаводупозичає. (Речення спонукальне, неокл., складне, сполуч., складнопідр. з кількома підряд., як – сполучн.)

[… розкажи], (як…), (як…). Однорідна підрядність.

Головне речення: односкл. (означ – особ.), непошир., повне, неускл.;

Перше підр. речення (з’ясувальне): двоскл., пошир., повне, неускл.);

Друге підр. речення (з’ясувальне): двоскл., пошир., повне, неускл.).

143. Спішить речення, ставлячи розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір складнопідрядних речень з кількома підрядними.

1. Знаю тільки що людина яка зазнала горя стає чулішою до горя інших (О. Гончар). 2. А спомин це таке щось неповторне таке щось неповторне і сумне що коли він крилом своїм огорне то це уже ніколи не мине (Л. Костенко). 3. Тож підіте і скажіте що поки я буду жити не подумаю довіку зброї чесної зложити (Леся Українка). 4. Пишіть листи і надсилайте вчасно коли їх ждуть далекі адресати коли є час коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко).

ПЛЕКАЙМО СЛОВО

Через неуважність деякі мовці часто плутають два близькозвучні слова – адрес і адреса. Адрес – це письмове привітання, звернення до когось із якоїсь нагоди, переважно ювілею. Слід говорити і писати «З нагоди п’ятдесятиріччя колеги підготували Ользі Андріївні адрес». Адреса – напис на поштовому відправленні, зазначення місця мешкання особи або місця знаходження установи. «Я б написав вам раніше, та, на лихо, загубив вашу адресу», - читаємо в одному з листів Михайла Коцюбинського.

Особу, яка адресує комусь поштове відправлення, називають адресантом. Той, хто отримує поштове відправлення, зветься адресатом.

144. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть синтаксичний розбір складнопідрядних речень з кількома підрядними.

В каждом языке есть особые слова: Родина, Мама, Жизнь, Солнце, Хлеб. Среди этих главных слов есть и слово Учитель, которое для каждого из нас никогда не потускнеет, сколько бы нам ни было лет.

Чтобы провести урок, учитель должен многое знать, много читать, всю жизнь учиться, работать над собой, потому что он всегда, не уставая, сеет добро.

Я думаю, что в жизни каждого из нас был хороший, добрый, настоящий учитель, тот, который способен понять и простить, помочь поверить в свои силы и поддержать.

Представьте школу, в которой вместо учителей - роботы! И вам станет скучно, потому что педагоги вместе с нами и шутят, и расстраиваются, и радуются. Будем же благородны им за то, что они живут с нами нашей жизнью, что разделяют наши заботы (За І. Ільїним).

Словничок

потускнеть - потьмяніти шутить - жартувати

поддержать - підтримати расстраиваться – засмучуватися

Зв’язне мовлення

Поиск по сайту: