АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Навчальне читання мовчки

Читайте также:
  1. Виразне читання ліричних творів
  2. Виразно прочитайте легенди. Перекажіть їх. У чому полягає різниця міх казкою і легендою? Чим відрізняється читання легенд від читання казок?
  3. Завдання 9. Читання та деталювання складальних креслень.
  4. НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
  5. ОПРАЦЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ З АУДІЮВАННЯ, ГОВОРІННЯ, ЧИТАННЯ І ПИСЬМА
  6. Педагогічні читання
  7. Показники темпу читання вголос
  8. Показники темпу читання мовчки
  9. Практичне заняття № 6. Особливості виконання творів різних жанрів. Читання прозових творів. Казка як жанр, особливості її виконання.
  10. Прийоми раціонального читання
  11. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ОБОВ”ЯЗКОВОГО ПРОЧИТАННЯ

Зв’язне мовлення

Види мовленнєвої діяльності

Навчальне читання мовчки

? 1. Пригадайте, які види мовленнєвої діяльності вам відомі?

2. Які види мовленнєвої діяльності належать до сприймання, а які - до творення?

 

У процесі читання розв’язуються різноманітні комунікативні завдання. Завдяки цьому виду мовленнєвої діяльності можна отримати знання, навчитися виконувати певну роботу, одержати естетичну насолоду.

Відповідно до комунікативних завдань реалізуються і різні види читання. Виділяють три види читання: ознайомлювальне, вивчальне і вибіркове.

 

8. І. Розгляньте таблицю, підготуйте зв’язну розповідь про види читання.

 

ВИДИ ЧИТАННЯ

Види читання Мета читання Характер читання
Ознайомлювальне Кому адресовано текст? Який зміст кожного з розділів (абзаців) і тексту в цілому? Читання анотації, ознайомлення зі змістом видання, перегляд окремих фрагментів тесту, швидке перегортання сторінок
Вивчальне Яка тема та основна думка тексту? Що у висловлюванні головне, а яка інформація є другорядною? Повільне, вдумливе читання тексту чи його частин, глибоке проникнення в зміст висловлювання, максимально повне осягнення нової інформації
Вибіркове Про що йдеться в тексті? Яка інформація є корисною? У яких частинах (розділах) тексту її вміщено? Перегортання сторінок, читання заголовків, окремих фрагментів тексту, повільне читання потрібних частин з метою усвідомлення потрібної інформації.

ІІ. Поміркуйте, які види читання реалізуються в таких ситуаціях: а) ви шукаєте в енциклопедії «Українська мова» матеріал про узагальнювальні слова при однорідних членах речення; б) ви вибираєте в книгарні дитячий детектив для молодшої сестри; в) ви намагаєтесь добрати літературу для написання роботи на конкурс Малої академії наук «Дослідник» з біології.

 

9. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений на цей час. Якщо текст прочитано більше ніж за … хв., вам необхідно удосконалювати техніку читання.

 

«УКРАЇНСЬКА АБЕТКА» ГЕОРГІЯ НАРБУТА

 

«Пишний, рожевощокий, кремезний і вбраний по-українськи, то з усмішкою, то із строгою діловитістю, він полонив своєю мовою, дотепністю і знаннями, вражав начитаністю», - так згадував про Нарбута відомий дослідник давньої української архітектури Г. Лукомський.

Талант Нарбута був феноменальний. Він народився графіком, опанувавши техніку самотужки. Сама природа дала Георгієві Івановичу все необхідне, щоб стати графіком – віртуозом: міцні, точні, чутливі руки, виняткову пам'ять (художник міг відтворити через роки раз побачений орнамент), рідкісну працездатність, спокійну вдачу і дисциплінованість.

Народився митець 26 лютого 1886 року на хуторі Нарбутівка поблизу Глухова (тепер Сумської області), успадкованому від предків – козаків. Батько належав до давнього дворянського роду і був людиною освіченою.

Бажання малювати пробудилося в Георгія з раннього дитинства. А ще хлопець вирізував із обгорткового паперу різні силуети і наклеював їх на картон. З десяти років Нарбут навчався у Глухівській гімназії. Уроків малювання в ній майже не було, проте були рукописні книги, написані старослов’янською мовою, які можна було читати й копіювати, журнали з мистецтва. Його полонили графічні твори І.Білібіна, який ілюстрував російських казок. Нарбут захопився копіюванням шрифтів, вивченням історії України, гербами. Графічні вправи здобули визнання, напередодні випуску з гімназії у Петербурзі надрукували його малюнок «Герб Москви», вважаючи його твором зрілого майстра. У 1906-1917 роках, працюючи в Петербурзі, він щороку приїжджав в Україну. Одразу по прибутті до столиці він приніс свої твори Білібіну. Маститий художник дуже приязно поставився до юнака і навіть запропонував йому кімнату у власному помешканні.

Перейнявши від Білібіна технічні основи, Нарбут перевершив його у графічному вмінні й майстерності. Він першим в Україні і одним із перших в Росії поставив і вирішив завдання комплексного оформлення книги. Виконав оригінальні, позначені багатою творчою фантазією і тонким гумором обкладинки і малюнки до байок І.Крилова, казок Г.-К. Андерсена. Створив численні точні малюнки до багатьох видань з української історії.

Протягом 1917 року Г. Нарбут виконав 15 аркушів до «Української абетки», які можна назвати певним підсумком його попередніх пошуків. На основі шрифтів стародрукованих книг Нарбут створив новий український шрифт, який згодом назвали «нарбутівським». Білі та чорні силуети, чіткі лінії, штрихування – усі можливі засоби графічної техніки вигадливо і зі смаком поєднались у кожному з аркушів. Заголовні літери цілком своєрідні. Їх по дві: праворуч – гранично проста, з чіткими абрисами і стрункими пропорціями, ліворуч – грайлива, пишна, сплетена з рослинних мотивів. У переважній більшості композицій домінують українські мотиви: козак, що вимахує шаблею; народний інструмент ліра; вітряки, хатинки, тини, пам’ятки народної архітектури, садиби. Окремі композиції («З», «Б», «Л», «В») побудовані як ліричні краєвиди, інші («С», «Н», «Ч») – примхливе поєднання різнорідних елементів: велетенський слон, підминаючи ногами сосни, крокує до скрині з самоваром і склянками, негр у циліндрі ріже ножицями нитки. Збереглися аркуші в чорно-білому варіанті і з подальшими тонуванням за допомогою акварелі. Обидва варіанти мають довершений вигляд.

У березні 1917 року Георгій Нарбут переїхав до Києва. На Георгіївському провулку в маленькому дерев’яному будиночку, митець винаймав кілька кімнат для своєї родини. Тут жив і працював. Створював ескізи перших українських грошей, що увійшли в обіг за Центральної Ради, військових мундирів, нової геральдики. У його помешканні розміщувалась Українська академія мистецтв, ректором якої він став у лютому 1919 року. Тут він захворів на тиф і помер у 1920 році, не маючи коштів на лікування (За О. Харченко).

II. Дайте відповіді на запитання.

1. Як характеризували сучасники Георгія Нарбута?

2. Чому талант митця можна назвати феноменальним?

3. Де і коли народився Георгій Нарбут?

4. Коли виявилося мистецьке обдаровання Георгія Нарбута?

5. Яку роль відігравав у житті молодого художника Іван Білібін?

6. Користуючись фотоілюстрацією, розкажіть про «Українську абетку» Георгія Нарбута.

7. Чим уславив своє ім’я художник, переїхавши до Києва?

8. Коли і від чого помер Георгій Нарбут?

Слайд. «Українська абетка» Георгія Нарбута

III. За самостійно складеним планом підготуйте стислий усний переказ тексту.

 

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

ОБМІН ВРАЖЕННЯМИ ПРО ТВІР МИСТЕЦТВА

 

10. І. Розгляньте репродукцію картини Віктора Шкуринського, розіграйте діалог за особами.

- Я нещодавно побував на виставці Віктора Шкуринського, сучасного житомирського художника.

- Так, я бачив деякі з його полотен. Мої знайомі розповідали про те, що це не просто талановитий художник, справжній співець поліського краю, а ще – педагог від Бога, він навчив таємниць майстерності не одне покоління митців.

- Віктор Шкуринський уславив рідне Полісся. Улюблені мотиви художника – звивиста дорога, скелясті береги річки, жито, селянські хати.

- Яка картина митця тобі найбільше припала до душі?

- Усі полотна митця сповнені сонця, літньої зелені. Мені дуже подобаються лісові пейзажі Віктора Шкуринського, особливо картина «Лісове озеро».

- Чим же тебе зворушив цей твір?

- На картині зображений чудовий краєвид. Серед лісу - озеро, поросле лататтям. Верба спустила своє гілля у воду, журливо дивиться на своє відображення. Далі хочеться сказати словами поета Леоніда Глібова: «Край берега у затишку прив’язані човни». Уже вечоріє. Сонця не видно, але його відблиски добре помітні на стовбурах велетенських сосон. Ці дерева стали непроглядною стіною за самотньою плакучою вербою.

- Мені теж подобається ця картина. Віктор Шкуринський дуже вдало передає надвечірню пору. Зелені кольори літа пом’якшені, трохи приглушені.

ІІ. Доберіть репродукцію іншої картини і складіть діалог-обмін враженнями про цей твір мистецтва.

Слайд. В.Шкуринський. «Лісове озеро»

 

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У 8 КЛАСІ

§2. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ

?

1. Що називається реченням? Які члени речення складають його граматичну основу?

2. Які речення називаються односкладними? Назвіть види односкладних речень.

3. Які речення називаються неповними? Чим односкладні речення відрізняються від неповних?

4. Сформулюйте пунктограму «Тире в неповному реченні».

 

11. Виразно прочитайте поезію Ганни Чубач. Поясніть вживання розділових знаків. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи речень. Зробіть повний синтаксичний розбір останнього речення.

ОСІНЬ І МИ

Крізь золотаву просинь

І крізь туман імлистий

Прийде селянка-осінь

Спочить у наше місто.

А ми, такі (не)вдячні,

Уперті до (не)стями,

Перепитаєм лячно:

-Ота, яка з дощами?

І (не)сказавши й слова,

Переборовши втому,

Вона вернеться знову

У поле, як додому.

І ми, такі (не)вдячні,

Уперті до (не)стями,

За нею (не)заплачем

Ні листям, ні піснями.

(Г. Чубач.)

12. Прочитайте словосполучення, визначте вид підрядного зв’язку. Уважно розгляньте ілюстрацію. Складіть невеликий усний твір «Осіння казка», використовуючи подані словосполучення.

Жовтогарячі барви, шелест листя, кружляє в повітрі, злегка повіває, безхмарне небо, голоси птахів.

 

Слайд. Осінній краєвид

 

 

13. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви, спочатку двоскладні, а потім односкладні в такій послідовності: а) означено-особові; б) неозначено-особові; в) узагальнено-особові; г) безособові; ґ) називні.

1. Пахне ч_брецем, свіжою травою (А.Шиян). 2. Тиша, полуден_а спека. Тиша… Блакить… Сонце… Солоний віт_рець… Зітхання моря… (О.Донченко). 3. Хліб-сіль їж, а правду ріж. 4. Думка найшвидша у світі. 5. Голкою кр_ниці не викопа_ш (Нар.творчість). 6. Прислухаюся до невгамовного жайвора і відчуваю гомін степу, його нескінченну пісню (О.Гончар). 7. Надворі вже добре в_чоріло (Марко Черемшина). 8. Ті далекі дні згадують і нині (Д. Павличко). 9. М_не не раз хвалили, бувало, і ганьбили (М.Стельмах). 10. Пахне вітром і з_млею во_кий вітер - срібнокрил (М.Рильський). 11. Не відлюби свою тр_вогу ранню (В.Стус).

 

14. Розв’яжіть мовну задачу.

Учні отримали завдання: записати прислів’я, яке є узагальнено-особовим реченням. Іван занотував у зошиті: «Брехнею весь світ пройдеш, та назад не повернешся». Олена пригадала прислів’я: «Правда і з дна моря виринає». Ярослав записав таке: «Брехні правду ніколи не здолати». Хто правильно виконав завдання?

 

15. І. Виразно прочитайте уривок із поезії А. Бортняка. Назвіть неповні речення, визначте, які члени речення пропущені.

У добрість вірю. Птахом доліта…

Хай здалеку, а мчить на допомогу.

Я знаю: править світом доброта.

В лелечу мудрість вірю довгоногу.

В привітне слово. В добродійство злив.

В трудівника, що осяває обрій.

Не говоріть: «Він до роботи злий».

Який він злий? Він до роботи добрий.

(А.Бортняк.)

 

ІІ. Поясніть значення фразеологізму злий до роботи.

 

16. Спишіть речення, опускаючи слова, що повторюються. Поставте, де треба, тире.

1. Пташці потрібна воля, а людині потрібен мир. 2 Не давай зайцеві доглядати моркву, а лисиці не давай доглядати курей. 3. У серпні серпи гріють, а вода у серпні студить. 4. Порожня бочка гучить, а повна бочка мовчить. 5. Пташка радіє весні, а дитя радіє матері. 6. Чужу біду на воді розведу, а своїй біді і кінця не знайду. 7. Вовка ноги годують, а мисливця ноги рятують. 8. Літо дає коріння, а осінь дає насіння (Народна творчість).

 

 

?

1. Які члени речення називаються однорідними? Як поєднується однорідні члени речення? За яких умов означення бувають однорідними?

2. Сформулюйте пунктограму «Кома при однорідних членах речення».

3. Яке слово називається узагальнювальним? Які розділові знаки вживаються при узагальнювальних словах?

4. Які слова граматично не поєднуються з членами речення?

5. Що таке звертання? Які звертання називаються поширеними?

6. Що таке вставні слова?

7. Які розділові знаки ставляться при звертаннях і вставних словах?

 

17. Спишіть, ставлячи розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення.

1. Земля дочекалась і рясту і сонця і цвіту. Душа немов калина росте і цвіте від тепла (С. Пушик). 2. Все зберегла уява моя ті ночі зоряні ті дні (В.Сосюра). 3. Між небом і морем між спокоєм і тривогою ідуть кораблі високою йдуть дорогою (Б. Олійник). 4. Любіть травинку і тваринку і сонце завтрашнього дня вечірню в попелі жаринку шляхетну інохідь коня (Л. Костенко). 5. Горять міняться на очах сині зелені бузкові оранжеві й бурштинові легкі осяйні хмаринки (В. Козаченко). 6. Веселеє сонце устало над морем всміхнулося все йому любо і небо і хмари і скелі і море. 7. Все найменший шерхіт луск гіллячки шум пташиного крила цокіт копит відлунювало тут чисто і повноголосо (О. Гончар).

 

18. Відредагуйте і запишіть речення.

1. Добро і зло зійшлося у двобої. 2. Учні поважають і допомагають батькам у праці. 3. На узгір’ї цвітуть червоні маки і волошки. 4. У магазині продають канцелярські товари, олівці, зошити, ручки. 5. Я не тільки люблю читати детективні історії, але й твори про героїчне минуле. 6. На городі влітку ростуть різні овочі: картопля, морква, буряки, квасоля, горох, гарбузи. 7. Догоряло вогнище й небо на заході, западала темрява (З учнівських творів).

 

19. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. З’ясуйте, в яких реченнях виділені слова є вставними, а в яких - членами речення. Поставте, де треба, розділові знаки.

1. Була чудова золота пора, яку зв_чайно так і звуть – київська осінь (М.Терещенко). Мені зв_чайно було прикро слухати ваші докори (М.Стельмах). 2. Сумно шепче ліс дрімучий, ворони літають і здається своїм криком бурю накл_кають (С. Руданський). Мені осіння ніч короткою здається(Леся Українка). 3. Щось біліє на хвилях, а що саме – не розгледіти: може чайка, може вітрила (О. Донченко). Ніхто не може світу пер_жити (Народна творчість). 4. На жаль чудес на світі не буває (П. Воронько). Я людина, і маю право і на жаль і на радість (К.Тищенко).

 

20. Спішіть речення, ставлячи розділові знаки.

1. Рідна мова єдина любове чую пісню твою молоду (П. Перебийніс). 2.О мій врожаю світла моя доле люблю твій шум і шепіт серед поля (А. Малишко). 3. О земле рідна знаєш ти свій шлях у бурі у негоді! (М. Рильський). 4. Жагуча пісне України Через провалля й верховини плине твір голос солов’їний у даль немеркнучу століть (М. Рильський). 5. Який ти світе теплий і широкий (А.Малишко). 6. Без мови рідної юначе й народу нашого нема (В.Сосюра).

 

21. Подані словосполучення поставте у формі звертання і запишіть. З трьома звертаннями складність речення з однорідними членами.

Лідія Петрівна, Федір Ігорович, друг Андрій, лікар Павлюк, добродій меценат.

 

?

1. Які члени речення називаються відокремленими? Які члени речення можуть відокремлюватися?

2. За яких умов відокремлюються означення і прикладки?

3. Сформулюйте пунктограму «Розділові знаки при відокремлених обставинах”.

4. За допомогою яких прийменників відокремлюються додатки?

5. Що таке пряма мова?

6. Які розділові знаки ставляться при прямій мові?

7. Що таке діалог? Як оформлюється діалог на письмі?

 

22. І. Прочитайте текст. Поясніть вживання розділових знаків при відокремлених членах речення.

На правий берег Дніпра, заволочений прозоро-бузковою млою, вже лягли нерівними плямами перші сутінки й поповзли, наче розколини, по зеленому шумовинню густих заростей. Потемніли старезні тополі круг Шевченкової могили. А за ними, з-за Канівських гір, виткнулася темно-синя хмара, готова розпростерти свої пощерблені крила над розімлілою від денної спеки землею.

Сонце скотилося майже до самого обрію, але, помітивши зловісну темно-синю стіну на заході, раптом застигло на місці. Йому, певне, стало жаль того чудового світу, що, залитий буйною зеленню та рясним цвітом, красувався по обидва боки величної ріки. І воно ще раз, востаннє зібравши сили, щедро сипнуло навсібіч гарячими стрілами променів. Здається, усе тьмарилося, тануло, окрім прозорої пелюстки молодого місяця. Тонкий серпик наливався світлом і став дедалі виразнішим.

Ніби якийсь невидимий художник-велетень на очах творив дивну космічну картину, неповторну, казкову, розкішну. Здавалося, у грудях від неї народжувалася, заполонюючи весь простір довкола, беззвучна музика, сповнена гармонії й довершеності (За І. Ющуком).

II. Уважно роздивіться репродукцію картини Юрія Комишного «Шепіт трав». Складіть невеликий усний опис, використовуючи речення з відокремленими членами.

 

Слайд. Ю. Комишний. «Шепіт трав».

 

23. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки.

1. Очерети перешіптуючись добігають до повороту ріки і журно киваючи пухнастими верхівками спиняються над широким лиманом рівною стіною (С. Скляренко). 2. На протилежному боці долини попід горбами чорнів безлистий ліс а внизу в затишку жовтів широкий луг (В. Малик). 3. А він вітер шугав між блакитним небом і зеленим морем і перекидався і купався в просторах (Б.Грінченко). 4. Крім акації тут ще кілька тополь росте дикий виноград по верандах в’ється (О. Гончар). 5. Там могили з буйним вітром в степу розмовляють розмовляють сумуючи (Т. Шевченко). 6. Великi шишки великі й порожні котилися під ноги (М. Коцюбинський). 7. Я чув її ту мову-чарівницю i серце рветься ще її почути (В. Самійленко).

 

24. Спишіть речення, розкриваючи дужки i ставлячи розділові знаки при прямій мові.

1. Прислухаймося до слів поета Д. Луценка (Н, н)е золото, не долари й дукати - насущний хліб був завжди у ціні. 2. Що вмієте (З, з)акінчує свої поради Володимир Мономах (Т, т)ого не забувайте, а чого не вмієте, того вчіться. 3. Гiднiсть - це мудра влада тримати себе в руках (П, п)исав В. Сухомлинський. 4. Бути справедливим у думках - ще не означає бути справедливим у житті (П, п)овторював К. Ушинський i додавав Н(н)е можна жити тільки хорошими думками. 5. Якщо вчуєш жарт (Р, р)адив О.Довженко (Ш, ш)укай у ньому приховану правду. 6. Щоб шанувати, потрібно мати талант (С, с)лушно зауважував Григорій Тютюнник (Щ, щ)об заздрити, таланту не потрібно.

 

25. Уважно розгляньте малюнок. Складіть і запишіть діалог відповідно до зображеної ситуації.

Малюнок. Хлопець розмовляє з маленькою дівчинкою, яка загубилася на вулиці вулиці, не може знайти рідних і плаче

 

26. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

Есть люди, о которых говорят: «Это человек слова!» Значит, на такого человека можно положиться - он выполнит свое обещание без напоминания.

Вы обещали позвонить другу и не сделали этого – забыли. Вы опоздали на свидание или деловую встречу, а то и вовсе не пришли, сославшись потом на множество причин. Вас попросили опустить по пути письмо в почтовый ящик, а вы носили его в кармане всю неделю.

Мы довольно часто совершаем такие «проступки», не предавая им большого значения. «В конце концов, не на этом строятся отношения между людьми!» - думают некоторые. И ошибаются. Они просто не понимают, насколько легче жить людям организованным, обязательным.

Как же стать таким человеком? Здесь трудно дать рецепт, но многое, по-моему, зависит от самовоспитания. С юных лет нужно учиться заставлять себя делать не только то, что хочется, а и то, что надо (За С. Михалковим).

 

Словничок

положиться - покластися ящик - тут: скринька

свидание - побачення в конце концов – врешті-решт

ПЛЕКАЙМО СЛОВО

Слова відношення, взаємини, стосунки перекладають російською мовою як отношения, але вони не є взаємозамінними синонімами, а розрізняються значеннями.

Відношення – це перебування в певній відповідності, співвідношенні з чимось. Наприклад, у математиці воно виражає зв`язок між членами пропорції: відношення А до В таке саме, як і С до D.

Ставлення – це поводження з кимось, висловлення думки про когось або щось. «Мене радує ваше ставлення до праці», - сказав Василь Олександрович (І.Цюпа).

Коли ж мова йде про особисті зв`язки між людьми, потрібно вживати слова стосунки, взаємини: Віднедавна наші стосунки стали зовсім прохолодними. (О. Довженко). Дружба – це насамперед щирість у взаєминах (В. Сухомлинський).

 

Зв’язне мовлення


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.015 сек.)