Переказ тексту публіцистичного стилю

? 1. У яких сферах вживається публіцистичний стиль мовлення?

2. Яка мета висловлювання текстів публіцистичного стилю?

3. Назвіть основні види висловлювань публіцистичного стилю.

145. Розгляньте таблицю і підготуйте зв’язну розповідь про публіцистичний стиль мовлення.

146. Прочитайте текст. Визначте лексичні і граматичні ознаки публіцистичного стилю.

Нація має нині перед собою безліч проблем. Та чи не найбільшу тривогу викликає в нас занедбаність духовної сфери. А література? Чи багато важить її голос у цих справді екстремальних умовах? Навіть від гостей із діаспори чуємо скарги, що на Хрещатику не видно української книжки, що центральну артерію столиці дедалі більше заполонює низькопробне чтиво… Наша класична література завжди стояла на варті моральної чистоти народної душі, духовного здоров’я нації. Пам’ятаймо про це і ми, сучасні письменники! (О. Гончар).

147. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Доведіть, що подане висловлювання належить до публіцистичного стилю.

УКРАЇНСЬКА ШЛЯХЕТНІСТЬ - ВІД РОДУ

Самобутність кожного народу поряд із традиціями, звичаями, культурою виявляється передусім у мовних стереотипах поведінки.У них закладені риси національної вдачі, національного характеру.

На превеликий жаль, сьогодні ми більше знаємо про китайський церемоніал, японські поклони ввічливості, французький етикет, ніж про те, як личить за традицією поводитись українцеві в товаристві, з друзями, в гостин. Нам ніколи замислитися, чим відрізняється наш етикет з-поміж інших. Ми уніфікувалися в мовному етикеті, який вичерпується десятком стереотипних фраз «на всі випадки життя». Чому ж те, що було окрасою людського спілкування – ввічливість, чемність, шляхетність – неприпустимо швидко знецінюється, часом сприймаючись як зайвина?

Мовна поведінка народу поєднана із його загальною культурою та психологічними рисами. Скажімо, на мовному рівні психологічні ознаки українців, зокрема доброзичливість, шанобливе ставлення до співрозмовника, почуття власної гідності, виявляється в тому, що смисловим центром багатьох висловів українського етикету є слова з коренем добр-, здоров-, ласк-.

Материнська колисанка, її ніжне слово і весь родинний словесний устрій - це основа, на якій віками ткалося міцне й надійне полотно української ввічливості. Для дитини вишукувалися нові й нові звертання: сонечко, любчику, крихітко… Молекули доброти й ніжності, людського тепла й ласки, перелиті в доню чи синочка, поверталися своєрідним відлунням.

Звичайно, не так-то просто оволодіти формами етикету для всіх життєвих ситуацій. Але якщо ми хочемо бачити себе приємними й товариськими, зажити слави ґречної людини, само реалізуватися в спілкуванні з навколишніми, необхідно багато працювати над собою. І хоч наше століття невпинно прямує в бік спрощення манер, проте й досі неабияке значення має оволодіння «кодексом ввічливості», адже через свою чемність ми нічого не втрачаємо, а «завоювати» можемо Людину (За С.Богдан, О. Корніякою).

ІІ. За самостійно складеним планом підготуйте докладний письмовий переказ тексту. Введіть у текст переказу приклади традиційних формул українського мовного етикету.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які складні речення називаються складнопідрядними?

2. Чим відрізняються підрядні сполучники від сполучних слів? Складіть речення зі сполучниками і сполучними словами що, коли.

3. Яку роль у складнопідрядному реченні виконують вказівні слова?

4. Які основні особливості інтонації складнопідрядних речень?

5. Користуючись таблицею-колом, уміщеною на другому форзаці підручника, розкажіть про види складнопідрядних речень.

6. Якими ознаками характеризуються складнопідрядні речення з підрядними означальними?

7. На які питання відповідають і від яких слів залежать підрядні з’ясувальні речення?

8. На які види поділяються складнопідрядні речення з підрядними обставинними?

9. Що є спільного і відмінного між складнопідрядними реченнями з підрядними способу дії, ступеня і порівняльними?

10. На які запитання відповідають підрядні місця підрядні часу?

11. Розкажіть про особливості складних речень з підрядними умови, причини і мети.

12. Якими сполучниками з’єднуються з головними реченнями підрядні частини наслідкові і допустові?

13. Прочитайте складнопідрядні речення і визначте види підрядних. Накресліть схеми складнопідрядних речень.

1. Шкода, коли б наш досвід, здобутий такою ціною, втратився, загубився. 2. Було це минулої осені, в дощі такі, що з багнюки ноги не витягнеш. 3. Хоч це здається парадоксальним, але, здається, відтоді ми потоваришували ще більше. 4. Б’є море, сяє побережною смугою, дарма що сіється дощ. 5. Хлопці боялися навіть поворухнутися, щоб не злякати качину пару. 6. Усе варто було пережити, щоб дочекатися цієї миті. 7. Ще лежав брудним місивом розквашений сніг, коли вперше тут загриміло. 8. Там, де каміння після ночі холодне, вода наскрізь прозора. 9. Старий знову стихає, схиливши голову на груди так, наче він спить (З тв. О. Гончара).

14. Зробіть синтаксичний розбір речень

1. Я не знаю нічого у світі, що дорожче за юності дні (М.Нагнибіда). 2. Місяць, підводячись вгору, пірнає в загустілу хмару, так що видніється лише срібний край (М.Стельмах). 3. Коли б у людства не було фантазій, було б стократ у світі важче жить (Г.Коваль).

15. На які різновиди поділяються складнопідрядні речення з кількома підрядними?

16. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Накресліть схеми складнопідрядних речень з кількома підрядними, визначте вид підрядності.

1. Не хвалися завтрашнім днем бо не знаєш що той день уродить. 2. Ревів ведмідь не тому що бджоли покусали а тому що меду взять не дали. 3. Якщо сонце сідає у хмари а зранку нема роси буде дощ. 4. Стрічаються на початку весни зима з літом щоб поборотися кому іти вперед кому вертатися назад (Нар. творчість).

БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

§14. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ, СМИСЛОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ

148. Прочитайте поезію Дмитра Луценка, визначте тему й основну думку висловлювання. Знайдіть у вірші безсполучникові складні речення, визначте в них граматичні основи.

КИЄВЕ МІЙ

Грає море зелене,

тихий день догора.

Дорогими для мене

стали схили Дніпра,

де колишуться віти

закоханих мрій…

Як тебе не любити,

Києве мій!

В очі дивляться канни,

серце в них переллю.

Хай розкажуть коханій,

як я вірно люблю.

Буду мріяти й жити

на крилах надій…

Як тебе не любити,

Києве мій!

Спить натомлене місто

тихим, лагідним сном,

ген вогні, як намисто,

розцвіли над Дніпром.

Вечорів оксамити,

мов щастя прибій…

Як тебе не любити,

Києве мій!

(Д. Луценко.)

Безсполучникове складне речення (рос. бессоюзное сложное предложение) – це таке складне речення, частини якого поєднуються не сполучниками і сполучними словами, а інтонацією. Наприклад: Ще треті півніне співали, ніхто ніде не гомонів (Т. Шевченко).

За характером відношень між частинами безсполучникові складні речення поділяються на дві групи – з однорідними і неоднорідними частинами.

Безсполучникові складні речення з однорідними частинами співвідносні зі складносурядними реченнями і виражають такі смислові відношення:

а) одночасність подій, наприклад: Вітер з гаєм розмовляє,шепче з осокою, пливечовен по Дунаю один за водою (Т. Шевченко).

б) послідовність подій, наприклад: Минаютьдні, минаютьночі, минаєліто (Т.Шевченко).

в) протиставлення подій або явищ, наприклад: Не русалонькаблукає – то дівчинаходить (Т. Шевченко).

Безсполучникові складні речення з неоднорідними частинами співвідносні зі складнопідрядними реченнями і виражають такі смислові відношення:

а) умовно-часові, наприклад: Зайде сонце – Катерина по садочку ходить (Т.Шевченко) – порівняймо: Коли зайде Сонце, Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко).

б) причиново-наслідкові, наприклад: Щаслива голубка: високо літає (Т.Шевченко) – порівняймо: Щаслива голубка, бо високо літає;

в) пояснювальні, наприклад: І досі сниться: під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка стоїть.(Т.Шевченко) – порівняймо: І досі сниться, що під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка стоїть.

149. Розв’яжіть мовну задачу.

Дев’ятикласники наводили приклади безсполучникових складних речень. Ігор записав у зошиті: «Війнув вітер – сніжинки злетіли з лапатих гілок ялинки і замерехтіли в повітрі». Ірина навела такий приклад: «У пориві вітру листочки дуба, вкриті тонким шаром криги, зіштовхувалися, лунко подзвонювали.» Хто правильно виконав завдання?

150. Спишіть, розкриваючи дужки, спочатку прості речення з однорідними присудками, а потім – безсполучникові складні речення.

1. Ми (не)лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна (не)правди за собою (Т. Шевченко). 2. (Не)далеко тут на березі лежав пліт готовий, аж просився на воду (М. Коцюбинський). 3. (Не)зобидь ні старця, ні дитини, поділись останнім сухарем (М. Луків). 4. Стоїть явір над водою, на воду схилився; сидить козак у (не)волі, тяжко зажурився (Нар. творчість). 5. У гаю, гаю вітру (не)має; місяць високо, зіроньки сяють (Т. Шевченко). 6. Вітер в гаї (не)гуляє; вночі спочиває (Т. Шевченко).

Пам’ятайте: Для безсполучникових складних речень характерна інтонація переліку, зіставляються та пояснення.

З інтонацією переліку вимовляються частини безсполучникових складних речень, що виражають одночасність або послідовність подій: робиться велика пауза між частинами, які вимовляються з піднесенням голосу і невеликим спадом перед паузою. Наприклад: Кричать сови, (//) спить діброва, (//) зіроньки сяють (Т. Шевченко). Якщо між частинами безсполучникового складного речення стоїть крапка з комою, робиться триваліша пауза, наприклад: Пішов шелест по діброві; (///) шепчуть густі лози (Т.Шевченко).

З інтонацією зіставлення вимовляються частини складного безсполучникового речення, що зіставляються, протиставляються між собою. Робиться виразна пауза між частинами, з яких перша вимовляється підвищеним тоном, а друга – зниженим. Логічний наголос на словах, що зіставляються, однаковий. Наприклад: Ще сонячні промені сплять – (//) досвітні огні вже горять (Леся Українка).

З інтонацією пояснення вимовляються безсполучникові складні речення, співвідносні зі складнопідрядними з’ясувальними. Ця інтонація характеризується зниженням голосу і виразною паузою перед тією частиною, що пояснюється. Друга частина вимовляється швидшим темпом. Наприклад: Бачу здалека: (//) хвиля іскристая грає вільно на синьому морі (Леся Українка).

151. Прочитайте, правильно інтонуючи, безсполучникові складні речення. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте смислові відношення, які виникають між частинами речень.

1. Світає – тане морок в небосхилі. Світає – тане сутінь на з_млі (М.Сингаївський). 2. Повторюю з гордістю сина: для мене л_шається дивом із див моя Україна (М.Луків).

3. Минало літ_чко тепле з його ясними та пр_вітними днями; насувала осінь з густими туманами, з теплими непроглядними ночами (Панас Мирний). 4. Сонце заход_ть, гори чорніють, пташ_чка тихне, поле німіє (Т. Шевченко). 5. Справді, під темним небом затр_вожився, загудів ліс, зак_піло листя на ньому, д_ревам чогось захотілося бігти (М. Стельмах).

Пам’ятайте: Частини складного безсполучникового речення схематично позначаються квадратними дужками. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, сиплютьночі у лимани зорі сургучеві (В. Симоненко). [ ], [ ].

152. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви, підкресліть граматичні основи. Накресліть схеми безсполучникових речень.

1. Вирост_ш ти, сину вируш_ш в дорогу виростуть з тобою приспані тривоги (В.Симоненко). 2. Ми не злож_мо зброї своєї ми здобуд_мо землю і волю і заго_мо рани віків (Олександр Олесь). 3. Обабіч понад трасою красу_ться жито пнеться в стрілку озима пшениця зеленими й зелено-жовтими килимами стел_ться ярина (Остап Вишня). 4. Слово не горобець: вилет_ть – не впійма_ш (Нар. творчість). 5. У хаті тепло: від печі йде дух, розход_ться по всіх закутках (М. Коцюбинський). 6. Низько ход_ть жовте сонце, сліп_ть очі вітер лютий, плачуть бідні ліхтарі … (М.Рильський).

153. Розгляньте фотоілюстрацію. Складіть невеликий усний твір-опис «Сплять засніжені гори», використовуючи складні безсполучникові речення.

154. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. У безсполучникових складних реченнях підкресліть граматичні основи.

Редкий лес сменил чащу; стало просторно и свежо. Тропинка обогнула куст орешника – лес сразу раздался в стороны. Посреди поляны, в белых сверкающих одеждах, огромный и величественный, как собор, стоял дуб. Казалось, деревья почтительно расступились, чтобы дать старшему собрату развернутся во всей силе. Его нижние ветви шатром раскинулись над поляной. Снег набился в глубокие морщины коры – толстый, в три обхвата, ствол казался прошитым серебристыми нитями. Листва, усохнув по осени, почти не облетела, дуб до самой вершины был покрыт листьями в снежных чехольчиках. Я робко шагнул к дубу, могучий великодушный страж леса качнул мне навстречу ветвью (За Ю. Нагибіним).

Словничок

орешник - ліщина собрат - побратим робко- несміливо

одежды – тут: шати ствол – стовбур шагнуть – зробити крок

почтительно – шанобливо морщина – зморшка

ПЛЕКАЙМО СЛОВО

Російському слову сторона в українській мові найчастіше відповідає слово бік: с другой стороны парка – з іншого богу парку, со всех сторон – з усіх боків, равносторонный треугольник – рівнобічний трикутник. Слово сторона є синонімом до слова край, батьківщина. «Кожному мила своя сторона», - говорить прислів’я.

Не відповідає сучасним нормам літературного слововживання складений прийменник з боку. Часто можемо почути подібні вислови: «З боку адміністрації пролунала критика», «Надійшли пропозиції з боку споживачів». Тут доречним буде перебудувати речення або замінити прийменник: «Адміністрація піддала критиці …», «Надійшли пропозиції від споживачів».

§15. КОМА І КРАПКА З КОМОЮ В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

155. Прочитайте уривок із поезії Максима Рильського. Визначте смислові зв’язки в безсполучникових складних реченнях.

ПІСЛЯ БУРІ

Минулася буря, сонце засяло,

Веселка всміхнулась в ясних небесах.

Проміння у краплях прозорих заграло

І хмари у шати блискучі убрало,

Світ стрепенувся, мов збуджений птах.

(М. Рильський.)

Якщо частини безсполучникового складного речення виражають одночасність або послідовність подій і тісно зв’язані між собою за змістом, між ними ставиться кома. Наприклад: Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами над ставами верби зеленіють (Т. Шевченко).

Якщо частини безсполучникового речення зберігають певну самостійність за змістом або мають свої розділові знаки, ставиться крапка з комою. Наприклад: 1. Защебетав жайворонок, угору летючи; закувала зозуленька, на дубу сидячи. 2. Червоніє за горою; плугатар співає (З тв. Т. Шевченка).

Пунктограма. Кома, крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення.

156. Прочитайте речення. Прокоментуйте пунктограму «Кома, крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення».

1. Сім струн я торкаю, струна по струні, нехай мої струни лунають, нехай мої співи літають по рідній коханій моїй стороні. 2. Хвилюють лани золотії, здається, без краю; аж знову бори величезні, густії проводять таємну розмову. 3. З тихим плескотом на берег рине хвилечка перлиста; править хтось малим човенцем, в’ється стежечка злотиста… 4. Горить моє серце, його запалила гарячая іскра палкого жалю. 5. Була весна весела, щедра, мила, промінням грала, сипала квітки; вона летіла хутко, мов стокрила, за нею вслід – співучії пташки. 6. Правда нам світитиме крізь хмари, ми ж далеко думкою полинем (З тв. Лесі Українки).

157. І. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки.

1. На білу гречку впали роси веселі бджоли одгули замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли (М. Рильський). 2. Дощ давно вже перестав хмари розійшлися виплив ясний місяць заглянув у вікна (Панас Мирний). 3. Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі промінь морями заллє золотий річку і верби і кручі (В. Сосюра). 4. Ми не лукавили з тобою ми просто йшли у нас нема зерна неправди за собою (Т.Шевченко). 5 Світ великий безмежний широкий не обняти думками його (Б.-І.Антонич). 6. Вітерець дужчав він мабуть не долетів ще сюди він тільки набирав розгону в степу (В. Близнець).

ІІ. Зробіть словотвірний розбір виділених слів.

158. Спишіть, ставлячи розділові знаки, речення в такій послідовності: а) прості з однорідними членами речення; б) складносурядні; в) безсполучникові складні.

1. І ти смієшся й день ясніє і серце б’ється як в огні. 2. Сніг падав безшелесно й рівно туманно танули вогні. 3. Вітер гонить віти клонить краплі сонця в воду ронить і рокоче як струна. 4. Радій же серце до останку пий життя людського пінистий напій палай з людьми жагою однією. 5. І сад посаджено і сонце встало і грає далеч генієм людським. 6. Голубі сніжинки пролітали мерзла і лунка була дорога (З тв. М. Рильського).

159. Спишіть текст, ставлячи розділові знаки. Підкресліть граматичні основи в безсполучникових складних реченнях.

ЗИМА В ОДЕСІ

Трамонтан дмухав із берега. Був місяць січень чи лютий море замерзло на сотню метрів на морі розходилися хвилі на обрій вони були чорні з білими гривами добігали до берега навпроти вітру вітер збивав з них білі шапки. Коло берега кригу розбив штормок а все показувало що незабаром ревтиме й справжній штормило.

Одесу видко по другій бік морської затоки. Це місто обдував трамонтан воно височіло на березі мов кістяк старої шхуни. Одеса переживала чергову морську зиму вітри всіх напрямків не минали її часом з моря заходили мокрі густі сірі тумани. От і тепер туман насунувся раптом у моря і закрив Одесу (За Ю.Яновським).

160. І. Прочитайте текст. Підготуйте його докладний усний переказ.

ТИХИЙ ВЕЧІР

Ось сонце ще більше осіло; мов скиба стигло кавуна, червоніє воно тільки половиною. Ось половина зменшується, залишається тільки четвертина, далі скибочка, кільце тільки… Ось воно пливе – зникає… Зразу кинуло у вічі темнотою, а через хвилину серед червоної заграви заходу знявся здоровенний блискучий стовп, шугаючи високо у небо своєю широкою верховиною. Небо нахмурилося, темніє; степ вистилає густа чорна тінь. Жайворонки спускаються нижче, тихнуть, сідаючи на землю; коники перестають перегукуватися в траві; одні перепели падьпадьомкають.

Ще трохи згодом захід починає бліднути, яcний серед нього стовп меркне, зникає; серед високого неба починають загорятися зірочки… Темнота кругом розходиться, здіймається з землі вгору, шугає від землі в небо. Уже вам стає видко тільки кругом себе, далі все меркне в сірій темноті тихого вечора (За Панасом Мирним).

II. Розгляньте репродукцію картини Леоніда Шелудька «Зимовий вечір». Попрацюйте а парах, складіть невеликий письмовий опис, використовуючи безсполучникові складні речення, між частинами яких потрібно поставити коми або крапки з комами.

161. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

Заяц сидел под большой, укрытой снегом елью, его лапки были сложены, как у барабанщика. Зверёк не учуял против ветра и сидел с усами в снегу, только нос его быстро двигался. Потом он вдруг сделал скачёк, осмотрелся, стал носиться кругами. Он выспался, пребывая, должно быть, в хорошем настроении; ему не было с кем играть, вот он и решился сделать утреннюю зарядку. Стряхнув затем снег с носа и усов, заяц направился куда-то в сторону; нужно было искать себе завтрак (За В.Біанкі).

Словничок

скачок - стрибок стряхнуть - струсити

круг - тут: коло направиться - тут: попрямувати

§16. ДВОКРАПКА В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

162. Прочитайте речення. Зробіть висновок, з якими видами складнопідрядних речень співвідносні безсполучникові складні речення, між частинами яких ставиться двокрапка.

Двокрапка між частинами безсполучникового складного речення ставиться в таких випадках:

1) коли друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій, наприклад: Не до пісень мені: тремтять на віях сльози (Олександр Олесь). [ ]: [причина].

2) якщо друга частина (або група речень) розкриває зміст першого, пояснює його (можна умовно вставити сполучник а саме), наприклад: У видолинку барвисто рясніють квіти: синіють волошки, жовтіють кульбабки, багряно спалахнули маки (Марко Вовчок). [ ]: [ ], [ ], [ ].

пояснення

3) якщо друга частина доповнює першу в цілому або якийсь із його членів, найчастіше присудок (можна вставити сполучник що), наприклад: Дивлюсь я: біла хмарка криє сіре небо (Т.Шевченко). [ ]: [доповнення].

4) якщо в першій частині речення випущені слова і побачив, і почув, і відчув, наприклад: В час гарячий полудневий виглядаю у віконце: ясне небо, ясне море, ясні хмари, ясне сонце(Леся Українка). Порівняймо: виглядаю у віконце і бачу…

Пунктограма. Двокрапка в безсполучниковому складному реченні.

163. Прочитайте речення. Прокоментуйте пунктограму «Двокрапка в безсполучниковому складному реченні».

1. Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають. 2. У всякого своя доля і свій шлях широкий: той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світа зазирає. 3. Дивлюся: так буцім слова летить лугами, берегами, та глибокими ярами, та широкими степами, та байраками (З тв. Т. Шевченка). 4. Налагодь струни золоті: бенкет весна справляє. 5. Он глянь: вже лицарі летять народ з неволі визволять. 6. І тільки десь чути: в широкому полі то стихне сопілка, то знов заспіва (З тв. Олександра Олеся).

164. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки.

1. Ранок такий-то тихий та ясний придався вітерець не війне хмара не збіжиться (Марко Вовчок). 2. Я вірю птиці і люди і квіти усе на землі для добра і краси (Г.Коваль). 3. Нема гірш нікому як тій сиротині ніхто не пригорне при лихій годині (Т. Шевченко). 4. Було колись в одній країні сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка). 5. Пречудові в житті людини зміни постають з’являються нові слова у мові незвичні в музиці акорди чуть (П. Тичина). 6. Іду дивлюсь мій край моя земля сміються в сонці золотому (Олександр Олесь).

165. Розв’яжіть мовну задачу.

Дев’ятикласники наводили приклади безсполучникових складних речень, у яких друга частина (або група речень) розкриває зміст першої. Сашко склав таке речення: «У гаю чути голоси різних птахів: шпака, солов’я, зозулі». Олесь навів такий приклад: «У гаю чути голоси різних птахів: передражнює всіх пернатих шпак, сміється-плаче від щастя соловей, сумовито кує зозуля». Хто правильно виконав завдання?

166. Спишіть, ставлячи розділові знаки, спочатку прості речення з узагальнювальними словами при однорідних членах, а потім – безсполучникові складні речення.

1. Ах як усього багато неба сонця веселої зелені (М. Коцюбинський). 2. Струмочок із камінчиками грається він підбіжить плюсне на камінчик блисне сміхом і побіжить далі (Остап Вишня). 3. А в цей час наді мною твориться диво хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі по білих хмарах забриніли вони мов скрипка (М. Стельмах). 4. Всі зійшлися і хлопці і дівчата під крилом голубим тишини (В. Сосюра). 5. Плаче і посміхається крізь сльози осінь періщать дощі осипається листя гнуться горбляться берези (М. Стельмах). 6. Все змінилось в одну мить і злилося докупи і земля й море (І. Нечуй-Левицький).

167. Відновить прислів’я, опускаючи підрядні сполучники. Перероблені речення запишіть, ставлячи розділові знаки.

Зразок. Не кидай іскри в солому, бо сама згорить, ще й село спалить. - Не кидай іскри в солому: сама згорить, ще й село спалить.

1. Горобці й коноплянки осудять орла за те, що кепсько літає в кущах і коноплях. 2. Біда як вода, бо несподівано до хати приходить. 3. Не тішся з чужої пригоди, бо сам у ній можеш бути. 4. Так на світі ведеться, що один плаче, другий сміється. 5. Хвалилась калина, що вона з медом солодка. 6. Лихо вовкові, що зачинили його між вівцями.

168. Прочитайте текст, підготуйте його докладний письмовий переказ.

Усно поясніть уживання розділових знаків у складнопідрядних та безсполучникових складних реченнях.

ДУМА ПРО ХЛІБ

Іще в дитинстві мені батько казав: людина живе не заради хліба, а тільки через те, що є хліб…

Змалку сприймала ці слова буквально: є мама, є тато, є вирощений ними хліб. А ставши агрономом, відчула: хліб – це як народження дитини. Адже недарма наші пращури ототожнювали землю Землю і Жінку. З давніх часів залишився звичай: із зажинкового снопа пекли перший хліб, останній же - обжинковий, зв’язаний у вигляді ляльки, - ставили на видноті. У зрілому хлібі немов бачиться дитя, породжене землею. Воістину незбагненний своєю безперервністю зв’язок зернини, землі і колоска.

Хліб… Скільки і справді красивих легенд і повір’їв пов’язано з ним. На весілля посівають наречених зерном, щоб ніколи не знала сім’я нестатку в хлібі. При зведенні оселі закладають зерно в кутки, щоб був достаток у домі. Щоб стати вродливою, дівчина нібито повинна зібрати квіт жита й натерти ним обличчя.

Я б сказала інакше: хто хоче стати красивим душею, нехай порідниться із хлібом (З журналу).

169. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

Из уст в уста, из поколения в поколение передавалась неписанная мудрость народных примет. Идеальные барометры в воде – рыбы. Заметьте: вьюн, донный обитатель, всплыл на поверхность. Проверьте и убедитесь: на следующий день наступит дождливое ненастье. Славится как четкий синоптик и голец: когда лежит на дне, погода ясная, без перемен; когда мечется вверх-вниз, ждите дождя. Усвойте полезные советы живой природы! Но помните: наблюдения – нелегкая наука. Чтобы научится наблюдать глубоко и всесторонне, необходимо долго упражняться (За Д.Зуєвим).

Словничок

обитатель - мешканець совет - порада

поверхность - поверхня наблюдение - спостереження

ненастье - негода упражняться - вправлятися

Ми діти твої, Україно!

170. І. Попрацюйте в парах. Прочитайте разом з однокласником по черзі текст, дотримуючись правил виразного читання. Зазначте час, витрачений на це (він не повинен перебільшувати чотирьох з половиною хвилин)

ЗНАВЕЦЬ СХОДУ 480 слів

Серед учених ХХ століття надзвичайно яскравою особистістю є сходознавець і славіст Агатангел Кримський. Людина феноменальної пам’яті, глибоких знань і тонкої інтуїції, на запитання «якими мовами володієте?» він зазвичай жартома відповідав, що легше перелічити ті, котрими не володіє.

Агатангел Юхимович Кримський стояв біля витоків української сходознавчої школи, практично знищеної у роки сталінських репресій. Напружену працю вченого, педагога й адміністратора він поєднував із літературною творчістю, був самобутнім поетом і прозаїком.

Агатангел Кримський народився у Новограді-Волинському у родині переселенців тюркського походження із Криму. Батько був учителем гімназії, викладав історію і географію. Роки навчання Агатангела проходили в Острозі та у Києві, де в 1889 році юнак відмінно закінчив Колегію Павла Галагана - приватний навчальний заклад з власною бібліотекою, природничо-науковим музеєм. На відміну від державних гімназій, у колегії викладали й українознавчі дисципліни. Рівень викладання тут був надзвичайно високим, з орієнтацією на опанування гуманітарних наук і мов.

У роки навчання в колегії у Кримського сформувався інтерес до української філології, славістики й мовознавства. Унікально здібний, Агатангел легко засвоїв основні древні й нові мови. В останніх класах колегії він цілком захопився мовами й культурами східних, насамперед мусульманських, народів. Тому після закінчення гімназії юнак вирушив до Москви, у Лазаревський інститут східних мов, а по його закінченні вступив на історико-філологічний факультет Московського університету, продовжував спеціалізуватися в галузі історії літератури й культури мусульманських народів. Саме в роки навчання в університеті Агатангел почав писати вірші й невеликі прозаїчні твори українською мовою.

Під час стажування у Сирії та Лівані Кримський подорожує містами Близького Сходу, вивчає стародавні рукописи, осягає тонкощі численних діалектів арабської мови. Його увага зосереджується на дослідженнях у галузі східної літератури та історії мусульманства.

Професор Московського університету, керівник кафедри арабської лінгвістики Лазаревського інституту, Кримський публікує праці з давньоруського й українського мовознавства. Його дедалі дужче тягне до Києва, де пройшли юні роки, було багато друзів і колег - провідних українських учених і громадських діячів, які увійшли до Центральної Ради, очолюваної Михайлом Грушевським.

У квітні 1918 року Агатангел Кримський переїжджає до Києва, а в листопаді цього ж року стає секретарем Української академії наук, президентом якої був Володимир Вернадський. Обидва вони стали першими дійсними її членами й академіками.

Кримський читає курс всесвітньої історії в Київському університеті, у співавторстві з видатним російським мовознавцем О. Шахматовим друкує «Нарис історії українського правопису до 1927 року».

Агатангел Юхимович не був репресований у 30-ті роки, хоча його відсторонили від науково-організаційної роботи і зняли з усіх посад у зв’язку з обвинуваченням близьких Кримському членів Всеукраїнської академії наук у контрреволюційній діяльності у сфабрикованій справі «Спілки визволення України». Вчений важко переносив арешти й загибель своїх друзів, колег та учнів. Трагізм становища вченого поглиблювався тим, що він майже втратив зір.

У 1941 році, після нападу Німеччини на Радянський Союз, Агатангел Юхимович потрапив до списку неблагонадійних, без суду та слідства був відправлений у табір до Кустанайської області в Казахстані, де й загинув. Проте величезна спадщина вченого зі світовим ім’ям, про якого у повоєнні десятиліття згадували дуже рідко, залишилася для нащадків (За Л. Семакою).

ІІ. Дайте відповіді на питання, доповнюючи один одного.

1. Яку освіту здобув А.Ю.Кримський?

2. У яких галузях Агатангел Кримський залишив творчу й наукову спадшину?

3. Що зробив Кримський для розвитку українського мовознавства?

4. Яка роль Агатангела Кримського у створенні Української академії наук?

5. У чому трагізм долі вченого?

§17. ТИРЕ В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

171. Прочитайте речення Зробіть висновок, з якими видами складнопідрядних речень співвідносні безсполучникові складні речення, між частинами яких ставиться тире.

Між частинами безсполучникового складного речення ставиться тире:

1) якщо в другій частині вказується на час або умову того, про що йдеться в першій частині, наприклад: 1. Ішов я додому – вже смеркло, зовсім споночіло (М.Стельмах). 2. Калина рано зачервоніла – люта буде зима (Нар. творчість). [час] - [ ]. [умова] - [ ].

2) якщо друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій частині, наприклад: 1. Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Т.Шевченко). [ ] - [наслідок].

3) якщо дії, названі в обох реченнях, протиставляються або зіставляються, наприклад: Пан гуляв у себе в замку – у ярмі стогнали люди (Леся Українка);

[ ] – [протиставлення].

4) якщо зображена швидка зміна подій, наприклад: Роздерлися кошлаті хмари – визирнуло сонце(Микола Хвильовий);

[ ] – [швидка зміна подій].

5) якщо зміст першої частини порівнюється зі змістом другої частини, наприклад: Гляне – холодною водою обіллє(Марко Вовчок).

[ ] – [порівняння].

Пунктограма. Тире в безсполучниковому складному реченні.

172. Прочитайте речення. Прокоментуйте пунктограму «Тире в безсполучниковому складному реченні.»

1. Зійде сонце – утру сльози, ніхто не побачить. 2. Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе. 3. Защебече соловейко в лузі на калині – заспіває козаченько, ходя по долині. 4. Дивлюся на море широке, глибоке, поплив би на той бік – човна не дають (З тв. Т. Шевченка). 5. Не почуєш вітру – серце мре (А. Малишко). 6. Подивилась ясно – заспівали скрипки (П. Тичина). 7. Стихла пісня – в степу ані звуку (Григір Тютюнник). 8. Двері рвучко відчинилися – на подвір’ї з’юрмилася галаслива зграйка школярів (О. Донченко).

173. Відновіть прислів’я, переробивши сполучникові складні речення на безсполучникові.

Зразок. Слово не горобець, бо як вилетить, то не впіймаєш. – Слово не горобець: вилетить – не впіймаєш.

1. Як прийде година, достигне і калина. 2. Якщо посієш в пору, будеш мати зерна гору. 3. Весна була суха, так що зима буде на сніг глуха. 4. Хоч кинь правду в калюжу, вона чиста буде. 5. Якщо знаєш, то кажи, якщо не знаєш, то мовчи. 6. Найшла коса на камінь, бо коса не втне, а камінь не подасться. 7. Не рубай вище голови, бо тріски очі запорошать. 8. Брехня що куля зі снігу, бо як далі котиться, то більшою стає (Нар. творчість).

174. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки.

1. У товаристві лад усяк тому радіє. 2. Не плюй в колодязь пригодиться води напиться. 3. Налетить часом сивий Голубок болітиме головонька й чубок. 4. Не можна в двері я в квартирку або пролізу в іншу дірку. 5. Не забувайте земляки є між людьми такі Вовки. 6. Кохайте щиро правдоньку дасть вам Бог одрадоньку щасливого життя. 7. На це коротка річ дурний порядок дурне діло. 8. Довелося й мені бачить не в однім дворі отакі точнісінько сидять Снігурі. 9. А ви собі смійтесь за вітром не війтесь правдоньку шануйте будуть люди з вас(З тв. Л. Глібова).

175. Спишіть, вставляючи пропущенні букви, ставлячи розділові знаки, спочатку речення, в яких між частинами потрібно поставити двокрапку, а потім ті речення, між частинами яких потрібно поставити тире.

1. Затихла і пташка і людська розмова мовчить не ш_поче зелена діброва (Б. Грінченко). 2. В північний час ударить грім в небес широку стелю тр_вога ввійде в рідний дім (А. Малишко). 3. Ор_гінальності від них не ждіть шпаки ж це імітатори веселі (М. Рильський). 4. Не мовкли в садах солов’ї то кликала нас Україна в зелені простори свої (Л. Первомайський). 5. Нижче було видно зелену смуж_чку то зеленіли пологі луки попід чорним лісом вкриті лозами (І. Нечуй-Левицький). 6. Вітер дужчає на човні зб_рають вітрила (М. Коцюбинський).

176. Складіть і запишіть речення за поданими схемами.

1. [ ] – [наслідок]. 2. [ ] – [порівняння]. 3. [час] – [ ]. 4. [ ]: [причина]. 5. [ ] – [наслідок]. 6. [умова] – [ ].

177. З поданих парами простих речень складіть і запишіть складні речення різних типів. Усно поясніть вживання розділових знаків.

Зразок. Надійде весна - красуня. У садах завирує біла заметіль цвітіння. -

Надійде весна – красуня, і садах завирує біла заметіль цвітіння(складносурядне).

Коли надійде весна – красуня, у садах завирує біла заметіль цвітіння(складнопідрядне).

Надійде весна - красуня – у садах завирує біла заметіль цвітіння(безсполучникове).

1. Сталося диво із див. У вересні зацвів у Києві каштан. 2. Хмари засновували все небо, низько нависали над землею. Дощу не було. 3. У листопаді небо заплаче. Слідом за дощем зима прийде.

178. Спишіть текст, ставлячи розділові знаки. Підкресліть граматичні основи у безсполучникових складних реченнях.

СНІГОВІ ТРОЯНДИ

Учора був іще шлях сьогодні без кінця-краю піниться гостроверхими переметами снігове море. Відчуваю грайливий вітер злегка штовхає мене в плече мимоволі роблю перший крок і вже не зупиняюсь. Вітер пустуючи сипонув сніговим пилом в обличчя заклубочився над вибалком і десь біля лісу заплутався в тернах.

Бреду навмання і раптом бачу на кущах спалахнули червоні троянди.

Налетів вихор сніг закривавився зірваними пелюстками. Я хочу їх зібрати але ще сильніший порив вітру кепкуючи підхоплює пелюстки. Де ж вони? Ось переді мною зовсім інша картина перетворивши колючий кущ маслини на розкішний букет сидять червоногруді снігурі. Виходить то вони ввели мене в оману. Недарма в народі кажуть прилетіли снігурі почалася справжня зима (За К. Наріжним).

179. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

Заканчивается зима; с дохристианских времен в честь победы сил света и тепла над силами холода и устраивались всенародные масленичные гуляния. Масленица – самый веселый праздник: божество зимы Морана уступает свое владычество Ладе – символу весны. Встреча весны продолжалась целую неделю. Рано утром в понедельник ребятишки строили снежные горки, поливали их водой, затем подключались и взрослые: они с песнями и плясками провозили мимо окон чудо-дерево, разряженное колокольчиками и цветными лоскутками. Затем возили Масленицу – весельчака, переодетого в женщину. Заканчивалось празднование в «прощеный день», в воскресенье; прощались с Масленицей, просили у знакомых прощения за обиды. Заканчивалась Масленица – начинался великий пост (З календаря).

Словничок

в честь – на честь

уступа́ть – поступа́тися

влады́чество – тут: владарюва́ння

ребяти́шки – дітлахи́

лоскуто́к – клаптик

весельча́к – веселу́н

оби́да – образа

ПЛЕКАЙМО СЛОВО

ТИЖДЕНЬ – НЕДІЛЯ

У сучасній українській літературній мові проміжок часу в сім днів називають тижнем. «У нього сім п’ятниць на тижні», - говорять про внутрішньо не організовану людину, яка не дотримує слова, усе виконує невчасно. Сьомий день тижня, день відпочинку, називають неділею. «Неділя – день вимушеного безділля», - кажуть у народі.

Ми діти твої, Україно!

180. І. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений на це час (він не повинен перебільшувати 5 хвилин).

Вкраїно!

Красо моя, туго моя нерозрадна, де ти?

Обізвися, рідна! Я вчую твій голос.

Пізнаю його в шепоті вітру, в пахощах

чебрецю й материнки. Чуєш-бо, нене?

Це я, дочка твоя, Леся, що нареклася

ім’ям твої священним. Пам’ятаєш мене?

Леся Українка

У центрі міста, за невисоким парканчиком, стоїть просторий одноповерховий будинок. В одній його половині живуть господарі, іншу – три невеликі кімнати і кухню – займає голова повітового з’їзду мирових посередників Петро Антонович Косач.

Років десять тому Петро Антонович закінчив юридичний факультет Київського університету, куди його було переведено з Петербурга за вільнодумство, одружився і зайняв цю посаду. Через кілька років їхня сім’я збільшилась: спочатку народився Михайлик, потім Леся, яку всі чомусь звуть Лосею, а згодом – Ліля, Оленька…

Дружина, Ольга Петрівна, виявилася старанною господинею, і невдовзі їхня скромна квартира стала відома своїм затишком, гостинністю; частенько бували тут давні друзі – Старицький, Лисенко, брат Ольги Петрівни Михайло Драгоманов. Вони приїздили поодинці, а то й гуртом, часом навіть із сім’ями, і тоді не було кінця-краю веселощам, розповідям, спогадам.

Після вечері сім’я збиралася в батьковому кабінеті. Це була невелика, зі смаком опоряджена кімната – улюблене місце дітей і дорослих. На стіні, у вишитих Ольгою Петрівною рушниках, висів чималий портрет Шевченка з пишними вусами, в пальті і чорній смушевій шапці, а далі – фото господарів, рідних і знайомих та самої Ольги Петрівни – в довгому білому платті, з трояндою на грудях.

Посередині кімнати, застеленої вузенькими доріжками та килимами, стояв на тоненьких фігурних ніжках круглий стіл, кілька м’яких крісел, а під білою кахляною грубою – канапа.

Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день їхнього весілля.

Чимало місця займали книжки. В просторій, під горіх оздобленій шафі стояли найцінніші видання іноземних, українських та російських письменників.

Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства. В Чернігівській гімназії його учителем словесності був Леонід Іванович Глібов, байки якого Косач знав майже всі напам’ять. Він взагалі легко запам’ятовував вірші, часто декламував Пушкіна, а надто «Руслана й Людмилу».

Ольга Петрівна, яка ще в пансіоні почала складати вірші, найбільше любила Шевченка. Вона й дітей учила грамоти по «Кобзарю», багато знала й розповідала їм про Тараса Григоровича.

Чи не найбільшою родинною подією були літературні вечори. Леся навчилася грамоти дуже рано, в чотири роки, і теж захопилася літературою. Найпершим самостійно нею прочитаним твором була подарована матір’ю книга «Про земні сили», з якої дівчинка дізналася про величезні багатства Землі та її походження. Потім – «Український орнамент», «Кобзар», поезії Міцкевича, казки Андерсена. Казки Ольга Петрівна перекладала для дітей сама, бо українською мовою їх не видавали.

Домашні літературні читання починала Леся якимсь уривочком чи віршем. Ольга Петрівна декламувала свої поезії. Читала вона спокійно, повагом. У дитячій уяві поставали картини звитяжних подвигів.

Одного разу батько, повернувшись зі служби у гарному настрої, сказав:

- Ну, Лесенько, нарешті знайшов тобі фортепіано. Не нове, правда, але хороше.

Лесиним радощам не було меж. Вона одразу ж почала складати програму свого першого концерту, розшукувала ноти, обіцяла Михайлику навчити його грати. А коли наступного дня інструмент привезли, не відходила від нього ні на крок: радила, де краще поставити, витирала пил, навіть знайшла і почепила на стіні пучок чорнобривців.

…Вдень діти училися, розважались, а вечорами, коли сходилась уся родина, Леся сідала за фортепіано. Це були для неї найкращі хвилини. В музиці виливала вона свою дитячу радість, свої думки, веселі й сумні. Про них писала Леся у вірші «До мого фортеп’яно»:

Мій давній друже! Мушу я з тобою

Розстатися надовго…Жаль мені!

З тобою звикла я ділитися журбою,

Вповідувать думки веселі і сумні.

То ж при тобі, мій друже давній, вірний,

Пройшло життя дитячеє моє.

Як сяду при тобі я в час вечірній,

Багато спогадів тоді встає!

… Десятки літ одділяє сьогоднішнє від тих днів. Багато разів устелялася барвінком і рястом волинська земля… І коли думаєш про все це – радіє серце, радіє з того, що є такий куточок Землі, такий народ, які дали світові Лесю (За М.Олійником).

ІІ. Визначте стиль мовлення тексту. Які типи мовлення поєднано у тексті?

ІІІ. Зверніть увагу на інтер’єр помешкання Косачів. Про що, на вашу думку, він свідчить?

IV. Дайте відповіді на питання.

1. Ким були батьки Лесі Українки?

2. З ким товаришувало подружжя Косачів? Що вам відомо про їхніх друзів?

3. Як і де проводила вечори сім’я Косачів?

4. Чому Леся Українка звертається до свого фортепіано з такими словами?

5. Які твори Лесі Українки ви знаєте?

Зв’язне мовлення

Поиск по сайту: