Тези статей на морально-етичні та суспільні теми

? 1. Які особливості має публіцистичний стиль мовлення?

2. Які ви знаєте види запису прочитаного?

Тези – стисло сформульовані основні положення тексту, що вбирають суть висловленого.

Тези істотно відрізняються від плану. Вони передають зміст твору, основні висновки автора і їх обґрунтування.

За допомогою тез стисло передається те, що докладно виражено в статті чи книжці.

Розрізняють два види тезування: вибір авторських тез із тексту і формулювання основних положень своїми словами.

202. Порівняйте тези першого і другого зразків. Скажіть, які види тезування використано і подано в обох зразках.

І. Коли йдеться про майстерність письменника, про його професійну підготовленість до нелегкої й відповідальної творчої праці, коли хочемо визначити справжність таланту, що йде в літературу, то неодмінною ознакою тут буде, мабуть, саме це: вміння душею сприймати й відчувати народне слово, його інтонаційні відтінки, всю його багатобарвність, розмаїття, красу, часом глибоко приховану. Бо ж у тім-то й місія майстра, щоб цю красу видобути…

Не було випадку, щоб видатний твір літератури був написаний сірою мовою, щоб вдалося його вибудувати словами зужитими, знебарвленими до… нудної стертості п’ятака. Енергія слова – з енергії душі, тільки так.

Убога стилістка найчастіше є породженням убогої думки. Ставлячись до мови творчо, сміливо, але й з безмежною відповідальністю - це чудово вміла робити наша класична література. Досвід її вчить, що найбільша майстерність художника слова – у його вірності життєвій правді, яка вбирає в себе, зокрема, й правду народної мови, засвідчену в найрізноманітніших виявах – і в пісенному ліризмі, і в гуморі, і в згустках тугої народної мислі (За О. Гончаром).

ІІ. 1. Олесь Г ончар вважає, що визначальною рисою письменника є вміння розуміти і сприймати красу народного слова.

2. Енергія слова – з енергії душі.

3. Убога стилістика найчастіше є породженням убогої думки.

4. Найбільша майстерність художника слова - у його вірності життєвій правді, яка вбирає в себе й правду народної мови.

203. І. Розгляньте пам’ятку «Як працювати над складанням тез статті».

ІІ. Користуючись пам’яткою, складіть і запишіть план статті

НАШІ ЗДІБНОСТІ

Сучасна наука свідчить про те, що свої здібності є в кожної людини. Нездібних людей узагалі немає, просто ще далеко не всі можуть або вміють розвивати свої здібності. Хоча задатки та здібності людей можуть проявлятися в різному віці, усе ж особливо сприятливими для їх розвитку є дитинство та юність.

Людина проявляє підвищення інтерес до певних предметів, схильна займатися певними видами діяльності, вона постійно працює над самовдосконаленням – розвиваються задатки й здібності. І навпаки, ніколи не досягнуть успіху обдаровані люди, які не прикладають ніяких зусиль. «Зарив свій талант у землю»,- кажуть про таких у народі. Існує й інший вислів: «Талановита людина проявляє себе в різних галузях». Є генії, які проявили себе в кількох сферах. Наприклад, Тарас Шевченко – це не тільки поет від Бога, але й талановитий художник. Сучасники залишили свідчення, що він мав також музикальне обдаровання - майстерно виконував народні пісні. Іван Франко своїм сучасникам був відомий не тільки як письменник, він залишив помітні напрацювання і в багатьох наукових сферах: економіці, політології, соціології, літературознавстві.

Щоб успішно розвивати свої задатки та здібності, треба не тільки мати для цього певні можливості, а й знати, як це слід робити. Необхідно ще й знати, які саме задатки та здібності слід розвивати. Серед них є очевидні, наприклад, музикальні або математичні, які проявляються одразу й наявність яких у людини ні в кого не викликає сумнівів. Але є й такі, що виявляються не відразу.

Дуже важливо навчитися самому правильно визначати свої задатки та здібності, треба не тільки мати для цього певні можливості, а й знати, як це слід робити. Необхідно ще й знати, які саме задатки та здібності слід розвивати. Серед них є очевидні, наприклад, музикальні або математичні, які проявляються одразу і наявність яких у людини ні в кого не викликає сумнівів. Але є й такі, що виявляються не відразу.

Дуже важливо навчитися самому правильно визначати свої задатки й нахили, об’єктивно оцінювати свої здібності в тій чи іншій галузі, знаходити щось саме своє. Для цього слід пробувати свої сили в різних видах діяльності, і, звичайно ж, неоціненну послугу тут можуть надати самоспостереження і самоаналіз. Тому не варто шкодувати на них часу і зусиль. Щоб правильно вибрати шлях у житті, треба знати, на що ти здатний (З журналу).

ІІІ. Складіть невелику усну розповідь «Людина, яку я вважаю талановитою».

Мовний розбір

СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ’ЯЗКУ

Послідовність розбору

1. Прочитайте речення.

2. Визначте вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне) та емоційністю(окличне чи неокличне).

3. Вкажіть, що речення складне, а потім назвіть способи зв’язку в ньому.

4. Скажіть, скільки частин має складне речення.

5. Накресліть схему речення.

6. Схарактеризуйте кожну частину:

а) двоскладна чи односкладна;

б) поширена чи непоширена;

в) повна чи неповна;

г) ускладнена чи неускладнена.

7. Схарактеризуйте головні й другорядні члени речення в кожній частині.

Ні, не від часу тьмяніють дати¹ і ржавіє голос, душа і перо², час - тільки те³, що можна віддати людям на щастя і на добро (Д. Павличко).

Зразок усного розбору

Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв’язку – сполучниковим (сурядним і підрядним) та безсполучниковим. Перший блок – складносурядне речення, що складається з двох частин, з’єднаних єднальним сполучником і (смисловий зв’язок – одночасність подій). Другий блок – складнопідрядне речення з підрядним займенниково - означальним (частини з’єднані сполучним словом що). Обидва блоки з’єднані безсполучниковим зв’язком.

Перша частина складносурядного речення двоскладна, поширена, повна, ускладнена словом-реченням ні. Друга частина двоскладна, поширена (має з першою частиною спільну обставину не від часу), повна, ускладнена однорідними підметами.

Головне речення у складнопідрядному двоскладне, непоширене, повне, нескладне. Підрядне речення односкладне (безособове), поширене, повне, ускладнене однорідними обставинами.

У першій частині складносурядного речення граматична основа тьмяніють дати.

Дати -підмет, виражений іменником. Присудок тьмяніють –простий дієслівний.

Тьмяніють (з якої причини?) не від часу – обставина причини.

У другий частині граматична основа складається з трьох підметів голос, душа, перо, виражених іменниками, і простого дієслівного присудка ржавіє.

У головному реченні складнопідрядного речення є тільки граматична основа час - тільки те. Час –підмет, виражений іменником, те - складений іменний присудок.

Граматична основа підрядного речення складається тільки зі складеного дієслівного присудка можна віддати. Можна віддати (що?) що – додаток. Можна

віддати (кому?) людям - додаток. Можна відати (з якою метою?) на щастя і на добро – обставина мети.

Зразок письмового розбору

Ні, не від часутьмяніютьдати і ржавієголос, душа і перо, час – тільки те, щоможна віддатилюдямна щастя і на добро. (Речення розпов., неокл., складне з різними видами зв. – сполучник (сурядн. і підрядн.) та безспол.

[ ] і [ ], [… те], (що …).

Перший блок – складносур. реч., складається з двох част., смисл. зв'язок - одночасн. подій.

Перша част.- двоскл., пошир., повна, ускл. словом-реч.

Друга част. - двоскл., пошир., повна, ускл. однор. підм.

Другий блок – складнопідр реч. з підр. займен.-означ., що - сполучн. слово.

Головна част. - двоскл., не пошир., повна, неускл.

Підр. част. - односкл. (безособ.), пошир., повна ускл. однор.обстав.)

204. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Зробіть повний синтаксичний розбір двох речень (на вибір).

1. Той у кого порожня душа не може бути справжнім другом він не відчуває людяності в дружбі (В.Сухомлинський). 2. Життя наше це подорож а дружня бесіда це візок що полегшує мандрівникові дорогу (Г. Сковорода). 3. Книги морська глибина хто в них пірне аж до дна той хоч і труду мав досить дивнії перли вносить (І.Франко). 4. І знаю я є чари в тихім слові не продзвенить воно даремно в світі (Б. Грінченко). 5. Не злякать вам нікого холодні сніги бо розтопить вас сонце блискуче і нечуваний сміх залуна навкруги як тікати ви будете з кручі (Олександр Олесь). 6. Якби не ви мої ліси і луки якби не ви джерела поміж трав я б мучився від ніжності й розлуки я б від черствої спраги умирав (М. Сингаївський).

205. І. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Зробіть повний синтаксичний розбір двох складних речень із різними видами зв’язку.

РІКА ЖИТТЯ

Лісову тишу напівсонного осіннього пролісу (в)раз поповнило дзюрчанням (не)величкого потічка. Аж ось і його початок: б’є джерельце (з)-під гори, мов ящірка, (сюди)туди звивається у траві. А (чим)далі мерехтлива стрічка голубішає і ширшає, уже дзюркотить – журкоче струмок, по дорозі наповнюючись із нових джерел, - і потекла річка – (не)величка. Так і велика річка починається: десь під горою, на луці або в лісі з маленької кринички пульсує життєдайна артерія землі; у неї раз(за)разом вливаються струмки й потоки, річечки й ріки. Вода мерехтить, переливається, вітер ніби хоче зупинити її, а вона все біжить (без)упину, заграючи з веселим вітерцем. Плине широка й глибока ріка з(давніх)давен повз міста й села, (по)між плавнями й степами. Аж ось гирло, де береги ріки обриваються і води ринуть у моря – океани.

Отак і життя людини: в одної воно як гірський потік, що раз(у)раз бурує й котить каміння в долину; в іншої, мов у степової річечки, - тихе, мілке; а в третьої – як повновода й могутня ріка, у якої широке плесо, течія тиха й (не)впинна.

А чи задумуємося ми хоч час(від)часу, яке в нас життя, у яку ріку ми пірнули? Адже життя, кажуть, прожити – не поле перейти. І коли ти знаєш, що твоя праця приносить користь людям, - значить, ти (не)даремно живеш, значить, ти потрапив у бурхливу течію життєвої ріки (За М. Шумилом).

ІІ. Складіть невеличкий усний роздум «Мій життєвий ідеал».

206. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть повний синтаксичний складного речення з різними видами зв`язку.

Снег начал идти с обеда, шел бесперестанно, час от часу гуще и сильнее. Я всегда любил смотреть на тихое падение снега. Чтобы вполне насладиться этой картиной, я вышел в поле, и чудесное зрелище представилось глазам моим: всё безграничное пространство вокруг меня было снежным потоком, будто небеса рассыпались снежным пухом и наполнили свой воздух движением и поразительной тишиной (За С. Аксаковим).

Словничок

вполне – цілком безграничный-безмежний

насладиться – насолодитися пространство-простір

представиться – постати поразительный-дивовижний

Ми діти твої, Україно!

207. І. Попрацюйте в парах. Прочитайте текст вголос своєму однокласнику (батькам), дотримуючись правил виразного читання. Попросіть того, кому читатимете, вказати на ваші помилки.

ЧАРОДІЙКА ОПЕРНОЇ СЦЕНИ 412 слів

Серед співаків світового рівня, голоси яких звучали з оперних сцен на початку ХХ століття, є лише одна жінка - Соломія Крушельницька.

Народилася вона у 1872 році в сім’ї священика Амвросія Крушельницького на Тернопільщині. Сім’я була велика: батько, мати й вісім дітей.

Музика ввійшла у життя Соломії з раннього дитинства, з колисковими піснями матері, Теодори Григорівни. Уперше майбутня співачка сіла за фортепіано в шестирічному віці. З десяти років Соломія співала в хорі, організованому її батьком. Саме батько був першим учителем своїх дітей, оскільки школи у селі, де мешкала родина, не було.

Помітивши нахил дочки до музики й співу, батьки позичили гроші й відправили Соломію на навчання до Львівської консерваторії.

У дипломі з відзнакою, який отримала Крушельницька 1893 року, було записано: «Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени… Дзвінкий і дуже симпатичний звук голосу її мецо-сопрано, освіта музична, високе почуття краси, природна зовнішність, сценічна постава, усі прикмети, якими обдарувала її природа, заповідають їй в артистичному світі найкращу будучність».

Того ж року Соломія блискуче дебютувала на сцені Львівської опери. Проте співачка прагнула більшого - мріяла про продовження навчання. За порадою відомої італійської співачки Джемми Беллінчоні, Соломія разом із батьком на позичені в банку гроші їде до Італії.

У Мілані вона бере уроки вокалу, сценічної майстерності у відомих професорів. Щоденно уроки співу, розучування нових творів тривали по шість годин. Голос Соломії змінився на лірико-драматичне сопрано. Гроші швидко вичерпались, а сім’я допомагати співачці не могла. Тому Крушельницька змушена була переривати навчання і гастролювати. Її запрошували на провідні партії в оперні театри Італії, до Львівського Одеського та Варшавського оперних театрів, Краківської опери.

Завдяки працьовитості і наполегливості Соломія Крушельницька опанувала ще й німецьку вокальну школу, стала найкращою виконавицею арій із опер Ріхарда Вагнера.

Постійно проживаючи в Італії, співачка тріумфально гастролювала країнами Європи, Латинської Америки. Вона чудово розмовляла і співала українською, російською, польською, німецькою, англійською, італійською та іспанською мовами.

Згодом Крушельницька залишає оперну сцену і присвячує себе концертній діяльності, увівши до свого репертуару українські народні пісні.

Коли після виступу Соломії Крушельницької російський імператор запитав у співачки, якою мовою виконувались останні пісні, вона відповіла: «Це пісні мого народу, українські пісні».

Проживши в Італії близько сорока років, Крушельницька у 1939 році переїжджає до Львова, стає професором Львівської консерваторії. Під час лекцій сама багато співала, виправляла помилки учнів власним виконанням музичних творів.

Гідна подиву була сила її волі, енергія. Останній концерт Соломії Крушельницької відбувся, коли їй було 77 років.

Померла чародійка оперної сцени у 1952 році. Її поховано у Львові, на Личаківському кладовищі, неподалік від могили Великого Каменяра (За Л.Громовенко).

ІІ. З’ясуйте значення незрозумілих слів, користуючись словниками, вміщеними у розділі «Додатки».

ІІІ. Складіть і розіграйте діалог з однокласником (батьками), в якому ви будете задавати питання за прочитаним текстом, а той, хто слухав, відповідатиме на них.

Зв’язне мовлення

Поиск по сайту: