Переказ тексту наукового стилю

? 1. У яких сферах вживається науковий стиль мовлення?

2. Яка мета висловлювання текстів наукового стилю?

3. Назвіть основні види висловлювань наукового стилю.

58. Розгляньте таблицю і підготуйте зв’язну розповідь про особливості наукового стилю мовлення.

59. Прочитайте текст. Визначте лексичні і граматичні ознаки наукового стилю.

Татаро-монгольська навала на певний час затримала культурний поступ України-Русі, але не перервала його. У межах Великого Литовського князівства починається середньоукраїнський етап у розвитку української мови, що набула статус державної. До нас дійшло 500 томів документів, написаних літературною мовою того часу, в якій присутні елементи живої української мови (З довідника).

60. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. За самостійно складеним планом підготуйте докладний письмовий переказ тексту.

Люди завжди цінували науку, освіту, уміння читати й писати. «Учення краще багатства. Учений водить, а невчений слідом бродить», - так говорить народна мудрість про вчену людину..

Уже у фразеологічній збірці Климентія Зіновієва (кінець XVII - початок XVIIIст.) знаходимо такі сентенції: наука у ліс не іде, чоловік до смерті вчиться, письменному – книжка в руки.

До початку XX ст. існували різні типи шкіл: початкові, вищі початкові, гімназії (окремо для хлопців і дівчат), реальні школи, духовні семінарії тощо. Перша книжка, подібна до нашого букваря, називалась азбукою. Вислів азбучна істина, тобто загальновідома, знана ще з шкільних років, якраз і відбиває ці невпевнені кроки пізнання світу. Розпочинали з азів. Азами тоді були взагалі букви, грамота, а тому писати ази – писати букви, учитися грамоти.

До фразеологічного аза додавалась і наступна літера алфавіту – буки, але й ці вирази часом уживались як назви елементарних понять: все це ази та буки – зрозуміла, очевидна річ; аз та бука – і вся наука.

Про учня, який опанував науку, прочитав книжку від палітурки до палітурки, говорили, що він її прочитав від дошки до дошки. Цей вираз пов`язаний із тим, що обкладинки книжок робили з дерева й обтягували шкірою. Пізніше до фразеологізму додали іронічне «а всередині нітрошки», висміюючи систему бездумного заучування.

Стара школа мала цілу систему покарань. Близькозвучне до назви букви слово бук (палиця, різка) стало своєрідним символом навчання. Від покарань різками не звільнявся ніхто. З’явився обов’язковий щосуботній ритуал. Звідси походять вирази – давати субітки і дати субіткового.

Близьким за значенням до цих фразеологізмів є вислів березова каша. Дати березової каші або всипати березової каші означає побити різками кого-небудь. Чому ж саме каші та й ще березової? Каша була, як стверджує І.Франко, основною стравою школярів. За певні провини вчителі позбавляли учнів обіду і карали замашними березовими прутами. У цього фразеологізму є синоніми – почастувати березовим обідом, дати березової припарки.

Міцно увійшли до фразеології оцінки (виконувати на відмінно) та екзамени (складати екзамен на що, витримати суворий екзамен). Різні шкільні дисципліни дали багато фразеологізмів. Наприклад, із математики прийшли такі звороти: привести до спільного знаменника, від зміни доданків сума не міняється. «Мовними» фразеологізмами є вислови: під диктовку кого, під знаком питання.

Шкільне життя породжує все нові й нові вирази, які засвідчують спостережливий талант народу-фразотворця (За В.Ужченком).

МОВНИЙ РОЗБІР

СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

Послідовність розбору

1. Прочитайте речення.

2. Визначте вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне) та емоційністю (неокличне, окличне).

3. Вкажіть, що речення складне, потім – сполучникове чи безсполучникове.

Якщо складне речення сполучникове, зазначте, яке воно - складносурядне чи складнопідрядне.

4. Вкажіть, скільки частин має складносурядне речення, якими сполучниками вони з’ єднанні між собою.

5. Визначте смисловий зв’язок, що виникає між частинами складносурядного речення.

6. Накресліть схему речення.

7. Схарактеризуйте кожну частину складносурядного речення:

а) двоскладна чи односкладна;

б) поширена чи непоширена;

в) повна чи неповна;

г) ускладнена чи неускладнена.

8. Схарактеризуйте головні й другорядні члени речення в кожній частині складносурядного речення.

Люблю весну¹, та хто її не любить на цій веселій, радісній землі² (В. Сосюра).

Зразок усного розбору

Речення розповідне, неокличне, складне, сполучникове, складносурядне, складається з двох частин, з’єднаних протиставним сполучником та. Смислові відношення між частинами – протиставлення подій.

Перша частина складносурядного речення односкладна означено – особова, поширена, повна, неускладнена.

Друга частина складносурядного речення двоскладна, поширена, повна, ускладнена однорідними означеннями.

У першій частині граматична основа складається тільки з присудка люблю.

Люблю (що?) весну – прямий додаток.

У другій частині граматична основа хто не любить. Хто – підмет, виражений займенником. Не любить – простий дієслівний присудок. Не любить (де?) на землі – обставина місця. На землі (який?) цій, веселій, радісній - узгоджені означення. Не любить (чого?) її – прямий додаток.

Зразок письмового розбору

Люблювесну, та хтоїїне любитьнаційвеселій, радіснійземлі (Речення розповідне, неокличне, складне, сполучникове, складносурядне, дві частини, з’єднані спол. та; смисл. відношення – протиставл. подій;

[ ], та [ ].

1 част. реч. – односкл. (означ. – особ.), пошир., повне, неускл.;

2 част. реч. – двоскл., пошир., повне, ускл. однор. означ.

61. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір складносурядних речень.

1. Піднялися крила сонних вітряків і черешню білу вітер розбудив (М.Рильський). 2. На заході в закучерявлену мідь дубів вкрапляється золото передвечір’я а низом уже скрадаються підростають легкі тіні (М. Стельмах). 3. І місяць зорями сіяв і соловейко на калині то затихав то щебетав (Т. Шевченко). 4. Чи то солов’ї щебетали чи капали роси з туманів чи трави співали квіткам. 5. Прийде час і вільні й рівні встануть люди і здійснять мрії всі ураз (Олександр Олесь).

62. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть синтаксичний розбір одного складносурядного речення (на вибір).

УТРО

В небе вспыхнул первый луч солнца. Ночная тень тихонько прячется в ущельях гор, в листве деревьев, в кружевах травы, а вершины гор улыбаются ласковой улыбкой …

Отягощенные росой, шаловливо покачиваются цветы. Они тянутся к солнцу, а лучи его горят в каплях росы, осыпают лепестки и листья блеском бриллиантов.

А над ними уже кружатся золотые пчелы, жадно пьют сладкий мед, и в воздухе льется их густая песня …

Пробуждаются люди, и вот они идут на свои поля, к своему труду(За Максимом Горьким).

Словничок

кружево- мереживо бриллиант – діамант

шаловливо – пустотливо лепесток - пелюстка

ПЛЕКАЙМО СЛОВО

ПОСМІШКА - УСМІШКА

В українській мові є два близьких за звучанням слова – посмішка й усмі́шка. Незважаючи на те, що вони такі схожі, ці слова мають різне значення. Слово усмішка походить від дієслова усміхатися – виявляти приязне ставлення, радість, задоволення. Ось як, наприклад, у «Пісні про рушник» Андрій Малишко говорить про найріднішу людину: «Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї, і твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, і засмучені очі хороші блакитні твої». Слова посмішка, посміх передають відтінок іронії, кепкування чи глузування з когось. Народне прислів’я навчає: «У роботі поспіх – усім людям посміх». А ось приклад із повісті «Під тихими вербами» Бориса Грінченка. «Це… посмішка з мене», – думав парубок.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Яке речення називається складним?

2. Які є два способи зв’язку між частинами складного речення?

3. Яке речення називається складносурядним?

4. Назвіть єднальні сполучники. Які смислові зв’язки виникають між частинами складносурядних речень, з’єднаних єднальними сполучниками? Навіть приклади.

5. Назвіть протиставні сполучники. Які смислові зв’язки виникають між частинами складносурядних речень, з’єднаних протиставними сполучниками? Наведіть приклади.

6. Назвіть розділові сполучники. Які смислові зв’язки виникають між частинами складносурядних речень, з’єднаних розділовими сполучниками? Наведіть приклади.

7. Сформулюйте пунктограму «Розділові знаки між частинами складносурядного речення».

8. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки.

1. У житах щось зашаруділо і незабаром на дорогу викотився їжак (М.Стельмах). 2. Привчав мене батько трудитись до поту а мати любити пісні (П. Воронько). 3. Тільки шелестіло яблуневе листя і невиразно чорніли стовбури дерев (Григір Тютюнник). 4. Вилив душу в пісні український народ і живе наш народ у співучому слові (В. Василашко). 5. Стара верба то змовкне то рипить і над лататтям лілій сон встає (С. Йовенко). 6. Тут співають пісню подолянки і веселка воду п’є з ріки (Є. Гуцало). 7. Сонце стоїть над головою і його золоте проміння наче дороге каміння горить відбивається на зеленій траві а чисту річку пронизує до самого дна (Панас Мирний).

9. Зробіть синтаксичний розбір речень.

1. Озеро глибоке, і вода в ньому прохолодна, наче крига (О. Донченко). 2. Вмирає все в житті, та не вмирає слово, народжене в крові, засвічене багрово, заплетене в літа, немов сувора нить (А. Малишко). 3. То шурхне щось ізбоку, то захитається береза, то щось гукне (Марко Вовчок).

10. Поміркуйте, яку роль відіграють у мовленні складносурядні речення. У яких стилях мовлення вони найчастіше вживаються?

Ми діти твої, Україно!

63. І. Попрацюйте в парах. Прочитайте в парі з однокласником по черзі текст вголос, дотримуючись правил виразного читання і зазначаючи витрачений на це час (він не повинен перебільшувати 5 хвилин).

ДОСЛІДЖУВАЧ ЖИТТЯ НАШОЇ ПЛАНЕТИ 585 слів

«Яка насолода «запитувати в природи»! Який рій питань, думок, міркувань! Скільки причин для здивування, скільки відчуттів приємного при спробі осягнути своїм розумом, відтворити в собі ту роботу, яка тривала віками у безкінечних її галузях! … Моя мета - пізнання всього, що можливе для людини зараз, під силу їй та часу. Я хочу, однак, покращити хоч трохи стан людини». Ці слова із щоденника 19-річного Володимира Вернадського вражають глибиною думки. Здається, що належать вони не юнакові, а досвідченому вченому, філософу, яким став перший президент Української академії наук Володимир Іванович Вернадський.

«Мене варто визначати як росіянина за культурою і способом життя - щоправда, росіянина, все життя якого постійно було пов’язане з Україною», - так вважав Вернадський. Україна - його земля, її ґрунт і силу «живої речовини» він досліджував і знав достеменно. Його вчення про живу речовину та біосферу зародилося в селі Шишаки на Полтавщині.

Рід Вернадських має глибоке історичне коріння й, за переказами, походить від литовського шляхтича Верна, який під час визвольної війни українського народу 1648-1654 років перейшов на бік Богдана Хмельницького. Достовірні дані про предків Володимира Івановича беруть початок від його прадіда Івана, випускника Києво-Могилянської академії, який був священиком.

Дитинство Володимир Вернадський провів у Петербурзі, а потім - у Харкові, де вступив до гімназії. Влітку виїжджав із батьками до родичів на Полтавщину.

З 1881 року під час навчання на природничому відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету майбутній академік займається мінералогією і кристалографією, ґрунтознавством, філософією. Він вивчив усі слов’янські мови, англійську, французьку, німецьку, що в майбутньому допомагало при спілкуванні з іноземними вченими під час наукових відряджень до Європи.

Володимир Іванович, розуміючи значення радіоактивних речовин як джерела енергії та засобу створення нових хімічних елементів, активно проводив роботу з дослідження і нанесення на карти покладів радіоактивних мінералів та збирання зразків. Його вважають основоположником радіогеології як самостійної наукової галузі.

У 1917 році у складі Тимчасового уряду Вернадський порушив питання про створення Академій наук Грузії, України та Сибіру. У травні 1918 року, проживаючи в Україні, він розпочав роботу з організації Всеукраїнської академії наук, а 27 листопада 1919 року провів перші загальні збори академіків і був одностайно обраний президентом Академії наук. Вернадський формував академічну бібліотеку, намагаючись при зміні влад в Україні після 1917 року врятувати цінні колекції книг і рукописів. Так виникла відома зараз Центральна наукова бібліотека ім. В.Вернадського НАН України.

Під час роботи у Франції Вернадський читав лекції у Сорбонні - Паризькому університеті. Там він мав широкі можливості для проведення наукових досліджень, але вирішив повернутися до Росії, щоб «налагодити міст між старою культурою і післяреволюційною». Він вважав своїм обов’язком зберегти те, що ще залишалося від науки і культури після приходу до влади більшовиків.

В. Вернадського справедливо називають Ломоносовим ХХ століття за рідкісний дар всебічного творчого мислення. Він створив не тільки цілий комплекс наук про землю, а й залишив у спадок цілісне бачення світу і завдань людини, передбачивши майбутні шляхи її розвитку. Не дарма говорили, що Вернадський один може являти собою цілу академію.

Його іменем названо кратер на зворотному боці Місяця, пік у басейні ріки Підкам’яна Тунгуска, гору на острові Парамушир (Курильські острови), підводний вулкан в Атлантичному океані, мінерал вернадит, діатомова водорість, рудник неподалік озера Байкал, українська наукова станція та підльодові гори в Антарктиді.

Вищою цінністю в системі еволюції Всесвіту для Володимира Вернадського була людина. Осмислюючи становлення й розвиток біосфери Землі як єдиний еволюційний процес, учений висунув поняття ноосфери, планетарної «сфери розуму», якій призначено обирати перебіг буття. Мислячи глобально, досліджуючи життя всієї планети, вчений-універсал писав у щоденнику про маленьку її частину: «Ви знаєте, як мені дорога Україна і як глибоко українське відродження проникає в мій національний і власний світогляд…Я вірю в майбутнє…» (За Л.Семакою).

ІІ. Обміняйтесь із однокласником враженнями щодо якості читання текту один одним, зверніть увагу на правильність наголошування слів, дотримання норм літературної вимови.

ІІІ. З’ясуйте значення незрозумілих слів за словниками у розділі «Додаток».

IV. Дайте відповіді на питання, доповнюючи один одного.

1. Чому, на вашу думку, схоже, що слова із щоденника 19-річного Володимира Вернадського належать не юнакові?

2. З якого роду походив академік Вернадський?

3. У яких галузях науки В.І. Вернадський проводив дослідження?

4. Яка роль ученого у створенні Української академії наук?

5. Які факти свідчать про всесвітнє визнання наукової спадщини В.Вернадського?

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ

§ 6. СКЛАДНОППІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ. БУДОВА СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ І ЗАСОБИ ЗВЯЗКУ В НЬОМУ

64. Прочитайте речення, визначте граматичні основи. Чим особлива будова складнопідрядних речень? Чи можуть частини складнопідрядного речення існувати як окремі самостійні речення?

1. Хто в дорозі буває, той розуму набуває. 2. Кожна робота легка, коли її охоче робиш. 3. Не все те зробиться, що на душі зродиться. 4. Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне. 5. Ніхто не знає, що його в житті чекає. 6. Де сила не бере, там треба розумом підсобити (Нар. творчість).

Складнопідрядним (рос. сложноподчиненным) називається таке складне речення, в якому нерівноправні за змістом і граматично частини з’єднуються підрядними сполучниками або сполучним словом. Наприклад: І не збагну ніколи, як вмістилось моє життя в маленькім слові хліб (Д. Павличко).

Складнопідрядне речення складається з головної і підрядної частин. Від головного речення в більшості випадків можна поставити запитання до підрядного речення, яке пояснює один із членів головного речення або стосується головного речення в цілому. Наприклад: Бліде небо мигтить зірками до блакиті (якої?), що оповила степову далечінь (М. Коцюбинський). Головне речення: Бліде небо мигтить зірками до блакиті. Від слова блакиті ставимо до підрядного речення запитання – якої? Підрядне речення – що оповила степову далечінь – пояснює, характеризує слово блакить. Підрядне речення приєднується до головного за допомогою сполучного слова що.

Підрядна частина може стояти не тільки після головної часини, а й перед нею або в середині її. Наприклад: 1. Людина відчуває свою слабкість тоді, коли її покидають надії (Б. Харчук) – підрядне речення стоїть після головного. 2. Коли звук завмирав, глохнув, тоді тиша, здавалось, нашорошувала свої чутливі вуха (Є. Гуцало) – підрядне речення стоїть перед головним. 3. Тоді, коли повітря загоготало громом, усі в залі потягнулися до вікон (О. Гончар) – підрядне речення стоїть у середині головного.

Пам’ятайте: Для схематичного позначення головної частини складнопідрядного речення використовують квадратні дужки, а для підрядного – круглі дужки. Якщо підрядне речення залежить від конкретного слова в головному реченні, це слово слід записати у квадратних дужках. Сполучники і сполучні слова записують у круглих дужках. Від головного речення до підрядного ставиться запитання. Наприклад: 1. Бачив я і в чужій стороні чорнобривці із рідного краю, що насіяла ти навесні (М. Сингаївський). [... чорнобривці], (що...). 2. Там, де ми йшли, сполохане птаство піднімалося з трав (Остап Вишня). [там, (де...),...].

65. І. Прочитайте текст, випишіть складнопідрядні речення, підкресліть граматичні основи. Накресліть схеми складнопідрядних речень.

ПОКРОВА

Покрову, яку святкують 14 жовтня, особливо шанували в народі. Яка погода на Покрову, така й буде зима. Так кажуть у народі. Є й ще одне цікаве прислів’я: Покрова накриває траву листям, землю – снігом, а дівчат – шлюбним вінцем. Саме після цього свята відбувалося найбільше весіль.

14 жовтня прийнято вважати днем українського воїнства. У далекі часи на Україну нападали зусібіч – турки, татари, поляки, румуни. Всі вони прагнули розшматувати наші землі, а людей перетворити на рабів. Щоб захистити рідний край, на дніпровому острові Хортиця зорганізувалася Запорізька Січ. Сюди з усіх усюд прибували молоді звитяжці, щоб боронити рідну землю. Боролися вони з ненависними ворогами, поки російська цариця Катерина II не зруйнувала козацьку вольницю.

Коли Катерина II, знищивши Січ, наказала козакам перейти на службу до російської армії, більшість відмовилася це зробити. Щоб не потрапити в кайдани жорстокої всевладниці, вирішили переселитися в пониззя Дунаю й започаткувати там знамениту Задунайську Січ.

Востаннє зібравшись біля Січової церкви, охрещеної на честь Покрови, звитяжці цілу ніч просили благословення своєї покровительки, а вдосвіта з іконою Божої Матері вирушили за Дунай.

З того часу по всій Україні почали будувати церкви на честь Покрови. Дівчата й жінки вишивали її образ на рушниках і ткали на килимах. Художники малювали ікони і розписували церкви, де обов’язково мав бути образ Матері Божої. Таке зображення й досі збереглося в Софії Київській (За В. Скуратівським).

ІІ. Підготуйте докладній усний переказ тексту.

66. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи, Накресліть схеми сладнопідрядних речень.

1. Мій час пливе так тихо(тихо), як по ставку пливе листок сухий (Леся Українка). 2. Себе ми зрозуміли в(решті) решт, коли відчули силу і відвагу (Л.Горлач). 3. Не народилася і не народиться та сила, щоб наш народ (на)вколішки поставила (М. Стельмах). 4. Щоб шуміло врожаями поле, стали ми пліч(о)пліч (на)завжди (В. Симоненко). 5. Злітає ластівка (у)гору, над осокорами летить, де чашу вечора прозору (по)вінця налива блакить (Л. Дмитерко). 6. Давним (давно) в Чигирині від старенької бабусі я почув дивовижну легенду про те, як пісня врятувала козака від смерті (С. Носань).

Сполучники підрядності і сполучні слова - найважливіші засоби зв’язку підрядної частини з головною в складнопідрядному реченні.

Підрядні сполучники не є членами речення, вони тільки з’єднують підрядне речення з головним. Наприклад: І все росте в душі моїй надія, що доля усміхнеться ще мені (М. Зеров).

Сполучні слова – це повнозначні слова. Вони не тільки зв’язують частини складнопідрядного речення, а й виступають членами підрядної частини. Наприклад: Той ліс, що я дитиною садив, гуде й шумить на кам’янім узгір’ї (Д. Павличко). У цьому складнопідрядному реченні підрядна частина що я дитиною садив приєднується займенником що (його можна замінити словом ліс із головної частини) і виступає додатком: садив (що?) що (ліс).

Роль сполучних слів найчастіше виконують відносні займенники хто, що, який, чий, котрий і прислівники де, куди, звідки.

Часто в головній частині складнопідрядного речення вживаються вказівні слова – займенники той, такий і прислівники там, туди, тоді та інші. Вказівні слова виступають членами речення. Наприклад:

1.Житимуть вічно у наших серцях ті, що упали в боях (В. Сосюра). Вказівне слово ті – підмет. 2. Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилася любить (Т.Шевченко). Вказівне слово тому виступає додатком. 3. Сонце пекло так, що й уночі степ пашів (Ю. Яновський). Вказівне слово так виступає обставиною.

67. Прочитайте складнопідрядні речення, визначте головну і підрядну частини, з’ясуйте, як вони пов’язані між собою. У яких реченнях є вказівні слова? Якими членами вони виступають?

1.Ніколи не хвались, поки гаразд не зробиш діла (Л. Глібов). 2. Люди зазвичай хочуть того, що їм подобається. Подобається ж зазвичай те, що вимагає найменшої праці (В. Винниченко). 3. Де грози падають, там райдуги встають (П. Тичина). 4. Якщо забудеш товариша, зоставиш у біді, даремно ти на світ рождався (О. Довженко). 5. Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (М. Рильський). 6. Як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота батька й матері (В.Сухомлинський).

Пам’ятайте: Як головна, так і підрядна частини речення інтонаційно не завершені. Закінчена інтонація охоплює складнопідрядне речення в цілому. Підрядне речення у вимові відмежовується від головного паузою. Наприклад: 1. Якщо всі легенди зібрати морські, то був би літопис на вічні віки (М. Нагнибіда). 2. А тут, де ми зупинилися, вода текла повільніше (Ю. Мушкетик).

Головна і підрядна частини складнопідрядного речення відокремлюються комами. Наприклад: У засніженому кустратому гнізді, де літувала лелеча родина, стоїть тепер самотній лелека і дивиться на схід (М. Стельмах).

Пунктограма. Кома між частинами складнопідрядного речення.

68. Спишіть, вставляючи пропущенні букви, ставлячи розділові знаки.

1. Небо яке засіяли зорі чудово забл_щало (І. Нечуй-Левицький). 2. Хто людям добра бажає той і собі має (Нар. творчість). 3.Мовчки бр_ли по тих самих травах які тільки що надійно пр_ховували десь у собі оту яскраву жар-птицю (О. Гончар). 4. Я у такому віці що якраз було б чудово зуп_нити час (Д. Павличко). 5. Не несу я нікому біду бо й від вас її не ч_каю (М. Сингаївський). 6. Де б у світі я не мандрував завжди прохолодою сріблиться в пахощах калин і трав дзвонкова одстояна кр_ниця (Д. Луценко).

69. І. Виразно прочитайте уривок із поезії Василя Симоненка. Випишіть складнопідрядні речення.

Пов_ла житами стежка неш_рока

В поле, де тополя мріє одинока.

А над нею плинуть хмари, ніби думи,

Повні в_сняного трепетного суму.

А до неї гнуться, лащаться ласкаво

Ніжні, нетолочені, росянисті трави.

І стоїть тополя, повна сонця й болю,

Вітами-привітами кланяється полю.

Розкажи, тополе, не ховай од всіх,

Чому слабне вітер в кучерях твоїх.

Розкажіть ви, роси, ніби перли, чисті,

Чому вас роняють роси урочисті.

(В.Симоненко.)

ІІ. Уважно розгляньте репродукцію картини Володимира Черватюка «Розквітле дерево». Складіть невеликий усний опис картини, використовуючи складнопідрядні речення.

70. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. У складнопідрядних реченнях підкресліть граматичні основи.

ПЕРВОЕ ПРАВИЛО ВЕЖЛИВОГО ЧЕЛОВЕКА

Куда бы ни пришел вежливый человек, он всегда поздоровается.

А самое главное - он поздоровается первым. Только старшие могут ждать, когда с ними поздороваются младшие. Если вы издали заметили знакомого, не кричите через улицу или из окна. Можно поднять руку и помахать, или снять шапку, или поклониться – в зависимости от того, кого мы приветствуем.

Когда мы идем со знакомыми и те здороваются с кем-нибудь, мы тоже должны поздороваться.

Это необходимо сделать, даже если мы и не знали этих людей.

Не ответить на приветствие – верх невоспитанности (За О. Дороховим).

Словничок

вежливый – ввічливий приветствие - вітання

поздороваться – привітатися верх – тут: край

§7. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ

71. Прочитайте уривок із поезії Володимира Сосюри. Знайдіть складнопідрядні речення, поставте запитання від головної частини до підрядної.

Я так люблю той час без краю

І землю теплу й молоду,

Коли над квітами зітхає

Липневий вітер у саду.

Але далеко ще до літа,

Що віддзвеніло вже давно.

Лиш вітер стукає сердито

В моє зачинене вікно.

(В. Сосюра.)

За значенням і будовою розрізняють три основні види складнопідрядних речень: з підрядним означальними, з`ясувальними і обставинними. Підрядні обставинні поділяються на кілька підвидів.

Підрядні речення означальне, з`ясувальне, обставинні способу дії і ступеня залежать від конкретних слів у головній частині. Інші підрядні обставинні (місця, часу, порівняльне, причини, мети, умовне, допустове) пояснюють головну частину в цілому.

72. Уважно розгляньте таблицю-коло «Види складнопідрядних речень», уміщену на другому форзаці підручника. У парі з однокласником підготуйте усне повідомлення про види складнопідрядних речень. Слухаючи один одного, намагайтеся знайти неточності, доповнити розповідь товариша.

Підрядні означальні речення (рос. подчиненные определительные предложения) відповідають на запитання який? і залежать від конкретного слова в головному реченні, вираженого іменником або іншим словом у значенні іменника. Наприклад: Цей хліб, що світить на моїм столі, поборює мою печаль і втому (Д. Павличко). […хліб, (що…),…].

Підрядні означальні речення з`єднуються з головним сполучними словами – займенниками (який, котрий, чий) і прислівниками (де, куди, звідки, коли), рідше – підрядними сполучниками що, щоб, наче, неначе, ніби, як.

У головному реченні може вживатися вказівне слово той, такий, яким підкреслюється пояснюваний іменник. Наприклад: Микола пригадав той сон, що колись снився йому (І. Нечуй-Левицький). […той…], (що…).

73. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви, ставлячи розділові знаки. Накресліть схеми складнопідрядних речень.

1. На дуба – вел_та що ріс віки накинулись вітри шалені з бору (В.Василашко). 2. Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич який то гучнів то завм_рав танучи в голубій безвісті (Григорій Тютюнник). 3. Душа моя дно бездж_рельне й сухе де тільки сіріє каміння важке…(Олександр Олесь). 4. Червнева ніч розкинула свої зоряні шати над таємниче пр_тихлим шляхом що ст_лився до синього виднокругу (Н. Рибак). 5. А я не раб не хитрий служка чия натура як подушка податл_ва й м`яка! (Д. Павличко). 6. Ми знали в_лике оз_ро де щороку гуси вос_ни сп_нялися й жили тижнів зо два а то й більше (Остап Вишня).

74. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Перебудуйте дієприкметникові звороти на підрядні частини складних речень і запишіть.

Зразок. Спогади, навіяні картиною невідомого художника, перенеслимене в безтурботнедитинство. Спогади, які навіялакартина невідомого художника, перенесли мене в безтурботне дитинство.

1. З-під кашкета рудуватими віхтями вибивалося волосся посріблене першою сивиною (Ю. Збанацький). 2. Сріблястий шлях прокладений місяцем простягся морем до самого берега (Д. Ткач). 3. Дерева осяяні місячним світлом стояли в цвіту як наречені (О. Довженко). 4. Далекий острів оповитий рожевим туманом немов зрушив з місця і поплив у морі мінливого сяйва (О. Донченко). 5. Між двома шпичастими горами було видно провалля промите дощовою водою (І. Нечуй-Левицький).

75. З кожної пари простих речень побудуйте і запишіть складнопідрядне речення з підрядним означальним.

1. По дорозі Шарко зігнав кількох горобців. Вони купалися в поросі, як у брудних змилках. 2. Потім пес погнався за ґавою. Пташка гордовито походжала біля калюжі. 3. Шарко став гасати за метеликами. Вони, наче дражнячись із ним, то опускалися над травою, то злітали високо вгору. 4. Далі дорога пішла лукою. Тут з-під ніг вискакували потривожені коники. 5. Зелені ящірки тікали в шпарки. Ящірок до нестями налякали випадкові перехожі. 6. Гули волохаті джмелі. Вони перелітали з квітки на квітку волохатих будяків. 7. Василько з Шарком добулися високого пагорбка. Звідси було видно все село і їхнє подвір`я.

Пам`ятайте: У складнопідрядних реченнях з підрядними означальними займенники в підрядній частині повинні правильно співвідноситися з іменниками головної частини. Наприклад, у реченні «Я боявся навіть підійти до кабінета стоматолога, який був у кінці коридору» - не зрозуміло, хто був у кінці коридору – кабінет чи лікар. Речення слід побудувати так: Я боявся навіть підійти до стоматологічного кабінету, що був у кінці коридору.

76. Відредагуйте і запишіть речення.

1. Хлопець урятував від акули дівчину, з якою згодом одружився. 2. Пригода з білкою, про яку розповів брат, дуже розсмішила мене. 3. Сонце кидало свої перші промені на степ, що почало підніматися з-за обрію. 4. Ялина причарувала мене своєю зеленою сукнею, яка росла на галявині. 5.Слова пісні, яка проспівана бабусею, глибоко запали в моє серце (3 учнівських творів).

Близькими до підрядних означальних є підрядні займенниково-означальні (рос. местоименно - определительные), які пояснюють член головного речення, виражений не іменником, а займенником той, такий, все, кожний, вжитими у значенні іменника. Наприклад: Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього(М. Рильський).

77. Розв’яжіть мовну задачу.

Дев’ятикласники складали складнопідрядні речення з підрядними займенниково-означальними. Ярослав записав у зошиті: «Щасливий той, хто вміє цінувати кожну хвилину свого життя». Ірина склала таке речення: «Щаслива та людина, яка має вірних друзів». Хто правильно виконав завдання?

78. Спишіть, ставлячи розділові знаки, спочатку складнопідрядні речення з підрядними означальними, а потім – із підрядними займенниково-означальними.

1. Нема такого злого щоб на добре не вийшло. 2. У кого є злість той своє серце їсть. 3. Кого не б’є слово тому й палиця не допоможе. 4. То такий швець що по великих шляхах дубовою голкою шиє. 5. Щасливий той чоловік що немарно прожив свій вік. 6. Це такий рибалка що і рибку зловить і ніг не намочить. 7. Хто не працює той не помиляється. 8. Тому втома не відома хто не працював (Нар. творчість).

79. Прочитайте речення. Виділені частини простих речень перебудуйте на підрядні займенниково-означальні речення.

Зразок. Звиклий не відступати перед труднощами завжди подолає їх. -

Той, хто звик не відступати перед труднощами, завжди подолає їх.

1. Все говорене цією людиною було надзвичайно просте й переконливе. 2. Не відкладай на завтра сьогоднішньої роботи. 3. Побачене художником уночі у степу стало основою нової картини. 4. Усе пережите дівчина виливала в пісні. 5. Молодість гарна своїм великим майбутнім.

80. І. Прочитайте текст. Назвіть засоби зв`язку (сполучники, сполучні слова) у складнопідрядних реченнях.

УКРАЇНСЬКИЙ МІСЯЦЕЛІК

Наші назви місяців прозорі. Легко вcтановити те, яка ознака покладена в основу називання. Січень дістав свою назву від «сікти» (у цей час найчастіше вирубували ліс). Лютий названо за люті – злі, жорстокі морози, які бувають у цьому місяці. Березень був місяцем, коли збирали березовий сік (місяць цей тому ще зветься сочень, соковник). Квітень – місяць цвітіння. Травень, що відзначався буйними ростами трав, саме за це дістав свою назву. Червень – від червець, з якого виготовляли червону фарбу (черв`як – лялечка червця - з`являється саме в цей час). Є й інше пояснення: червень – місяць, коли з`являлися червоні ягоди, фрукти і квіти. Липень - місяць цвітіння медоносної липи, дерева дуже поширеного й шанованого у слов`янських землях. Серпень, який наші сусіди білоруси називають жнівцем, - час збору урожаю. Вересень – пора цвітіння вересу, рослини, що, як і липа, є багатим медоносом. Жовтень – місяць жовтого листя. Листопад не потребує пояснення. У самому слові чути шелест листя, що падає на землю. Раніше він звався і падолист. Грудень – місяць, коли земля змерзається у груддя (За А. Коваль).

ІІ. Підготуйте докладний усний переказ тексту.

81. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Накресліть схеми складнопідрядних речень.

1.Благословен мастер, который достиг стремительной высоты. И трижды благословен тот, кто помог достичь ее своим ученикам (Л. Толстой). 2. В туманном небе на головокружительной высоте стояла одинокая луна, вокруг которой переливался желтый круг (К. Паустовский). 3. Речка, вдоль которой мы пошли, то и дело поворачивала то вправо, то влево (В. Солоухін). 4. Не бывает чудес на земле, кроме тех, что созидаются разумом и волей человека (Л. Леонов). 5. Вот полянка, где между двумя ручьями я недавно белые грибы собирал (М. Пришвін).

Словничок

достичь – досягнути

то и дело – тут: повсякчас

головокружительный – запаморочливий

созидать – створювати

одинокий – самотній

ручей – струмок

§8.СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ З’ЯСУВАЛЬНИМИ

82. Прочитайте уривок із поезії Дмитра Луценка. Знайдіть складнопідрядне речення, поставте питання від головної частини до підрядної.

Я вам хочу бути рідним братом!

Люди, не соромтесь доброти!

Друзів на землі не так багато.

Дбайте, щоб в житті їх зберегти.

(Д. Луценко.)

Підрядні з`ясувальні речення (рос. подчинённые изъяснительные) відповідають на питання непрямих і прямого відмінків і залежать від тих членів у головному реченні, які означають різні вияви мовлення, мислення і відчуття. Це здебільшого дієслова говорити, запитувати, відповідати, нагадувати, думати, боятися, бачити, слухати, бажати; прикметники радий, щасливий; прислівники видно, відомо, потрібно. Наприклад: 1. Я бажаю, щоб перше горе було останнім у твоїм житті (Леся Українка). […бажаю], (щоб…). 2. Щасливий, хто сни має милі (Леся Українка). [щасливий], (хто…). 3. Добре, коли в людини є життєва мета (О.Гончар). [добре], (коли…).

Підрядні з`ясувальні речення з`єднуються з головними сполучниками що, як, щоб, ніби, мов, наче, сполучними словами хто, який, чий, котрий, де, куди, коли, як, часткою чи, вжитою у значенні сполучника. При пояснювальних словах у головному реченні може виступати вказівне слово те. Наприклад: 1. Серед великої тиші чулося тільки, як шелестіли листочки (М. Коцюбинський). […чулося], (як…). 2. Скільки вам, соняшники, отак стояти в бережанському полі, не відаючи про те, що зацвіли ви не влітку, а восени (Є.Гуцало). […про те], (що…). 3. Як ти міг дочекатися, чи справдиться слово твоє? (Леся Українка). […міг дочекатися], (чи…).

83. Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи розділові знаки. Накресліть схеми складнопідрядних речень.

1. І вчувалося кленам і соснам що над ними вже й неба (не)має (М.Сингаївський). 2. І (не)збагну чому мене хвилюють до знемоги свист голубиних крил печаль гаїв (В. Базилевський). 3. Раз вночі прокинувсь і угледіть захотів чи (ні)хто (не)порушає тиші мертвої гаїв (Олександр Олесь). 4. Я (не) люблю тебе (не) навиджу беркуте за те що ти ховаєш в грудях серце люте (І. Франко). 5. Лиш тим людина дорожитиме все життя, що далося їй (не)легко дорогою ціною (В.Сухомлинський). 6. (Не)має гірше як в (не)волі про волю згадувать (Т.Шевченко).

84. Розв’яжіть мовну задачу.

Дев’ятикласники складали складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними. Олена записала в зошиті таке речення: «Доповідач дійшов висновку, з яким важко не погодитися». Ірина склала таке речення: «Доповідач довів, що всі висновки ґрунтуються на математичних розрахунках». Хто правильно виконав завдання?

85. Спишіть, ставлячи розділові знаки, спочатку складнопідрядні речення з підрядними означальними, а потім – з підрядними з’ясувальними. Накресліть схеми складнопідрядних речень.

1. Вночі люблю дивитись як креслять засинений осінній небосхил падучі зорі (Є.Плужник). 2. Ще й досі в Полтаві поблизу Ворскли стоїть хата Івана Котляревського така, як намалював її Тарас Шевченко (З журналу). 3. День кінчався уступаючи дорогу вечорові що вже ховався у довгих тінях дубів серед кущів наче соромлячись сонця (М. Стельмах). 4. Я завжди думав і думаю що без гарячої любові до природи людина не може буті митцем (О. Довженко). 5. І несуть мене по полю де здобув я нашу волю коні вороні (П. Воронько). 6. Вирушаючи в дорогу ми навіть не здогадувалися де нас застане ніч (У. Самчук).

86. Прочитайте прості речення. Виділені додатки переробіть на підрядне з’ясувальне речення. Перебудовані речення запишіть.

Зразок: На перерві ми довго обговорювали причини поразки нашої шкільної футбольної команди в районній спартакіаді. – На перерві ми довго обговорювали, чому наша шкільна футбольна команда програла в районній спартакіаді.

1. Ми з нетерпінням чекали виступу артистів цього невеличкого циркового колективу. 2. Сиджу і спостерігаю народження дня над морем. 3. Напружую пам`ять, але ніяк не можу згадати імені колишньої однокласниці. 4. У теленовинах повідомили про перемогу українських спортсменів. 5. Хлопець довго і плутано розповідав про причини запізнення на перший урок.

Пам`ятайте: Складнопідрядні речення з підрядним з`ясувальними можуть виражати непрямі питання. У кінці таких речень ставиться крапка. Наприклад: Подорожні почали розпитувати, чи далеко до Києва (П. Куліш). Якщо головна частина є питальним реченням, то в кінці ставиться знак питання. Наприклад: Хто може сказати, як діяти в такій ситуації? (О. Донченко).

87. Пригадайте правила вживання розділових знаків при прямій мові. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Перебудуйте речення з прямою мовою на складнопідрядні з підрядними з’ясувальними.

Зразок. «Куди йдеш, сину?» - запитав батько. – Батько запитав сина, куди той іде.

88. Розв`яжіть мовну задачу.

Дев`ятикласники складали складнопідрядні речення з підрядними з`ясувальними. Сашко склав речення: «Сміливий той, хто може подивитися в очі власному страху». Денис записав у зошиті: «Смілива та людина, яка без вагань долає перешкоди». Ірина навела такий приклад: «Сміливий, хто може перебороти власні страхи». Хто правильно виконав завдання?

89. Спишіть текст, ставлячи розділові знаки. У складнопідрядних реченнях підкресліть граматичні основи, визначте види підрядних речень.

ЯК НАРОДИЛАСЯ СТЕЖКА?

Я не знаю хто перший протоптував стежку. Мабуть це був той хто поспішав удосвіта на роботу. Можу тільки уявити собі тітку чи дядька з нашого села що на зорі виходить з двору… Самотня постать яка човгає безлюдними вулицями раптом зупиняється біля крайніх хат. Ще темнувато. Переоране поле над яким курить ріденький туман зливається у суцільний лахматий клапоть. Подорожній придивляється де ж той просвіт у лісосмузі за полем. Зітхнувши як перед усякою важкою роботою поволі рушає через борозни. Іде людина й думає що її слідом прямуватимуть інші.

Так починається стежка… Потім її розтопчуть. Угрузне вона в землю й побіжить полем. Уже якийсь дядько котить мотоциклом у сусіднє село. Довго миготить проти сонця його вилинялий картуз, що повільно пливе поверх соняшникових голів (В. Близнець).

90. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Накресліть схеми складнопідрядних речень.

1. Я посмотрел на клён и увидел как осторожно и медленно отделился од ветки красный лист, вздрогнул, на одно мгновение остановился в воздухе и косо начал падать к моим ногам. 2. Я спрашивал себя, действительно ли существуют березовые леса и реки, заросшие кувшинками. 3. Теперь я понимаю, почему деревья на этом холме разрослись так буйно. 4. Седые волны полезли на палубу, точно испытывая, основательно ли все укреплено. 5. Мне кажется, что дни теперь налиты не только солнцем, но и радостью (З тв. К. Паустовського).

Словничок

отделиться - відділитися

вздрогнуть – здригнутися

кувшинки – латаття

основательно – ґрунтовно

Зв`язне мовлення

Тематичні виписки як засіб засвоєння і запам`ятовування почутого і прочитаного

? 1. Які комунікативні завдання можна розв`язати у процесі читання?

2. Які види читання вам відомі?

91. 1. Прочитайте текст. Складіть пам`ятку «Як робити тематичні виписки».

Готуючись до твору чи виступу перед аудиторією, ви опрацьовуєте велику кількість інформації, користуєтесь різноманітними джерелами. Відомий німецький учений і педагог звертався до своїх учнів: «Дуже корисно читати твори з олівцем, робити з них виписки і створювати собі таким чином запас думок. Цієї поради дотримувалися найвидатніші люди нашої науки».

Використання цитат у власному висловлюванні дозволить вам довести чи спростувати певні думки, познайомити читача або слухача з авторитетним судженням.

Тематичні виписки доречно робити в спеціально заведеному зошиті або на окремих аркушах-картках. Необхідно вказати паспортні дані джерела, з якого зроблені тематичні виписки. Бібліографічний опис книги має чітку послідовність: спочатку зазначаються прізвище та ініціали автора, потім назва книги, далі вказуються вихідні дані: місто, видавництво, рік видання, далі необхідно записати сторінку, на якій знаходиться виписана цитата.

Наприклад:

Мова має два потужні крила, які дають їй повнокровне життя, - океан слів і граматику. Океан слів – це безмежжя, незліченність, найтісніший зв'язок із життям суспільства, найчутливіший нерв, найшвидша змінюваність, схильність до необмеженого поповнення. Він - велетенське громаддя, складники якого жодна людина не спроможна помітити. Граматика ж – мудрий господар, володар цього океану. На противагу безмежжю слів граматика – стислість, суворі правила, які легко можна перелічити, але нелегко застосувати.

Вихованець І.Р. У світі граматики. - К.: Освіта, 1992. - с.13.

92. Прочитайте уривок із книги Олександра Пономарева «Культура слова. Мовностилістичні поради» (вона побачила світ 2001 року в київському видавництві «Либідь», пропонована стаття знаходиться на с.57. За поданим зразком оформіть виписку «Кепкувати і жартувати»

Зразок.

ПОЛЕ І ПОЛІС…

У словах Тернопіль, Бориспіль друга частина утворена від спільнослов’янського поле, і тому в закритому складі о переходить в і. В основі другої частині слів Севастополь, Сімферополь, Мелітополь лежить слово поліс, що означало місто. Правило про чергування на слова іншомовного походження не поширюється. Тому й маємо різні написання з -піль і -поль.

Міста, в назві яких є елемент –поль, розташовані в Криму, на півдні України – там, де колись…були грецькі колонії. І самі назви ці давньогрецькі.

Чак Є. Д. Таємниці слова. – К.: Веселка, 1991. -с.127.

КЕПКУВАТИ І ЖАРТУВАТИ

Часом із синонімічного ряду обирають один синонім, незаслужено забуваючи інші. Пишуть і кажуть добросовісно, зекономлений, вирішення, вогнестрільний, відправлятися, протиріччя, запримітити, благоустрій, продовжується, хоч, крім них, є нічим не гірші сумлінно, заощаджений, розв’язання, вогнепальний, а то й, поза всяким сумнівом, вирушати (відходити), суперечності, зауважити (помітити), упорядкувати, триває тощо. Невдалий вибір синонімів може спричинити затемнення змісту висловлювання. На жаль, таких прикладів у засобах масової інформації – хоч греблю гати. Ось один із них: «Хлопці радісно зустрічають нас, кепкують». Кепкувати означає «глузувати, насміхатися». Приміром: «Анатолій кепкував із його захоплень» (М. Руденко). Важко поєднати радість зустрічі з кепкуванням. Замість кепкують варто було використати жартують(О. Пономарів).

Пам’ятайте: Тематичні виписки можна викласти своїми словами, більш узагальнено, зі збереженням при цьому основної думки твору.

93. І. Порівняйте тематичні виписка з першого і другого абзаців.

Найдавніша згадка про останній літній місяць фіксує таку його назву - зарев. Це начебто від того, що наші пращури влаштовували оленячі гони, від чого тварини «заревали», себто ревли. На мою думку, таке твердження непереконливе. Імовірніше, що назва походить від давньоруського слова «зарев» - яскраво-червоне полум’я, саме таку картину призахідне серпневе сонце. Оскільки це пора початку і завершення жнивування, то утрадиційнились і такі регіональні назви: зоряничник, копень (від появи кіп у полі), густоїд чи густир (од густого врожаю на полях і в садах), хлібосол чи хлібочол, припасень, городник, спасівець (од трьох спасівських свят) та барильник – серпнева спека вимагала постійно тримати воду в полі у спеціальних діжечках – кадубах, так званих барильцях (В.Скуратівський).

Найдавніша згадка про останній літній місяць фіксує… його назву зарев… Наші пращури влаштовували оленячі гони, від чого тварини «заревали»<…>. Імовірніше, що назва походить від давньоруського слова «зарев» - яскраво-червоне полум’я… призахідного серпневого сонця. Серпень - місяць жнив. У різних регіонах у зв’язку з цим побутували такі назви серпня і зоряничник, копень, густоїд (густир), хлібосол (хлібочол), припасень,городник, спасівець та барильник.

II. Складіть бібліографічний опис книги, з якої взято поданий уривок. Називається вона «Русалії», її автор – Василь Тимофійович Скуратівський. Книга побачила світ у київському видавництві «Довіра» 1996 року.

94. Ознайомтесь із такими книгами: Вихованець І. Р. Таїна слова. - К.: Освіта, 1991; Коваль А. Знайомі незнайомці. -К.: Веселка, 2005. Зробіть тематичні виписки про населені пункти вашого регіону.

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОБСТАВИННИМИ

§9. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ СПОСОБУ ДІЇ, СТУПЕНЯ, ПОРІВНЯЛЬНИМИ

95. Прочитайте речення. На які питання відповідають підрядні речення? Якими сполучниками чи сполучними словами зв’язані вони з головними реченнями?

1. Як зграя над морем летить лебедина, так слава безсмертна над світом летить (М. Бажан). 2. Співали так голосно, що чути було аж на протилежному березі Удаю (О. Десняк). 3. А тепер у серці щось тремтить і грає, як тремтить на сонці гілка золота (М. Рильський).

Підрядні речення способу дії (рос. придаточные образа действия) вказують на спосіб дії, названої в головному реченні, і залежать від певного слова або сполучення слів у ньому. Такі підрядні відповідають на питання як? у який спосіб? Наприклад: Сонце стояло високо й світило так (як? який спосіб?), що майже ніде у дворі не було тіні (Марко Вовчок). […так], (що…).

Підрядні речення способу дії з’єднуються з головними реченнями сполучним словом як, сполучниками як, що, щоб, ніби, мов. Наприклад:

1. Умій жити так, щоб у тебе з другом була єдність духу, ідеалів (В.Сухомлинський). […так], [щоб…]. 2. Як будеш робити, так і земля буде родити (Нар. творчість). (Як…), [так…].

Близькими до підрядних способу дії є підрядні ступеня (рос. придаточные степени). Вони вказують на ступінь вияву ознаки, названої в головному реченні, залежать від конкретного слова в ньому і відповідають на питання як? наскільки? в якій мірі? Наприклад: Камінь упав так добре, немов від віку сюди був припасований (І. Франко). […так добре], (немов…).

Підрядні речення ступеня з’єднуються з головною частиною сполучними словами як, стільки, настільки, сполучниками що, як, часткою аж. Наприклад: 1.Все сталося так несподівано і швидко, що люди заніміли (М. Коцюбинський). […так несподівано і швидко], (що…). 2. Чим вище дерево, тим корінь глибше (Нар. творчість). (Чим…), [тим…]. 3. Верба похилилась, аж по воді розіслала зеленії віти (Т. Шевченко). [похилилась], (аж…).

96. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви, ставлячи розділові знаки. Визначте види підрядних речень, накресліть схеми.

1.Віють вітри віють буйні аж древа гнуться (Нар. творчість). 2. У хаті споночіло так що шибки пос_ніли як передгрозове небо (Григір Тютюнник). 3. Слова знайшлися на мою п_чаль так як знайшлися на в_селу пісню (Д. Павличко). 4. Хай буде так як я собі в_лю (Л. Костенко). 5. Попереду вставали м’які силуети гір ніби вони виступили непомітно з блакиті самого гор_зонту (О. Гончар). 6. Город до того часу пор_повнявся рослинами що серед літа вони вже не вміщалися в ньому (О. Довженко).

97. Розв’яжіть мовну задачу.

Дев’ятикласники наводили приклади складнопідрядних речень з підрядними способу дії. Олег склав таке речення: «На ці звичайні речі я подивився по-новому так, як розповідав дідусь». Юрко навів такий приклад: «Я кидав у воду камінці й дививився, як кола розходяться по дзеркальній поверхні». Хто правильно виконав завдання?

98. Запишіть, ставлячи розділові знаки, складнопідрядні речення в такій послідовності: а) з підрядними з`ясувальними; б) з підрядними способу дії; в) з підрядними ступеня.

1. Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям так що аж темно під ним. 2. Стомлений Остап не помітив як минув чагарник і вийшов у поле. 3. Було видно як тікали від човна білі береги з чорними вербами. 4. Іван зробив так як порадила Соломія. 5. Скриня була така висока, що стара циганка цілком зникала в ній. 6. Чим більше темніло тим вітер здавалося дужчав. 7. Очерет шумів так що заглушав навіть думки (З тв. М. Коцюбинського).

Підрядні порівняльні речення (рос. придаточные сравнительные предложения) відносяться до всього головного речення, за допомогою порівняння пояснюють його зміст, відповідають на питання як? подібно до чого? Підрядні порівняльні речення з`єднуються з головними реченнями сполучниками як, мов, наче, неначе, немовби. Наприклад: 1. Над шляхом біліла хатка (як? подібно до чого?), наче вийшла вона із села (М. Коцюбинський). […], (наче…). 2. На стінах висіли вишиті рушники, ніби казкові жар-птиці розпустили свої крила (І. Цюпа). […], (ніби…).

Пам`ятайте: Підрядне порівняльне речення буває неповним - із пропущеним присудком, який є в головному реченні. Оскільки у підрядному реченні є підмет і другорядні члени речення групи присудка (додатки й обставини), неназваний присудок легко відновити. Наприклад: Іванова хатавиповнилася сміхом та піснею, як гайпо весні пташиним співом (М. Коцюбинський). У підрядній частині пропущений присудок виповнюється, від якого залежить додаток співом і обставина по весні.

Неповне підрядне порівняльне може мати в своєму складі один присудок. Не названий у ньому підмет такий самий, як і в головному реченні. Наприклад: Марко аж одвів голову, наче мав побачити в темряві щось із далеких років (М. Стельмах). Підмет у головній і підрядній частині той самий - Марко.

Порівняння, що складається з іменника в називному відмінку із залежними від нього словами, є порівняльним зворотом - членом простого речення. Наприклад: Роса посипалась, як дрібний дощ (О. Гончар). Порівняльний зворот як дрібний дощ виступає обставиною способу дії.

99. I. Прочитайте текст. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними порівняльними. Скажіть, які з них є повними, а які – неповними. Які види складносурядних речень є ще в тексті?

СЬОМА ДОЧКА

Було в матері сім дочок. Одного разу поїхала вона в гості до сина, що жив далеко. Повернулася аж через тиждень. Мати увійшла до хати, і дочки одна за одною почали говорити, як вони сумували за нею.

­­– Я сумувала за тобою, як маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка.

– Я чекала тебе, як суха земля чекає краплини води, – промовила друга.

– Я плакала за тобою, як плаче маленьке пташеня за пташкою, – сказала третя.

– Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, – щебетала четверта.

– Ти снилася мені, як троянді сниться краплина роси, – промовила п`ята.

– Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, – сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона знала з ніг матусі взуття і принесла їй води – помити ноги (В. Сухомлинський).

II. Складіть невеликий усний роздум на тему «Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини”» (В. Сухомлинський).

100. Запишіть, ставлячи розділові знаки, спочатку прості речення з порівняльними зворотами, а потім - складнопідрядні речення з підрядними порівняльними.

1. Білі коні зими десь летять як громи б’ють об землю копитами дзвінко (В.Сосюра). 2. Душа моя розкрита для кожного як квітка для роси (М.Коцюбинський). 3. Над головою зірка ще тріпоче мов пійманий у сільце дрібен-птах (В. Стус). 4. Лише ледь-ледь шелестіло листя наче випручувало з себе колись підслухані розмови князя і його радників (Б. Лепкий). 5. Хлопець справді здригнувся немов ступнув у студену воду (Ю. Мушкетик). 6. Це місто прекрасне як усмішка долі (Л. Костенко).

101. Розгляньте репродукцію картини Віктора Шкуринського «Тригірський мотив». Колективно складіть невеликий письмовий опис, використовуючи прості речення з порівняльними зворотами та складнопідрядні речення з підрядними порівняльними.

102. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

ДОЖДЬ

Дождь настиг нас. Первые капли его на цыпочках идут по пыльной дороге, будто выслана только разведка. Кажется, что это только проба дождя. Но вот уже шумно, сплошной стеной ринулись главные силы.

Дождь бушует над полем. По дороге бегут пенистые ручьи, как будто подражают бурным рекам. Ветровое стекло заливают сплошные пенистые потоки, а крыша фургона гудит, как большой барабан. Но летний дождик не то, что осенью. Он уходит сразу, так же как и начался.

Умытые поля дышат глубже. На усатых колосьях ячменя, как алмазные подвески, сверкают капельки влаги. Впереди, над дорогой, встает круглая семицветная радуга, словно праздничные ворота (За В. Полтараць).

Словничок

настигнуть- наздогнати

на цыпочках- навшпиньки

пыльный- курний

проба- спроба

сплошной- суцільний

алмазный- діамантовий

сверкать- блищати

радуга- веселка

ПЛЕКАЙМО СЛОВО

БАРВИСТИЙ, КОЛЬОРОВИЙ

Російське слово краска вживається в конкретному й абстрактному значеннях. У конкретному значенні воно позначає речовину для малювання, в абстрактному – колір, колорит, відтінок. Українською мовою слово краска в конкретному значенні перекладається як фарба, а в абстрактному – барва: зелена фарба, барви літа.

Тож синонімом до слова різнокольоровий буде прикметник барвистий. Як гарно цей епітет виступає антитезою у поезії Лесі Українки: «Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки…»

Ми діти твої, Україно!

103. І. Прочиатйте текст мовчки, зазначивши витрачений на це час (він не повинен перебільшувати трьох з половиною хвилин).

ВЕЛИКИЙ БУДІВНИЧИЙ МОСТІВ 479 слів

Мости - дужі і невтомні трударі, в яких немає ні свят, ні вихідних. Не відпочивають вони ані вночі, ані в негоду. Багато їх залишив у спадок нащадкам Євген Патон.

Батько майбутнього вченого-мостобудівника, Оскар Петрович, був консулом Російської імперії в Ніцці. Саме там 1870 року і народився Євген. Всього у сім’ї було п’ятеро синів і двоє дочок.

Батьки відповідально ставилися до освіти дітей, тому для наймолодшого, Євгена, було обрано реальну гімназію в німецькому місті Штутгарт. Програма навчання була інтенсивною і насиченою, щодня було по 6-7 уроків. Завершував гімназійний курс Євген вже у Вроцлаві (Польща), де батько продовжував службу.

Вищу освіту за фахом інженера майбутній вчений здобував у Німеччині, в Дрезденському політехнічному інституті. Пізніше Євген Оскарович скаже, чому він обрав для себе саме цю професію: «Мені подобаються точні науки не самі собою, а можливість застосування їх на практиці. Абстрактні формули - не для мене. Інша річ - побачити ці формули і ряди цифр втіленими в будівельних конструкціях. А мости - один із найцікавіших видів таких конструкцій».

Закінчивши навчанні в інституті, молодий талановитий інженер приїхав до Росії. Там він зрозумів, що йому необхідно отримати диплом російського вищого навчального закладу для влаштування на роботу. У Петербурзі, склавши іспити з дванадцяти предметів, він успішно захищає одразу кілька дипломних проектів, зокрема і проект моста, і у 1896 році одержує другий диплом про вищу освіту.

Далі Євген Патон проектує мости, захищає дисертацію, і в 1904 році після обрання професором кафедри мостів інженерного факультету Київського політехнічного інституту переїжджає до Києва.

Поиск по сайту: