Повторення вивченого про текст, стилі і типи мовлення

? 1. Що таке текст? Чим текст відрізняється від групи речень?

2. Які типи мовлення ви знаєте?

27. Прочитайте. Доведіть, що подане висловлювання є текстом. Спишіть, вставляючи пропущені букви.

На луки лягло тихе надв_чір’я, озера обгорталися рожевою млою, іржавіли і меркли калюжі, з яких пили воду чибіси, поволі гасили свій блиск. Дощ_к пер_став - і все навколо запахло, посвіжіло, забл_щало. Прос_хали комиші, і пр_бережні лози, і з_лена діброва ген на тій горі, що бурим в_дмедем лягла в річку, бо втомилася.

Від в_чірньго сонця, теплої росинки, запашного пр_вілля мені стало так весело, так радісно, що я співав і розмовляв з буслами, які в задумі стовбичили по калюжах, кланявся кожному кущеві і не знав, куди подіти свою радість, як вгамувати жагу до світу, що кол_хав мене, як морська хвиля (Григір Тютюнник).

28. Прочитайте тексти. Визначте, до якого типу мовлення належить кожен із них.

1. Народна мудрість давно зауважила: де ростуть верби, там чисті джерела води. «Ой у полі вербиченька, там стояла криниченька, - співається у народній пісні. І справді, з давніх-давен криниці переважно копали під вербою. Верби над ставом – традиційна прикмета українського села. «Де срібліє вербиця, там здорова водиця». Річ у тім, що верба – природний фільтр усіляких домішок. У річці воду для пиття також брали під вербою. А де копали колодязі, на дно клали вербову дощечку, а невеличку, завбільшки з долоню, - у відро з водою. Це дезинфікує воду, поліпшує смакові якості. Тож не даремно в народі кажуть: «Де вода, там і верба, а де верба, там і вода» (А.Кондратюк).

2. Усі вулиці у Вербівці ніби зумисне обсаджені високими вербами: то проросли вербові кілки тинів. Усе село наче в розкішних алеях. Як заллє Вербівку літнє палке сонце, як засипле її зверху золотом і сріблом сонячне марево, то вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими хвилями, що десь набігли з моря, й залили, й затопили долину, й скам’яніли, піднявшись високо вгору. Дивишся й не надивишся, дишеш і не надишся тим гарячим та пахучим повітрям (І. Нечуй – Левицький).

3. Сашко йшов до лісу. Поминув сосняк. Ішов дубиною; у дубині вечеряли дятли, наїдаючись, видно на зиму… Раптом Сашко відчув - хтось дивиться йому в спину: за дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти? А може, воно звір який, та ще вкусить? – завагався хлопець, але вирішив: - Чого це я стану його боятись? Піду, гляну».

За дубом стояло теля. Відбилося, мабуть, заблудило, не знає, куди йти (М.Вінграновський).

29. Користуючись таблицею, підготуйте зв’язну розповідь про стилі мовлення.

СТИЛІ МОВЛЕННЯ

30. Прочитайте уривки з текстів. Визначте, до якого стилю мовлення належить кожен із них. Обґрунтуйте свою думку.

1. Мати й дитя – це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці духовності. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим», - писав Т. Шевченко. Усю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, гарним матір вкладає в невибагливі рядки й простеньку мелодію колискової пісні. Ці пісні є і першими уроками, що в доступній формі знайомлять нас із побутовими речами і моральними цінностями, приохочують до працелюбності, порядку, доброти і справедливості (З журналу).

2. Стаття 51 (фрагмент).

Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою (З Конституції України).

3.- Коли я був маленьким – ось таким, як ти, в озері глибоко-глибоко було, -говорить дідусь онукові. - Отакенні коропи водилися…

- Дідусю, невже ви були маленьким хлопчиком?..

- Був…Ось тут купався, тут і рибу ловив.

- А де ж подівся той хлопчик? (З журналу).

4. Ти стежив за матір’ю – як ступає по підлозі, як дивляться засмучені очі. Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки не зоставались в абсолютному спокої, вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій (Є. Гуцало).

31. Запишіть словосполучення в такій стильовій послідовності: а)розмовний; б)науковий; в)офіційно-діловий; г)публіцистичний; ґ)художній.

Сідай близенько, додаток прямий, зупинити дію наказу, не будьмо байдужі, квіти пробудилися від сну, здоровезна груша, з`єднання провідників, здійснити відповідну перевірку, призначити на посаду бухгалтера, іменникове словосполучення, оцінять вдячні нащадки, сніжно-біла легка хмаринка, зелене море трав, відроджуймо рідну культуру, свіжа кава.

Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв перших записаних слів складеться початок прислів`я: «…. переважать одного впертого».

32. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Скажіть, до якого стилю мовлення він належить.

В диком виде ромашка аптечная растёт во всех районах Украины небольшими зарослями как сорняк. Особенно значительные массивы ее находятся в присивашской части Крыма и на юге Херсонской области. В Украине ромашку выращивают в специализированных хозяйствах, где получают ежегодно до 672т. соцветий.

Диапазон использования ромашки аптечной весьма широк. В связи с этим и потребности в ней всё возрастают. Учёные сейчас изыскивают методы и приемы, способствующие сохранению природных запасов и улучшению качества сырья (З довідника).

Словничок

сорняк - бур’ян соцветие - суцвіття

ежегодно - щорічно изыскивать - вишукувати

способствовать - сприяти

ІІ. Складіть невеликий опис фотоілюстрації в художньому стилі.

Ми діти твої, Україно!

33. (текст з рукопису підручника для 8 класу «Відкриття Івана Пулюя»)

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

§3. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ВИДИ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ

34. Прочитайте речення, визначте граматичні основи. Скажіть, які речення є складними.

1. Сміється сонце з небозводу, кудись хмарки на конях мчать (П. Тичина). 2. В небі жайворонки в`ються, заливаються, сміються, грають, дзвонять цілий день, і щебечуть, і співають, і з весною світ вітають дзвоном радісних пісень (Олександр Олесь). 3. Хай живуть у світі мир, і труд, і спокій(В. Сосюра). 4. Довіку мене зігріває святе відчуття, що лиш рідна земля може дати нам силу життя (Л. Забашта). 5. Той ліс, що я дитиною садив, гуде й шумить на кам`янім узгір’ї (Д. Павличко).

Складним (рос. сложным) називається речення, в якому є дві або більше граматичні основи. Частини складно речення об’єднуються за змістом та інтонаційно. Наприклад: Шумить і хвилюєтьсяКиїв, і сонцесміється з висот (В. Сосюра).

Пам’ятайте: Як і прості речення, складні речення за метою висловлювання поділяються на розповідні, питальні й спонукальні. Зазвичай після першої частини складного речення відбувається підвищення тону, далі робиться пауза, підвищення тону притаманне для слів, які є логічно наголошеними, а на останньому слові речення тон понижується. Наприклад: Тільки той збирає урожай, // хто невтомно ниву засіває (Л. Дмитерко).

35. 1. Прочитайте текст, правильно інтонуючи складні речення. Визначте граматичні основи речень.

Можна сміливо стверджувати: ніхто не знає меж свого розуму. Ми ніколи навіть не наближаємося до меж наших можливостей, і мозок наш, звичайно, працює на найменменшій долі своєї потужності. Отже, природа виділила кожному колосальний кредит, та, на жаль, ми не завжди використовуємо його, частенько лінуємося займатися інтелектуальною гімнастикою, щоб піднести рівень своїх можливостей на рівень талантів і геніїв.

Ясна річ, не кожен може стати Ейнштейном чи Шостаковичем, та кожен здатен – незалежно від професії і посади – бути в своїй справі «генералом», найповніше розкрити свої потенціальні можливості (В. Гекеліс).

ІІ. З’ясуйте значення виділених іншомовних слів, користуючись тлумачним словничком в кінці підручника. Доберіть і запишіть їх українські відповідники.

Частини складних речень можуть з’єднуватися двома основними способами:

1) за допомогою інтонації і сполучників або сполучних слів (деяких займенників і прислівників). Такі речення називаються сполучниковими. Наприклад: 1. Кинь правду в калюжу, а воначиста буде. 2. Як будеш чесно працювати, то прийде сама доля до хати (Народна творчість);

2) за допомогою тільки інтонації. Такі речення називаються безсполучниковими. Наприклад: Червоне сонечковстає – деньбуде гарячий (Народна творчість).

Складні сполучникові речення поділяються на два види:

а) складносурядні, в яких рівноправні частини з’єднані сурядними сполучниками, наприклад: Плеще веслами човен у морі, а з-під весел скачуть дрібні вогні, маленькі, зелені (М. Коцюбинський);

б) складнопідрядні, в яких нерівноправні частини з’єднані підрядними сполучниками або сполучними словами, наприклад: Ябажаю, щоб перше горебуло останнім у твоїм житті (Леся Українка).

36. I. Користуючись таблицею-колом, уміщеною на першому форзаці підручника, розкажіть про види складних речень.

II. Запишіть спочатку прості речення з однорідними членами, потім складні сполучникові, а за ними - складні безсполучникові речення. Підкресліть граматичні основи речень.

1. Холодні осінні тумани клубочаться вгорі і спускають на землю мокрі коси (М. Коцюбинський). 2. Сашко стояв посеред двору, перед ним у пожухлій траві біліли дві стежки (Ю. Мушкетик). 3. І летять гуси, і летять журавлики, і літа мої листом осипаються (Б. Олійник). 4. У серце бери і навік пам’ятай чемну красу Батьківщини (М. Сингаївський). 5. Летять стежини до Дніпра, летять хмарки, летять дороги, зібгавши куряву під ноги (І. Драч). 6. Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий (Леся Українка).

III. Зробіть фонетичний розбір слова, при потребі користуючись зразком розбору на с.____________

37. Запишіть, вставляючи пропущені букви, спочатку складносурядні, а потім складнопідрядні речення.

1. Ревеш, вітре, та не плач_ш, бо тобі не важко (В. Забіла). 2. Якщо ти дійсно служ_ш правді, а не злу, чому ж у щирості вбача_ш ти крамолу (В.Симоненко). 3. Ах, скільки радості, коли ти люб_ш землю (П. Тичина). 4. Один завзято бор_ться за правду, а другий уникає боро_ьби (Д. Луценко). 5. Ідеш, і слуха_ш, і чу_ш рідну землю, що годує тебе не тільки хлібом і медом, а й думками, піснями і звичаями (О. Довженко). 6. Біля моря добре дума_ться, і звичайні слова набирають таємного і великого змісту (Ю. Яновський). 7. Геніям в очі заз_рає тільки вічність, і тільки вічність бач_ть у них сліпучий блиск, в_лике сяйво (П. Загребельний). 8. Ні хлопчик не заговор_ть, ні дівчинка не усміхнеться (В. Козаченко).

38. З наведених пар простих речень утворіть синонімічні складні речення.

Зразок. Зійшло сонце. Туман розсіявся. - Зійшло сонце, туман розсіявся(безсполучникове).

Зійшло сонце, і туман розсіявся(сполучникове складносурядне). Туман розсіявся тоді, коли зійшло сонце(сполучникове складнопідрядне).

1. Автобус зупинився. Пасажири вийшли. 2. Екскурсія до Чернігова не відбулася. Ми дуже засмутилися. 3. Знявся рвучкий вітер. Листя затанцювало в повітрі.

39. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте види складних речень.

Когда с по-осеннему грустных деревьев начали осыпаться листя, над станцией полетели дикие гуси. Им предстояло совершить далекий путь, и летели они неторопливо, выдерживая строй. Утром и днем в холодноватой чистой синеве неба видны были темные точки гусиных стай, слышалось громкое гоготание. Когда порыв встречного ветра сбивал молодых гусей, они, ломая линию строя, тревожно кружились над степью. Старый вожак, встревоженный и сердитый, звал их резким гортанным криком, и они возвращались на свои места. Старый вожак, встревоженный и сердитый, звал их резким гортанным криком, и они возвращались на свои места. Стая летала дальше в подернутую белой дымкой синеву, вместе с гусями улетало лето (За В. Закруткіним).

Словничок

неторопливо – неквапливо встречный – зустрічний

выдерживать строй - дотримуватися ладу

строй – тут: ряд

стая – табун

вожак – ватаг

гоготание – ґелґотіння

дымка - серпанок

ІІ. Складіть і запишіть опис диких гусей, використовуючи складносурядне і безсполучникове речення.

ПЛЕКАЙМО СЛОВО

КРАПКА І ТОЧКА

Російське слово точка має два українські відповідники – крапка і точка. Крапкою називаємо розділовий знак, цятку. Наприклад: 1. У кінці розповідного неокличного речення ставиться крапка (З підручника). 2. Далеко в морі зявилася чорна крапка (О. Гончар). Точка – це одне з основних понять у математиці й фізиці. Наприклад: відрізок – це частина прямої, обмежена двома точками (З підручника). Точкою також називають певне місце, пункт у просторі, на місцевості у середині або на поверхні чогось. Наприклад: Гора Говерла – найвища точка України (З довідника).

СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ

§4. СПОЛУЧНИКИ ТА СМИСЛОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕНЬ

40. Пригадайте, на які групи за значенням поділяють сурядні сполучники. Запишіть подані сполучення слів у три стовпчики: а) з єднальними сполучниками;б) з розділовими сполучниками; в) з протиставними сполучниками.

Сад та город; свічка чи ліхтар; потьмянів, але не згас; то тепло, то холодно; не тільки ліс, а й поле; собака, а не кіт; чи глина, чи пісок; ні дощ, ні туман; обіцяла, однак не зробила; цукерки або печиво; чи то лин чи то сом; як радість, так і печаль; світить, та не гріє;

Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів складається закінчення прислів’я: «Без роботи …».

Складносурядними (рос. сложносочинёными) називають такі складні речення, в яких частини рівноправні за своїм змістом та граматично і з’єднані сурядними сполучниками. Наприклад: Темно-зеленії садкидрімають вже без плоду, і тихо гріютьсяхатки, і вербигнуться в воду (І. Франко).

41. Запишіть спочатку прості речення з однорідними членами, а потім – складносурядні речення.

1. На дубі довго не розкриваються бруньки, зате довго восени і не ронить діб свого листя (О. Копиленко). 2. А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко). 3. По гарячому небу повзли довгі і білі, як павутиння, хмарки (М. Коцюбинський). 4. Жайворон бринить, розмотує співучу нить і в’яже нею до землі хмарин рожеві кораблі (М. Сингаївський). 5. То вітрець дихне по ниві, то коник в житі засюрчить, то бджілка радісно з добутком, злетівши з квітки, задзижчить (Л. Глібов). 6. Щось поет хотів відмовить на недбалу горду мову, та вже сонечко червоне заховалось за діброву (Леся Українка). 7. Є сотні мов, а правда лиш одна на всій землі (М. Рильський). 8. Тягнуться до сонця і квіти, і трави, віти кучеряві, гори голубі (В. Сосюра).

Пам’ятайте: Між частинами складносурядного речення можуть виникати різні смислові зв’язки.

1. У складносурядних реченнях з єднальними сполучниками можуть передаватися:

а) одночасність подій, наприклад: РевеДніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко);

б) послідовність подій, наприклад: Пройшлагроза, і нічпромчала, і знову деньшумить кругом (В. Сосюра);

в) причиново-наслідкова залежність між подіями, наприклад: Тебе нема, і дні - як ночі, і садхитається у журбі (В. Сосюра).

2. У складносурядних реченнях із протиставними сполучниками явища і подіє протиставляються, зіставляються, наприклад: Земляне може жити без сонця, а людина - без щастя (М. Стельмах).

3. У складносурядних реченнях з розділовими сполучниками може вказуватися:

а) на чергування подій чи явищ, наприклад: Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає (М. Рильський);

б) на взаємовиключення події чи явищ, наприклад: Або не сокіля, або спалила мені неволя крила (Леся Українка).

42. Прочитайте речення, назвіть граматичні основи. Визначте смислові зв’язки між частинами складносурядних речень.

1.Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташина (А. Шиян). 2. Пробіг автомобіль, і синя хмарка диму за ним розвіялась (М.Рильський). 3. Околишня тиша була насичена тривогою, і тепле повітря мовчало, як злякана дитина (М. Коцюбинський). 4. Чи то весни колиска запашна мене гойдала в чисті небозводи, чи, може, хто з благословенним словом до мене в душу нахиливсь (М. Вінграновський). 5. Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече (М. Коцюбинський).

43. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви, добираючи потрібні за змістом сполучники. Визначте смислові зв’язки між частинами складносурядних речень.

1. Найвища наука в жит_і - мудрість, … найвища мудрість - бути добрим (Григір Тютюнник). 2 …пронесеться над болотом чайка, … промайне шв_дкий чибіс і грудкою впаде на землю (А. Шиян). 3. Вже вийшов місяць, … сова гукала, … тепла скирта уві сні зітхала, … дуб дрімав у срібному плащі (Л. Скирда). 4. Сон_чко вже сховалося за гай, … через гущавину листя в_з_рало його жовтогаряче промін_я (О.Кониський). 5. Над Поліс_ям дощі пропл_вли, прол_лись, … травою береться узгір’я піщане (М. Сингаївський). 6. …доведи ро_почату справу до кінця, … зовсім не слід братися до діла (Панас Мирний).

Довідка: а, то…то, і…і…і, проте, і, або…або.

44. З поданих простих речень складіть і запишіть складносурядні, підкресліть граматичні основи. Визначте смислові зв’язки між частинами.

1. Дув пронизливий вітер. Внизу, за скелями, глухо шуміло море. 2. Біля Слобідки стежка круто пішла вниз. Стало дужче чути гуркіт моря. 3. Вітер збивав Кажана з ніг. Чоловік уперто йшов уперед, стукаючи товстим ціпком. 4. За дверима чути швидкі приглушені кроки. На порозі з’являється мати. 5. Дощ безперестану йшов цілий день, ущух тільки надвечір. Тоді з землі піднявся густий сивий туман. 6. У діда Савелія ніколи не було власної пасіки. Він умів розповідати про бджіл так, як ніхто інший. 7. Ранком куряться над гірськими скелями рожеві тумани. Орли кружляють над бездонними ущелинами (За О. Донченком).

45. Поширте подані речення однорідними членами, з’єднаними сполучником і, а потім складіть складносурядні речення з цими самими сполучниками. Складені речення запишіть.

Зразок: Прокинулися пташки. – Прокинулися пташки і озвалися на різні голоси. Прокинулися пташки, і чути звідусіль їхні пісні.

1. Над річкою здіймався туман. 2. Зійшло сонце. 3. Із-за хмари виплив місяць. 4. Осипалося геть-чисто листя з дерев.

Пам’ятайте: Для схематичного позначення рівноправних частин складносурядного речення використовують квадратні дужки. Наприклад: І людиповертаються з дороги, і рідний дімдарує їм снагу (Л. Скирда). І […], і […].

46. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Поміркуйте, яка роль складносурядних речень у тексті. Спишіть, розкриваючи дужки. Накресліть схеми складносурядних речень.

Сонце ліниво вставало на обрії, і море, оповите (ніжно)блакитним серпанком, розкинулось навкруги у всій своїй ранковій красі. Воно здавалося посипаним дрібними (срібно)сяйними порошинками, і ці порошинки щомиті спалахували і згасали на ньому. Таке ж (ніжно)блакитне небо стояло над ним у ледь помітних хмаринках, а вони мінилися найніжнішими відтінками перлів. Великі сірі чайки кружляли над водою, змахували своїми різко вигнутими крилами, (сліпучо)білими зісподу, а за кормою, у золотому озері сонячних іскор, ішли (біло)крилими птахами баркаси рибалок (За З. Тулуб).

ІІ. Уважно розгляньте репродукцію картини Івана Айвазовського «Серед хвиль», складіть невеликий усний опис, використовуючи складносурядні речення.

47. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Накресліть схеми складносурядних речень.

1. Солнце уже клонилось к закату, и вся окружающая низина была залита его ровным, мягким светом и дышала покоем (П. Проскурін). 2. Ветер по целым дням рвал и трепал деревья, и дожди поливали их с утра до вечера (К.Паустовський). 3. Я пошел лесной глухой тропинкой, и все вокруг показалось мне таинственным: и деревья, и кусты, и загадочные тени вокруг них (П.Смирнов). 4. Дело шло к осени, но дожди выпадали редко, и было сухо, и над городом висела синеватая дымка, и весь воздух был чуть горьковатым (Максим Горький). 5. Всю неделю на побережье шли дожди, и к пяти часам дня уже темнело, а море все смелее бросалось на берег, и ночью в темноте слышался сплошной гул (К.Паустовский).

Словничок

клониться – хилитися дымка – серпанок

окружающий – оточуючий бросаться – кидатися

тропинка – доріжка гул – гул, гуготіння

сплошной - суцільний

ПЛЕКАЙМО СЛОВО

Памятаймо, що назви годин слід визначати тільки порядковими числівниками, наприклад: Поїзд прибуває о дванадцятій годині десять хвилин (можливі варіанти: в десять хвилин на першу годину, в десять хвилин по дванадцятій годині). Якщо година вказується орієнтовно, доречно вживати прийменник близько, наприклад: Близько дев’ятої години всі зібралися на подвір’ї школи.

Кількісний числівник поєднується зі словом година, коли необхідно позначити тривалість певної дії. Наприклад: Автобусна екскурсія тривала дві години.

§5. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОСУРЯДНОМУ РЕЧЕННІ

48. Виразно прочитайте речення. Встановіть смислові зв’язки між частинами складносурядних речень, зверніть увагу на вживання розділових знаків.

1. Горбки та пагорбки скінчилися, і на всі боки послалися поля (Ю.Смолич). 2. Багато бачив я країв, та отчий дім з тополею, мов зіронька, мені світив (І.Нехода). 3. Чи це лютий біль у мене тихий стогін вириває, чи то стогне бранець-лицар, знемагаючи на рани (Леся Українка). 4. Мороз прилине синьо і прозоро, розвісить скрізь інею сивий дим; і на шибках невидані узори він намалює генієм своїм (В.Сосюра). 5. Дощик перестав - і все навколо запахло, посвітлішало, заблищало (Григір Тютюнник). 6. Хитався білястий густий морок. У ньому, зітхаючи, било джерело і звично хлюпала річка (Б.Харчук).

Між частинами складносурядного речення звичайно ставиться кома.

Наприклад: 1. Людинародиться для щастя й для радості, і боретьсявона і діє во ім’я щастя (О.Довженко). 2. Утікала в далечінь дорога, а з-за лісу насуваласьтьма (О.Левада). 3. Чи то стоїтьхтось у темряві біля стежки, чи то химерна тінь від дуба лякає мандрівника (З.Тулуб).

Кома не ставиться між частинами складносурядного речення з неповторюваним сполучниками і, та (в значенні і), чи, або

1) якщо частини складносурядного речення мають спільний другорядний член, вставне слово або модальну частку, наприклад: 1. По узліссі і на галявині зеленіє перший ряст і цвітутьпроліски та сон-трава. 2. Може, квіти зійдуть і настане ще й для мене весела весна. 3. Тиша. Тільки зрідка шумить верховіттям дуб і зітхає коли-не-коли самотня береза (З тв. Лесі Українки);

2) якщо обидві частини складносурядного речення питальні, спонукальні або окличні, наприклад: Хай наше словоне вмирає і наша правдахай живе! (М.Рильський).

Крапка з комою ставиться перед сполучниками а, але, проте, зате, однак (рідше і, та), якщо частини складносурядного речення дуже поширені, мають свої розділові знаки або далекі одна від одної за змістом, наприклад: Річкаширока та глибока, а водасиня та чиста; і котитьсявона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок).

Тире ставиться, якщо частини складносурядного речення, з’єднаного сполучниками і, та (в значенні і), виражають швидку зміну подій або причиново-наслідковий зв'язок, наприклад: 1. Минуласябуря – і сонцезасяяло (М. Рильський). 2. Чужихдва слова в пісні буде – і пісня вся тоді чужа (Д. Павличко).

Пунктограма. Розділові знаки в складносурядному реченні.

49. Прочитайте речення, поясніть вживання розділових знаків.

1. І стеляться обрії милі, і вечір в ясний далині, і карії очі, і рученьки білі ночами насняться мені (А. Малишко). 2. Сичі в гаю перекликались та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко). 3. Веселая воля на ній дихнула – і пташка у поле стрілою майнула (Л. Глібов). 4. Яке високе блакитне небо висне в нас над головою і які чудові пісні дзвенять нині по всій нашій землі (І. Цюпа). 5. Сірий осінній ранок курився дрібною мжичкою; і в ній пливли, наче півзабута казка, дерева, поле, оселі (М.Коцюбинський). 6. Сивизна лягла на скроні, а в очах – жива блакить (П.Воронько).

Пам’ятайте: Частини в складносурядних реченнях з єднальними і розділовими сполучниками, перед якими ставляться коми, вимовляються з перелічувальною інтонацією. Наприклад: Уже горять,(/) як свічі,(/) дерева,(//) і памороззю криється трава уранці-рано (М. Рильський). Крапці з комою відповідає досить тривала пауза. Наприклад: Все зраділо,(/) стрічаючи день;(///) і день зрадів,(/) розцвітаючи,(/) ясний,(/) теплий,(/) погожий (Панас Мирний). У складносурядних реченнях із протиставними сполучниками в кожній частині логічно наголошуються ті члени, які протиставляються: перший вимовляється вищим тоном, а другий нижчим. Наприклад: Люди не спали,(//) проте довкола панувала насторожена тиша (П. Панч). Якщо між частинами складносурядного речення ставиться тире, перша частина вимовляється пришвидшено, з підвищенням інтонації наприкінці, а друга частина після нетривалої паузи починається з підвищенням інтонації. Наприклад: Іще одна-єдина мить –(/) і дальній поїзд прошумить (А. Малишко).

50. Спишіть речення, ставлячи, де треба, розділові знаки.

1. І пливли багрові хмари в вишині і співала осінь весняні пісні (М.Рильський). 2. Кущі шелюги росли у воді й тепер човен плив через зелену отару (Є. Гуцало). 3. Вітерець дихнув і жовта комишина, надломлена на самій середині так жалібно, так сумно заспівала. 4. Шириться-палає серденько думками а думки тріпочуть вільними крилами (З тв. Дніпрової Чайки). 5. Вночі спадали хмари куряви і затихав Путивль (П. Воронько). 6. Земля не може жити без сонця а людина без щастя (М. Стельмах). 7. У тихі червневі дні барви в природі м’які, світлі, але не яскраві і на всьому лежить якийсь відбиток ніжності і зворушливості (М.Коцюбинський).

51. Розв’яжіть мовну задачу.

Чому в першому реченні перед сполучником та розділові знаки не потрібні, а в другому реченні слід поставити кому?

1. Біля хати моріжок розіслався та мальви гордо височіють. 2. Після дощу з-за хмари визирнуло сонце, та не розвіяло воно мої смутні думки (З тв. Панаса Мирного).

52. Спишіть складносурядні речення, добираючи спільний для обох частин другорядний член.

1. … гордовито позирав на землю місяць і зорі, мерехтячи, розповідали про якісь старовинні таємниці. 2. … солодко пахли квіти і дзвінко виспівували птахи на всі голоси. 3. … падало, танцюючи в повітрі, жовте і червоне листя і чіплялося за гілки дерев бабине літо. 4… доцвітали айстри і жоржини і тільки квіти морозу, здавалося, не боялися холодних ранків. 5…пройшли великі снігопади і будинки одяглися в пухнасті блискучі шапки. 6…кувала зозуля й луна вторила їй. 7. … чайка сліпуче зблисне в повітрі або з’явиться з-поміж хвиль самотній нирок, виткнеться чорною голівкою і пірне знов (З журналу).

53. Складіть речення за поданими схемами.

1. [ ], і [ ]. 4. І [ ], і [ ], і [ ],

2. [ ], проте [ ]. 5. [ ], але [ ].

3. Не тільки [ ], а й [ ]. 6. Або [ ], або [ ].

54. І. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви, ставлячи пропущені розділові знаки.

СОЛОВЕЙКО

Спочатку було зовсім тихо але десь зовсім близько почав в_водити свою пісню соловейко. Птах почав свою пісню і, здавалося, в горл_чку в нього билася маленька співуча нам_стинка. Короткий свист і ось вона вже вискакувала з дзьобика і стрімко л_тіла над лісом. За нею в_скакували такі ж нам_ стинки і всі вони нанизувалися в невид_мий разок. Потім низка на тому разку рвалася і нам_стинки падали в лунке озеро. Соловейкові жаль ставало їх і він сумував. То ойкання розлягалося над гаєм то птах розпачл_во схлипував. Швидко заспокоївшись птах розщедрювався і безпер_станно розс_пав навкруги коштовності: буршт_нові бусинки камінці-самоцвіти ч_рвоні коралі срібні с_режки золоті кільця і соловейкова пісня була схожа на пр_красну казку (За Б. Комаром).

Зв’язне мовлення

Поиск по сайту: