V. Закріплення вивченого матеріалу. (Учитель може запропонувати учням виконати вправи з підруч­ника.)

Робота з підручником.

(Учитель може запропонувати учням виконати вправи з підруч­ника.)

2. Виконання учнями різнорівневих завдань.

Завдання І рівня

— Доберіть до іменників Київ, юнак, повість, пароплав, журнал прикладки і складіть з ними речення.

Завдання II рівня

— Побудуйте речення так, щоб наведені імена та по батькові були прикладками.

Коцюбинський Михайло Михайлович, Лариса Петрівна Косач, Ос-тровський Олександр Миколайович, Толстой Лев Миколайович, Риль­ський Максим Тадейович.

Завдання III рівня

— Побудуйте речення так, щоб наведені вище імена та по батькові були прикладками до прізвища.

Завдання IV рівня

Побудуйте речення так, щоб наведені вище імена та по батькові були прикладками до прізвища, потім перебудуйте речення з тим, щоб прізвища стали прикладкою. Прочитайте виразно речення і поясніть особливості в значенні та їх інтонуванні.

Словниковий диктант.

Відповідь-репліка, село Наталине, Дніпро-ріка, голуб-вертун, шап-ка-кубанка, драма-феєрія, Лисичка-сестричка, жук-носоріг, газета «Лі­тературна Україна», твір-опис, готель «Харків», бібліотека імені В. Ко-роленка, цукерки «Вечірній Київ», громадяни-виборці, холодильник «Норд», вечір пам'яті В. Висоцького, альманах «Русалка Дністрова».

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Дайте відповідь на запитання.

«Що на уроці виявилося для вас найскладнішим?»

VII. Домашнє завдання

1. З художньої літератури виписати по два приклади на кожне пра­вило правопису прикладок.

2. Виконати вправу з підручника (на вибір учителя).

3. Написати твір за картиною Г. Світлицького «Рідний край», вико­ристовуючи узгоджені й неузгоджені означення, прикладки.

УРОК № ___

Тема. Види обставин (за значенням).

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів про обставини, формувати вміння розрізняти види обставин за значенням, користуватися ними у мовленні; розвивати вміння використовувати синонімічні конструкції; вихо­вувати любов до рідного краю, його мови, традицій.

Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

IІІ. Опрацювання нового матеріалу

Завдання учням.

1) На основі знань, отриманих раніше, та поданого дидактичного матеріалу складіть таблицю «Види обставин», порівняйте її з теоретич­ним матеріалом підручника, доповніть.

1. Начдив Пархоменко зупинив засапаного Орлика під кущем верб. (Петро Панч) 2. Далеко внизу в синьо-білій пітьмі вгадувалася Десна й ліси на Задесенні. (Ю. Мушкетик) 3. Вони не покладали рук од ранку до вечора. (І. Нечуй-Левицький) 4. У різні часи по-різному виявляєть­ся героїзм людини. (Ю. Збанацький) 5. Коні весело бігли по холодку, і візок легко точився по в'їждженій, скропленій свіжим дощиком до­розі. (М. Грушевський) 6. Кіра читала завжди пристрасно. (О. Копи-ленко) 7. Хлопець занімів від здивування. (Д. Ткач) 8. Маковейчик, оглянувшись, мало не скрикнув з несподіванки. (О. Гончар) 9. Стоми­лись хлопці, присіли спочити. (П. Воронько) 10. Кличе мати вечеряти. (Т. Шевченко) 11. Майдан захвилювався. Промовець розгубився тро­хи. (А. Головко) 12. Так ніхто не кохав... (В. Сосюра) 13. При вологій весні озимина буде доброю. 14. Без допомоги друзів ми не обійдемося. 15. Всупереч обставинам вони йшли до своєї мети. 16. Наперекір вог­ню й залізу ми наступаєм на село. (В. Сосюра)_

Зверніть увагу!

Для того, щоб не плутати обставини з додатками, слід звертати увагу на правильну постановку запитань при аналізі членів речення: запитання мають бути природними, такими, як у живій мові. У ре­ченні Діти йдуть до школи до словосполучення до школи підходить лише запитання куди? Тому це обставина.

Якщо до одного й того самого члена речення можна вдало поста­вити як запитання додатка, так і обставини, то в цьому слові збігло­ся два значення — додатка й обставини. Наприклад: Діти були (де? у кого?) у бабусі. Тому сполучення слів у бабусі можна розглядати і як обставину,і як додаток.

2) Прочитайте та поясніть зміст поданих нижче прислів'їв та прика­зок. Якими частинами мови виступають у наведених приказках об­ставини?

Взимку бійся вовка, а літом — мухи.

До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.

Влітку пролежиш, а зимою з торбою побіжиш.

Два рази на рік літа не буває.

Восени багач, а навесні прохач.

Восени і горобець багатий.

Поиск по сайту: