 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Розповідь учителя. (Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний матеріал підручника.)
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний матеріал підручника.)
Реченням називається граматично й інтонаційно оформлена за законами даної мови синтаксична одиниця, що є засобом формування, вираження і повідомлення думки. Наприклад: В кущах стояли густі холодні тіні. (М. Івченко)
Основними ознаками речення є:
1) предикативність; '
2) модальність;
3) змістова завершеність;
4) інтонаційна завершеність;
5) наявність головних членів.
Предикативність — це віднесеність повідомлюваного речення до дійсності, тобто відповідність сказаного фактам реальної дійсності. Предикативність виражається категоріями способу, часу і особи. Так, у реченні Сходить сонце дієслово-присудок має дійсний спосіб, стоїть у теперішньому часі і III особі.
Модальність — це оцінка повідомлюваного з погляду реальності і нереальності. Повідомлюване мислиться як:
| Реальне. | Нереальне |
| Сходить сонце Зійшло сонце Буде сходити сонце | Зійшло б уже сонце Якби вже сходило сонце Сонечку, зійди! |
Опрацювання таблиці «Речення».
Речення
| За складом граматичної основи: | |||
| двоскладні: має два головні члени речення — підмет і присудок, які групують навколо себе другорядні члени | односкладні: граматична основа складається з одного головного члена (підмета чи присудка); другий член не потрібен, бо зміст речення і так зрозумілий | ||
| За метою висловлювання | |||
| розповідні: містять повідомлення, розповідь про щось (інтонація характеризується пониженням тону наприкінці речення)• | питальні: містять питання, на яке передбачається відповідь або що не вимагає відповіді (тон підвищується на тому слові, в якому міститься зміст питання) | спонукальні: містять наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання... (розповідна або оклична інтонація) | |
| За емоційним забарвленням | |||
| окличні; розповідні, питальні; можуть бути окличними, якщо виражають емоційні переживання мовця або його ставлення до фактів і явищ дійсності | неокличні; спонукальні; надають повідомленню за допомогою інтонації різного відтінку, часом навіть протилежного значення | ||
| За будовою | |||
| прості: наявність однієї граматичної основи | складні: наявність двох і більше граматичних основ (речення складається з двох або кількох простих, об'єднаних за смислом та інтонаційно) | ||
| За наявністю чи відсутністю другорядних членів | |||
| поширені: крім головних, у реченні є ще й другорядні члени речення | непоширені: відсутність другорядних членів речення | ||
| За повнотою вираження думки | |||
| повні: відсутність опущених членів речення, незалежно від того, односкладне воно чи двоскладне | неповні: відсутність одного або кількох членів речення, які легко відновити: з попередніх речень; з наступного речення; із ситуації спілкування; зі змісту неповного речення | ||
Робота з підручником,
(Учитель пропонує учням виконати вправи з підручника.)
Практична робота.
1) Доведіть, що перед вами текст. Визначте межі речень у тексті, правильно вживши розділові знаки в кінці речень. Хто з нас забуває поглянути на себе в дзеркало, коли виходить з дому або повертається з роботи, школи, прогулянки без дзеркала людина почувається не дуже комфортно, от і створили «чарівне скло» наші пращури ще близько 5 тисяч років тому щоправда, хоч чарівне, але ще не скло: найдавніші люстерка робили з каменю і металів пізніше з'явилися дзеркала з гірського кришталю були і свої місцеві пристрасті у Китаї, наприклад, поверхні, що відбивають зображення створювали з обсидіану, а народи Середземномор'я для своїх потреб використовували пластини бронзи іноді умільці робили дзеркала з «секретом» наприклад, невеличке японське дзеркало кінця XVIII ст. цікаве ось чим: якщо пустити ним «зайчика» на стіну, на ній чомусь виникне... сяючий Будда!
(З кн. «Історія речей»)
2) Прочитайте речення. На які різновиди можна їх поділити? Свою думку обґрунтуйте. Перепишіть речення, групуючи їх і виділяючи граматичні основи.
Хмизина в'язки шукає. Очі — дзеркало душі. Дерево пізнають по плодах. Не всі рани гояться. Вчитись ніколи не пізно. Не жартуй з вогнем. Мудрий суддя судити не квапиться. Велике горе мовчазне. Немає втіхи без праці. Жадібність — корінь зла.
3) Поясніть лексичне значення слів звичай і звичка. Складіть з кожним із них по два речення так, щоб у першому випадку дане слово було головним членом, а в другому — другорядним.
Довідка:
Звичай, -ю, ор. -єм. Загальноприйнятий порядок, прийняті правила громадської поведінки; давній традиційно усталений порядок святкування, відзначення пам'ятних та урочистих подій: за старим українським звичаєм.
Звичка. Певний спосіб дій, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого-небудь; уміння, навички, набуті тренуванням, тривалим досвідом тощо: за звичкою, звичка до розкошів, узяти собі за звичку...
Поиск по сайту: