Розповідь учителя. Відомий французький математик і письменник XVII ст

Відомий французький математик і письменник XVII ст. Блез Пас­каль, якось зазначив: «Ми будемо щасливими лише тоді, коли від­чуємо, що нас поважають». Дійсно, кожна людина прагне здобути визнання в очах інших. Поважаючи якусь людину, ми зважаємо на її знання, здібності, досвід тощо. Саме тому ми прислуховуємося до порад людей старшого віку, батьків, вихователів і вчителів.

Без взаємної поваги неможливо також побудувати стосунки між друзями. Своїх друзів ми поважаємо не лише за їхні здібності, а й за ті людські якості, що нас приваблюють: надійність, відданість, мож­ливість покластися в складній ситуації тощо.

Якщо ви поважаєте людей, то й вони будуть шанобливо ставитися до вас. Будь-яка людина прислухатиметься до ваших слів набагато уважніше, якщо відчує, що ви ставитеся до неї з повагою. При цьому не треба думати, що ніхто не буде з повагою слухати слова дитини.

Робота з художнім твором.

Учитель ознайомлює учнів із монгольською народною казкою «Мудрий малюк», після чого учні виконують завдання до неї.

Мудрий малюк

Давним-давно жили старий зі старою й семирічним сином. Речей у них було небагато — кульгава біла кобила, три худі чорні кози і стара юрта. У великій бідноті жили старі, але їхній син зростав кмітливим і розумним.

Одного разу до їхньої юрти заїхав переночувати один чиновник. Це була людина без честі й совісті, така люта, що її боялися всі. Коли він увійшов до юрти, то семирічний хлопчик сидів на ковдрі й пив кумис із великої чашки. Подивився чиновник на дитину і голосно засміявся.

— Оце так чашка! Не чашка, а справжня колода!

Хлопчик перестав пити та зі здивуванням подивився на гостя.

— Шановний пане, невже в тебе так мало худоби, що її можна напоїти з такої «колоди»?

Знітився чиновник і не знайшов слів для відповіді. Уранці, кбли він збирався в дорогу, виявилося, що вночі кози з'їли попругу його коня. Розлютився чиновник і каже старому:

— Плати за мою втрату, інакше тобі буде погано! Мудрий малюк заступився за батька:

— Шановний гостю! Попругу твого коня з'їли кози. Ось і примусь їх сплатити за це.

Промовчав чиновник, скочив на коня і помчав геть. Але тут кінь провалився ногою в нору крота, і вершник злетів на землю. Розлючений чиновник став щосили шмагати коня батогом. Побачив це ма­люк і став голосно сміятися.

Чому ти регочеш, дурний хлопчисько? — закричав чинов­ник.

— Як же мені не сміятися? У народі кажуть: якщо хтось звик ба­гато брехати, його кінь коли-небудь провалиться в нору крота, а сам він упаде на землю. Отже, ти брехун і обманщик!

Нічого не відповів чиновник хлопцю, який згадав давнє прислів'я, узяв коня за вуздечку й пішов

своїм шляхом.

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я.

1) Чи можна сказати, що чиновник ставився до оточуючих із по­вагою? Чому?

2) Чи ставився семирічний хлопчик до свого співрозмовника з по­вагою? Поясніть свою думку.

3) Спробуйте уявити, як би змінилася ситуація, якщо б чиновник ставився до інших людей із повагою.

4) Зробіть висновок про те, як взаємна повага допомагає спілку­ватися різним людям.

Поиск по сайту: