Додаткова інформація. • Під нігтями людини скупчуються близько 350—400 млн мік­робів

• Під нігтями людини скупчуються близько 350—400 млн мік­робів. У тих, хто має звичку обкушувати нігті, мікроби потрап­ляють до шлунково-кишкового тракту й починають там бурхливо розмножуватися. Саме тому необхідно позбутися цієї шкідливої звички, ретельно мити руки з милом (від цього гине понад 80 від­сотків мікробів) і коротко підстригати нігті, які за добу вироста­ють на 0,1—0,4 мм.

• Організм людини підпорядкований певним біоритмам. Розумова й фізична діяльність людини буде найвищою між 5 і 6, 11 і 12, 16 і 17, 20 і 21 годинами, а найнижчою між 2 і3, 9 і 10,14 і 15, 18 і 19, 22 і 23 годинами. Крім цього, слід ураховувати те, що є люди, яким краще працювати зранку (їх називають «жайворон­ками»), і ті, які досягають найвищих результатів у пізні, нічні години (за ними узвичаїлася назва «сови»).

• Доведено, що перевантаження не діє на організм так згубно, як пасивність і лінощі. Ледарі ніколи не стають довгожителями, оскільки за пасивного «відпочинку» в організмі порушуються важливі фізіологічні функції, і людина недостатньо компенсує витрачену раніше енергію.

• Упродовж доби людина вдихає близько 12 тис. літрів повітря. При цьому 1 мᶾ повітря на вулиці містить 10—20 тис. мікробів. У шкільному класі на початку уроку 1 м повітря має близько 2500 мікробів, а наприкінці заняття — близько 13 500 мікробів. Якщо в шкільному класі перебуває один учень із гострою респіра­торноювірусною інфекцією, він може заразити 10—15 учнів.

• Важливоюфізіологічною потребою, засобом, який краще за ліки поновлює фізичні й духовні сили людини, є сон. Для біль­шості підлітків найкращий час для сну — із 22-ї години вечора до 7-ї ранку. При цьому якщо людина, наприклад, спить у непровітреній кімнаті, її нервові клітини не забезпечуються необ хідною кількістю кисню, і користь від такого спання буде невели­кою. Вечеряти треба не пізніше ніж за дві години до сну. Навіть незначне порушення сну викликає втому, порушення уваги, утрату коркової пам'яті та інші розлади психіки. Після 90 го­дин безсоння розпочинаються галюцинації, після 100 людина не може виконувати навіть найпростіші інтелектуальні завдання, після 117 — порушується свідомість, після 200 — виникають симптоми розладу психіки.

• Важливе значення для здорового способу життя має загарту­вання організму. На Русі з прадав- ніх часів чергували купання в жарких лазнях із розтиранням снігом чи ополіскуванням у кри­жаних ополонках. Літописець Нестор у «Повісті минулих літ» писав: «Дивовижне я бачив у слов'янській землі... Бачив лаз­ні дерев'яні, і розпалять їх дочервона, і роздягнуться, і будуть голі... і підіймуть на себе пруття гнучкі, і б'ють себе самі... ледь злізуть... обіллються водою студеною... і цим здійснюють омовен-ня собі, а не муку». Наші предки добре знали також і про благо­творний вплив сонячних променів на організм. Слов'яни-язичники шанували Ярила— бога сонця, який, за їхніми уявленнями, випромінював могутню силу, що додавала здоров'я людині. При розкопках давніх міст у Криму знайдено солярії — спеціально відведені місця для засмагання.

Робота в парах.

Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких отримує картку із завданням.

Картка 1

Один хлопчик від народження був дуже хворобливим. Він часто хворів на застуду, був слабким і кволим. Одного разу, хворіючи вдо­ма, він вирішив змінити своє життя, власними зусиллями подолати свою хворобливість, стати міцним і здоровим...

Продовжте розповідь про те, якими діями він досяг поставленої мети.

Картка 2

Інший хлопчик від народження був міцним і сильним. Проте через власну поведінку він із часом утратив своє здоров'я.

Розкажіть про те, якими діями цей хлопчик міг утратити своє здоров'я.

Після обговорення результатів виконання завдань учні за допомо­гою вчителя колективно складають рекомендації для тих, хто хоче дотримуватися здорового способу життя й бути здоровою людиною. Складені учнями рекомендації записуються в зошити