Додаткова інформація. Знайомству учнів зі шкідливим впливом наркотиків на організм людини може передувати індійська казка «Мак»

Знайомству учнів зі шкідливим впливом наркотиків на організм людини може передувати індійська казка «Мак».

Серед великого лісу несе свої тихі води священна річка індійців Ґанґ. Широке листя бананів схиляється над її прозорою глибиною. Нпа березі Ґанґу жив старий самітник, котрий цілими днями молився й розмірковував. Щоб рятуватися від негоди, він збудував із бамбу­ку невелику хижу.

Люди рідко відвідували його, але до нього постійно прибігала ма­ленька, сіра, зовсім ручна миша. Він давав їй залишки рису, плодів і горіхів, якими харчувався, і так звик до неї, що став розуміти ми-шиний писк.

Одного разу, коли він відпочивав, до нього підбігла миша й жаліс­но пропищала:

— Ти не ображаєш мене, бідну звіринку, ти годуєш жалюгідну мишу, то виконай її прохання.

— Кажи сміливіше, якщо я зможу виконати твоє прохання, то я зроблю це.

— Коли тебе немає в хижі, святий пане,— мовила миша,— сюди приходить великий кіт і погрожує мені. Мені здається, що він зби­рається з'їсти мене. Мені здається, що ти можеш усе, то перетвори мене на кішку, щоб я не боялася ворогів мого роду.

Самітник погодився виконати це прохання. Він помолився своє­му богу, набрав води з Ґанґу й окропив нею мишу зі словами:

— Великий боже, перетвори її на кішку.

Через мить замість сірої миші сиділа велика пухнаста кішка із зеленими очима. Вона весело подивилася на старого й вискочила з хижі.

Минуло кілька днів. Самітник, як і раніше, молився, але тепер замість маленької миші в куточку його хижі копирсалася велика сіра кішка.

Якоь він спитав її:

— Чи подобається тобі бути кішкою?

— Ах, ні,— відповіла вона.

— Невже? Тебе ображають інші кішки? Або ти забуваєш про свою силу й боїшся їх, як і тоді, коли була безсилою мишою?

— Ні! Але що таке кішка? Без тебе тут буває величезний собака, він гарчить, і гавкає так, що я тремчу від жаху. Чи можеш ти зроби­ти мене собакою? Будь ласка, не відмовляй мені.

— Добре,— сказав самітник,— будь собакою.

Він знову кинув на неї декілька крапель священної води з Ґанґу, помолився, і перед ним з'явився великий собака.

Минав час, собака інколи заходив до його хижі, а інколи бігав на декілька днів до лісу полювати на кроликів. Проте через деякий час йому це набридло, і він попросив зробити його мавпою.

Самітник виконав це бажання. Проте через деякий час мавпа вирішила, що приємніше бути кабаном. Однак кабаном колишня миша була лише декілька днів. Вона зустріла великого слона, якого боялися й поважали інші звірі, і попросила старого перетворити її на слона.

Самітнику це не дуже сподобалося, але він виконав це бажання. Великий слон не довго блукав джунглями. Через деякий час його спіймали мисливці й відвели до свого господаря, місцевого раджі. Слона навчили ходити під сідлом, і на ньому разом зі своєю дружи­ною катався раджа.

Під час цих прогулянок слон чув, як раджа розважав свою красуню-дружину, виконував усі її

примхи й бажання, купував усі кош­товні прикраси, які вона бажала.

Дивлячись на все це, слон забажав стати дружиною раджі. Од­ного разу він утік від своїх наглядачів і через лісові хащі побіг до оселі старого самітника. Побачивши його, слон став на коліна і за­кричав:

— Добрий, добрий самітнику, великодушний старцю! Немає ні­кого у світі щасливішого за дружину раджі. Зроби мене дружиною раджі!

— Ні, це неможливо,— відповів старий,— я не можу перетворити тебе на гарну молоду дівчину.

Проте слон наполягав, і через деякий час самітник здався його вмовлянням і виконав це прохання..

— Бідна миша,— сказав старий,— ти стала людиною і тепер маєш жити, як розумна, добра людина. Пам'ятай, що я зможу допомагати тобі, лише якщо ти залишишся правдивою й доброю. Великий бог, якому я служу, заборонив мені мати справу з істотами низькими і злими.

— Дякую тобі, батьку мій,— сказала дівчина й низько вклони­лася йому.

Через деякий час у лісі пролунав шум і почулися звуки мисливсь­кої труби, а ще через деякий час на галявині разом зі своїм почтом з'явився молодий і гарний раджа. Він заблукав у лісі й попросив

самітника показати йому дорогу. Молода красуня запропонувала до­помогти йому. По дорозі раджа сказав, що охоче зробив би її своєю дружиною, якби вона походила із царського роду.

— Це не повинно засмучувати тебе,— відповіла красуня.— Я царського роду, і моє ім'я царівна Мак. Народ, яким правив мій батько, збунтувався, і моїх батьків було вбито. Благочестивий саміт­ник прийняв мене до себе й виховав як доньку.

Раджа повірив у все, що казала йому неправдива царівна Мак, прогнав колишню дружину й одружився з колишньою мишею.

Мак була щасливою, але її турбувала думка, що старий саміт­ник може розповісти раджі, ким вона була раніше. Раджа став помічати, що його красуня-дружина чимось засмучена, й одного вечора спитав, у чому причина цього. Він обіцяв виконати будь-яке її бажання.

— Я не можу бути щасливою,— відповіла вона,— поки зали­шається людина, що може заподіяти мені зло.

— Хто це? — спитав раджа.

— Той самітник, у якого я жила,— сказала красуня.— Я не ска­зала тобі правди, вибач мені за це, але він ненавидів моїх батьків і бажає смерті мені. Накажи його стратити, і тоді я стану щасливою.

Раджа дуже здивувався і вже хотів сказати, що виконає навіть це бажання коханої дружини, але раптом сталося щось дивне: красуня зникла, і перед ним сиділа лише маленька сіра миша.

Він розчавив її ногою і скинув із даху в сад. У цю хвилину він по­чув, що хтось гукає до нього. Раджа повернувся й побачив освітлену сріблявим місячним світлом постать самітника.

— Не сумуй за цією обманщицею,— сказав старий.— За її гар­ною зовнішністю ховалося зле серце і брехливий розум. Великий бог покарав її і повернув її до первісного вигляду. Закопай мишу там, де вона впала. Над нею виросте квітка з яскравою, вогня­но-червоною квіткою. Коли її пелюстки опадуть, утвориться плід, сповнений насінням. Із цього плоду люди стануть виготовляти дивовижний напій — опій. Для багатьох він служитиме ліками, але той, хто палитиме його дуже часто або питиме, буде жорсто­ко покараний. Він убере в себе всі ті якості, якими відрізнялася твоя дружина, раджа, що була мишею, кішкою, собакою, мавпою, кабаном і, нарешті, слоном. Вона буде підступною й невірною, як кішка, гарчати, як собака, перекривлювати всіх, як мавпа, люби­ти бруд, як кабан, уявляти себе сильною, як слон. Нарешті, коли вона отямиться, то буде безсилою, боягузливою і жалюгідною, як та миша, яку ти вбив.

Поиск по сайту: