Робота з художнім твором. Краще зрозуміти вплив моральних засад на поведінку та вчинки людини допоможе знайомство учнів з ефіопською народною казкою «Як гукнеш

Краще зрозуміти вплив моральних засад на поведінку та вчинки людини допоможе знайомство учнів з ефіопською народною казкою «Як гукнеш, так і відгукнеться», після чого вони виконують завдан­ня до неї.

Жили-були двоє братів. Вони все робили разом: спільно звели будинок на двох, купили в складку віслюка. Свої невеликі прибут­ки вони ділили порівну й жили, хоч і не в розкошах, зате в мирі та злагоді.

Та ось один із братів знайшов у землі скарб. Жадібність спалах­нула в його серці, і він вирішив приховати знахідку. Збудував собі новий будинок і почав жити окремо. Запишався так, що куди там. Бідного брата він і знати більше не хоче. А скнара зробився такий, якого ще світ не бачив.

Прийшов він якось до бідного брата й каже:

— Я хочу забрати свою половину будинку. І половину віслюка також — буде сякий-такий харч собакам.

Почув бідний брат ці слова й почав просити багатого брата:

— Будь ласка, не роби цього! Коли ти зламаєш свою половину будинку, то й моя розсиплеться. Я тобі заплачу за твою половину будинку і за твою половину віслюка.

Але багатий брат не погодився:

— Ні, не хочу. Те, що належить мені, моє. А те, що моє, я хочу забра­ти й заберу. І не треба мені натомість ані грошей, ані чогось іншого.

Прийшли вони до судді.

— О суддя! — сказав бідний брат. — Вислухай нас і розсуди. Ми — брати. Жили бідно і все ділили порівну. Разом звели будинок, ку­пили віслюка в складку. Тепер мій брат розбагатів. Він спорудив собі новий будинок — пишний-препишний. У нього тепер величезні отари худоби. І от він хоче зруйнувати наш старий будинок і забрати свою половину. Я просив його залишити мені будинок і віслюка, але він не пристає на цю пропозицію. Я пропонував йому гроші за півбудинка й півіслюка. Але він і на це не згодний. Тому-то ми й прийшли до тебе, щоб ти розсудив нас.

Вислухав суддя бідного брата й звернувся до багатого:

— А що ти скажеш? Багатий брат сказав таке:

— Справедливий суддя! Хіба не може всяк робити зі своїм добром усе, що він хоче? Я ж не прошу, аби брат віддав мені те, що належить йому. А він зазіхає на те, що належить мені.

Суддя сказав бідному братові:

— Навіщо ти заважаєш брату робити зі своїм добром усе, що він хоче? Хай зламає будинок, заріже віслюка й візьме свою частку того

й того.

Пішли брати від судді. Бідний — сумний та невеселий, а бага­тий — радісний та щасливий.

Бідний брат сказав:

— Це вирок нерозумного судді. А багатий брат заперечив:

— Хай буде так, як постановив суддя.

Багатий брат зарізав віслюка, а тоді покликав слуг і звелів лама­ти будинок.

Тим часом бідний брат виніс зі своєї половини будинку таке-сяке майно й почав підпалювати будинок. Побачив це багатий і закричав:

— Не підпалюй будинку, бо загориться й моя половина! А бідний на те:

— Ніхто не має права завадити мені робити зі своїм добром усе, що я хочу. А хочу спалити свою половину будинку й посадити на цій землі боби.

І знову вони пішли до судді. Вислухавши їх, суддя мовив: - Те саме, що сказав вам минулого разу, скажу й тепер. Кожен має право робити зі своїм добром усе, що хоче. Один може ламати будинок, аби забрати свою половину, а другий — палити свою по­ловину.

Пішли брати від судді. Багатий озвався:

— Це вирок нерозумного судді. А бідний у відповідь:

— Хай буде так, як постановив суддя.

І він спалив свою половину будинку, а разом із його половиною згоріла й друга — братова.

Після цього бідний брат перекопав землю й посадив боби. Коли боби виросли, син багатого брата нарвав із грядки стручків і поїв їх. Бідний брат привів хлопця до батька і сказав:

- Твій син з'їв мої боби. Я розріжу йому живота й заберу свої боби.

Багатий брат почав прохати його:

— Ой, не вбивай мого сина! Я дам тобі інших бобів замість тих, які він з'їв.

Але бідний брат на те відповів:

— Ні, інших мені не треба. Я хочу мати свої боби. Багатий брат упав навколішки й почав благати:

— За твої кілька бобів я віддам тобі цілий мішок — тільки не вби­вай моєї дитини.

Але бідний брат стояв на своєму:

— Мені не потрібні твої боби — навіть цілий мішок. Мені потрібні ті, які з'їв твій син.

Пішли вони до судді. Вислухав суддя багатого брата і сказав:

— Мій вирок буде такий самий, як і доти. Кожен має право ро­бити зі своїм майном те, що йому заманеться. І коли твій брат хоче повернути свої боби, навіщо ти пропонуєш йому замість них інші? Забирайся геть і більше не приходь до мене!

Повернулися брати додому. Багатий покликав до себе найстар­ших і найпочесніших жителів села й почав їх просити:

— Заступіться за мого сина! Я віддам братові половину свого ба­гатства, аби ли він зглянувся над сином.

Старі пішли до бідняка. І тоді бідняк сказав:

— Не треба мені його багатства. Мій брат, либонь, убив би мого сина навіть за одне бобове зернятко. Але я не збирався вбивати його сина. Я лише хотів провчити свого жадібного брата.

Отаке-то розповідають люди. А хто прочитає цю казку, нехай запам'ятає: Якщо кинеш камінь угору — він упаде тобі на голову. Якщо зазіхнеш на чуже — утратиш своє.

Якщо замислиш зле діло — воно принесе спочатку нещастя іншо­му, а потім іще більше нещастя тобі самому.

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я.

1) Спираючись на зміст казки, поясніть, як мораль впливала на вчинки й поведінку братів.

2) Наприкінці казки було наведено кілька важливих моральних правил. Поясніть, як ви їх зрозуміли, і наведіть підтвердження своєї точки зору з тексту казки.

3) Відомий французький мислитель XVII ст. П. Бейль писав: «Мораль пропонує загальні принципи поведінки, залишаючи без уваги конкретні обставини». Поясніть, як ви розумієте це твердження. Наведіть приклади.

4. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.

Робота в парах.

Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких виконує завдання 4, 5 у підручнику або наведені (за вибором учителя).

1) Прочитайте вірші Г. Бойко. Визначте, у якому виявлено пору­шення норм моралі, а в якому — етикету. Як, на вашу думку, мали вчинити персонажі, щоб виявити свою обізнаність у до­триманні правил моралі та етикету?

Поиск по сайту: