 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Зразок усного розбору
Ліс – іменник, початкова форма – ліс; загальна назва, неістота, чоловічий рід, друга відміна, тверда група; знахідний відмінок однини; у реченні виступає додатком.
Зразок письмового розбору
Ліс – імен., п.ф. – ліс, заг. назва, неістота, ч.р., ІІ відм., тв.гр.; Зн.в., одн., додаток.
Розбір прикметника як частини мови
Послідовність розбору
1. Частина мови.
2. Початкова форма прикметника (називний відмінок однини).
3. Постійні ознаки: а) група за значенням (якісний, відносний чи присвійний); ступінь порівняння (у якісних прикметників).
4. Змінні ознаки: а) число; б) рід (в однині); в) відмінок.
5. Синтаксична роль.
Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова (Панас Мирний).
Зразок усного розбору
Найбільше – прикметник, початкова форма – найбільший; якісний, у найвищому ступені порівняння; належить до твердої групи, ужитий в однині, середньому роді, називному відмінку; у реченні виступає означенням.
Зразок письмового розбору
Найбільше – прикм.,п.ф. – найбільший; якісн, найвищий ст. пор., тв. гр.; одн., с.р., Н.в., означення.
Розбір числівника як частини мови
Послідовність розбору
1. Частина мови.
2. Початкова форма числівника (називний відмінок).
3. Постійні ознаки: а) група за будовою (простий, складний чи складений); б) кількісний чи порядковий; в) розряд за значенням (для кількісних: власне кількісний, збірний, дробовий чи неозначено-кількісний).
4. Змінні ознаки: а) число (якщо є); б) рід (якщо є); в) відмінок.
5. Синтаксична роль.
Семеро одного не чекають (Нар. творчість).
Зразок усного розбору
Семеро – числівник, ужитий у початковій формі, простий, кількісний, збірний, ужитий у називному відмінку, в реченні виступає підметом.
Зразок письмового розбору
Семеро – числ., п.ф. – семеро, прост., кількісн., збірн.; Н.в., підмет.
Розбір займенника як частини мови
Послідовність розбору
1. Частина мови.
2. Початкова форма займенника (називний відмінок).
3. Постійні ознаки: а) розряд за значенням; б) особа (в особових займенниках).
4. Змінні ознаки: а) число (якщо є), б) рід (якщо є); в) відмінок.
5. Синтаксична роль.
Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна (Леся Українка).
Зразок усного розбору
(У) мене – займенник, початкова форма – я, особовий; перша особа однини, ужитий у родовому відмінку, в реченні виступає додатком.
Зразок письмового розбору
Мене – займ., п.ф. – я, особов., 1 ос. одн., Р.в., додаток.
Розбір дієслова як частини мови
Послідовність розбору
1. Частина мови.
2. Початкова форма (інфінітив).
3. Постійні ознаки: а) вид; б) перехідність; в) дієвідміна.
4. Змінні ознаки: а) спосіб; б) час (якщо є); в) число; г) особа (якщо є); ґ) рід (якщо є).
5. Синтаксична роль.
Україно, моя Україно! Я для тебе на світі живу (Д.Павличко).
Зразок усного розбору
Живу – дієслово, початкова форма – жити, недоконаний вид, неперехідне, належить до першої дієвідміни; ужите в дійсному способі, теперішній час, перша особа однини; у реченні виступає присудком.
Зразок письмового розбору
Живу – дієсл., п.ф. – жити, недок. вид, неперех.; І дієвідм.; дійсн. сп., теп. час, 3 ос. одн.; присудок.
Поиск по сайту: