Твір у публіцистичному стилю на морально–етичну тему

208. Скажіть, як ви розумієте поняття мораль і етика. Свої міркування порівняйте із визначеннями, поданими у словнику філософських термінів.

Мораль – система поглядів, уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Найважливішою функцією моралі є узгодження вчинків окремих осіб з інтересами інших людей, суспільства загалом. Характерною особливістю моралі є те, що вона ґрунтується не на примусі, а на силі переконання, громадської думки, виховання, традиції. Велику роль у моралі відіграє свідомість – як суспільна, так і індивідуальна.

Етика – філософська наука, об’єктом вивчення якої є мораль. Досліджує проблеми щодо того, як має поводиться людина (нормативна етика) та власне теоретичні поняття про походження і суть моралі. Формулює ідеали, моральні принципи та норми людської поведінки (Зі словника філософських термінів).

209. І. Прочитайте твір-роздум на морально-етичну тему, написаний дев’ятикласником.

ЛЮБОВ ДО ТВАРИН І НЕНАВИСТЬ ДО ЛЮДЕЙ

Я їхав у переповненому тролейбусі. Ранкова метушня. Усі поспішають, штовхаються. На деяких зупинках важко було опиратися стрімкому потокові, що, здавалося, міг винести всіх пасажирів із салону. Коли під’їжджали до кінцевої зупинки, тролейбус був уже майже порожнім. Дві школярки-старшокласниці стиха перемовлялися між собою. «Я дуже люблю тварин – птахів, звірів, риб – говорила дівчина. Люблю природу і просто не можу бачити, як зрубують і спалюють дерево. Щиро плачу над покинутими кимось домашніми улюбленцями. На мою думку, не можна знущатися з живих істот. Ті, хто дозволяють собі таке, - кати, нелюди, яким немає місця в суспільстві! Я б їх просто ізолювала від людей!».

Коли тролейбус зупинився, усі попрямували до дверей. Школярки теж поспішали. На сходах зупинилася літня жінка, якій було важко виходити. «Ну вже ці старі! Які ж вони гидкі! – кинули з презирством захиснице тварин. – Люди поспішають на роботу, на навчання – і вони теж кудись пруться! Коли бачу їх, хочеться сплюнути. І, як на зло, завжди крутяться під ногами».

Бабуся з подивом глянула на дівчину, а та, ледве не збивши з ніг стареньку, попрямувала до школи. І в мене теж тоді забракло слів.

Я розмірковував про те, чи справді можлива така дивна – любити природу і ненавидіти людей? На думку спали Гітлер, що любив собак і відправляв до концтаборів мільйони людей, маніяк Онопрієнко, який дуже трепетно ставився до свого кота і обагрив власні руки кров’ю більш як п’ятдесяти невинних жертв… Чим довше я розмірковував, тим більше усвідомлював: та старшокласниця не любить тварин. Її любов – на словах, показана. Справжня ж турбота повинна бути дієвою: не плакати потрібно, а допомагати.

Не можу пробачити собі, що змовчав тоді, коли дівчина образила старшу жінку. Час летить стрімко, і сьогоднішня школярка колись зможе опинитися на місці тієї літньої жінки. Цікаво, чи згадає вона тоді свої слова, зі зневагою кинуті старенькій?

II. Уважно розгляньте пам’ятку. Поміркуйте, чи відповідає твір учня всім зазначеним вимогам.

210. Скажіть, як ви розумієте вислів О. Довженка: «Життя таке коротке! Поспішайте творити добро». Напишіть твір - роздум у публіцистичному стилі, поклавши в його основу вислів О. Довженка.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які речення називаються складними з різними видами зв`язку?

2. На які види за будовою поділяються складні речення з сюрядним і підрядним зв`язком?

3. У яких випадках між двома сурядними частинами в складному реченні із сурядним і підрядним зв`язком не ставиться кома?

4. Складіть речення за поданими схемами.

1) [ ] і [ ], (коли…). 2) [… там], (де …), і [… там], (де …).

3) [… іменник], (які …), а […]. 4) і [ ], і [… дієслово], (що …).

5. На які основні групи поділяються складні речення з сполучниковим і безсполучниковим зв’язком? Наведіть приклади.

6. Спишіть складні речення з різними видами зв’язку, підкресліть граматичні основи. Накресліть схеми речень.

1. Вітер в небі за хмарами гониться і про тебе складає пісні, почалася у сонця безсонниця – і подовшали раптом дні. 2. Час не зупиняється, а молодість біжить, і миті жодної не можна повернути, щоб заново, по-іншому прожить. 3. Земле рідна! Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає, як твої сподіванки і мрії у життя вливаються моє (З тв. В. Симоненка). 4. На квітучий весняний степ упали перші несміливі краплини, і вже через хвилину широкою чарівною музикою зашумів дощ, змив пилюку, що припорошила квітковий килим; за кілька хвилин знову сяяло сонце (О. Гончар).

7. З поданих речень утворіть і запишіть речення з різними видами зв’язку.

Потім на дорозі будуть озерця, порослі лепехою. Я натраплятиму на них у молочно - голубій імлі зненацька і обходитиму кружка. Озерця ті казатимуть про себе ще тоді, коли я їх не бачитиму. Шелеснуть у лепесі крила. Крякне залякана качка і засюрчить просто на місяць, на світло (За Григором Тютюнником).

8. Зробіть повний синтаксичний розбір речення.

Як у нашому селі в крицю вдарять ковалі, як у небі голубому закурличуть журавлі, так і знай: не за горами із пахучими вітрами, з солов’їними піснями йде весна по всій землі (Б. Олійник).

ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ

§20. ТЕКСТ. СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕКСТУ

1. Що таке текст? Чим відрізняється текст від групи речень?

2. Користуючись таблицею-колом, уміщеною……

211. Запишіть подані речення у такій послідовності, щоб утворився текст, доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основну думку висловлювання.

1. Її завжди супроводжує епітет червона, що символізує жіночу красу, жіночість. 2. Калина в українському фольклорі постає одним із найулюбленіших образів. 3. Поряд із барвінком калина широко використовується в народній обрядовості, зокрема весільній: китицями калини прикрашали весільний коровай, калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали гільце – весільне деревце. 4. Як і багато інших рослин, калина поєднує в собі «красиве і корисне». 5. Калинові ягоди, кора, цвіт – випробувані ліки в народній медицині. 6. Водночас схилена над водою калина нагадує про смуток і журбу (За Н. Мойсієнко).

Текст – це зв’язне висловлювання, що складається з кількох речень, об’єднаних темою, основною думкою, оформлених граматично.

Те, про що йдеться в тексті, становить його тему.

Тема складається с ряду підтем. Підтему розкривають кілька речень, які становлять складне синтаксичне ціле, яке в тексті графічно позначається абзацом.

У тексті значного обсягу підтеми можуть членуватися на ще дрібніші частини теми – мікротеми.

Основна думка тексту - це відповідь на поставлене темою запитання.

212. І. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку висловлювання.

ПРИХІД ВЕСНИ

Перший весняний місяць нерідко вважають господарем полів та лісів. Довкола вже зникли снігові кучугури, на обійстях заяріли під палким сонцем цятки талої води, на пагорбах почала тужавіти земля, прокльовується рання травичка. Попід вікнами, ощасливленні пробудженням природи, радісно попискують синички, а табунці горобців, зібравшись у ватаги, з’ясовують свої «парубоцькі стосунки».

Дбайливі господарі вже напоготові: полагоджено вози, чекають застосування підвішені під стріхою плуги й борозни, приготовано в лантухах посівну яровину.

Справжній прихід весни пов’язували традиційно зі святом Явдохи (14 березня). До цього дня випікали обрядове печиво, так звані веснянки, а дівчата й хлопці брали його в долоні і з простягнутими руками йшли на околицю села закликати в гості весну-красуню (За О. Воропаєм).

ІІ. Розгляньте план-схему тексту і підготуйте зв’язну розповідь про тему, підтеми й мікротеми тексту.

213. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок, співвідносний із темою. Визначте тему, підтеми й мікротеми тексту і складіть план висловлювання (підтеми формулюйте як пункти складного плану, а мікротеми – як підпункти).

Це було тоді, коли ще татари набігали на наше Поділля й забирали в ясир полонянок.

На кручі стояла татарська варта, а під кручею на тихому плесі зліталися лебеді. Лебедине квиління роздратувало татарина. Він випустив стрілу в зграю й поранив крило лебедиці.

Лебеді довго кружляли над пораненою подругою, не знімалися у вирій. Сім днів квиліло лебедине плесо. Та не зрослося крило пташине. Не могла лебідка летіти разом зі своєю зграєю. Залишився біля хворої її лебідь вірний. Коли підійшла зима, він наносив сухої трави, обгортав, зігрівав лебедицю, голубив її. Знесилився лебідь, відчув, що вмирає. Тоді він розпростер крила над своєю коханою й заспівав лебедину пісню, таку дзвінку й вразливу, що здригнулася круча й заніміла татарська сторожа. То була остання лебедина пісня.

Кожної весни, повертаючись із вирію, лебеді провідують цю кручу, кружляють, сумно квилять. А обірвана пісня лебедина звучить у шелесті трав і дібров. Народжуватимуться й помиратимуть лебеді, а пісня зринятиме з глибини чистих джерел, житиме у плескоті тихих озер, прозорих плес, у подуві вітру, у лелінні шовкових трав (І. Пільгук).

ІІ. Підготуйте докладний письмовий переказ тексту.

Складне синтаксичне ціле має таку будову: зачин (заявка на підтему), розвиток підтеми, кінцівка. Кінцівка у складному синтаксичному цілому не обов’язкова. Її може не бути, якщо думку вичерпано або коли наступне складне синтаксичне ціле тісно пов’язане з попереднім.

214. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте складові частини складного синтаксичного цілого.

У лузі – кр_ничка. Вона тут давно–давно. Хто викопав – не відомо. Над кр_ничкою верба сх_лилась. На гілці глиняний кухл_к висить. Не м_нають люди кр_ничку. Верба подає їм кухл_ка, а кр_ничка пр_гощає водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною. Усіх щедро напуває кр_ничка: і трактористів, і пастухів, і перехожих. А води в ній не меншає (В. Чухліб).

215. Речення кожної групи переставте так, щоб вони утворили складне синтаксичне ціле. Відтворений текст запишіть, усно визначте його тему й основну думку.

I. 1. Вона, мабуть, найповніше передає український національний характер: потяг до святковості, поетичність, смак до яскравих барв, відтінок легкої задуми, ледь відчутний сум. 2. Декоративність становить одну з найпрекрасніших ознак українського мислення. 3. Інакше кажучи, в українському відчутті прекрасного є легке філософське забарвлення, що виявляється в розчуленості.

II. 1. Він проявлявся в тому, що прикраси збиралися у вертикальні смуги. 2. Це створювало враження, ніби на стінах висять рельєфні рушники. 3. На землях Східної України існував так званий «рушниковий стиль» декорування. 4. Ще виразніше декоративні пристрасті української архітектури проявились у так званому «килимовому стилі». 5. Аби уявити, що він собою являє, згадаймо дзвіницю Софійського монастиря, стіни якої суцільно вкриті орнаментами й символічними зображеннями.

III. 1. Інші слов’янські народи ставляться до прикрас стриманіше. На думку українця, людина з’являється на світ, аби прикрасити його, збільшити його красу (За А. Макаровим).

216. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте тему, підтеми й мікротеми тексту і складіть план висловлювання. Сформулюйте основну думку тексту.

Над степью, заслонив солнце, в зените стояла вздыбленная ветром густо-лиловая градовая туча. Белые ее края клубились и блестели, но черная вершина была грозна тяжкой неподвижностью, а из окрашенного солнцем края широким веером косо падали вниз солнечные лучи. Степь, задымленная тучевой тенью, молчаливо, покорно ждала дождя. Ветер кружил по шляху сизый столб пыли и уже дышал дождевой влагой, а через минуту, скупой и редкий, пошел дождь. Ядреные холодные капли вонзились в дорожную пыль, сворачивались в крохотные комочки грязи. Под самой тучей плыл на восток ворон. Бело вспыхнула молния, и ворон уронил горловой баритонистый клекот, стремительно ринулся вниз. На секунду он сверкнул, как охваченный пламенем смоляной факел. Слышно было, как сквозь оперенье его крыл со свистом рвется воздух, но, не долетев до земли несколько метров, ворон круто выпрямился и замахал крыльями. Его страшила стихия (За М. Шолоховим).

Словничок

окрашенный - забарвлений

заслонить - закрити

веер - віяло

вздыбленный - здиблений

молчаливо - мовчазно

лиловый – бузковий

ядреный - ядерний

неподвижность - нерухомість

вонзаться – пронизувати

комочек – тут: грудочка

вспыхнуть – спалахнути

уронить – тут: кинути

стремительно – стрімко

смоляной факел - смолоскип

выпрямиться - вирівнятися

§21. ЗВ’ЯЗНІСТЬ ТЕКСТУ. АКТУАЛЬНЕ ЧЛЕНУВАННЯ РЕЧЕННЯ. «ВІДОМЕ» І «НОВЕ» В ТЕКСТАХ РІЗНИХ ТИПІВ МОВЛЕННЯ

217. Пригадайте, які типи мовлення вам відомі. Прочитайте тексти, визначте, до якого типу мовлення належить кожен із них. Свою думку обґрунтуйте.

I. Це була дивовижна картина, чудне явище: звичайна містечкова вулиця, тротуарами йдуть люди, чоловіки й жінки, підлітки й діти, посеред вулиці часом проїжджає машина, а узбіччя тротуару діловито крокує великий чорно-білий птах, якого люди звикли бачити високо в небі або ж на шпилі дерева. Мабуть, щось незвичайне сталося з бідолахою, коли він цибає на двох лапах, не звертаючи увагу або, принаймні, роблячи вигляд, що байдужий до людей. Люди розуміли це і не чіпали його тільки довго проводжали очима. Один малий пустун спробував був погнати цибатого мандрівника і тут же спинився від неголосного, але владного окрику птаха (Василь Нефелін).

II. В різних областях України лелеку називають по-різному: бусел, чорногуз, боцюн, гайстер, лесик. А в Африці їх лелеками ніхто не зве, там вони – саранові птахи. Ніякої помилки тут немає! У саванах лелеки в основному їдять сарану та інших прямокрилих.

У нас лелеки також приносять велику користь. Охоче поїдають хрущів, коників і навіть вовчків. Більшість із вас, очевидно, вважає, що, крім жаб і змій, лелека і в рот більш нічого не бере. Ні, цей птах ніколи не упустить нагоди схопити мишу або пацюка. Отже, і в рідному краї лелека допомагає людині захистити врожаї від шкідників (Г. Труфанов).

ІІІ. Лелека у гнізді стоїть спокійно, немов господар, окидає поглядом подвір’я. Довгий дзьоб його перебирає галуззя в гнізді. Довга шия граційно вигнута. Крила трохи відстовбурчені. Як гарно вигадано природою: поєднано в них дві протилежності – чорне і біле! Птах, здається, хизується довгими жовтогарячими ногами. Лелека – справді дивовижний красень, величний птах (За В. Скуратівським).

218. Користуючись таблицею, підготуйте зв’язну розповідь про типи мовлення.

Важливою ознакою тексту є його зв’язність. Вона досягається завдяки тому, що кожне наступне речення будується на основі попереднього речення, вбираючи в себе його частину, і містить нову інформацію.

Частина речення, що повторює вже відому з попереднього висловлювання інформацію, називається «відомим».

Частина речення, яка містить не висловлену раніше інформацію, називається «новим». «відоме» «нове» «відоме»

Наприклад: Вечірня вулиця – в берегах вишневого цвіту. Вечірня вулиця – наче

«нове» «відоме» «нове» «відоме» «нове»

дно річки, по якому ти ідеш, а з обох боків над тобою здибились білі пахучі хвилі.

«відоме» «нове»

Вони поки що застигли і дивляться на тебе цікаво кожною своєю квіточкою (За Є. Гуцалом).

Розповідь має таку будову: зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв`язка. У реченнях розповідного тексту «відомим» буде особа, а виконувані нею дії – «новим». «відоме»

Наприклад: Князь Данило звернув на останню вулицю Галича. Він їхав між

«нове» «відоме» «нове»

Мстиславом і Анною, але весь час розмовляв із Мстиславом. Анна робила вигляд, ніби не бачить його (А. Хижняк).

В описі спочатку подають загальні враження про предмет, потім найхарактерніші ознаки, закінчують опис оцінкою предмета. Об’єктом опису можуть бути особи, тварини, рослини, місцевість. Найголовніше в науковому, діловому описі - логічність, послідовність, належна докладність. Завдання художнього опису - дати яскраве уявлення про предмет мовлення.

У реченнях тексту опису предмета «відомим» є назва предмета або його частин, а «новим» - ознаки.

«відоме» «нове» «нове»

Наприклад: Султан був прекрасно одягнений. Стрункий і високий. Мав чорні, як

«нове» «відоме» «нове» «відоме» «нове» «відоме» «нове»

терен, блискучі, трохи почервонілі очі, сильне чоло, блідо–матове обличчя лагідного

«нове» «відоме» «нове» «відоме» «нове» «відоме»

виразу, тонкий орлиний ніс. Спокій і розум блищали з карих очей. Висока постать

«нове»

випромінювала силу та енергію (О.Назарук).

219. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Скажіть, які типи мовлення поєднано в тексті. У реченнях тексту «відоме» підкресліть прямою лінією, а «нове»- хвилястою.

У ось на з_леному лузі, поцяткованому білими ромашками, біля cамісінької річки граються лис_нята. Руденькі, з бл_скучою шерстю, з гострими вушками, з хитрими мордочками, вони бігають веселою вервечкою, кидаються наввипередки, а то падають на землю догори лапками, перев_ртаються, знову схоплюються. А то раптом одне лис_нятко починає бігати за трьома іншими, й вони моторно тікають, не даються. Здається, звірята граються в піжмурки, і навіть пісенька звідкись пр_чувається: «Котилася торба з високого горба, а в тій торбі – хліб, паляниця. Хто буде жмуриться? «Не відомо, хто співає піс_ньку, а таки пр_чувається! (Є. Гуцало).

220. Розгляньте репродукцію картини і складіть невеликий письмовий опис.

221. Прочитайте текст. Визначте тему, підтему й мікротеми тексту, складіть план. Скажіть, які типи мовлення поєднано в тексті. Підготуйте докладний письмовий переказ тексту.

ДОНЕЦЬКИЙ КРАЙ

Харитон потрапив у незнайомий і незвичайний світ. Він не переставав дивуватися, хоч його не залишав загадковий неспокій.

Спочатку хлопець не міг надивуватися з того, що бачив навколо. Донецький край виявився зовсім несхожий на придеснянські простори. Ані Десни тобі, ані лісів, ані луків, а самий тільки степ безмежний та ще й терикони й терикони, здалеку схожі на гори. І повсюду- машини. У небі – літаки. На шосе – вантажівки. На рейках – ешелони. На полях – комбайни з тракторами. І міста тут якісь незвичайні: не такі велетенські, як Київ, до прикладу, зате нескінченні – одне закінчилося, а ось уже друге почалося. Заводи так валують димом, наче вулкани розбушувались.

Нарешті машина виплуталася за місто, в безкрайній донецький степ. Степ вразив Харитона своєю величністю й простором, своїми пшеницями, що хвилювалися, мов море-океан, своєю лагідністю й суворою простотою. Хлопець аж примовк, аж на сон його потягло, бо безмежний степ хліборобський заколисував. Скрізь бронзовіла низькоросла колосиста пшениця, що вже просилася під серп.

Над степом плавали коршаки й літаки. Здалеку важко було їх розпізнати, бо такі масивні були ті орли чорнокрилі, що могли птахи годинами кружляти, не втомляючи крил.

Харитонові було незвично, дивно, навіть лячно, як усякому, хто так раптом і несподівано змінив обстановку. Подумати тільки! Зранку хлопець прощався з деснянським берегом, а увечері їде Донеччиною (За Ю. Збанацьким).

ІІ.Знайдіть у тексті переказу опис місцевості, «відоме» в реченнях підкресліть прямою лінією, а «нове» - хвилястою.

Роздум буває двох типів – роздум-доведення і роздум-пояснення.

Роздум-доведення – це висловлювання, мета якою – довести істинність чи хибність певної думки. Розгорнутий роздум-доведення складається з трьох елементів: тези – основного твердження, чітко сформульованої думки; аргументів – фактів або доказів, що підтверджують висунуту тезу; висновку, що випливає з доказів і містить узагальнення сказаного.

Роздум-доведення, в якому немає висновку (він у певному висловлюванні є очевидним), називається стягненим.

У роздумі-поясненні заздалегідь зрозуміло, що висловлена думка є правильною. Головне завдання роздуму-пояснення – витлумачити зміст тези.

222. Прочитайте тексти. Скажіть, який із них є роздум-доведенням, а який роздумом-поясненням. У роздумі-доведенні визначте тезу, докази і висновок.

I. Термін «етика» походить від давньогрецького слова «етос», яке свого часу мало різні значення. У далеку давнину це слово вживалося на позначення «місця знаходження» (помешкання людини, лігво звіра), потім воно стало виражати «норов», «характер, що формується в результаті спілкування». Згодом Аристотель, один із найвидатніших античних філософів, утворив від цього слова один прикметник «етичний» для позначення якостей, що характеризують людину, - мужність, упевненість, щедрість... Науку, що покликана вивчати ці етичні категорії, Аристотель назвав етикою. Так уперше в науці з’явилося це слово (З довідника).

II. Кожній людині необхідна в житті мета. Тільки вона надає сенсу всім нашим зусиллям, скеровує всі помисли і дії. Шлях багатьох видатних діячів починався в юності, навіть у дитинстві. Першу поезію «Надія» Леся Українка написала у восьмирічному віці. Конструктор космічної техніки Сергій Корольов з юності будував планери і сам на них літав. Отже, якщо людина якомога раніше визначить для себе життєву мету, то вона швидше зможе досягти омріяних висот.

Ще навчаючись у школі, ви зможете спробувати свої сили в багатьох галузях: у спорті, математиці, фізиці, у вивчені живої природи, художній творчості чи столярній справі. Не буде нічого поганого, якщо ви запишетесь в природничий гурток, а потім захопитеся вирізьблюванням дерев’яних іграшок. Але якщо ви на чомусь зупините свій вибір – за цим буде стояти ваш власний досвід, хай і не дуже великий (З журналу).

223. І. Прочитайте текст. Визначте складові частини розуму.

Чи є переваги в роботі з комп’ютером порівняно з роботою за підручником? Міркуймо разом. Насамперед – і це найголовніше – комп’ютер здійснює зв'язок із вами: він може опитувати й оцінювати ваші відповіді, може відповідати на ваші запитання, контролювати вас, підказувати вам. Нічого цього підручник не може. Він тільки запитує. А як ви відповідаєте – йому все одно. Підручник читає свій монолог, не турбуючись про слухача, а комп’ютер веде з вами діалог, у ході якого йде навчання. Отже, таке засвоєння знань і цікавіше, й ефективніше.

Та чи може комп’ютер цілком замінити вчителя?

ІІ. Складіть і запишіть розгорнутий роздум-доведення, давши відповідь на поставлене запитання.

224. Перекладіть текст українською мовою. Скажіть, до якого стилю мовлення належить текст.

Однажды сын хана Менгли-Гирея поехал на охоту. Он спустился из крепости в долину. Молодой хан забрался в чащу, присел отдохнуть на пне у реки Чурун-Су. Только шум реки, бежавшей по камням, нарушал тишину.

На противоположном берегу послышался шорох. Из прибрежного кустарника быстро выползла змея, её преследовала другая. Долго длилась их схватка. Одна змея, обессиленная, перестала сопротивляться и безжизненно опустила голову.

Сын хана не спускал глаз с побежденной змеи. Он думал о своем отце, о своем роде. Они сейчас подобны этой полумертвой змее. Вот так они убежали в крепость, сидят в ней.

Прошло некоторое время. Молодой хан заметил, что змея шевелится, вот уже с трудом подняла голову, поползла к воде. Из последних сил приблизилась к реке и погрузилась в неё.

Глазам своим не верил хан: змея стала извиваться всё быстрее и быстрее. Когда она выползла на берег, на ней даже следов от ран не осталось.

«Это счастливый знак! Нам суждено подняться! Ми еще оживем, как эта змея!»- подумал сын Менгли-Гирея. И вскоре пришла долгожданная весть о победе.

На том месте, где была схватка змей, старый хан велел построить дворец. Около дворца поселились его приближенные. Так возник Бахчисарай (З кн. „Легенди Криму”).

Словничок

крепость - фортеця сопротивляться - опиратися

шорох - шурхотіння погрузиться - поринути

кустарник - чагарник вскоре - невдовзі

Ми діти твої, Україно!

225. І. Прослухайте текст у прочитанні свого однокласника або батьків.

РЕФОРМАТОР УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ

Він навчав акторів грі, рухові, театральній культурі, дикції. Мав яскраві фізичні дані, артистичну зовнішність - екстравагантно вдягнений, стрункий, вродливий, з великими одухотвореними очима, гучним баритоном, імпульсивними рухами. На сцені створював яскраві образи, неповторні індивідуальності. Усі, хто знав Леся Курбаса-актора, відзначали його інтелігентність, інтелектуальність, надзвичайний темперамент, емоційність. Акторський талант цієї людини був поєднаний із режисерським обдарованням, організаторськими здібностями. Крім того, Лесь Курбас займався просвітницькою, викладацькою, літературною і перекладацькою діяльністю. За його ініціативи були створені журнали «Театральні вісті», «Барикади театру», де він уміщував статті, рецензії, робив огляди театрального життя. Лесь Курбас привертав увагу громадськості й насамперед молоді до новітнього репертуару, порушував теоретичні проблеми театру, перекладав статті європейських кінорежисерів, письменників про мистецтво. У власних виступах він підкреслював, що драма - це складова частина мистецтва театру, висловлював міркування про мистецтво майбутнього, перспективи його розвитку, формулював ідеї естетичного театру, обґрунтовував цінність творчості актора і режисера, ідею розумного й освіченого майстра-актора.

Лесь (справжнє ім’я - Олександр-Зенон) Курбас народився у 1887 році у містечку Самборі на Львівщині в акторській сім’ї Ванди і Степана Яновичів(Яновичі - сімейний сценічний псевдонім). Дід, прадід і дядько Леся Курбаса були священиками. Батько Леся обрав для себе театр, з яким змалечку мандрував сам Лесь. Вивчивши весь репертуар театру батьків, він спільно з іншими акторськими дітьми влаштував свій театр.

З юних років Лесь багато читав, захоплювався музикою, у гімназійні роки писав художні твори. Він добре володів польською, німецькою, російською, англійською та норвезькою мовами, багато книг читав мовою оригіналу.

Лесь Курбас навчався у Віденському і Львівському університетах. Під час навчання у Львові брав участь в аматорських театрах, створив власний театр при українській студентській спілці Львівського університету. Згодом він став режисером Гуцульського театру, працював у трупі Миколи Садовського, який очолював тоді Київський український театр.

Через деякий час Лесь Курбас організував молодіжну студію, що невдовзі перетворилася на Молодий театр. Керівництво театром здійснювала художня рада, яка затверджувала репертуар, обирала режисера, враховувала побажання акторів щодо ролей. Там же, у Молодому театрі, читалися лекції з історії театру і драматичного мистецтва, проводилися заняття з акробатики, фехтування, сценічного руху. Через брак коштів потім Молодий театр злився з Театром імені Т.Г.Шевченка. У 1920 році Курбас заснував Київський драматичний театр, а в березні 1922 року - студію «Березіль», до якої почали збиратися колишні молодотеатрівці. Невдовзі мистецьке об’єднання «Березіль» уже налічувало 250 осіб. Для молоді тут існували підготовчі курси, була майстерня для театральних художників. Режисерську лабораторію очолив сам Лесь Курбас.

1925 року Лесь Курбас був удостоєний звання народного артиста України, а в 1926 році «Березіль» було переведено із Києва до Харкова - тодішньої столиці. За одинадцять років «Березіль» поставив сорок п’ять спектаклів, половина з них - власні композиції, інсценізації, переробки, переклади Леся Курбаса.

У 1933 році режисера було заарештовано, відправлено на Соловки, а в 1937 році розстріляно.

Хто знає, скільки граней таланту митця відкрилися перед нами, якби не сталінські політичні репресії 30-х років ХХ століття, які поглинули Леся Курбаса і багатьох інших непересічних особистостей… Після М.Кропивницького, М.Старицького та родини Тобілевичів, що стояли біля витоків українського професійного театру, Україна мала Леся Курбаса, який підняв театральне мистецтво на вищий щабель, заклав теоретичні підвалини українського театрального мистецтва нового часу. Ім’я Леся Курбаса посідає гідне місце серед плеяди імен світового театрального мистецтва - К.Станіславського, В.Мейєрхольда, С.Міхоелса, Є.Вахтангова, С.Аметелі (За Л.Семакою).

ІІ. Дайте відповіді на питання:

1. Якими рисами був наділений Лесь Курбас?

2. Де і в якій сім’ї народився атор і режисер? Яке його справжнє ім’я?

3. Чим, крім акторства і режисури, займався Курбас?

4. Якими мовами володів Лесь Курбас?

5. Що ви можете розповісти про театр «Березіль»?

6. Як закінчилося життя видатного актора й режисера?

7. Що особливого зробив Лесь Курбас для розвитку українського театру? Якими він хотів бачити акторів і що робив для цього?

Зв’язне мовлення

Поиск по сайту: