СКЛАД І ЗМІСТ ПОСАДОВОЇ ІНСТРУКЦІЇ

Склад усіх посадових інструкцій повинен бути уніфікований і включати такі розділи:

1.Загальні засади.

2.Кваліфікаційні вимоги і необхідний рівень знань.

3.Обов”язки.

4.Права.

5.Відповідальність.

Додаток: перелік документів, що затверджуються, підписуються і візуються працівником; основні документальні зв’язки.

2.2.Посадові інструкції керівникові кожного із структурних підрозділів не рекомендується розробляти, оскільки вони забезпечують виконання всього обсягу функцій підрозділу і користуються усіма правами, що передбачені Положенням про відділ.

2.3. У заголовку посадової інструкції вказується найменування посади у давальному відмінку.

Найменування посади повинно відповідати єдиній номенклатурі посад службовців. Наприклад: “Посадова інструкція товарознавцю”, “Посадова інструкція секретарю-референту”.

2.4. Основні задачі, спеціаліста повинні визначати цільове призначення посади. Наприклад: облік основних засобів і витрат на виробництво (для бухгалтера).

2.5. У посадових інструкціях вказується безпосередня підпорядкованість спеціалістів і технічних виконавців.

2.6. У посадову інструкцію включається перелік безпосередньо підпорядкованих працівникові підрозділів, структурних ланок, окремих працівників.

Слід мати на увазі, що підлеглих працівників можуть мати не тільки керівники, але й спеціалісти (наприклад, старші інженери, старші економісти), а також технічні виконавці (наприклад, старші машиністи).

2.7. У посадових інструкціях повинна бути вказівка про заміщення одного працівника іншим при його тимчасовій відсутності (відпустка, відрядження, хвороба тощо).

2.8. У посадовій інструкції вказується, що працівникові встановлено ненормований робочий день, якщо його посада включена в перелік посад працівників з ненормованим робочим днем.

2.9. Кваліфікаційні вимоги і необхідний рівень знань визначаються на основі кваліфікаційних характеристик і типових посадових інструкцій, але повинні бути конкретизовані стосовно до умов діяльності управління або відділу.

2.10. Під кваліфікаційними вимогами розуміють вимоги до рівня спеціальної підготовки або освіти, а при необхідності і практичного стажу роботи.

2.11. Під необхідним рівнем знань розуміють вимоги у сфері знання директивних, нормативних актів, методичних матеріалів, якими повинен керуватися працівник і спеціальних знань.

2.12. У розділі “Обов’язки ” вказуються безумовні для виконання дії працівника, що визначаються специфікою посади. Наводиться перелік всіх обов’язків даної посадової особи. Необхідно не тільки перерахувати роботи, але й максимально розкрити їх зміст, періодичність виконання, інформацію, що необхідна для виконання роботи, найменування підсумкових документів, їх адресність.

2.13. Якщо обов’язки виконуються разом з іншими працівниками або іншими підрозділами, чи організаціями, це повинно бути відображено у формулюваннях обов’язків.

2.14. В розділі “Права” вказуються дії, які можуть здійснюватися працівником з метою виконання покладених на нього обов’язків.

Встановлюється порядок здійснення прав даної посадової особи. Не слід вказувати права, що надаються працівникові загальними нормами законодавства про працю.

2.15. Працівники, що мають підлеглих повинні мати права на дії по відношенню до них. Наприклад, право давати доручення, вимагати пояснення при неналежному виконанні обов’язків, вносити пропозиції про накладення покарання тощо.

2.16. В розділі “Відповідальність» перераховується за що і в якій мірі і при яких умовах дана посадова особа несе дисциплінарну відповідальність.

Поиск по сайту: