Методики якісного гельмінтологічного дослідження

73. Захворювання, що викликаються споровиками. Не зупиняючись на різних захворюваннях, що викликаються неправильним змістом і харчуванням риб, що призводить до затримки або неправильностям розвитку, а іноді й загибелі молоди, можна прямо перейти до найголовніших інвазійних та інфекційних хвороб, з яких багато надзвичайно небезпечні і не завжди легко переборні. Дактілогіроз У першу чергу необхідно торкнутися деяких захворювань, що викликаються паразитичними черв'яками. У практиці акваріумного рибництва любитель може зустрітися з плоским хробаком - сисун Дактилогирус (Dactylogyrus). Ці ектопаразітіческім черв'яки на задньому кінці свого подовженого тіла забезпечені прикріпні диском з численними гачками. Довжина всього паразита не перевищує 1 мм при ширині, рівній 0,38 мм. Головний відділ паразита розділений на чотири лопаті і забезпечений двома парами очей. Рот міститься на черевній стороні. Черв'як паразитує на зябрах риб. Пересувається подібно п'явки. Розмножується яйцями, які відкладаються в досить великій кількості. Яйця забезпечені кришечкою, розташованої на одному з полюсів; на протилежному полюсі є виріст-придаток. Швидкість розвитку яйця в залежності від температури води коливається від двох-трьох днів до декількох місяців. З яйця виходить вільно плаваюча личинка, яка потім осідає на шкірі риби-хазяїна і, лише досягнувши повного розвитку, переповзає на місце свого постійного проживання – зябра.

74. Цикл розвитку печінкового сисуна, захворювання яке він викликає у тварин.

Печінковий сисун звичайний (Fasciola hepatica) паразитичний плоский черв класу трематод позатаксономічної підгрупи«печінкових сисунів», що інфікує багатьох ссавців, зокрема людину. Хвороба, що викликається цим паразитом — фасциольоз. Черв поширений в усьому світі та має велике значення через значні збитки, що завдає тваринництву овець та великої рогатої худоби. Звичайний печінковий сисун характеризується складним життєвим циклом. Частина цього циклу відбувається у тілі проміжного хазяїна, яким є водні равлики, такі як Galba truncatula, у тілі яких паразит розмножується безстатево. Мікроскопічні мірацидії(війчаста личинка), що потрапляють в тіло равлика, де і розвивається до стадії хвостатої личинки і розповсюджуються водоймою та вологими луками, формуючи адолескарії на поверхні рослин або у воді. Ці адолескарії часто споживаються худобою та іншими тваринами, інколи людиною, що вживає зелені частини рослин без термічної обробки. Контакт із кислим середовищемшлунка викликає процес виходу з оболонки. У дванадцятипалій кишці паразит повністю вивільняється з оболонки та прогризає через стінку шлях до черевної порожнини. Черв не вимагає харчування на цій стадії, але як тільки йому вдасться знайтипаренхіму печінки, на що зазвичай витрачається кілька днів, він починає споживати кров. Незріла стадія в печінці виявляється анемією та симптомами, характерними для інфікованих тварин. Паразит рухається печінкою протягом 5-6 тижнів, поки не знайде жовчну протоку, де він досягає зрілості та починає утворення яєць. Один черв відкладає до 25 тис. яєць на день, а в посліді вівці з легкою формою зараження налічується близько 500 тис. яєць. Захворювання – фасціольоз. Інкубаційний період близько 15 днів. Хвороба перебігає у 2 фази:

• гостра фаза, для якої характерні неспецифічні симптоми хвороби: болі в суглобах, лихоманка, висипання на шкірі; непостійні болі в животі, особливо після прийому їжі, діарея або запор;

• хронічна фазапочинається з третього місяця хвороби, коли статевозрілі сисуни знаходяться в печінці; печінка збільшена, з'являються симптоми запалення жовчного міхура, іноді жовтяниця; хворий худне, періодично - алергічні прояви.

75. Методи прижиттєвої діагностики гельмінтозів. Сучасні методи діагностики глистових інвазій на сьогодні включають:

· мікроскопічний:

- нативний мазок фекалій для виявлення яєць гельмінтів;

- товстий мазок фекалій з целофаном по Като для виявлення яєць гельмінтів;

- після зіскрібку з періанальних складок для виявлення яєць та гострика;

- методика липкої стрічки Грехема;

- методика Гіммельфарба при ентеробіозі;

- методика мікросокпії калу після попереднього збагачення флотацією чи осадженням (методики Телемана, Фюлеборна, Калантарян, Рітчі та ін.);

- методика очищення калу детергентами (пральні порошки) від супутніх біологічних домішок;

- методика мікроскопії консервованих мазків фекалій після очищення калу детергентами;

- виявлення живих личинок гельмінтів (закручування по Шульману, методики Бермана, Брумпта, Харада-Морі та ін.) — методика прямої мікроскопії проглотид стрічкових гельмінтів,

- методика мікроскопії на яйця дуоденального вмісту, мокротиння, сечі, крові та ін. при позакишкових гельмінтозах;

Личинки трихінел у м'язах людини.

-патоморфологічний — дослідження біоптатів м'язів при трихінельозі, тканин при цистицеркозі тощо;

-цитологічний — дослідження вмісту паразитарних кіст при ехінококозі й альвеококозі;

-серологічний — різного роду серологічні реакції (РНГА, РЗК, РІФ та ін.);

топічна діагностика — ультразвукове дослідження органів, МРТ, КТ та ін.

Поиск по сайту: