АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості будови та процесів життєдіяльності цестод

Читайте также:
  1. IХ. Особливості провадження у справах про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства
  2. VI. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП
  3. Аграрні відносини, їх зміст та особливості.
  4. Адміністративно-правові норми: поняття, ознаки, види та особливості структури.
  5. Анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату
  6. Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення
  7. Биологические особенности гельминтов класса цестод
  8. Біологічні особливості ріпаку озимого
  9. Біологічні особливості ряду Напівтвердокрилі
  10. Блок 12. ЗВ'ЯЗОК БУДОВИ ЗЕМНОЇ КОРИ ТА РЕЛЬЄФУ ЗЕМЛІ.
  11. В чому полягають особливості кореляційного опису результатів біометричних досліджень?
  12. Вивчення процесів витікання рідини через отвори.

1. Усі представники цього класу (понад 3000 видів) – ендопаразити. У статевозрілій стадії вони, за деяким винятком, паразитують у кишках людини і хребетних тварин.

Тіло сплющене, видовжене, у більшості видів поділяється на членики (проглотиди). Розміри – від 1-2 мм до 30 м. На передньому кінці знаходиться головка, або сколекс, з органами фіксації: присосками, ботріями (щілинами), гачками. Частина тіла позаду сколекса є зоною росту і називається шийкою. Тут відростають членики, які у сукупності утворюють тіло паразита, або стробілу (кількість члеників буває від 3-4 до кількох тисяч).

Задні членики в міру їх розвитку і дозрівання відриваються від стробіли і виходять назовні. Як в інших гельмінтів, тіло цестод вкрите кутикулою, що виконує захисну функцію.

Цестоди – малорухливі тварини, тому мускулатура у них розвинена гірше, ніж у вільноживучих плоских червів – турбелярій..

Нервова система складається із центрального вузла, розташованого в сколексі, і поздовжніх тяжів, що проходять через усе тіло.

Органи чуття представлені лише чутливими клітинами, розкиданими по всьому тілу, проте найбільша їх кількість концентрується в сколексі.

У зв’язку з паразитизмом у цестод повністю немає органів травлення. Живлячись поживними речовинами хазяїна, гельмінти всмоктують їх усім тілом. Органи виділення – сильно розгалужені протонефридії. Є два основних видільних канали, які відкриваються назовні в останньому членику, а також отвори протонефридій у кожному членику.

Стьожкові черви, як і більшість гельмінтів, інтенсивно розмножуються. Це гермафродити, у яких повний набір статевих органів розвивається у кожному членику. Вони продукують величезну кількість яєць (бичачий ціп’як – понад 10 млрд. за весь період свого життя).

За типом розвитку цестод відносять до біогельмінтів, тобто у цих тварин спостерігається зміна хазяїв.

Організм, у якому відбувається розвиток паразита в личинковій стадії, зветься проміжним хазяїном, а організм, де проходить його статеве дозрівання, - остаточним (дефінітивним).

Із яйця у більшості цестод розвивається перша личинкова стадія – онкосфера. Ця личинка діаметром 20-30 мкм вкрита міцною захисною оболонкою і має 6 гострих гачечків. За допомогою їх онкосфера пробуравлює стінки кишок, проникає в кровоносні або лімфатичні судини і розноситься до різних органів проміжного хазяїна. Тут вона локалізується і розвивається в наступну личинкову стадію – фіну. Будова фін у різних стьожаків неоднакова. Фіна – цистицерк має вигляд міхурця завбільшки із горошину, всередині якої розвивається головка майбутнього гельмінта.

Фіна – ценур розміром із горіх або куряче яйце, в ній розвивається багато головок.

Фіна – ехінокок має великі розміри і складну будову. В ехінококовому міхурі формуються дочірні міхурці з багатьма головками.

Дефінітивний хазяїн заражаються цестодами, поїдаючи фіни. У його кишках головки вивертаються, прикріплюються до стінки кишки, і розпочинається ріст стробіли.


36. методика культивування яєць і личинок

Спосіб культивування личинок, яєць гельмінтів та ооцист найпростіших включає щоденне розпушення та періодичне зволоження фекалій під час культивування при температурі 25-30 °C протягом 10-14 діб. Як субстрат використовується сухий або гідратований (1:50) аграрний гідрогель з розмірами кристалів 0,5-1 мм. UA 79560 U (54) СПОСІБ КУЛЬТИВУВАННЯ ЛИЧИНОК, ЯЄЦЬ ГЕЛЬМІНТІВ ТА ООЦИСТ НАЙПРОСТІШИХ UA 79560 U UA 79560 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до ветеринарної медицини, зокрема до ветеринарної паразитології. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб культивування личинок стронгілят за шлунково-кишкових стронгілятозів великої рогатої худоби. [Патент № 58783, МПК А 01 К 67/033, опубл. 26.04.2011, бюл. № 8]. Спосіб здійснюється наступним чином. Ємності об'ємом 500 мл на третину заповнюються дослідним матеріалом. Далі проводять культивування в термостаті при температурі 25-30 °C протягом 7-10 діб, залежно від виду збудника. Для кращої аерації проб один раз на добу фекалії ретельно розпушують скляною паличкою. Оптимальний рівень вологості підтримується шляхом періодичного зволоження фекалій та за допомогою відкривання-закривання ємностей з дослідним матеріалом. Недоліками зазначеного способу є те, що за його допомогою неможливо проводити культивування рідких фекалій. При надмірному зволоженні проб спостерігається гниття дослідного матеріалу та ріст грибкової мікрофлори, що негативно впливає на розвиток личинок, яєць гельмінтів та ооцист найпростіших. Це супроводжується появою неприємного запаху. Окрім того, для оптимального розвитку збудників паразитарних інвазій фекалії тварин необхідно щоденно перемішувати та підтримувати стабільний рівень зволоженості проб, що досягається періодичною герметизацією та розгерметизацією ємностей з дослідним матеріалом. А це відповідно потребує щоденної присутності лаборанта та значних затрат часу на догляд за пробами. Задача корисної моделі є розробка способу культивування дослідного матеріалу який би забезпечував оптимальні умови для розвитку різних збудників інвазій від різних видів тварин, був зручним у застосуванні, менш трудомістким та (забезпечував однаково ефективне культивування як сухих, так і рідких фекалій). Поставлена задача вирішується тим, що у способі культивування личинок і яєць гельмінтів та ооцист найпростіших як субстрат використовують кристали аграрного гідрогелю (зшиті співполімери акриламіду і акрилату калію) з розмірами кристалів 0,5-1 мм. Для рідких фекалій і надмірно вологих (пасто-, кремо-, кашоподібних), а також від свиней, корів, птахів, котів, собак, ящірок, черепах, плазунів використовують сухий аграрний гідрогель. Його вносять з розрахунку 1-2 г речовини на 50-100 г дослідного матеріалу. При культивуванні помірно вологих фекалій і фекалій від кіз, овець, косуль, кролів, шиншил, мишей, щурів, ховрахів проводять попереднє розведення аграрного гідрогелю 1:50 з водою. Для пригнічення росту грибкової мікрофлори застосовують 0,5 % розчин ністатину. Фекалії перемішують з гідратованими кристалами аграрного гідрогелю в пропорції 3:1. За малої кількості фекалій (до 10 г) змішують в пропорції 1:1. Отриману суміш ретельно перемішують і поміщають в широку пластикову ємність. Для 2 кращої аерації в кришці роблять отвори (4 отвори на 2 см площі поверхні; діаметр отворів 2 мм). Культивування проводять в термостаті при 25-30 °C протягом 10-14 діб, залежно від виду паразитів що досліджуються. Зволоження та спушення фекалій здійснюється при необхідності на кожну 3-5 добу культивування. Спосіб здійснюється наступним чином. Проводять відбір фекалій від тварин. Отриманий матеріал змішується з аграрним гідрогелем у відповідних пропорціях і суміш вноситься у запропоновані пластикові ємкості. Для пригнічення розвитку грибкової мікрофлори фекалії зрошують 0,5 % розчином ністатину. В подальшому підготовлені проби ставлять в термостат і культивують при температурі 25-30 °C протягом 10-14 діб. Термін культивування при необхідності може бути подовжений до 3-3,5 тижнів. Розпушення фекалій проводять один раз на 3-5 діб. Після завершення культивування фекалії досліджують відповідними способами, залежно від виду збудника, що вивчається (для виявлення личинок проби поміщають в апарат Бермана-Орлова, для виділення яєць гельмінтів та ооцист найпростіших - визначають збудників одним із копроовоскопічних способів досліджень). Запропонований спосіб є низькоматеріалозатратним, ергономічним та високоефективним при культивуванні фекалій від різних видів тварин. Перевагами використання аграрного гідрогелю є розпушування фекалій і аерація зразків. Аграрний гідрогель поглинає і утримує у 100 разів більше рідини за власну масу та поступово її віддає, що забезпечує адекватне зволоження проб, має дезодоруючі та абсорбуючі властивості. Таким чином, запропонований Спосіб культивування личинок, яєць гельмінтів та ооцист найпростіших із застосуванням аграрного гідрогелю забезпечує оптимальні умови для розвитку та дозрівання збудників паразитарних захворювань до інвазійних стадій з мінімальними затратами часу на догляд за дослідними пробами. Він є універсальним та зручним для культивування фекалій від різних видів тварин незалежно від консистенції дослідного матеріалу та від виду паразитів. 60 1 UA 79560 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб культивування личинок, яєць гельмінтів та ооцист найпростіших, що включає щоденне розпушення та періодичне зволоження фекалій під час культивування при температурі 25-30 °C протягом 10-14 діб, який відрізняється тим, що як субстрат використовується сухий або гідратований (1:50) аграрний гідрогель з розмірами кристалів 0,5-1 мм. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)