АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Інфляцфя та її види
Інфляція {від лат. inflation —розбухання) — це зростання загального рівня цін унаслідок перевищення кількості грошей в обігу порівняно із сумою товарних цін Упродовж другої половини XX ст. інфляція охопила більшість країн світу. Так, у США в 60-х роках темпи інфляції неухильно зростали, досягнувши на початку 70-х років двозначної цифри. У середині 80-х вони зменшилися до 5 %. І лише через 15 років завдяки антиінфляційним заходам США вдалося зменшити інфляцію до стабільних А—2 % на рік. Для України в останні роки 10—15 % зростання цін стало звичним явищем, особливо після 1993 p., коли інфляція досягла 10256 %, що стало світовим рекордом у 90-х роках. Втрати, яких зазнало суспільство внаслідок цього, спеціалісти оцінюють як еквівалентні економічним втратам Радянського Союзу в роки Другої світової війни. Ось чому феномен інфляції с надзвичайно актуальним. Інфляція є грошовим явищем, що виявляється у:
1. безперервному зростанні цін;
2. зниженні купівельної спроможності грошей;
3. тривалій загальній нерівновазі ринків на користь попиту. Дезінфляція — це зменшення темпів інфляції Наприклад, темпи інфляції зменшуються з двозначних до однозначних цифр. Дефляція — це нестача грошової маси в обігу У розвинених країнах дефляція спостерігається доволі рідко. Вона мала місце в періоди глибокої депресії (30-ті роки XX ст.) та в окремі роки. В Україні подібне явище спостерігалося в 1999—2001 роках, коли кредиторська і дебіторська заборгованість перевищувала обсяги ВВП. В умовах економічної кризи крім інфляції може існувати стагфляція, характерними рисами якої є одночасний спад виробництва і зростання цін.
Згідно з темпами зростання цін інфляцію поділяють на три види: повзуча, галопуюча, гіперінфляція (рис. 150).
У разі повзучої інфляції ціни зростають поступово, помірними темпами — приблизно 10 % на рік. За таких умов зберігається купівельна спроможність грошей, і тому підприємці нічим не ризикують, укладаючи угоди в поточних цінах. Галопуюча інфляція означає швидке зростання цін — від 20 до 200 % на рік. Такий темп може зумовити тяжкі економічні та соціальні наслідки (падіння рівня виробництва, банкрутство багатьох підприємств, зменшення життєвого рівня населення тощо). Цим пояснюється прагнення позбутися грошей через купівлю товарів та нерухомості з метою збереження реальної вартості активів. Інфляція змушує банки відмовляти у наданні кредитів із фіксованим відсотком, а підприємців — не укладати угоди на основі індексації. Гіперінфляція — це катастрофічне зростання цін (500—1000 % і більше за рік). Призводить до краху грошової системи. Гроші втрачають свої функції. Держава, підприємці і населення прагнуть позбутися паперових грошей, відбувається часткове повернення до бартерного обміну. Інфляційний процес може розвиватись у двох напрямах. Якщо макроекономічна нерівновага (стабільний розрив між сукупним попитом і сукупною пропозицією) зміщена у бік попиту, то цс призводить до нестримного постійного зростання цін. Таку інфляцію називають відкритою. Вона характеризується сталим зростанням індексу цін на товари, яке спричиняє радикальні зміни у психології споживачів, що, в свою чергу, стимулює ажіотажний попит, а отже, подальше розкручування інфляційної спіралі. Другий напрям зумовлений тим, що макроекономічна нерівновага супроводжується втручанням держави в цей процес через контроль над цінами на товари і послуги. Така інфляція називається прихованою. За ступенем збалансованості зростання цін виділяють збалансовану і незбалансовану інфляцію (рис. 151). У разі збалансованої інфляції співвідношення цін різних товарів залишається незмінним, незбалансованої — відбувається постійна зміна співвідношення цін між товарами, причому у різних пропорціях. З погляду очікуваності та передбачуваності інфляцію поділяють па очікувану і неочікувану. Очікувана інфляція передбачається і прогнозується заздалегідь, неочікувана — характеризується раптовим стрибком цін. Комбінація збалансованої та очікуваної інфляції не завдає економічних збитків, оскільки за таких умов фірми і населення знають наперед, що ціни наступного року, наприклад, зростуть удвічі. На стільки ж підприємства підвищать ніші на свій товар (хліб, обладнання, сировину, робочу силу тощо). У випадку поєднання незбалансованої та неочікуваної інфляцій наслідки можуть бути катастрофічними (інфляція в Україні в 1993—1994 pp.). За місцем існування виділяють локальну і світову інфляцію. У разі локальної інфляції зростання цін відбувається в межах однієї країни, світової — охоплює групу країн або всю глобальну економіку.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | Поиск по сайту:
|