Методи пізнання економічної теорії

Методи, методологія науки (від гр. melhodos — шлях пізнання, теорія,
вчення і logos — слово, вчення) — це засоби, прийоми, інструменти
пізнання,
З одного боку, методи — це результат пізнання, узагальнення відкритих законів, а з другого — засіб подальшого пізнання, що Ґрунтується на вже існуючих поняттях і законах.
Економічна теорія широко використовує методи інших наук, а також розробляє свої специфічні методи дослідження. Зазвичай виокремлюють три групи методів:

- формальної логіки (від пат. forma — зовнішній вигляд);

- діалектичної логіки (від гр. dialektike — мистецтво вести бесіду, полеміку);

- математичної логіки.
Важливо обрати і використати саме той метод, який би дав змогу найбільш ефективно (від лат. effeclus — виконання, дія) дослідити певне явище.
Специфіка (від лат. specificus — особливий) економічних досліджень полягає у тому, що в економіці неможливий лабораторний експеримент. Будь-яку економічну ідею можна перевірити лише на реальному виробництві або людях, а нерідко — і на всьому суспільстві (наприклад, одномоментна лібералізація цін в Україні на початку 90-х років XX ст.).
Під методом пізнання звичайно розуміють спосіб досягнення мети. Він є робочим інструментом, засобом пізнання предмета, що вивчається. Основні методи пізнання економічної теорії наведено на рис. 6.

Наукова абстракція як метод поглибленого пізнання дійсності ґрунтується на звільненні інформаційного матеріалу від випадкового, неістотного і виокремленні в ньому сталого, типового. Результатами застосування методу наукової абстракції, його продуктом є теоретичні абстракції, наукові поняття, категорії, економічні закони.
Метод системного аналізу, або системний підхід.

Ринкова економіка — це певна цілісність, в якій реалізується взаємозв'язок елементів, компонентів, що входять до її складу. При цьому цілісність визначається не тільки складом властивих їй елементів, а й зв'язками між ними.
Системний підхід в економічній теорії означає комплексне вивчення внутрішніх структурно-функціональних, причинно-наслідкових, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язків. Пізнання цих зв'язків дає змогу виявити складні процеси розвитку виробничих відносин, з'ясувати природу багатьох економічних процесів і явищ.
Метод аналізу і синтезу.

Аналіз — це процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини, а синтез — це об'єднання різних елементів, сторін предметів у єдине ціле синтезу допомагає глибше пізнати сутність цілого. Таким чином, системний підхід неможливий без органічної єдності аналізу і синтезу.
Поєднання кількісного та якісного аналізу дає теоретичне підґрунтя для створення нового підходу до темпів і пропорцій розвитку господарства, постановки конкретних практичних завдань розвитку економіки, передбачає виявлення якісної характеристики процесу і виокремлення тих його сторін, елементів, що можуть бути виміряні кількісно, вивчення динаміки процесу, виявлення чинників, які виливають на зв'язки елементів у цій системі.
Математичні і статистичні методи забезпечують поєднання кількісного та якісного аналізу.
Розвиток економічної теорії пов'язаний зі сходженням від абстрактного до конкретного. Цей процес є рухом від простіших форм існування системи до її сутності, генетичним процесом формування економічної системи.
Метод логічного та історичного підходу. Логічний метод тісно пов'язаний з історичним, оскільки звільняє оцінку історичного розвитку від випадковостей, невластивих цьому процесові. Як правило, логічний метод дослідження застосовують для розгляду більш зрілих економічних відносин. При цьому логічний аналіз не обмежується суто абстрактним викладом. Отримані висновки зіставляють з фактами, конкретною економічною дійсністю.
Метод порівнянь використовують для визначення подібності та відмінностей між господарськими явищами. Необхідність порівняння як загальнонаукового методу зумовлюється тим, що в економічному житті будь-яке явище пізнається у порівнянні. Для того щоб пізнати невідоме, оцінити його, потрібен критерій, яким, як правило, є вже відоме, раніше пізнане. Можна порівнювати ознаки, властивості, статистичні величини, економічні категорії, дію економічних законів у різних умовах тощо.
Індукція і дедукція.

Поиск по сайту: