Економічні потреби, їх характеристика та походження. Закон зростання потреб

Кінцевою метою виробництва є задоволення потреб суспільства і людини. Будь-яке суспільство (незалежно від рівня його розвитку і суспільного устрою — чи то індустріальна нація, чи окремий Робінзон) так чи інакше повинно розв’язати три основні взаємозалежні економічні проблеми:

· що повинно вироблятися (тобто, які з товарів і послуг потрібно зробити і в якій кількості)?

· як вироблятимуться блага, ким, за допомогою яких ресурсів і технологій?

· для кого призначені вироблені товари (тобто, хто повинен володіти ними та одержувати від них користь)?

Економічні потреби — це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які дають їм задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами.

Отже, потреби мають об’єктивно-суб’єктивний характер.

Різноманітні потреби можна певним чином класифікувати, насамперед за суб’єктами і об’єктами.

За суб’єктами потреби поділяють на:

- індивідуальні, колективні та суспільні;

- домогосподарств, підприємств і держави;

- суспільно-економічних класів і соціальних груп.

За об’єктами потреби класифікуються так:

- породжені існуванням людини як біологічної істоти;

- матеріальні і духовні;

- першочергові і непершочергові.

На рис. 2.3 показано ієрархію потреб, яку запропонував А. Маслоу, відповідно до їх вагомості.

Джерелом розвитку економіки є реалізація закону зростання потреб, сутність якого полягає в суперечності між розвитком продуктивних сил, розширенням обміну, що сприяє появі нових потреб, і обсягом та структурою споживання, які не відповідають новій системі потреб. Подолання Цієї суперечності відбувається завдяки зростанню потреб. На практиці цей процес виявляється в змінах ступеня задоволення економічних потреб, зростанні вимог до кількості та якості засобів виробництва, що зумовлює появу досконаліших видів машин, верстатів, устаткування, предметів праці.
Кожній формі вияву закону зростання потреб властиві свої методи і способи реалізації (рис. 13).

Знання тенденцій та перспектив розвитку індивідуальних, сімейних, колективних потреб, їхніх структурних змін має важливе значення. Це не тільки впливатиме на нові напрями розвитку виробництва, а й сприятиме тому, щоб людина стала суб'єктом формування потреб, а не лише їхнім пасивним виробником.
Формування потреб, зокрема економічних, характеризується певною спрямованістю. Суспільство має дбати про те, щоб скоротити кількість чинників, що зумовлюють формування потреб, які деформують психологію людей, завдають шкоди їхньому здоров'ю, загрожують існуванню життя на Землі. Потрібно свідомо і цілеспрямовано, використовуючи органи державного самоврядування, вартісні, правові важелі, а також виховні заходи, впливати на об'єктивні умови життя людей, розвивати виробничу й соціальну інфраструктуру, які спонукали б кожного працівника відновлювати потреби, спрямовані на всебічний розвиток людини.

Поиск по сайту: