 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Розділ 4. Аналіз довгострокових активів підприємства
Мета: дослідження динаміки, обсягу, технічного стану основних засобів та пошук резерві підвищення ефективності їх використання.
Завдання:
1 проаналізувати склад та структуру основних засобів розробити заходи щодо її покращення;
2 проаналізувати рух та технічний стан, як всіх основних засобів так і їх активної частини;
3 проаналізувати темпи зростання фондо та машиновіддачі та обчислити у вартісному виразі та у відсотках вплив зміни структури фондів та їх ефективності використання на зміну обсягу випуску продукції, визначити можливі резерви зростання її темпів зростання.
Опрацювання матеріалів даної теми дасть змогу:
- проаналізувати склад та структуру основних засобів та розробити заходи щодо її покращення;
- проаналізувати рух та технічний стан, як всіх основних засобів так і їх активної частини;
- проаналізувати темпи зростання фондо та машиновіддачі та обчислити у вартісному виразі та у відсотках вплив зміни структури фондів та їх ефективності використання на зміну обсягу випуску продукції, визначити можливі резерви зростання її темпів зростання.
Під довгостроковими (необоротними) активами підприємства розуміють сукупність майна, яке йому належить, і використовується на протязі періоду, який більший одного року або операційного циклу. В їх склад включаються основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.
Важливою складовою довгострокових активів є основні засоби. Основні засоби - це матеріальні активи, які задовольняють одночасно такі вимоги: - є на балансі підприємства і призначені для використання у виробництві або для організації поставок товарів та надання послуг, здавання в оренду іншим особам, для адміністративних цілей; - функціонують у натуральній формі як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері; - мають використовуватися, як очікується, протягом тривалого періоду;
До основних засобів належать засоби праці, які багаторазово використовуються протягом виробничого циклу, не змінюючи при цьому своєї натурально-речової форми. Життєвий цикл основних засобів складається з таких етапів: надходження, участь у виробничому процесі, пересування в межах підприємства, ремонт, здавання в оренду, інвентаризація та вибуття.
В складі основних засобів виділяють активну та пасивну частини. Перша безпосередньо впливає на продукт, визначаючи масштаби його виробництва та рівень продуктивності праці. До активної частини основних виробничих засобів відносять машини та устаткування, інструмент.
До пасивної частини основних виробничих засобів належать ті з них, які створюють необхідні умови для процесу праці: будівлі, споруди, передавальні пристрої тощо.
Рух основних засобів аналізують за допомогою таких показників, як: коефіцієнт оновлення; коефіцієнт вибуття.
Коефіцієнт оновлення основних засобів показує частку введених в дію нових основних засобів у вартості основних засобів на кінець звітного періоду і характеризує інтенсивність їх введення.
Коефіцієнт вибуття основних засобів визначається як частка основних засобів, що вибули, у вартості усіх засобів праці на початок звітного періоду, і характеризує інтенсивність вибуття основних фондів із сфери виробництва.
Для характеристики технічного стану основних засобів використовуються такі показники: коефіцієнт зносу; коефіцієнт придатності.
Коефіцієнт зносу розраховується за даними першого розділу активу балансу на початок і кінець звітного періоду, як відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів. Він характеризує ступінь зношеності засобів праці.
Коефіцієнт придатності визначається як відношення залишкової вартості основних засобів до їх первісної вартості, або 1 мінус коефіцієнт придатності. Він відображає ступінь придатності засобів праці.
Показниками забезпеченості персоналу підприємства основними засобами є фондоозброєність і технічна озброєність праці. Фондоозброєність праці розраховується як відношення середньої вартості основних засобів до середньооблікової чисельності персоналу.
Рівень технічної озброєності праці обчислюється як відношення середньої вартості активної частини основних засобів до кількості робітників у найбільшу зміну або до їх середньооблікової чисельності.
На зміну часу роботи одиниці обладнання впливають наступні фактори:
· кількість днів роботи верстата за годину (Ді);
· кількість годин роботи верстата за зміну (Ті);
· коефіцієнт змінності (Кз).
Зв’язок вищеперерахованих факторів представляє наступна формула:
люд. год. = Ді * Ті * Кз
Для груп однорідного обладнання розраховується вплив факторів на зміну обсягу виробництва продукції, які пов’язані формулою, а саме:
ВПі = Кі • Ді • Кзмі- Ті • ВГі, де
Кі – кількість і-того обладнання;
Ді – кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання;
Кзмі – коефіцієнт змінності роботи обладнання;
Ті – середня тривалість зміни;
ВГі – випуск продукції за одну машино-годину на і-тому обладнанні.
До загальних показників ефективності використання
основних засобів відносяться: фондовіддача; - фондомісткість.
Фондовіддача характеризуєвиробництво продукції на одну гривню основних засобів (відношення обсягу продукції у грошовому вираженні (В п) до середньорічної вартості основних виробничих засобів (ОЗ)):
.
Фондомісткість – показник обернено пропорційний показнику фондовіддачі.
На обсяг товарної продукції впливають такі фактори:
- змінасередньорічної вартості основних засобів;
- зміна фондовіддачі.
Факторна модель має такий вигляд:
. 
Вплив вище названих факторів розрахуємо способом абсолютних різниць. Вплив середньорічної вартості фондів дорівнює добутку абсолютного відхилення по середньорічній вартості основних виробничих фондів на базовий рівень фондовіддачі. Вплив зміни фондовіддачі дорівнює добутку абсолютного відхилення по фондовіддачі на середньорічну вартість основних фондів за звітний період. Сумарний вплив двох факторів дорівнює абсолютному відхиленню по обсягу випуску продукції.
Факторний аналіз обсягу продукції можна здійснювати і за такою факторною моделлю:
,
де ПВ а ч- питома вага активної частини в складі основних засобів;
Ф в а..ч . – віддача активної частини основних засобів.
Вплив зміни середньорічної вартості фондів дорівнює добутку абсолютного відхилення середньорічної вартості фондів на базовий показник питомої ваги активної частини фондів та базову фондовіддачу активної частини фондів.
Вплив зміни питомої ваги активної частини фондів у загальній середньорічній вартості дорівнює добутку абсолютного відхилення по питомій вазі активної частини фондів у їх середньорічній вартості на звітний показник середньорічної вартості фондів та базову фондовіддачу активної частини фондів.
Вплив зміни віддачі активної частини фондів дорівнює добутку абсолютного відхилення по віддачі активної частини фондів на звітний показник середньорічної вартості фондів та звітну величину середньорічної вартості основних фондів. Сумарний вплив трьох факторів дорівнює абсолютному відхиленню по обсягу випуску продукції.
На зміну фондовіддачі справляють вплив наступні фактори:
- зміна частки активної частини оснівних засобів;
- зміна віддачі активної частини засобів праці.
Факторна модель має такий вигляд:
,
Розрахуємо вплив факторів способом абсолютних різниць. Вплив зміни питомої ваги активної частини фондів дорівнює добутку абсолютного відхилення по питомій вазі на базовий показник фондовіддачі активної частини фондів. Вплив зміни віддачі активної частини фондів дорівнює добутку абсолютного відхилення по віддачі активної частини фондів на питому вагу активної частини фондів у їх середньорічній вартості за звітний період. Сумарний вплив двох факторів дорівнює абсолютному відхиленню по фондовіддачі основних виробничих фондів.
Ефективність використання усіх основних засобів значною мірою залежить від інтенсивності використання виробничого обладнання.
Рівень використання виробничого обладнання характеризується такими основними показниками:
1) коефіцієнт використання наявного обладнання;
2) коефіцієнт використання встановленого обладнання;
3) коефіцієнт змінності роботи обладнання;
4) коефіцієнт екстенсивного навантаження;
5) коефіцієнт інтенсивного навантаження;
6) інтегральний коефіцієнт.
Коефіцієнт використання наявного обладнання визначається як відношення кількості одиниць діючого обладнання до кількості одиниць наявного обладнання.
Коефіцієнт використання встановленого обладнання визначається як відношення кількості одиниць діючого обладнання до кількості одиниць встановленого обладнання.
Аналізуючи перший і другий показники, з’ясовують наявність реальних резервів залучення у виробництво наявного обладнання, його встановлення і використання. В процесі аналізу з’ясовується, яке конкретне обладнання не встановлене і за якої причини. Аналіз дозволяє передбачити заходи про його можливе залучення у виробництво чи реалізацію на сторону.
Аналіз екстенсивного використання обладнання пов’язаний з вивченням часу його роботи. Аналіз використання обладнання за часом роботи здійснюється на основі балансу часу роботи обладнання, складовими елементами якого є календарний фонд часу, режимний фонд часу, можливий, плановий та фактичний фонди часу.
Календарний фонд часу обладнання розраховується як добуток кількості календарних днів у досліджуваному періоді, тривалості доби (24 години) та кількості одиниць обладнання.
Для того, щоб визначити режимний фонд часу роботи обладнання, необхідно знайти добуток кількості одиниць обладнання, кількості робочих днів в досліджуваному періоді і тривалості робочого дня в годинах з врахуванням коефіцієнта змінності.
Можливий фонд часу роботи обладнання розраховується як різниця між режимним фондом часу і часом, передбаченим на ремонт обладнання.
Плановий фонд часу – час, необхідний для планового випуску продукції. Фактичний фонд часу – час, необхідний для фактичного випуску продукції.
Порівнюючи календарний і режимний фонд часу, виявляють можливості більш ефективного використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності.
Здійснюючи порівняння режимного і можливого фондів часу, аналізують використання обладнання за рахунок скорочення часу на здійснення ремонтів.
Зіставляючи фактичний фонд часу з плановим, визначають відповідні зміни в часу роботи (понадпланові втрати чачу або збільшення часу роботи обладнання порівняно з планом).
Одним з показників використання обладнання за часом є коефіцієнт змінності. Він характеризує середню кількість змін, відпрацьованих одиницею обладнання.
Коефіцієнт екстенсивного навантаження визначається як відношення фактичного часу роботи обладнання до максимально можливого або планового часу.
Використання обладнання необхідно аналізувати не тільки за часом, але і за потужністю. Це здійснюється за допомогою коефіцієнта інтенсивного навантаження, який розраховується як відношення фактичного виробітку продукції за одиницю часу роботи обладнання до максимально можливого або планового виробітку.
Інтенсивний шлях розвитку підприємства передбачає досягнення більшої частки приросту обсягу продукції за рахунок збільшення виробітку продукції за одиницю часу роботи обладнання порівняно з часткою приросту продукції, виготовленої внаслідок підвищення ефективності часу роботи обладнання.
Загальним показником використання обладнання є інтегральний коефіцієнт, який визначається як добуток коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного навантаження. Він уявляє собою індекс обсягу продукції, визначений як добуток індексів фонду часу роботи обладнання та індексу його продуктивності.
Завершальним етапом аналізу активної частини основних засобів є визначення резервів підвищення ефективності роботи обладнання, а також розробка заходів по покращенню використання обладнання за часом та за потужністю.
Поиск по сайту: