Розділ 13. Аналіз фінансових результатів

Мета: дослідити на конкретних даних підприємств методику формування фінансових результатів за видами діяльності підприємства; визначити вплив позитивних та негативних факторів на їх зміну, винайти можливі резерви їх росту.

Завдання:

1 аналіз формування проміжних та кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства;

2 аналіз складу і структури доходів та прибутків суб’єкта господарювання;

3 аналіз складу, структури і динаміки витрат та відрахувань підприємства;

4 факторний аналіз доходу від реалізації продукції;

5 аналіз показників рентабельності та факторів, що впливають на її рівень.

Опрацювання матеріалів даної теми дасть змогу:

- дослідити на конкретних даних підприємств методику формування фінансових результатів за видами діяльності підприємства;

- аналіз формування проміжних та кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства;

- аналіз складу, структури, та динаміки доходів та прибутків суб’єкта господарювання;

- аналіз складу, структури і динаміки витрат та відрахувань підприємства;

- визначити вплив позитивних та негативних факторів на їх зміну, винайти можливі резерви їх росту;

- аналіз показників рентабельності та факторів, що впливають на її рівень.

Фінансові результати визначаються співставленням доходів та витрат діяльності підприємства. Результатом перевищення доходів над витратами є прибуток. Якщо витрати більші, ніж доходи, то така діяльність характеризується як збиткова.

Кінцевим фінансовим результатом є чистий прибуток чи збиток.

Фінансові результати можна визначати в розрізі видів господарської діяльності, а саме: звичайної і надзвичайної. В рамках звичайної діяльності розраховуються фінансові результати від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Відносними показниками фінансових результатів діяльності підприємства є показники рентабельності (збитковості). Рентабельність відображає ступінь прибутковості діяльності підприємства і вимірюється відношенням прибутку до величини витрат, продукції, відповідних ресурсів і власного капіталу.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг).

Фінансовий результат) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку), від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

Чистий прибуток (збиток) обчислюється як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного доходу, надзвичайних витрат і податків з надзвичайного прибутку.

Аналіз фінансових результатів за видами діяльності підприємства ґрунтується на співставленні доходів відповідних видів діяльності з витратами цих видів діяльності.

Динаміка валового прибутку залежить від таких факторів: зміни обсягу реалізації, собівартості реалізованої продукції, зміни цін на продукцію, зміни структури продукції за рентабельністю.

На фінансові результати від операційної діяльності впливають фактори, що обумовлюють зміну валового прибутку (збитку), а також такі чинники, як зміна доходів від іншої операційної діяльності (крім основної), зміна адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Динаміка фінансових результатів від звичайної діяльності обумовлена зміною доходів та витрат операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Для того щоб здійснити факторний аналіз результатів інвестиційної та фінансової діяльності додатково використовують інформацію „Приміток до фінансової звітності”.

На фінансові результати від надзвичайних подій впливають доходи та витрати, пов’язані з цими подіями.

Важливим завданням аналізу фінансових результатів є оцінка показників рентабельності.

Розрізняють наступні групи показників рентабельності:

- рентабельність господарської діяльності;

- рентабельність продукції;

- рентабельність активів;

- рентабельність власного капіталу.

Рентабельність господарської діяльності визначається відношенням чистого прибутку до загальної суми витрат, які були здійсненні за досліджуваний період. Рентабельність окремих видів діяльності характеризується співвідношенням прибутку і витрат кожного виду діяльності.

Рентабельність продукції (Р пр) визначається як відношення валового прибутку (ВП) до собівартості реалізованої продукції (С).

Даний показник рентабельності характеризує, скільки валового прибутку міститься в кожній грошовій одиниці собівартості реалізованої продукції. В ньому знаходять відображення зміни в політиці ціноутворення і здатність підприємства контролювати собівартість реалізації, тобто ту частину коштів, яка необхідна для оплати поточних витрат, що виникають в ході виробничо-господарської діяльності, виплати податків і т.д. Динаміка рентабельності може свідчити про необхідність перегляду цін на продукцію або посилення контролю за використанням матеріально-виробничих запасів

На рентабельність продукції впливають такі фактори:

- зміна собівартості продукції;

- зміна цін на продукцію;

- зміна структури реалізованої продукції.

Рентабельність всієї продукції в значній мірі залежить від рентабельності окремих виробів.

Рентабельність виробу (Рв) визначається за формулою:

де Цв – ціна виробу;

Св – собівартість виробу.

На зміну даного показника впливають два фактори: зміна ціни та зміна собівартості виробу. Вихідна формула даного показника є факторною моделлю рентабельності виробу.

Одним з важливих показників рентабельності є рентабельність продажу (Рп). Вона характеризує ефективність підприємницької діяльності і визначається як відношення чистого прибутку (ЧП) до чистого доходу від реалізації продукції (ЧД):

Рентабельність активів (РА) підприємства характеризує ефективність їх використання і визначається як відношення чистого прибутку (ЧП) до середньої величини активів (А):

Рентабельність усіх активів підприємства показує, наскільки ефективно підприємство використовує своє майно для отримання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства.

Рентабельність розраховують не тільки по усіх активах підприємства, але й по їх складових, зокрема по матеріальних активах і основних засобах.

Рентабельність матеріальних активів (Р_МА) визначається за формулою:

МА – матеріальні активи (основні засоби та запаси).

У знаменнику формули визначення рентабельності основних засобів відображається вартість основних засобів.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність його використання і визначається відношенням чистого прибутку до середньої величини власного капіталу:

Чиста рентабельність власного капіталу дозволяє оцінити ефективність використання капіталу, інвестованого власниками у виробництво, і порівняти цей показник з можливим отриманням доходу від вкладення цих коштів в цінні папери.

Деякі факторні моделі рентабельності будуються шляхом відповідного перетворення вихідних формул визначення рентабельності (діленням усіх змінних формул на один і той же показник - чистий дохід від реалізації продукції). В результаті отримують наступні залежності між показниками:

1. Рентабельність активів:

де К об _.А – коефіцієнт оборотності активів;

К р _п. –коефіцієнт рентабельності продажу.

2. Рентабельність матеріальних активів:

де К р _п – коефіцієнт рентабельності продажу;

К ф_м - коефіцієнт фондомісткості;

Кз – коефіцієнт закріплення матеріальних активів.

3. Рентабельність власного капіталу:

де К об _ВК – коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Резерви збільшення прибутку виявляються як на стадії планування (прогнозування), так і в процесі виконання планів з прибутків. Роботу пов’язану з визначенням резервів зростання прибутку, поділяють на три етапи:

- аналітичний, на якому виявляють і кількісно оцінюють резерви;

- організаційний - призначений для розробки комплексу інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

- функціональний, на якому практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резервами збільшення валового прибутку є збільшення обсягу продукції, зниження її собівартості, покращення структури продукції за рентабельністю. Одночасно ці резерви є резервами покращення кінцевого фінансового результату. В той час збільшення чистого прибутку можна досягнути за рахунок збільшення доходів і скорочення витрат по інших видах діяльності.

Резерви підвищення рентабельності продукції криються в зниженні собівартості виробів і поліпшенні структури продукції. Резервами зростання рентабельності активів є прискорення їх оборотності і підвищення прибутковості продажу продукції.

Поиск по сайту: