АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фіскальна політика та держ.бюджет

Читайте также:
  1. Автоматична фіскальна політика.
  2. Автоматична фіскальна політика.
  3. Автоматична фіскальна політика. Автоматичні чисті податки як вмонтовані стабілізатори.
  4. Аналітичний огляд наукових публікацій на тему : «Процентна політика НБУ та оцінка її ефективності»
  5. Антиінфляційна державна політика
  6. Антиінфляційна політика
  7. Антиінфляційна політика
  8. Антиінфляційна політика держави
  9. Антиінфляційна політика держави.
  10. Антикризова політика уряду Англії
  11. Бідність, її причини та показники. Соціальна політика держави як політика регулювання доходів.
  12. Валютна політика України в сучасних умовах. Органи валютного контролю в Україні.

Головною метою фіскальної політики є стабілізація економіки. Цій меті підпорядковується і державний бюд­жет. Регулюючи структуру і співвідношення між окремими частинами державного бюджету, фіскальна політика впливає одночасно на економічний розвиток і стан дер­жавного бюджету. Отже, фіскальна політика виконує дві взаємопов'язані функції: стабілізаційну і бюджетну.У залежності від фази економічного циклу фіскальна політика викликає неоднакові бюджетні наслідки. Так, під час падіння виробництва ефективною (доцільною) слід вважати стимулюючу (експансіоністську) політику, яка має збільшувати державні закупки і знижувати чисті податки, або застосовувати перелічені заходи одночасно. Неминучим наслідком такої політики є виникнення бюд­жетного дефіциту або його збільшення.Існує три джерела дефіцитного фінансування: 1. Внутрішні позички. В цьому випадку уряд виходить на внутрішній грошовий ринок, де розмішує свої позич­ки, тобто продає державні цінні папери, і за рахунок виручки від їх реалізації отримує необхідні кошти в борг. 2. Зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні фірми. 3. Грошово-кредитна емісія. Це означає, що Національ­ний банк випускає нові гроші, які не забезпечені зрос­танням товарної маси, і за допомогою певного кредит­ного механізму фінансує уряд.Безболісних джерел фінансування бюджетних дефіцитів не існує. Тому ефективною може бути лише зважена фіскальна політика, згідно з якою держава повинна постійно коригувати свої витрати з урахуванням змін в отриманні доходів, а до державних позичок вда­ватися лише за умов, якщо вони здатні в перспективі створювати джерела для їх повернення. Крива Лаффера відбиває зв'язок між податковими ставками (ПоС) і податковими надходжен­нями (ПН).

Основна ідея Лаффера полягає в тому, що за умови зростання податкової ставки від нуля до 100 % податкові надходження спочатку збільшуються від нуля до певної максимальної величини (ПН), а потім зменшуються знову до нуля. Згідно з кривою Лаффера, точка ПоС, відображає такий стан в економіці, коли діючі податкові ставки є надмірними. Це означає, що вони стримують ділову активність, тобто не створюють необхідних стиму­лів для збільшення ВВП як податкової бази до такого рівня, за яким податкові надходження могли б досягти свого максимального значення.

Крім надмірної податкової ставки, тобто ПоС,, в інтер­валі від нуля до 100 % є також оптимальна податкова ставка, за якої забезпечується максимальна величина по­даткових надходжень. На даному рисунку такою податковою ставкою є ПоС. Згідно з кривою Лаффера, якщо податкові ставки знизити до оптимального рівня, то це викличе сприятливе для бюджету економічне зростання.

Нижчі податкові ставки створюють більш високі стимули до праці, заощаджень, інвестицій і прийняття ділових ризиків, внаслідок чого збільшується ВВП як податкова база. Причому за цих умов податкова база збільшується швидше, ніж зменшується рівень податкових ставок. Тому, незважаючи на зниження податкових ста­вок, податкові надходження не зменшуються, а зростають до свого максимального значення, тобто до ПН.

При зниженні податкових ставок нижче ПоСд стиму­люючий ефект, який справляє на економіку зниження податкових ставок порівняно з оптимальним рівнем, істотно зменшується. Внаслідок цього податкова база зро­стає повільніше, ніж зменшуються податкові ставки. Тому податкові надходження зменшуються.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)