АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методики непрямої оцінки міжособистісних переваг

Читайте также:
  1. III. Mix-методики.
  2. III. Ценности практической методики. Методы исследования.
  3. VІ. Кількісні методики
  4. Активизирующие профориентационные методики
  5. АНТРОПОМЕТРИЯ , МЕТОДИКИ ИЗМЕРЕНИЯ ТЕМПЕРАТУРЫ ТЕЛА , АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ , ЧАСТОТЫ СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ , ЧАСТОТЫ ДЫХАНИЯ
  6. Вдосконалення методу підбору і оцінки управлінських кадрів .
  7. Вибір методики одержання функціонального відбитка залежно від стану слизової протезного ложа
  8. Види вартісної оцінки основних засобів.
  9. Витяг із національних стандартів оцінки
  10. Вкажіть, які методики відповідають основним методам копроскопічної діагностики за гельмінтозів.
  11. Выписка из Методики оценки масштабов и последствий
  12. Диференціальний метод оцінки якості продукції

Методичні прийоми дослідження міжособистісних взаємин зас­новані на виявлених у соціальній психології закономірностях впливу емоційного відношення на невербальну поведінку, паралінгвістичні параметри.

Найбільш відомі методики, засновані на закономірностях проксемічної поведінки людей. Головна їхня передумова полягає в тому, що вибір суб'єктом положення в просторі щодо іншої особи або групи осіб залежить від його міжособистісних взаємин: позитивне емоційне підношення виявляється у виборі більш близької відстані.

Засоби дослідження, засновані на феноменах «особистісного про­стору», можна розділити на три категорії:

а) методики спостере­ження реальної ситуації;

б) методики символічного моделювання реальної ситуації;

в) проективні засоби.

Вважається, що методики спостереження реальної ситуації дають найбільш достовірну інформацію про міжособистісні взаєми­ни. Класичною, найбільш типовою процедурою є схема досліджен­ня, у якій проксемічна поведінка двох людей фіксується спостеріга­чем або ж, у більш складних схемах, проксемічна поведінка членів групи записується на відеоплівку з наступним аналізом поведінки кожного.

Ілюстрацією еле­ментарної процедури може служити наступний варіант: у кімнаті знаходяться стіл і два стільці, розташова­ні на досить великій відстані один від одного. Експериментатор, що сидить на одному зі стільців, просить обстежуваного сісти. Вільний вибір дистанції, що виявляється у виборі місця для розташування стільця (відстань між ним і експериментатором згодом вимірюється), пов'язується з психологічною ситуацією міжособистісних взаємин.

Методики символічного моделювання реальної ситуації досить різноманітні. В одній з них обстежуваному пропонується набір фо­тографій, на яких зафіксовано різне розташування столу і стільців. Обстежуваного просять вибрати з них ту, у якій відображено най­більш комфортне для нього розташування.

Інші варіанти моделюван­ня припускають велику активність обстежуваного, у яких він сам повинен цілком структурувати ситуацію, самостійно розташовуючи символи або іграшки, що зображують людей і об'єкти певним чи­ном у просторі. Відповідно до методики, описаної Дж.Кют, дитина складає вирізані фігури різних людей на оксамитовій дошці. При порівнянні даних оцінюються лінійні відстані між роз­ташованими фігурами з відповідними даними досліджень за інши­ми психологічними методиками. При цьому емоційні відстані між людьми виражаються через лінійні відстані в символічній ситуації.

Проективні засоби істотно не відрізняються від методичних прийомів моделювання, однак за своєю процедурою і стимульним матеріалом вони спрямовані на визначену сферу пізнання.

Скажімо, методика Петерсона (1980) спрямована на вивчення сімейних взає­мин. До неї входять: модель кімнати (підлога кімнати маркірується поперечними лініями для зручності виміру відстані), іграшкові фі­гури членів родини. Дитина, граючи в «сім'ю» і розташовуючи пев­ним чином її членів, дає дослідникові матеріал для інтерпретації. У більшості випадків оцінка відстані між фігурами складає лише не­велику частину пояснювального матеріалу проективної методики, один його параметр. Він використовується в методиках, заснованих на ігровій діяльності, при інтерпретації малюнка сім'ї, при структуризації відображених міжособистісних ситуацій. Валідність проективних засобів у вимірі міжперсонального простору підтверджується в роботі Д.Едвардса (1980).

Також для досліджування соціометричної структури колективу використовуються малюнкові проби (ДДЛ, «Малюнок родини», тощо); тест Люшера (модифікація, при якій за результатами кольорових асоціацій аналізують емоційне сприйняття членів групи); модифікація психографічного тесту.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)