АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 12.2. Діагностика та корекція психічного розвитку дітей раннього віку

Читайте также:
  1. V етап розвитку міграції робочої сили розпочався з 1980 років і триває понині. Збільшення масштабів еміграції з країн з перехідною економікою характерно для такого етапу.
  2. Авторські вірші та малі жанри для дітей
  3. Аналіз знань дітей про рослини
  4. Аналіз сучасного села як фактора соціального розвитку
  5. Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення
  6. Апокрифічна та есхатологічна література раннього Середньовіччя.
  7. Асиметрія стану і розвитку сучасної світової економіки
  8. Важливе значення для розвитку літератури Волині мав
  9. Види бухгалтерського обліку та способи їх розвитку.
  10. Визначення показників ефективності інвестицій у проекти розвитку підприємства в наступному році
  11. Визначте основні шляхи надання допомоги учням з особливостями психофізичного розвитку в адаптації серед здорових людей.
  12. Виникнення та етапи розвитку демократії

План

 

5. Методика визначення рівня розвитку розумових і сенсорних процесів Г.А.Урунтаєвої і Ю.А.Афонькіної.

6. Діагностика нервово-психічного розвитку дітей 2-го й 3-го року життя за Н.М.Щеловановим та Н.М.Аксаріною.

7. Діагностика розвитку дитини у ранньому віці за Мановою-Томовою

8. Діагностика дитини раннього віку за О.А.Стребелевою.

 

 

Правила організації процедури тестування

1. Запропонуйте дитині завдання у формі спільної гри. Це дозволить зняти зайву напругу, викличе довіру до вас, зробить ситуацію більш не­вимушеною. Дитина зможе захопитися процесом, і ви зможете встано­вити з нею емоційний контакт, без якого тестування неможливе.

2. Створіть сприятливу обстановку. Перевірте, чи зручно дитина си­дить, чи досить тихо і світло в кімнаті, чи не відволікає її що-небудь від роботи. Дайте дитині можливість обстежити незнайоме приміщення, перш ніж почати тестування.

3. Переконайтеся, що стан дитини відповідає її звичайному стану (сита, бадьора, у міру спокійна і т.д.).

4. Постарайтеся залучити її увагу яскравими, новими, звучними пред­метами, емоційним мовленням.

5. У процесі тестування зберігайте нейтралітет: не піддавайтеся на «провокації» - непрямі або прямі прохання дитини підказати або зро­бити завдання за неї.

6. Хваліть дитину за успішно виконане завдання, підбадьорте у ви­падку сумнівів.

7. Не виправляйте помилок. Закінчуйте роботу на позитивній ноті не­залежно від результатів. У рішенні самого останнього завдання ви мо­жете підказувати дитині, але бали за це рішення давати не потрібно.

8. Давайте завдання невеликими порціями, з перервами. Час такої порції не повинен перевищувати 5 хвилин. Намагайтеся дотримуватися наступної схеми пред'явлення завдань: легкі - важкі - легкі - відпо­чинок. У цьому випадку ви зведете до мінімуму помилки, які дитина може зробити від перенапруги.

Обмеження, які існують при використанні тестів1. Психологічні тести не передбачають оцінки на рівні «добре» або «погано». Найбільше, що може дати тест, - це можливість порівняння результату дитини з іншими по даній ознаці, теоретично - з усіма дітьми тієї ж статі й віку.

2. В основі побудови тестів лежить ймовірність, тому стовідсоткові висновки з їхніх результатів робити не можна.

3. Людина - істота цілісна. Не можна виривати окремі її властивості з контексту й по результатам однієї проведеної методики судити про всю особистість.

4. Будь-який результат - це інформація, яку можна використати з різними цілями. Не вішайте ярлики (типу: «у дитини погана пам'ять»), а намагайтеся внести свій внесок у зміну тієї або іншої якості, якіцо рі­вень її прояву заважає дитині розвиватися.

3. Методика визначення рівня розвитку розумових і сенсорних процесів, розроблена Г.А.Урунтаєвою і Ю.А.Афонькіною

Вік Матеріали Опис практичних методик Обробка даних
Розумові процеси Сенсорні процеси
1 рік- 1 рік 6 місяців Допоміжні предмети 1. «Знайди кільце». У ряд лежать паралельно один одному тасьми (тов­сті нитки, мотузочки) од­накової довжини, до однієї з яких нрив'язане кільце. Пропонують дитині ді­стати кільце. 2. «Прокоти матрьошку». На візку стоїть матрьошка. Навколо вертикального штиря, що перебуває на краю візка, перекинуті тасьма, кінці якої повернені до дитини і йдуть пара­лельно один одному. Спостері­гають, чи здатна ди­тина виявити й досліджу­вати готові міжпредметні зв'язки Оцінюють: наскільки розвинене сприйняття переміщення предметів, як дитина емоційно реагує на на­ближення предмета цілі
1 рік 6 місяців - 2 роки Найпро­стіші зна­ряддя 1. «Дістань кільце». На протилежній від дитини стороні стола лежить кільце, поруч паличка. Ди­тині пропонують дістати кільце, не торкаючи його руками. 2. «Що в трубці лежить?» У прозорій трубці лежать кульки або інші дрібні іграшки. Поруч перебуває паличка. Пропонують дитині дістати кульки. З'ясовують, чи вдається дитині вста­новити взає­мозв'язок між предме­том і знаряддям Визначають: доступність сприйняття предметів у динаміці їх пересування; чи враховує дитина форму, просторове положення предметів
1 рік 6 МІСЯЦІВ -2 роки 6місяців Спеціалізовані знаряддя 1. «Поїхала лялька в гості»-. На столі стоїть візок з лялькою. На візку є вертикально закріплений стрижень. Поруч лежить паличка з кільцем на кінці. Пропонують дитині прокотити ляльку, не торкаючи візок руками. 2. «Ловися рибка». У тазі з водою плавають пластмасові рибки, поруч лежить сачок. Пропонують дитині піймати рибок. 3. «Дістань кульки». У високій прозорій банці плавають кульки, поруч лежить черпачок. Пропонують дитині дістати кульки. Аналізують,чи спроможна ди­ тина досягти результат, з огляду на особливості знаряддя, форму й положення предмета. Відзначають, чи спроможна дитина використати знаряддя,що переміщається в різних напрямках, 3огляду на форму предметів.
2-3 року Теж Перед дитиною стоїть одноколірний прямокутний кубик з отворами. В отвори кубика погрібно вставити втулки із плоскими капелюшками (рукою втулки до самого капелюшка щільно вставити в отвір важко й потрібно забитимолотком). Пропонують дітям вставити втулки. Виявляють, як дитина встановлює зв'язок між декількома предметами для об'єдна ння їх у ціле за допомогою знаряддя Оцінюють, як дитина сприймає предмети в динаміці впливів і змін, а також відз­ начають особливості виділення частин і цілого.

 

4. Діагностика нервово-психічного розвитку дітей 2-го й 3-го року життя за Н.М.Щеловановим та Аксаріною

У контроль входять:

Оцінка здоров'я (фізичного й психічного розвитку). Оцінка пове­дінки (щодня).

1) настрій (спокійний, роздратований, пригніченість, нестійкий);

2) сон (засипання, характер сну, тривалість сну - укорочений трива­лий - відповідає віку);

3) апетит (гарний, нестійкий, поганий, вибірковість у їжі);

4) характер поведінки (активний, малоактивний, пасивний);

5) індивідуальні особливості, риси особистості дитини. Методи контролю:

1) опитування матері;

2) метод спостереження;

3) діагностичні експерименти.

За результатами тестування можна виділити:

1) групу дітей з нормальним розвитком;

2) групу дітей із затримкою розвитку на 1 строк (1 квартал, 1 пів­річчя)

3) групу дітей з відставанням на 2 строки;

 

5. Діагностика розвитку дитини у ранньому дитячому віці за Мановою-Томовою

Шкала оцінки психічного розвитку від 1 до 3 років (15-36 міс.)

Шкала для оцінки психічного розвитку від 1 до 3 років складається з чотирьох розділів для другого року і двох для третього. Шість показни­ків шкали для одного-трьох років підпорядковані так: моторика (М), уміння (У), навички (Н), образотворча діяльність (О), емоційно-соці- альний розвиток (EC), мовлення (М). 15 місяців

1. М Ходить сам, але часто надає.

2. У Ставить п'ять кубиків один на один.

3. Н Тримає ложку під час їжі.

4.0 Може тримати олівець і залишає сліди.

5. EC Виконує два завдання за вказівкою дорослого.

6. М Користується десятьма і більше словами. 1 рік 6 місяців

1. М Ходить стабільно, рідко падає.

2. У Відтворює побачене в діях з іграшками.

3. Н Пробує їсти самостійно.

4.0 Креслить спонтанно і старанно.

5. EC Хоче все робити сам.

6. М Пробує пов'язати два слова у речення. 1 рік 9 місяців

1. М Пробує бігти.

2. У Кидає м'ячик у коробку (корзинку).

3. Н ї сть самостійно.

4.0 Креслить в межах аркуша.

5. EC Шукає допомоги в дорослого, коли хтось забирає іграшку

6. М Може назвати п'ять зображень на картинці.

2 роки

1. М Піднімається і спускається східцями, тримаючись за поручні.

2. У Перегинає надвоє аркуш паперу.

3. Н Регулює свої фізіологічні потреби — майже не мочить штани.

4.0 Наслідуючи, креслить вертикальні та горизонтальні лінії.

5. ЕС Вступає у контакт з іншими дітьми.

6. М Ставить перші питання.

роки 6 місяців

1. М Бігає значно краще.

2. У Розстібає три ґудзики.

3. Н Систематично сповіщає про фізіологічну потребу.

4.0 Креслить криву замкнену лінію.

5. ЕС Може впевнити словами відмовитись від чогось.

6. М Ставить різноманітні питання.

3 роки

1. М Піднімається і спускається східцями без опори.

2. У Вставляє п'ять кубиків один в один.

3. Н Самостійно роздягається та роззувається.

4.0 Малює кульку, м'ячик, яблуко та ін.

5. ЕС У іграх відображає навколишнє життя і входить у роль.

6. М Може зв'язно розказати (переказати) простий випадок або опо­відання.

Використання шкали показників у діагностиці психічного розвитку

Увесь процес стандартизації, поділ і систематизація показників спря­мовані на створення реально можливості вимірювати і виявляти кіль­кісно, числом психічний розвиток. Ми використали класичний спосіб кількісного визначення психічного розвитку через коефіцієнт розвитку. Спосіб вирахування і визначення коефіцієнта розвитку (КоР) аналогіч­ний до способу визначення (коефіцієнта розумового розвитку, або «кое­фіцієнта інтелігентності») через календарний (хронологічний) і психічний вік дитини, коли поставити їх у відношення за формулою:

КоР - BP *100

KB

де КоР означав «коефіцієнт психічного розвитку»;BP — вік психічного розвитку; KB — календарний (хронологічний) вік дитини. Отже, для того щоб визначити оцінку психічного розвитку дитини у даний момент через «коефіцієнт розвитку», необхідно встано­вити точно:

а) її календарний вік (KB);

б) вік її психічного розвитку (BP).

Календарний (хронологічний) вік (KB) -- це реальний вік дитини на момент дослідження. Він визначається різницею між датою народження і датою дослідження.

Календарний вік (від 1 до 3 років) визначається в місяцях, причому остача 15 і більше днів береться за 1 місяць.

Психічний вік, або вік розвитку (BP), становить рівень психічного розвитку. Він визначається здатністю при дослідженні за шкалою в за­лежності від кількості показників, які реалізувала дитина у своєму роз­витку для даного вікового мікроперіоду. Вік розвитку рідко збігається з хронологічним віком. Найчастіше він або більший, або менший від ка­лендарного віку. Спостереженнями або експериментально перевіряємо, чи дитина здійснила в своєму розвитку відповідні для її віку показники. У однієї дитини розвиток здійснюється послідовно, систематично і гар­монійно, у другої — існує певна дисоціація: деякі з основних аспектів (навички) випереджають календарний вік, а інші (емоції, мовлення, уміння) відстають від календарного віку. Психічний вік має велике зна­чення в оцінці та діагностиці, бо виявляє рівень розвитку, але його зна­чення є не абсолютним, а відносним. І тому оцінка не може задовольнятися тільки виявленням віку розвитку. Наприклад, різниця в 2 тижні між календарним і психічним віком має різне значення у різ­них періодах розвитку: для десятитижневого малюка це велика різниця, а для дитини віком ЗО тижнів ця різниця ледь помітна. Щоб доповнити неточність і відносність оцінки виявлення психічного віку, співвідно­симо два віки — календарний і психічний і через коефіцієнт розвитку визначаємо оцінку.

 

6. Діагностика розвитку дитини у ранньому дитячому віці за О. В. Баженовою, Е.І. Морозовою, І.Ф. Марковською

ПІЗНАВАЛЬНА СФЕРА

Завдання з кубиками

Запропонуйте дитині 10 кубиків із гранню у вісім сантиметрів. По­кажіть їй, як поставити один кубик на інший, щоб скласти башту. Дайте їй можливість побудувати башту самостійно, потім попросіть дитину по­будувати поїзд (чотири кубики в ряд), міст (один кубик стоїть на двох інших) або сходи (п'ять горизонтальних рядів кубиків, що стоять один на одному, кожний наступний ряд на один кубик коротше попереднього, перший ряд з п'яти).

Завдання зі співвіднесенням предметів

Запропонуйте дитині по вашому вибору завдання, для виконання яких потрібно урахування розміру предметів (складання піраміди).

Для цього потрібно мати 2 однакові за кольором пірамідки.

Покажіть дитині зібрану модель, а потім зруйнуйте на очах дитини цю модель і попросити її зробити таку ж. Якщо дитина не в змозі вико­нати завдання, то зберіть свою пірамідку на очах дитини й запропонуйте їй зробити теж саме зі своєю пірамідкою. Втримайтеся кілька хвилин від підказки, спостерігайте за самостійною роботою дитини й за промовою під час збирання.

 

Завдання із предметами побуту

Нормативи:

в 15 місяців - підносить ложку до рота, добре сам п'є із чашки, може вийняти таблетку з склянки, малює карлючки олівцем, виявляє ціка­вість до книги;

в 18 місяців - знімає рукавиці, носки, перегортає книгу, перевер­таючи одночасно 2-3 сторінки, вказує на картинки, їсть самостійно густу їжу ложкою, якщо на очах у дитини сховати іграшку під одним із двох однакових предметів, а потім поміняти предмети місцями, вона знахо­дить іграшку на новому місці;

в 2роки - запускає дзиґу, вставляє ключ у замкову щілину, повертає ручку дверей, натискає на кнопку дзвінка, годує й колише ляльку, во­зить машину, перегортає книгу (кожну сторінку окремо), сам надягає носки, туфлі, штанці, у грі відтворює ряд логічно пов'язаних дій;

в 2,5 роки - наслідує великої кількості дій дорослих із предметами побуту, у грі діє взаємозалежно й послідовно (будить ляльку, одягає, годує, веде на прогулянку й т.д.); самостійно одягається, але не вміє зав'язувати шнурки, застібати ґудзики;

в 3роки - наслідує велику кількість дій дорослих із предметами по­буту, у грі виконує роль, одягається самостійно, застібає ґудзики, зав'язує шнурки при невеликій допомозі дорослого.

МОВНА СФЕРА


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)