АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ІНТЕРВ'Ю В ГЛОБАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ

Готувати інтерв'ю для публікації в Інтернеті потрібно з урахуванням законів подачі матеріалів як у друкованих, так і електронних ЗМІ. З "папером" Інтернет поєднує текстова інформація, що споживається реципієнтом за допомогою читання, при цьому маючи характерні відмінності, наприклад особливий формат "екранного читання". З мовленням його зближають можливості онлайнової трансляції, тобто, те, що протікає в режимі реального часу. Але і цей новий канал поширення інформації має певні особливості, яких немає в традиційних теле- і радіоканалів.

Журналісти, що працюють в Інтернеті, використовують схожі прийоми обробки й подачі інформації, що і "паперові" їхні колеги, тому що матеріал "на виході" і в тому, і в іншому випадку має текстовий формат. Схема дій при підготовці до публікації в мережі виглядає так само: розшифровка, "прессовка", монтаж, редагування і т.д. Однак з урахуванням особливостей сприйняття тексту з екрана монітора до матеріалу пред'являються спеціальні вимоги.

Теоретично можливості Інтернету не обмежують виробників інформаційного продукту в обсягах, тому у них є спокуса публікувати матеріал без скорочень і купюр. Проте експерти попереджають, що обсяг інформації, що транслюється по каналах всесвітньої павутини, має певні ліміти сприйняття – не більше двох-трьох екранів тексту.

При підготовці публікацій для інтернет-видань, на їх думку, необхідно враховувати особливості характеру читання, схожого на швидке переглядання, сканування тексту. Саме тому особливе значення надається заголовкам, підзаголовкам, лідам та іншим значеннєвим одиницям, спеціально виділеним у тексті для полегшення його сприйняття. До прийомів подачі інформації, що активно використовуються Інтернет-журналістами, варто віднести і принцип переверненої піраміди, що завдяки своїй формулі: "Головне - наперед" – також сприяє тому, що читач може швидко вловити основну інформацію із самого початку, і його увага відразу концентрується на головних фактах.

Характер інформації в Інтернеті може мати також мовленнєвий ефект. Але співставити його з теле- і радіомовленням можна в тому випадку, коли використовуються можливості он-лайнової трансляції, тобто передачі інформації в режимі реального часу, паралельно з подією, що відбувається. Онлайнові публікації в Інтернеті є, по суті, прямими ефірами на радіо чи телебаченні. Але завдяки мультимедійній якості нового каналу інформація може передаватися як у текстовому, так і в аудіовідеоформаті. Текст плюс голос плюс картинка - хто знає, можливо саме у такій формі журналісти будуть готувати свої публікації вже в недалекому майбутньому?

Крім того, діяльність журналіста в Інтернеті кардинальним образом змінюється завдяки ще одній якості, властивій віртуальному світу – його потенційної інтерактивності. Вона вносить нову якість у роботу інтерв'юера, фактично відтискуючи його на другий план, висуваючи на перший аудиторію, яка ставить питання та активно веде діалог. Журналіст у такій ситуації все частіше виступає в ролі модератора розмови.

Схожі інтерактивні опитування, де журналіст веде інтерв'ю, а йому "асистує", виконуючи певні контрольні функції, публіка, вже давно використовуються на радіо і телебаченні. Причому зв'язок з аудиторією може здійснюватися і по телефону, і за допомогою пейджера, і по каналах Інтернету. Проте у самому Інтернеті інтерактивність може бути використана повною мірою: тільки публіка і герой, і питання ставляться публікою прямо, минаючи посередника.

Такий формат інтерв'ю вже не перший рік застосовується в Інтернет-ЗМІ. А останнім часом з подібними "народними" проектами в мережі виходять і електронні версії традиційних видань, ще більше "розкручуючи" свій бренд і завойовуючи в такий спосіб нові аудиторні ніші.

Але головне – з появою інтерактивності у журналістів виникають нові можливості для спілкування з аудиторією, коли окрім її інформування в однобічному порядку вирішується більш об'ємне завдання двосторонньої комунікації. Такий діалоговий режим спілкування допомагає журналістам краще зрозуміти запити аудиторії, відчути себе частиною суспільства, а їй (аудиторії) – стати повноправним учасником обміну інформацією з правом голосу і контролю. У більш широкій перспективі розвиток діалогової комунікації сприяє соціальній інтеграції суспільства, у якому визнається партнерство з аудиторією, тобто "рівних з журналістами прав присутності аудиторії в публічній сфері".

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)