АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ОСОБЛИВОСТІ ОНЛАЙН-ЖУРНАЛІСТИКИ

Читайте также:
  1. Автоматизовані банки даних (АБД), їх особливості та структура.
  2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  3. В чому полягають особливості концепції особистості Ч.Кулі – 15 б.
  4. Валютні системи та валютна політика. особливості формування валютної системи України
  5. Види рядів динаміки та їх особливості
  6. ВИДИ ТЕКСТІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РЕДАГУВАННЯ
  7. Види трудових договорів. Особливості окремих видів трудових договорів.
  8. Визначте особливості концепції З. Фрейда – 15 б.
  9. Витоки російської та української філософської думки та особливості її становлення.
  10. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ
  11. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ
  12. Вікові особливості становлення ліворукості.

10.2.1. Умови. Функції "технічних" засобів масової інформації (Інтернету, телебачення, радіо) забезпечуються:

ü виробництвом сигналу (конструкція сигналу);

ü комутацією (тимчасове збереження даних);

ü прийомом сигналу (зворотне форматування).

У той час як для друкованих видань єдиною передумовою існування є продаж, користувачі TV, радіо та Інтернет-видань не тільки повинні мати технічні засоби по прийому і перетворенню коду в сигнали, що приймаються людськими органами чуттів, але і мати елементарні навички по їх експлуатації.

Витрати на придбання комп'ютера, поточні витрати і певна компетенція, що необхідна для обслуговування ПК, є першою та суттєвою перешкодою до користування онлайн-виданнями, та й робота в Інтернеті часто пов'язана з серйозним психологічним напруженням (користувачі думають про телефонні рахунки).

Онлайн-газета залежна також від часу очікування під час передачі даних і монітора. Останній забезпечує огляд лише обмеженого простору, внаслідок чого найчастіше виникає проблема "інформаційної міопії". Щоб вирішити її, онлайн-ЗМІ повинні пропонувати різні засоби навігації і максимального огляду змісту.

Онлайн-газети повинні читатися безпосередньо з монітора, тобто "гіпертекстово", що, з одного боку, звільняє руки при читанні, з іншого боку – перевтомлює очі. Тобто, монітор аж ніяк не є ідеальним посередником в отриманні інформації: читання текстів з монітора втомливе, а швидкість читання приблизно на 25 % нижче, ніж при читанні друкованих текстів.

Монітор суттєво обмежує площу, на якій розташована інформація, має менше можливостей для розміщення лінійної чи площинної текстової інформації і припускає використання мультимедіа (включаючи аудіо- та відеоелементи).

Результати дослідження, проведеного в університеті штату Огайо (США), показали, що читачі сприймають текстовий онлайн-матеріал гірше, ніж його друковані аналоги. Тексти, що читаються з монітора, сприймаються менш достовірними і менше впливають на читачів, чим ті ж тексти, що опубліковані в звичайних газетах.

10.2.2 Актуальність і вибірковість. Онлайн-видання друкованих ЗМІ, як і вся онлайн-журналістика передбачає постійне оновлення, що призведе до того, що інформація змінюватиметься щогодини і щохвилини. Мова при цьому може йти про оперативне висвітлення вже не конкретного дня, а конкретних подій.

Існують три можливості такої актуалізації:

1. Довільне оновлення: в міру підготовки матеріалу.

2. Оновлення зі сталою періодичністю: сайт оновлюється у визначений момент, наприклад, щодня чи щотижня.

3. Перманентне оновлення: новини і повідомлення розміщаються на сайті одразу після надходження з інформаційних агентств, від кореспондентів чи репортерів.

Деякі онлайн-видання поєднують усі три варіанти актуалізації, тобто деякі рубрики сайтів місяцями залишаються незмінними, інші відділи оновлюють свої блоки з визначеною чіткою періодичністю, а відділи новин, навпаки, постійно.

Реципієнт (читач) має можливість читати кілька різних газет, іноземні друковані ЗМІ, а також старі номери, він має більше свободи у рішеннях та виборі.

10.2.3 Обсяг пам'яті і можливості архівування. Інтернет пропонує необмежений обсяг пам'яті. Оновлення відбуваються одне за одним, але більш стару інформацію можна архівувати, перетворити в базу даних з можливістю легкого доступу до необхідних документів. І хоча реципієнт має доступ до неймовірної кількості інформації, вона дається йому у відсортованому й упорядкованому вигляді. Архів стає частиною загального продукту редакцій, завжди доступному для реципієнта. При цьому весь великий архів оснащений пошуковою машиною, що дозволяє знаходити редакційні матеріали, упорядковані по датах, темам і відділам. Архів сприяє росту якості продукту журналістики, вносячи прозорість у кореспонденції. Адже читач може легко скласти загальне враження і зробити огляд будь-якої теми по дням, тижням, місяцям, рокам.

10.2.4. Інтерактивність. При вживанні поняття "інтерактивність" стосовно ЗМІ, особливо, онлайн-ЗМІ, найчастіше розрізняють технічні або соціальні параметри інтерактивності. Під технічними розуміють взаємодію між користувачем і технічними засобами (людина - комп'ютер), під соціальними - між користувачами, але за посередництвом технічних засобів (людина - комп'ютер - людина).

Стосовно до журналістики інтерактивність визначається взаємодією "людина - машина", у ході якого реципієнт має вибір і можливість впливу на машину.

Інтерактивність пропонується також у формі телеконференцій, чатів, розсилках новин, форумів і гостьових книг.

Даний графік показує, що до 14,4 % австрійських користувачів Інтернету постійно звертається до змісту певних сайтів, 10,6 % - до газет і журналів в онлайн. Це доводить, що доступ до Мережі має велике значення.

10.2.5 Мультимедійність. Як правило, мультимедіа визначають, як поєднання всіх існуючих текстових, ілюстративних, аудіо- та відеотехнологій. Тобто, мультимедіа є посередником у передачі інформації через упровадження всіх існуючих технічних засобів, і характеризується стиранням границь між масовим і індивідуальним спілкуванням. Онлайн-ЗМІ можна позначити як симбіоз традиційних засобів передачі інформації: аудіоданих радіо, відеоданих і анімації телебачення, фотографії, а також текстів друкованих видань.

ЗМІ, представляючи себе в онлайн, не завжди використовують весь спектр мультимедійності, тому що при цьому значно збільшився б час очікування і зменшилася б потужність передачі даних. Наявність занадто докладного графічного контенту веде до довгого завантаження сторінок. Щоб забезпечити користувачу Інтернету швидке й впевнене просування по онлайн-джунглям, необхідно подбати про ощадливе використання кольорів, звуків, відео. Тексти в онлайн-ЗМІ не повинні бути настільки довгими, щоб користувач, позіхнувши, клікнув мишкою по кнопці "назад".

У розпорядженні журналістики маються такі засоби передачі інформації:

ü текст: одноразово передає не так багато інформації, але використовує силу інших елементів (фото, звуки й ін.);

ü фото: представляє деталі подій за допомогою їх фіксації, наочно подаючи актуальні події;

ü звук: впливає емоційно і підсилює вплив текстів, фото чи відеосюжетів;

ü відеосюжети: теми, висвітлені у фоторяді, можуть бути представлені у відеороликах;

ü анімація: при завантаженні вимагає більшої потужності, є ерзацом відео.

Візуальний потенціал нових ЗМІ ще далеко не вичерпаний, фотозображення сьогодні змінюються не частіше, ніж того вимагає ритм подій окремих днів чи тижнів. У будь-якому випадку навіть після закінчення значного періоду часу вони можуть бути знайдені в архіві. Графічні ж елементи оновлюються, за рідкісним винятком, ще рідше, тому що вони повинні служити ідентифікації загальної картини сайту (corporate іdentіty).

Тексти створюються й оформляються швидше, ніж картинки. Тексти, графічні елементи і картинки конкурують за місце на дуже обмеженій площі екрана монітора.

Техніка "гіпермедіа" (посилання) відкриває третій вимір, новий, комплексний і складно освоюваний, що "живуче" на видимій площині. Цьому служать у більшості випадків різні елементи в текстах і графіці (теоретично - і у фотографіях), що одночасно є посиланнями, які ведуть до певного моменту невидимої текстової чи графічної інформації.

Інтернет і разом з ним онлайн-журналістика дають можливість індивідуальних новинних презентацій.

Користувач може підписатися на визначені категорії і рубрики і скласти ніби "свою газету" з необхідної йому інформацією - Daіly me.

Користувач навіть може сам визначити періодичність - щоденну, щогодинну чи перманентну - постачання обраного їм продукту. Інтернет перетворюється з Pull-ЗМІ у Push-ЗМІ, тепер користувач при бажанні може не шукати і качати свою інформацію, а одержувати її прямо з мережі як на замовлення.

10.2.6 Наявність гіперпосилань у тексті. Гіпертекст відноситься не тільки до нелінійного зв'язку у межах одного типу інформації, але й охоплює нелінійне поєднання в мережі різних типів інформації. Реалізація такого гіпертекстового простору можлива тільки на базі відповідної технології. Сам текст несе в собі не тільки форму написання букв у словах і слів у реченнях, але й виступає певною субстанцією, що поєднує різні одиниці інформації: мову, динамічні зображення, звук і т.д.

Онлайн-журналістика активно використовує "гіпертекстовість". І гіпертекст не тільки реалізує нелінійний зв'язок у межах і одного типу інформаційного носія (текстових документів), але й у нелінійному мережному об'єднанні різних типів інформаційних носіїв (наприклад, тексту й аудіозапису).

Створення гіпертекстового простору вимагає застосування мультимедійних технологій. У той же час мультимедіа аж ніяк не є "вищим втіленням гіпертекстовості", це – лише інформаційно-технологічне втілення гіпертекстової структури. Звідси випливає висновок - у журналістиці "нові якості" повинні працювати на того, хто пропонує інформацію в онлайн (наприклад, на журналіста); сюди ж відносяться здатність до виготовлення пов'язаних посиланнями значеннєвих частин інформаційного простору, а також аналіз і коментування паралельно виникаючих "нових, віртуальних" контекстів.

10.2.7. Багатофункціональність. Інтернет є багатофункціональним засобом передачі інформації, що пропонує велику кількість різних форм спілкування: асинхронне і синхронне; в алгоритмах "one-to-one", "one-to-many", "many-to-many"; інтерактивне і селективне; публічне і приватне; візуально-статичне, динамічне і звукове.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)