АВТОР І РЕДАКТОР У РОБОТІ НАД ПЕРЕДАЧЕЮ

Етап безпосереднього редагування включає в себе роботу над композицією матеріалу, його літературне опрацювання і перевірку фактичного матеріалу.

& Робота над композицією починається із зіставлення тексту із завданням та темою матеріалу: чи в повній мірі все збігається, чи не з'явилися відхилення в інший бік, чи не виникла паралельна тема в тексті як результат накопичення зайвого матеріалу. Працюючи над композицією рукопису, редактор повинен виходити із загальних вимог до неї – послідовності викладу, композиційної цілісності (а звідси – сумірності частин), чіткості членування тексту. Вносячи зміни до твору, автор має розуміти залежність композиції від тих, на кого розрахований текст, який у нього жанр.

& Літературне опрацювання тексту включає в себе стилістичну обробку і літературну правку. Розрізняють чотири види літературної правки: правка-скорочення, правка-обробка, правка-переробка, правка-вичитка. Основними вимогами до стилістичної обробки є стислість і простота речень, динамічність тексту, чітке вираження основної ідеї матеріалу у перших фразах, відсутність жаргону, використання в дозволених межах розмовного стилю. На цьому ж етапі слід пам'ятати: текст не повинен повторювати відео, пояснювати його.

& Перевірка фактичного матеріалу. Починаючи редагування фактичного матеріалу, треба спершу визначитись, наскільки вдалим є відбір основного фактажу, наскільки вдало факти поєднуються між собою та з допоміжними даними. Будь-яка помилка або неточність викладу фактичного матеріалу підривають довіру як до самого тексту, його автора, редактора, так і до телевізійної компанії, яка пропустила неточність. Особливу увагу слід звертати на внутрішнє текстове співвідношення цифр, повторів імен, назв, дат і чисел, а також на уточнення термінів, особливо перекладних, на перевірку джерел, цитат.

А тепер детальніше про роботу автора і редактора.

На телебаченні редактору приходиться мати справу з авторами сценарію й авторами-виступаючими. Робота з ними має свої особливості. У той же час не можна не відзначити в ній і те загальне, що дозволяє об'єднати функції тих і інших у єдине поняття - автор телепередачі. Мова йде про спільну роботу редактора й автора, що починається з моменту подачі заявки (чи визначення завдання автору) і продовжується на всіх наступних етапах аж до виходу передачі в ефір (чи її запису). Залучення автора до активної участі в процесі підготовки телевізійної передачі – найважливіша особливість роботи редактора. Запрошуючи автора, редактор повинен визначити, чи правильний він зробив вибір. Він може оцінити його професійні і літературні можливості, врахувати його популярність і інтерес до його виступу у глядачів, а також перевірити, наскільки вільно він тримається перед камерою.

Робота автора на телебаченні поєднана з більшими труднощами, чим у пресі чи на радіо. Це пояснюється багатьма причинами і насамперед тим, що якість передачі залежить не тільки від літературних достоїнств матеріалу, але і від того, наскільки він придатний для телевізійного втілення. Навіть газетяр, автор популярних нарисів, далеко не відразу зможе написати сценарій телевізійного нарису. І це не дивно, адже сценарій телевізійної передачі будується за іншими законами, чим друкований літературний твір, де основним виразним засобом є слово.

Запрошення автора для виступу в ефірі завжди зв'язано з дотриманням норм етики. Тому при першій же зустрічі з ним важливо передбачити все можливе, щоб запобігти помилці у виборі і не шукати заміни, коли виступаючий дав згоду брати участь у передачі. Недоцільно починати переговори з автором і замовляти йому сценарій до тих пір, поки немає твердої впевненості, що сценарій на цю тему необхідний, що передача піде в ефір. На телебаченні ця умова набуває особливого значення, тому що робота автора над сценарієм і його постановкою пов'язана зі значними витратами.

Попередня робота з автором є важливим моментом ще і тому, що створює передумови для подальшого творчого співробітництва редактора з автором. Саме на цьому етапі виникають взаємна прихильність і довіра, які так потрібні згодом для успішного здійснення задуму.

Виправдала себе практика представлення автором сценарної заявки, що дозволяє редактору вчасно судити про те, наскільки добре освоєна автором тема, який шлях він обрав для її реалізації, наскільки переконлива його аргументація, чи вдала обрана форма. Особливо потрібні заявки, коли готуються цикли передач. Заявка може бути короткою і розширеною. Прикладом розширеної може служити сценарна заявка на передачу "Мамина школа", підготовлена продюсером ОРТ Д. Тіуновим.

Поиск по сайту: