|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Моделі економічної динаміки світогосподарських процесівРозвиток світо господарських систем має динамічну складову, тому більш адекватними є моделі що функціонують під впливом часу, ураховуючі інвестиційні процеси та динаміку виробничо-технологічної структури. Сучасна тенденція розвитку світо господарських систем – це перехід до переважно інтенсивного характеру розвитку. Інтенсифікація виробництва має нерівномірний характер. Наприклад, фондомісткість коливається під впливом часу в залежності від етапу: введеня в дію нового обладнання, робочій період експлуатації, моральне старіння та оновлення обладнання. Інвестиційні процеси також залежать від можливості попереднього накопичення. З цей точки зору дохід, який отримано за попередній період, витрачається на споживання і накопичення. Можна представити наступну схему розподілу національного доходу (Рис.1.10.1).
Рис. 1.10.1 Схема розподілу національного доходу. Прикладом моделі динамічної системи світо господарських процесів є модель Солоу. В моделі Солоу економіка розглядається як єдине замкнене неструктуроване ціле, що виробляє один універсальний продукт, який може використовуватися на споживання та інвестиції. Основними макроекономічними показниками моделі є: Y – валовий внутрішній продукт (ВВП); I – валові інвестиції; C – фонд споживання; K – основні виробничі фонди (ОВФ); L – кількість зайнятих у виробничій сфері. Перші три змінні (Y, I, C) – це потокові показники (їх значення накопічуються протягом року). Змінні K, L – миттєві змінні (їх значення вимірюються в усякий момент безперервного часу). Основні балансові співвідношення це з одного боку те що Y = F(K, L), а з іншого – те що Y = I + C. Для спрощення спостереження за динамікою розвитку розіб’ємо інтервал часу на періоди, які містяться між моментами часу t = 1, 2, …, T; t = 0 – базовий рік; t = T – кінцевий рік інтервалу часу, який досліджується. Кожного року Yt = F(Kt, Lt). Разом з тім змінні K, L можуть бути визначені через відповідні значення попереднього періоду. Припустимо що немає лага капітальних вкладень, а ВВП попереднього року було розподілено на спожівання та інвестиції: Yt-1 = Ct-1 + It-1, Тоді значення Kt з урахуванням нових інвестицій та вибуттям застарілих ОВФ буде: Kt = Kt-1 + It-1 – Wt-1, де: It-1 – валові інвестиції, які визначаються часткою від ВВП, It-1= Yt-1 - Ct-1; Wt-1 – вибуття обладнання на початок періоду. Позначимо відношення Wt-1/ Kt-1 – як m коефіцієнт вибуття (норма вибуття). Можна вважати що в довгостроковому періоді при t ®¥ норма вибуття прийме фіксоване значення. Тому коефіцієнт m – можна розглядати як константу. Визначимо Wt-1= m Kt-1, тоді: Kt = Kt-1 + It-1 – m Kt-1 або Kt = (1– m) Kt-1 + It-1 , Чисельність працюючих також змінюється. Якщо позначити коефіцієнтом n частку збільшення чисельності працюючих, то: Lt = (1+n) Lt-1. Модель Солоу з дискретним визначенням часу має вигляд системи рівнянь: де: t = 1, 2, …, T; t = 0 – базовий рік; t = T – кінцевий рік періоду, який досліджується; K0, I0, L0 – вважаються заданими. Перше рівняння – виробнича функція для знаходження ВВП на підставі значень ресурсів – основних виробничих фондів (ОВФ) та чисельності працюючих. Друге рівняння – розподіл ВВП на інвестиції і споживання. Третє рівняння – рекурентне співвідношення для визначення ОВФ наступного року на підставі значень поточного року. Дане рівняння відбіває те, що інвестиції, які зроблені в поточному році, матеріалізуються в ОВФ наступного року, тобто лаг капіталовкладень дорівнює одному року.Четверте рівняння – рекурентне співвідношення для визначення кількості працюючих у наступному році. Це рівняння засновано на гіпотезі сталості річного темпа приросту кількості працюючих n. За класифікацією на статичні та динамічні елементи преше рівняння –це нелінійний статичний елемент, друге – лінейний статичний елемент, третє та четверте лінейний динамічний елемент. Таким чином економіка в формі моделі Солоу є динамічною системою тому що в її складі існують динамічні елементи.
Рис. 1.10.2 Структурна схема моделі Солоу. Будемо вважати, що час вимірюється с дискретністю Dt. Наприклад, квартал, місяць, тиждень, день. При дискретністі в один день час можна вважати практично безперервним. Хай t приймає значення t=Dt,2Dt, …, nDt, (n = T/Dt). При дискретності Dt модель Солоу буде мати наступний вигляд: де: Kt, It, Lt – відповідно ВВП, інвестиції і споживання за рік, який починається в момент t; m Kt-Dt Dt – вибуття фондів за час (t-Dt, t);It-Dt Dt – інвестиції за час (t-Dt, t);nLt-Dt Dt – нарощування кількості працюючих. При Dt ® 0 рівняння моделі Солоу приймають вигляд: В моделі K(0) = K0; L(0) = L0; t Î[0,T]. Економічна динаміка може бути описана як кінцеве-разностними рівнянями, так і диференційними. Між математичними методами рішення диференційних і кінцево-різностних рівнянь немає суттєвої різниці. При вирішені диференційних рівнянь на ЕОМ їх заміняють на кінцеве-різностні.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |