АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Правове регулювання фінансової діяльності держави
Сфера регулювання
| Нормативні документи
| Державний бюджет
| Бюджетний кодекс України (01.01.2002 р.), в якому визначаються відносини, що регулюються цим кодексом, головні терміни, принципи побудови бюджетної системи, бюджетна класифікація, склад доходів та видатків, розкриває стадії бюджетного процесу тощо
| Державні цільові фонди
| Податковий кодекс України (2010 р.), Закон України «Про пенсійне забезпечення» (1991 р.), «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (2003 р.), «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (2010 р.), «Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (2000 р.), «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» (2001 р.) та ін.
| Зовнішній
борг
| Граничне регулювання обсягу державного боргу здійснюється за допомогою окремих статей Конституції України, норм Бюджетного кодексу, Законів України «Про Державний бюджет», «Про Національний банк України» та ін.
| Продовження табл. 4.1
Сфера регулювання
| Нормативні документи
| Державний внутрішній борг
| Бюджетний кодекс України, в якому визначається сутність внутрішнього державного боргу, гарантії, права емісії цінних паперів, сфера розміщення боргових зобов’язань (ст. 16 – 18).
Умови, порядок випуску державних цінних паперів регулюються Законом України «Про цінні папери і фондовий ринок»
| Фінанси суб’єктів господарювання різних форм власності
| Регулюються Конституцією України, Господарським кодексом (2003 р.), Податковим кодексом України (2010 р.), нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади й органів місцевого самоврядування
| Фінансова діяльність домогосподарств
(населення)
| Конституція України, Закон України «Про оплату праці» (1995 р.), Податковий кодекс України (2010 р.)
| Фінансові відносини у сфері міжнародних фінансів
| Конституція України (ст. 9, 18, 116 п.1), Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991 р.) договори між Україною та фінансовими міжнародними організаціями й інституціями
| Фінансовий ринок
| Конституція України (ст. 99 (гривня – грошова одиниця), ст.100 (завдання НБУ щодо розробки грошово-кредитної політики)), Закони України «Про банки і банківську діяльність» (1999 р.), «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (1993 р.), «Про цінні папери і фондовий ринок» (2006 р.), «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (2012 р.)
| Функціонування органів управління фінансами
| Конституція України, Закони України «Про Положення про Міністерство фінансів України» (2011 р.), «Про Кабінет Міністрів України» (2014 р.), «Про державну фінансову інспекцію» (2011 р.), «Про аудиторську діяльність» (1993 р.) та ін.
|
Забезпечення відповідними фінансовими ресурсами
реалізації тієї або іншої державної програми економічного і соціального розвитку
| Це сукупність державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і використання для виконання
державних функцій
| Вироблення науково обґрунтованих концепцій розвитку фінансів,
які формуються на основі вивчення вимог економічних законів,
всебічного аналізу стану розвитку господарства,
перспектив розвитку продуктивних сил і виробничих відносин,
потреб населення
| Визначення основних напрямів використання фінансів на перспективу і поточний період, при цьому виходять зі шляхів досягнення поставлених цілей, передбачених економічною політикою, враховуються міжнародні чинники,
можливості зростання фінансових ресурсів
| Здійснення практичних дій,
спрямованих на досягнення поставлених цілей
| Фінансова стратегія
розрахована на перспективу, яка передбачає рішення масштабних завдань, визначених економічною і соціальною стратегією, довготривалий курс фінансової політики
| Фінансова тактика
спрямована на вирішення завдань конкретного етапу розвитку суспільства шляхом своєчасної зміни способів організації фінансових зв'язків,
перегрупування фінансових ресурсів
| Рис. 4.3. Визначення та особливості фінансової політики
|
Завдання фінансової політики держави
| Раціональний розподіл та використання фінансових ресурсів
| Розроблення та введення в дію механізму фінансової політики
| Створення умов для формування фінансових ресурсів
| Стимулювання економіки через фінанси
| Реалізація державних
програм
| Створення системи управління фінансами
|
Рис. 4.4. Завдання фінансової політики держави
Етапи розроблення фінансової політики
| Розроблення наукової концепції розвитку фінансів
| Виявлення головних напрямів використання фінансів у певний період (стратегія на довгостроковий період, тактика на короткостроковий період)
| Практична дія з реалізації розробленої стратегії – створення адекватного механізму керування фінансовою діяльністю
|
Рис. 4.5. Етапи розроблення фінансової політики
Вимоги до розроблення фінансової політики
| Розроблення фінансової політики має ґрунтуватися на глибокому науковому підході
| Базою для формування ефективної політики повинні бути висновки фінансової та політекономічної науки, а також достовірна інформація про процеси, що протікають в економіці і соціальній сфері
| Метою фінансової політики повинно бути підвищення обсягу та ефективності використання фінансових ресурсів
| При розробленні фінансової політики потрібно виходити з конкретних історичних умов, враховувати специфіку кожного етапу розвитку суспільства, реальні економічні і фінансові можливості держави
| При виробленні і проведенні фінансової політики має дотримуватися комплексний підхід, тобто узгодження заходів у всіх ланках фінансової системи, взаємозв'язку фінансової, кредитної політики, ціноутворення, політики у сфері заробітної плати
| Фінансова політика повинна створювати сприятливі умови для активізації підприємницької діяльності шляхом раціоналізації форм вилучення доходів підприємств на користь держави, а також частки участі населення у формуванні фінансових ресурсів
|
Рис. 4.6. Вимоги до розроблення фінансової політки
Невтручання держави в економіку, використання ринкових механізмів, збереження вільної конкуренції. Обмеження державних видатків і податкових платежів
| Втручання і регулювання державою циклічного розвитку економіки. Збільшення кількості податків і державних витрат, посилення ролі державного кредиту
| Характерна для країн з адміністративно-командною системою управління. Заснована на державній власності на засоби виробництва. Мета – максимальна концентрація в руках держави фінансових ресурсів для їх подальшого перерозподілу
|
Рис. 4.7. Типи фінансової політики держави
Рис. 4.8. Складові фінансової політики держави
| ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
| Грошово-кредитна політика
| Діяльність державних органів влади й управління стосовно формування, виконання та регулювання державного бюджету країни
| Діяльність держави щодо встановлення, правового регламентування
та організації стягнення податків і податкових платежів
| Комплекс дій і заходів держави у сфері грошового та кредитного ринків, наприклад регулювання інфляції і курсу національної грошової одиниці
| Економічні, юридичні форми і методи у галузі валютних відносин, що здійснюють держава та міжнародні організації
| Фінансова політика домогосподарств
| Система заходів держави у сфері забезпечення захисту своїх інтересів щодо розширення / скорочення експорту / імпорту
| Система дій та заходів щодо уникнення боргових проблем держави, забезпечення її платоспроможності
| Діяльність громадянина чи його сім`ї, яка ґрунтується на створенні і використанні фондів фінансових ресурсів з метою задоволення особистих потреб
| Система заходів щодо створення привабливого інвестиційного середовища для пожвавлення інвестиційної діяльності
| Система заходів держави щодо створення умов для виробничої та фінансової діяльності суб’єктів господарювання
| Політика щодо управління фінансами
| Система заходів стосовно здійснення фінансового менеджменту з організації органів управління, діяльності й вироблення рекомендацій
|
Залежно від ступеня законодавчого чи адміністративного регламентування фінансових відносин
| Передбачає, що переважна частина фінансових відносин регулюється державою. Їй властивий досить високий рівень бюджетної централізації ВВП. Ця політика проводиться в умовах адміністративної економіки або в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Така політика малоефективна, оскільки підриває стимули до продуктивної діяльності, адже фінансовим продуктом діяльності – доходом більше розпоряджається держава, ніж його власники – юридичні та фізичні особи
| Політика економічного зростання
| Здійснюється в законодавчій формі та охоплює обмежену частину фінансових відносин. Вона має врівноважувати інтереси держави та суспільства, інтереси окремих юридичних та фізичних осіб, забезпечувати достатні стимули для продуктивної діяльності і водночас давати змогу державі впливати на соціально-економічний розвиток суспільства
| Спрямована на формування максимальної зацікавленості суб’єктів підприємництва і громадян в ефективному господарюванні. У даному разі в основному регламентуються тільки взаємовідносини з державою, які до того ж зводяться до мінімуму
| Залежно від завдань, на розв’язання яких спрямована фінансова політика
| Політика мінімальних обмежень
| Політика стримування ділової активності
|
Рис.4.9. Види фінансової політики
Це сукупність економіко-організаційних і правових форм і методів управління фінансовою діяльністю держави, що функціонують у процесі формування, розподілу і використання цільових централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів для задоволення потреб суспільства
| Це види, форми і методи організації фінансових відносин, способи їх кількісного визначення
|
Рис. 4.10. Визначення фінансового механізму
Види фінансового механізму
| Фінансовий механізм підприємств і господарських організацій
| Механізм функціонування державних фінансів
| Залежно від особливостей окремих підрозділів суспільного господарства
| Фінансовий механізм місцевих органів влади
| Фінансовий механізм держави
| Відповідно до територіального розподілу
|
Рис. 4.11. Види фінансового механізму
ЕЛЕМЕНТИ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ
| Прибуток, доходи, амортизаційні відрахування, економічні фонди цільового призначення, фінансові санкції, орендна плата, відсоткові ставки з кредитів, депозитів, облігацій та ін.
| Засіб впливу фінансових відносин на господарський процес
| Єдині юридичні правила та норми щодо організації фінансових зв’язків, захисту економічних інтересів суспільства, здійснення єдиної політики у сфері фінансів, забезпечення фінансової дисципліни
| Планування, прогнозування, фінансування, інвестування, кредитування, оподаткування, страхування, оренда, лізинг, трастові операції, матеріальне стимулювання, заставні операції, трансфертні операції, фондоутворення та ін.
| Законодавчі акти, постанови, накази, циркулярні листи й інші правові документи органів управління
| Інструкції, нормативи, норми, тарифні ставки, методичні вказівки, ліміти та резерви
| Засіб дії фінансового методу
| Різноманітна статистична, економічна, комерційна, фінансова та інша інформація
| Інформаційне забезпечення
| Повідомлення про фінансову стійкість і платоспроможність партнерів та конкурентів, ціни, курси, дивіденди на товарному, валютному ринках
|
Рис. 4.12. Елементи фінансового механізму
Фінансове планування і прогнозування
| Фінансові ліміти і ресурси
| Визначення фінансових показників
| Розроблення балансу фінансових ресурсів і витрат держави
| Розроблення показників зведеного бюджету
| Розроблення проекту державного бюджету
| Розроблення проекту бюджету Пенсійного фонду
| Розроблення проектів місцевих бюджетів
| Ставки заробітної плати, пенсій, стипендій
| Ставки податків і неподаткових платежів
| Норми амортизаційних відрахувань
| Норми витрат у бюджетних установах
| Норми бюджетного забезпечення
| Розміри дотацій, субсидій, субвенцій
| Фінансові резерви підприємств
| Резервний фонд Кабінету Міністрів
України
| Резервні фонди місцевих рад
| Ліміти бюджетного фінансування
| Резервні фонди комерційних банків і страхових компаній
| Валютні резерви Національного банку
України
| Пільги за податками юридичним і фізичним особам
| Відстрочення зі сплати податків
| Списання заборгованості за податками
| Надання фінансової підтримки і допомоги
| Санкції за порушення податкового законодавства
| Санкції за нецільове використання бюджетних коштів
| Пеня за несвоєчасну сплату платежів
| Зменшення або призупинення бюджетного фінансування
| Вилучення до бюджету коштів, використаних не за призначенням
| Рис. 4.13. Структура фінансового механізму
|
E w6L3k5zZlgNhcaZuBaXSQTeZh8SJhmK0za8PqqV1+3d6pzPh8w6iTcXF6QLKju3JHEZCF9x38LV5 yHx64Gq39WvEDz2i8wino5plpQSWnU5knkO1iFSm+vTpyyh74n0C4j1SzEK4SRfXWL3+wicBiEMD EtapKIe6RBvLu7A9C0M4DdBUu4UQmNWGxmmAf7mTAB7DmnErWhcxmK5w2uXPdys4s9IpbUel3Ssc /sj64sekqWCK+lMCZzgl0EYNnks8GfKX+qiTrvSrz2XhYaruPVx3T49d/AcAAP//AwBQSwMEFAAG AAgAAAAhAMulCpvbAAAABQEAAA8AAABkcnMvZG93bnJldi54bWxMj8FOwzAQRO9I/QdrK3Gjdhsp 0DROVSHBsUBB4urGSxwRr13bbQNfj+FSLiuNZjTztl6PdmAnDLF3JGE+E8CQWqd76iS8vT7c3AGL SZFWgyOU8IUR1s3kqlaVdmd6wdMudSyXUKyUBJOSrziPrUGr4sx5pOx9uGBVyjJ0XAd1zuV24Ash Sm5VT3nBKI/3BtvP3dFKCE/P/ntrFo/vviu247w88CKVUl5Px80KWMIxXcLwi5/RoclMe3ckHdkg IT+S/m72lqUogO0l3IpCAG9q/p+++QEAAP//AwBQSwECLQAUAAYACAAAACEAtoM4kv4AAADhAQAA EwAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQA4/SH/ 1gAAAJQBAAALAAAAAAAAAAAAAAAAAC8BAABfcmVscy8ucmVsc1BLAQItABQABgAIAAAAIQDk9YIR wAYAAIU2AAAOAAAAAAAAAAAAAAAAAC4CAABkcnMvZTJvRG9jLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQDL pQqb2wAAAAUBAAAPAAAAAAAAAAAAAAAAABoJAABkcnMvZG93bnJldi54bWxQSwUGAAAAAAQABADz AAAAIgoAAAAA "> Це діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому, що спрямована на досягнення поставлених цілей і вирішення певних завдань
| Фінансова діяльність держави, суб'єктів господарювання та інших учасників суспільного життя
| Підприємства, установи, організації, відомства, фінансові органи, органи державного управління на місцевому рівні
| Розрахунок фінансових показників, що відображають формування, розподіл і використання фінансових ресурсів та втілюються у спеціальному документі – фінансовому плані
|
Рис. 4.14. Елементи фінансового планування
Поточне
фінансове планування
| Оперативне фінансове планування
| Дослідження та розроблення на довгострокову перспективу ймовірних шляхів розвитку фінансів суб'єктів господарювання і держави (план більше, ніж на 1 рік)
| Визначення майбутніх доходів танапрямів використання фінансових ресурсів суб'єктів економічної діяльності, що має на меті реалізацію їхніх фінансових стратегії у короткостроковому періоді (план на 1 рік)
| Синхронізація в часі грошових надходжень і витрат з метою реалізації поточних фінансових планів і конкретизації їхніх показників (оперативні фінансові плани складають на строк до одного року: квартал, місяць)
|
Рис. 4.15. Складові фінансового планування
• загальнодержавний;
• відомчий;
• громадський;
• внутрішньогосподарський;
• аудит
| • попередній;
• поточний;
• наступний
| • моніторинг;
• внутрішній аудит;
• інспектування
| • документальний;
• натуральний
|
Рис. 4.16. Класифікація фінансового контролю
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ В УКРАЇНІ
| Складові елементи управління фінансами
| Організаційні структури, які здійснюють управління (фінансові державні органи, фінансові відділи підприємств та ін.)
| Різні форми та методи фінансових відносин
| Функціональні складові управління фінансами
|
Рис. 4.17. Державне управління фінансами в Україні
Місцеві ради народних депутатів
України
| ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ В УКРАЇНИ
| Комітети та комісії з питань фінансів, бюджету, податків та інших питань фінансової політики
| Оперативне управління– це управління фінансами, що становить сукупність заходів, розроблених на основі оперативного аналізу фінансової ситуації, фінансового планування, контролю та регулювання, складання й виконання фінансових планів
| Органи стратегічного управління фінансами
| Стратегічне управління – це загальне управління фінансами, що включає дії, які розраховані на довгострокову перспективу і стосуються вирішення глобальних завдань розвитку фінансової системи країни
| Кабінет Міністрів України
| Фінансові виконавчі органи на місцях
| Органи оперативного управління фінансами
| Національна комісія з цінних паперів і ФР
| Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України
| Державна митна служба України
| Державна податкова служба України
| Міністерство фінансів України
| Державна казначейська
служба України
| Державна фінансова інспекція України
|
Рис. 4.18. Державні органи управління фінансами в Україні
Рис. 4.19. Система фінансового контролю в Україні
| Державна фінансова інспекція
України
| Залежно від суб’єктів, які здійснюють контроль
| Фінансові відділи підприємств
| Кабінет Міністрів України
| Державна казначейська служба
України
| Міністерство фінансів України
| Державна податкова служба України
| Залежно від терміну здійснення
| Залежно від обов’язковості проведення
| Місцеві ради народних депутатів
України
| Державна митна служба України
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | Поиск по сайту:
|