АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Еволюція податкової системи та податків
| Період
| Характеристика
| | Київська Русь
| - зародкові форми фінансів, необхідні для утримання верховної князівської та помісної влади;
- система оподаткування представлена даниною (сплачувалась як у натуральному, так і у грошовому вираженні);
- данина набула форм прямого державного податку з переорієнтацією державного скарбу на внутрішні джерела доходів. Одиницею оподаткування були «плуг», «рало», «дим», що вказувало на основних платників – землеробів
| | Кінець XI ст.
| - об'єктом обкладання стає кожне господарство (дим, соха). Важливим видом доходів було мито, що пов'язано зі значним розвитком внутрішньої та зовнішньої торгівлі;
- збільшується кількість податків та багаторазовість їх стягнення;
- запроваджуються різні об'єкти оподаткування на окремих територіях (поголовщина, воловщина, подимщина);
- встановлюється диференційовані ставки податків залежно від платника (привілейовані особи платили менше);
- домени виступають важливим джерелом доходів держави. Держава мала виключне право на експлуатацію землі, надр, повітря, виробництво окремих товарів, що давало їй право на отримання доходів від цього;
- методи формування доходів державної казни, які ґрнтувалися на особливих привілеях і правах держави, отримали назву регалій.
Найбільш поширені: судова, митна, лісова, монетна та ін. Регаліям властиві риси податків (мають примусовий характер) і зборів (збираються за певну послугу, іноді мають цільове призначення). Однак за своєю економічною природою регалії – державні монополії на ведення певної діяльності або торгівлі окремими видами товарів;
- трансформація регалій у непряме оподаткування (акцизи на сіль, сірники, тютюн, цукор тощо)
| | XVII –
XVIII ст.
| - установлення непрямих податків на товари широкого вжитку, які сплачували всі соціальні групи населення без урахування податкового імунітету;
- у Російській імперії непрямі податки займали більше половини доходів державного бюджету і включали акцизи на сіль, цукор, тютюн, сірники, газ та багато інших товарів
| | Початок
XX ст.
| У Росії був запроваджений подохідний податок
|
Продовження табл. 2.1
| Період
| Характеристика
| | 1941 – 1945 рр.
| Уряд активно залучає податки з метою поповнення доходів державного бюджету. Так, на початку війни до подохідного і сільськогосподарського податків була встановлена стовідсоткова надбавка, яку з січня 1942 р. замінили військовим податком, що мав подушний характер. Були введені податок з холостяків, одиноких і малосімейних громадян СРСР, податок з видовищ, збільшені ставки інших податків. Податки з населення виконали своє фіскальне призначення і дали близько 30 % усіх надходжень до державного бюджету
| | 1965 р.
| Рішеннями господарської реформи запроваджуються нові прямі податки з юридичних осіб до бюджету: плата за фонди (прообраз податку на нерухомість), фіксовані (рентні) платежі, вільний залишок прибутку
| | 70-ті роки
| Розпочалися економічні експерименти, які змінили механізм розподілу прибутку і платежі до бюджету. Однак поверхові зміни і доповнення проблему наповнення дохідної частини бюджетів вирішували частково і не могли зрушити основи соціалістичного ладу
| | 1 січня 2000 р.
| Позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, включаються до спеціального фонду відповідного бюджету
| | 2 грудня 2012 р.
| Податковий кодекс України, який регулює усі відносини у сфері оподаткування в Україні
|
| Фактори виникнення фінансів
| | Суспільний розподіл праці та поділ суспільства на соціальні групи
| | Розвиток товарно-грошових відносин, зумовлений зростанням виробництва та збільшенням ВВП та НД
| | Виникнення та зміцненням держави, яка забезпечує систему законодавчих тіправових норм
| | Поява самостійних, незалежних суб'єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність і створюють для виробництва необхідні грошові фонди
|
Рис. 2.9. Фактори виникнення фінансів
| ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КАТЕГОРІЇ «ФІНАНСИ» З ІНШИМИ
ЕКОНОМІЧНИМИ КАТЕГОРІЯМИ
|
| ЦІНА –
це грошове вираження вартості будь-якого товару; виступає вихідним інструментом розподілу вартості валового внутрішнього продукту і створює умови для його подальшого перерозподілу. В умовах вільного ціноутворення держава закладає у ціни податки та обов'язкові платежі до бюджету, внески до соціальних позабюджетних фондів, через норми амортизації регулює суму відрахувань
| | ЗАРОБІТНА ПЛАТА
підлягає державному регулюванню шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, посадових окладів, надбавок і доплат працівникам державних організацій та установ. Пов'язана з розподілом частини вартості валового внутрішнього продукту і тісно взаємодіє з фінансами
| | КРЕДИТ
здійснює перерозподіл вільних грошових коштів. За нестачі власних фінансових ресурсів суб'єкт залучає кредитні ресурси, а за надлишку - тимчасово розміщує в кредитній установі. Кредит сприяє переміщенню коштів між суб'єктами розподілу, тісно взаємодіючи з фінансами
|
Рис. 2.10. Взаємозв’язок фінансів з економічними категоріями
| Кошти можуть нагромаджуватися за рахунок:
- коштів бюджетів,
- кредитів банку,
- приватних доходів,
- іноземних інвестицій
| | Суспільні фонди споживання
| | Фонд особистого споживання
| | Фінанси суспільних фондів споживання проходять через бюджетні видатки на утримання соціальної сфери
| | Особисте споживання включає отримання таких доходів: заробітна плата, соціальні допомоги, дивіденди, відсотки за депозитними вкладами тощо
|
Рис. 2.11. Складові національного доходу
| Вихідний інструмент розподілу вартості ВВП
| | Створює умови для перерозподілу ВВП
| | Перерозподіл ВВП через бюджети, позабюджетні фонди, фінансовий ринок, централізовані фонди і резерви міністерств
| | Складова фонду споживання
| | Підлягає державному регулюванню шляхом установлення розміру мінімальної з/п, прожиткового мінімуму, посадових окладів, надбавок
| | Здійснює перерозподіл вільних грошових коштів
|
Рис. 2.12. Процес розподілу ВВП через різні інструменти економіки
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | Поиск по сайту:
|
