В’язі і їхні реакції

Сила, з якою в’язь діє на тіло, називається реакцією в’язі і спрямована у бік, протилежний тому, в якому в’язь не дає тілу можливості переміщатися.

Модуль реакції в’язів визначається у процесі розв’язання задач.

Від виду в’язів і її конструктивного виконання залежить напрямок реакції в’язів (може бути частково або повністю відомою).

Рекомендації щодо напрямку реакції в’язів або її складових по осях координат залишаються корисними і їх величини знаходять з умов рівноваги.

1) Гладка поверхня (плоскість) (рис. 1.8):

Рис. 1.8

Реакція ідеально гладкої поверхні напрямлена по нормалі від поверхні і позначається через

2) Нитка (рис. 1.9):

Рис. 1.9

Реакція нитки напрямлена вздовж нитки до точки її закріплення А і позначається через .

3) Невагомий стержень, що з’єднує два шарніри А, В. Реакція спрямована вздовж лінії, що з’єднує шарніри (рис. 1.10):

Рис. 1.10

4) Котки (рухомі шарніри) (рис. 1.11):

Рис. 1.11

Реакція котка напрямлена перпендикулярно до опорної площини котка.

5. Нерухомий шарнір, циліндричний (підшипник) (рис. 1.12):

Рис. 1.12

Напрям реакцій таких в’язів заздалегідь визначити не можна. Невідомий вектор реакції в’язі в площині визначається двома складовими и по осях и .

6. Сферичний шарнір (кульковий шарнір) (рис. 1.13):

Рис. 1.13

Реакція сферичного шарніра складається з трьох її проекцій на три координатні осі

7. Підп’ятник (радіально упорний підшипник) (рис. 1.14):

Рис. 1.14

Як і кульковий шарнір, підп’ятник має три складові просторові:

8. Жорстке защемлення ‑ тут три невідомі величини (рис. 1.15):

Рис. 1.15

Реакція жорсткого защемлення складається із сили та пари сил з моментом .

9.Шорстка поверхня (рис. 1.16):

Рис. 1.16

Реакція шорсткої поверхні розкладається на дві складові:

‑ нормальну і дотичну, напрямлену по дотичній до поверхні.

Дотична складова реакції є силою тертя.

Сила тертя дорівнює ,

де f ‑ коефіцієнт тертя ковзання,

нормальна складова реакції дорівнює вазі тіла, .

Поиск по сайту: