Загальна концепція формування технопарків

Найважливішим фактором, що визначає сучасні тенденції росту світової економіки, є перехід на інноваційні моделі й принципи розвитку, в основі яких - перетворення знань і ідей у товари, послуги й технології з високою споживчою цінністю. Світовий досвід показує, що розробка й широке впровадження нових високотехнологічних продуктів, послуг і процесів з використанням технопарків інноваційного підприємництва призводить до значного збільшення обсягів виробництва, зайнятості населення, зростання інвестиції та зовнішньоторговельного обігу. У розвинених країнах на частку інноваційних продуктів і технологій доводиться більше 70% приросту ВВП.

Завдання інноваційного розвитку особливо актуальний для сьогоднішньої економіки України. Існуюча інвестиційна модель не забезпечує сьогодні вирішення завдань, пов'язаних з модернізацією основних фондів, зміною експортно-сировинної спрямованості й ростом інноваційної активності. Незважаючи на деякий ріст інноваційної продукції у ВВП, частка її експорту становить менш 6% від загального обсягу випуску при досить обмеженій номенклатурі.

Частка інноваційної продукції в структурі промислового виробництва України становить 4-5% проти 30-35% у технологічно розвинених країнах.

Для формування інноваційного підприємництва необхідно перебороти ряд перешкод і обмежень, що існують у цей час:

- недостатні можливості по дослідженню й розробці інновацій, а також по використанню в господарському обороті результатів науково-технічної й інтелектуальної діяльності вузів і НДІ, а також суб'єктів малого й середнього підприємництва;

- слабка орієнтація наукових досліджень на потребі економіки й суспільства. Ідеї, технології й розробки вітчизняних вчених недостатньо затребувані підприємницьким середовищем і вітчизняною промисловістю;

- наявність розривів в інноваційному циклі при переході від фундаментальних досліджень через НДДКР до комерційних технологій;

- недосконалість правової, нормативної й податкової бази, інститутів інноваційного розвитку, інвестування й страхування, використання й захисту прав інтелектуальної власності, економічних механізмів впровадження результатів інтелектуальної діяльності в господарський оборот. Відсутність приватного науково-технічного і венчурний секторів;

- інертність у використанні існуючого наукового та технологічного потенціалу галузевих НДІ й підприємств;

- недостатнє використання механізмів впровадження і передачі технологій з високою доданою вартістю, форм і організаційних структур інноваційного розвитку, що підтвердили свою ефективність у розвинених країнах.

Виходячи з позитивних особливостей технопарку як нової форми територіальної інтеграції науки, освіти і виробництва, особливо на даному етапі розвитку економіки України, він може бути досить перспективною формою формування інноваційної стратегії й інноваційного виробництва, а також підготовки кадрів.

Для формування зазначених напрямків необхідно:

1. Використовувати можливості підприємств, організацій, навчальних закладів в інноваційній сфері, для чого доцільно сформувати інвестиційну структуру (компанію) у співдружності з об'єднанням у вигляді Консорціуму, здатного найбільше ефективно формувати інноваційно-інвестиційний потенціал технопарку. Основними завданнями такого об'єднання повинні бути забезпечення інноваційно-інвестиційної політики створення комплексної і ефективної системи взаємодії та координації роботи з формування інноваційної стратегії технопарку.

2. Орієнтуючись на залучення інвестицій, необхідно:

- сформувати інфраструктуру, що дозволяє ефективно використовувати наукові досягнення в науково-технічній діяльністі;

- створити організаційні, технічні, економічні, інформаційні умови, що забезпечують розробку високопродуктивних технологій, наукових досліджень, їхнього захисту й використання;

- забезпечити формування конкретних інвестиційних проектів (бізнес-планів) і їхню реалізацію через інвестування;

- забезпечити через мале підприємництво виробництво конкурентоспроможної продукції;

- створити систему програмно-цільового планування досліджень і розробок, націлену на галузеві інтереси;

- сформувати систему підготовки кадрів таким чином, щоб інтелектуальний потенціал галузі забезпечував не тільки кадрову основу ринкової економіки, але і її технологічну з відповідним розвитком;

- необхідно передбачити рекламну роботу із залученням ЗМІ, що забезпечить ефективне формування технопарку.

3. Наприклад, для типового невеликого регіонального університету необхідно біля 2000 м² площі технопарку для розміщення мережі науково-дослідних лабораторій та проведення пріоритетних досліджень, розробок і дослідного виробництва. При цьому університет забезпечить:

- створення системи програмно-цільового планування досліджень і розробок, націлених на галузеві інтереси регіону;

- створення центру по інформатизації програмістів, наладчиків автоматичних ліній і верстатів зі ЧПУ;

- розробку технічного комплексу із центром зайнятості в місті по підготовці кадрів, наприклад, автотранспорту й ін.;

- створення науково-практичного центру безпеки життєдіяльності і екології та ін.;

- організація виробництва, наприклад, пальників для наплавлення інструмента; ручних універсальних різаків підвищеної надійності; пальників ацетиленових; твердосплавних наплавлень на різальний інструмент; прилади для виміру параметрів шорсткості й ін.

В Додатку 1, як приклад успішного створення такого міського технопарку, наведено постанову уряду м.Москви, а також проект, що реалізує цю постанову.

Поиск по сайту: