|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття та оцінка нематеріальних активів підприємстваНематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, і може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. До складу нематеріальних активів включаються: 1) права на об’єкти промислової власності, тобто на ті що з’являються внаслідок володіння підприємством патентами на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, свідоцтвами на знаки на товари і послуги, фірмове найменування; 2) права, що виникають внаслідок володіння підприємством об'єктами авторського права та суміжних з ним прав; 3) права на використання на підприємстві нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності (ноу-хау, гудвіл, раціоналізаторські пропозиції); 4) права на користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище); 5) монопольні права на використання рідкісних ресурсів; 6) права, що з'являються внаслідок укладання з іншими суб'єктами господарської діяльності ліцензійних угод на використання об'єктів інтелектуальної власності. Специфіка в оцінці нематеріальних активів полягає у тому, що власні нематеріальні активи оцінюються за їх собівартістю, а придбані підприємством у процесі господарської діяльності за покупною вартістю. Облік нематеріальних активів здійснюється на окремих субрахунках. Придбані та створені нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торгівельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати безпосередньо пов’язані зі створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизації патентів, ліцензій тощо). Оскільки нематеріальні активи підлягають моральному зношенню, підприємства змушені нараховувати на них суму зносу. Метод амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”. При цьому термін корисного використання активу встановлюється підприємством самостійно але не більше 20 років. При визначенні строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів слід враховувати: - строки корисного використання подібних активів, - моральний знос, що передбачається, - правові або інші обмеження щодо строків його використання, - інші фактори. При повному зношенні нематеріальних активів їх списання здійснюється на основі акту, а при достроковому списанні визначається сума не донарахованого зносу, яка погашається з прибутку підприємства.
Основні термни і поняття: інноваційна політика держави, винахід, промисловий зразок, корисна модель, знак для товарів та послуг, фірмові найменування, зазначення походження товару, програмне забезпечення, банк даних, база даних, база знань, банк знань, ноу-хау, гудвіл, раціоналізаторська пропозиція, комерційна таємниця, патент, ліцензія, ліцензійна угода, роялті, пашуальний платіж, нематеріальний актив.
Питання до розділу 6: 1) Вкажіть причини необхідності державної підтримки інноваційних зусиль підприємств; 2) Назвіть мету і принципи державної інноваційної політики; 3) Охарактеризуйте інструменти державної підтримки інновацій; 4) Які є форми і методи стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві; 5) Дайте характеристику матеріальним ресурсам підприємства.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |