Кодування повідомлень в інформаційно–телекомунікаційних системах. Поняття про кодування і код

За структурою повідомлення (сигнали) поділяють на неперервні і дискретні. Якщо сигнал (повідомлення) в обмеженому інтервалі амплітуд має довільну кількість значень, то він (воно) називається неперервним, наприклад, сигнали в аналогових пристроях. Якщо сигнал (повідомлення) в обмеженому інтервалі амплітуд приймає скінчену кількість значень, то він (воно) називається дискретним.

Дискретні сигнали, як форма подання інформації під час її передачі застосовується ширше, ніж неперервні. Це пояснюється тим, що на дискретні сигнали в каналах зв'язку менше впливають завади, спотворення дискретного сигналу легше виявити, ніж спотворення неперервного, і, головне, дискретні сигнали легко зберігаються, передаються і обробляються.

Повідомлення, які передаються при використанні інформаційної системи передачі даних і є найчастіше низькочастотними, зазвичай погано пристосовані для їх ефективної ретрансляції каналами зв’язку. Тому інформаційні повідомлення в процесі передачі, як правило, підлягають процедурам перетворення та кодування.

Кодування повідомлень може мати різні цілі, але в інформаційних мережах передачі даних існує послідовність використання того чи іншого методу кодування залежно від поставлених перед системою завдань та технічних вимог. Існують різні методології визначення, класифікації та опису процесів в інформаційних системах передачі і обробки сигналів (рис. 2.1).

Кодування в широкому значенні слова – цепроцес ототожнення переданих повідомлень з деяким набором символів фізичної природи (букви, цифри, графічні об’єкти, світло, колір і т. д.).

Рис. 2.1. Технологія кодування в інформаційно–телекомунікаційних системах

Кодування у вузькому значенні слова– ототожнення переданих повідомлень з набором букв або цифр. Кожне повідомлення надається у вигляді цифрового слова, або деякого числа (кодової комбінації).

Будь-яке кодування закінчується складанням кодової книги або кодової таблиці, в якій подані всі повідомлення та відповідні їм кодові слова чи кодові комбінації.

Код– правило, за яким записуються різні кодові слова або числа. Поняття коду є суто математичним. Будь-який код повинен задовольняти головну вимогу – однозначність відповідності між повідомленням і кодовим словом, інакше буде неможливо розшифрувати повідомлення на приймальній стороні. В інформаційно–телекомунікаційних системах кодові слова або кодові комбінації перетворяться на сигнали, передані по каналу зв’язку. При цьому кожному символу коду повинен відповідати свій, і лише свій елементарний сигнал.

Всі використовувані в інформаційно–телекомунікаційних системах коди можна умовно скарифікувати за наступними ознаками:

1.За кількістю використовуваних елементарних символів:

o двійкові (кодові слова складаються з символів 0, 1);

o трійкові (кодові слова складаються з символів 0, 1, 2);

o K-ічні ( кодові слова складаються з символів 0, 1,…, К);

2. За кількістю елементарних символів у кожному слові, або кодовій комбінації (за загальною кількістю символів):

o рівномірні (блокові); у таких кодах усі кодові слова містять одну й ту ж постійну кількість елементів, тобто n = const;

o нерівномірні; різні повідомлення в цих кодах кодуються словами різної довжини, тобто n = var;

3. За здатністю знаходити і/чи виправляти спотворення:

o незавадостійкі (незавадозахисні, ненадмірні) – коди, що не можуть не тільки виправляти, але навіть знаходити спотворення;

o завадостійкі (завадозахисні) – коди, здатні знаходити і/чи виправляти спотворення різних типів (надмірні коди);

4. За роздільністю інформаційних і надмірних елементів:

o систематичні, в яких є чітке розрізнення між інформаційними і надмірними елементами; особливо зручні коди, в яких інформаційні елементи займають перші m позицій, а за ними слідують надмірні елементи на k позиціях;

o несистематичні, в яких не можна розрізнити інформаційні і надмірні елементи.

Поиск по сайту: