Зовнішній вигляд і манери екскурсовода

Зовнішній вигляд екскурсовода — це те, що впадає у вічі екскурсантам, як тільки він постає перед ними. Постаючи перед аудиторією екскурсовод повинен бути впевнений, що його зовнішній вигляд відповідає вимогам «місцю і часу», пам’ятати про те, що неохайність і недбалість в одязі можуть зашкодити і справити неприємне враження на екскурсійну групу, спровокувати некомфортну атмосферу в групі. Зачіска має бути в порядку, руки і нігті — чисті, взуття начищене, сукня чи костюм випрасувані, зайві речі не повинні випинати (кишені і т. д.). Жінка, безумовно, повинна знати, якої довжини у неї рукав, наскільки відкритий виріз горловини, як сидять на ній брюки, спідниця тощо. Прикраси повинні підкреслювати зовнішність жінки, не привертаючи до себе уваги. Основне правило: позбутись усього, що хитається, занадто блискуче і мінливе, дзвенить і шумить, тим самим відволікає увагу слухачів від того, що говорить екскурсовод.

У макіяжу тільки одне призначення: він повинен допомагати жінці показати свою природну красу, підкреслити переваги і трохи приховати недоліки. Він не повинен привертати до себе увагу, але водночас має відповідати вимогам моменту і стверджувати певний імідж жінки.

Манери екскурсовода знаходять свій вираз не тільки в зовнішньому вигляді, одязі, але й у способі триматися, в розмові з іншими людьми, з екскурсантами. Слід пам’ятати, що поведінка екскурсовода, манера проведення екскурсії є проявом рівня його загальної культури.

Удосконалюючи свою майстерність, потрібно позбавлятися від різних звичок — голосно розмовляти, надмірно жестикулювати, переривати співбесідника, використовувати в розмові різкі вирази, «слова-паразити», не зловживати діалектизмами та сленгом тощо.

З екскурсійною аудиторією має бути встановлений тісний контакт. Для того, щоб виступати перед слухачами професійно, слід інколи попрактикуватись перед дзеркалом, подивитись на свою міміку, на зміну виразів обличчя під впливом різних почуттів. Щоб не втратити контакту з аудиторією, слід, не поспішаючи, переводити погляд з однієї групи екскурсантів на іншу, не намагаючись уперто дивитися то на одного, то на іншого.

Правильна поза також досягається тренуванням, вона має бути невимушеною, без напруги. Головне для пози - стійка рівновага тіла і його рухливість. Під час 2-3-годинної екскурсії екскурсовод неодноразово змінює свою позу. Робиться це природно, так, щоб у слухачів не створилася уява, що екскурсовод не може знайти собі місця.

Важливе відпрацювання навичок етикету. Екскурсійні працівники вважають за доцільне ввести поняття екскурсійного етикету, що має сприяти підвищенню культури туристично-екскурсійного обслуговування.

Великою силою впливу на екскурсантів володіють манери поводження екскурсовода, його спосіб тримати себе, форма звертання з іншими людьми. Манери екскурсовода знаходять вираження в спілкуванні з екскурсантами, які звертають увагу на все: як екскурсовод уперше входить в автобус, як він здоровається із групою, як розмовляє з водієм, як тримає мікрофон, яким тоном робить зауваження. Ніщо в його поведінці не залишається непоміченим. Удосконалюючи свою майстерність, потрібно позбуватися від поганих звичок — голосно говорити, зайво жестикулювати, переривати співрозмовника, уживати в розмові різкі вислови, робити грубі зауваження, поводитися зухвало, екстравагантно одягатися, надмірно використовувати косметику. Екскурсоводові варто уникати вдавання, постійної турботи про зовнішній ефект своїх вчинків і мови. Неприпустимо обмінюватися з екскурсантами тонкощами, в’їдливими й ворожими зауваженнями.

Екскурсовод є працівником контактної зони. З перших кроків на екскурсійному маршруті він вступає у взаємини з екскурсантами.

Багато чого в успішному виконанні екскурсійної послуги залежить від особистості екскурсовода, його індивідуальних якостей. Прояв педагогічного такту, ввічливості, терпимості, витриманості, уміння стримати себе в конфліктній ситуації, сприяють створенню спокійної ділової обстановки в екскурсійній групі. Доброзичливість і самовладання екскурсовода, використання нейтралізуючих фраз у спілкуванні з екскурсантами дозволяють уникнути виникнення негативних ситуацій. Уміння спілкуватися з аудиторією створює умови для встановлення психологічного мікроклімату в колективі.

Велике місце в роботі екскурсовода займає вироблення навичок етикету. Цій важливій проблемі екскурсійні працівники приділяють велику увагу. Саме поняття «етикет» означає встановлений порядок поводження, зовнішнього прояву відносини до людей. У цей порядок входять поводження з оточуючими людьми, поведінка у громадських місцях, немовні форми спілкування (чемне поводження з жінкою, повага до старших, форми вітання, правила поведінки за столом і ведення розмови, обходження з гістьми, правила поведінки в храмі).

Поиск по сайту: