Експеримент. Так, кореспондент "МК", який вирішив перевірити роботу одного московського моргу, прикинувся померлим

Так, кореспондент "МК", який вирішив перевірити роботу одного московського моргу, прикинувся померлим. І в результаті ледве не потрапив під скальпель лікаря, який нічого не підозрював і що препарував трупи (МК, 1987). Опис подібних несподіванок і привертає увагу читачів до рубрики "експеримент" (хоча, зрозуміло, психологічну установку аудиторії на пошук інформації, що інтригує, журналісти охоче експлуатують і в публікаціях інших жанрів, створених на основі даних, отриманих іншими методами).

Такий варіант використаний Н. Седякіною, М. Трубіліною, В. Семеновим, що підготували публікації: "Як я торгувала косметикою", "Як я збирала підписи за кандидата в Думу", "Як я був людиною-сендвічем" (Комсомольська правда. 1999. 22 жовтня). Усі три автори вирішували найпростішу задачу - запам'ятовували й описували усе, що вони спостерігали, поки виконували якусь роль.

К рубрике «Эксперимент на себе» постоянные читатели полосы «Для пользы дела» уже привыкли. Но в отличие от предыдущих у этого есть существенное отличие. Он коллективный. Пять женщин решили ответить на вопрос: «Почему так быстро рвутся колготки?» Всем понятно, что любая вещь «не вечна под луной». И все же любопытно, что из этого получилось. Пять пар колготок, купленных в обычном ларьке в метро, были розданы каждой лично в руки. При этом никто не знал, изделия какой именно фирмы будет носить. Возраст от 16 до 50. Образ жизни активный, все ездят на работу и обратно кто на метро, кто на машине, с сумками и без оных. Все носят иногда брюки, иногда – юбки, случается короткие. У всех в доме есть либо маленькие дети, либо кошки – собаки, либо нетерпеливые любовники и мужья. Специально для эксперимента – все до одной – сделали маникюр и педикюр. Словом, кажется, предусмотрели все жизненные ситуации, в которые может попасть женщина в колготках. Все колготки были примерно одинаковой плотности – до 20 den, средние по цене – 25 руб. за пару, с одним и тем же содержанием лайкры – до 16%. Итак, наш эксперимент начался. На старт, внимание – марш!

В забеге участвовали колготки «Filodoro» (модель «Jazz»), «Omsa» («Fantastiko-20»), «Lewante» (модель «Danse»), «Golden Lady» («Reopose-20») и «Sanpellegrino» (модель «Bliss»). Все производство Италии.

Из публикации «Забег до первой дырки» (АиФ. № 44.1998)

Далі в публікації розповідається про те, у якій черговості "сходили з дистанції" колготки різних моделей протягом місяця - терміну, відведеного для експерименту, і що "переможцем" стали "Lewante". На перший погляд, задача, поставлена автором, була виконана успішно. Але будь-який досвідчений дослідник обов'язково б сказав, що експеримент проведено некоректно. Чому? Тому, що організатором експерименту зроблено як мінімум дві принципові помилки. Перша - в експерименті використовувалися колготки різних моделей. А якщо це так, то резонно було б поставити питання так: які колготки порвуться першими? Це раз. Якби так було поставлено питання, то необхідно було б створити умови іспиту (експлуатації) однакові для кожного виробу.

Друга помилка полягає в тому, що різні вироби експлуатувалися зовсім різними жінками й у зовсім різних умовах. І тому простежити за характером навантаження на кожен конкретний виріб, тривалість цього навантаження та інше автор ніяк не міг.

Можливо, для автора було важливим, щоб в експерименті брали участь жінки різного віку, різних професій, що мають різні навичками користування з речами й ін. (виходить, що експлуатують колготки в різних умовах). Але в такому випадку для експерименту потрібно було б використовувати колготки тільки однієї моделі. Доцільно було б у такому випадку зробити метою експерименту відповідь на питання: у яких умовах колготки такої-то моделі рвуться швидше?

На жаль, подібні "тонкощі" автором публікації не враховані. Тому з приводу проведеного експерименту можна виразно сказати тільки те, що він допоміг встановити, що з колготок п'яти моделей останніми "зійшли з дистанції" колготки "Lewante". Можливо, це відбулося тому, що вони міцніші інших. А можливо тому, що жінка, яка "випробовувала" їх, поставилася до виробу більш дбайливо, ніж інші жінки, - це залишається незрозумілим. І вже зовсім не отримано відповідь на основне питання, поставлене автором на початку експерименту: "Чому так швидко рвуться колготки?" (тобто у чому причини швидкого зношування даного роду виробів?).

Лист

В третий раз обращаюсь к Вам (президенту РФ Б.Н. Ельцину) в связи с теми действиями на самом высоком федеральном уровне, которые могут быть объяснены только абсолютным непониманием катастрофических последствий их реализации...

Из открытого письма Т.В. Золотниковой «Об опасных переменах» (Зеленый мир. №2. 1997)

Далі автор викладає рішення президента по зміні статусу природоохоронних органів, політику, що проводиться ним і урядом у ставленні до навколишнього середовища. А потім говорить про реакцію президента на звертання до нього російських екологів:

Господин Президент! Вы недопустимо игнорируете многочисленные мнения общественных организаций относительно восстановления статуса федеральных органов, отвечающих за охрану окружающей среды... Вы недопустимо игнорируете мнения ведущих академиков РАН Залыгина С.П., Яншина А.И., Добровольского Г.В., Котельникова В.А. по этому поводу... Вы недопустимо игнорируете не только мнения профессиональных экологов и депутатов Государственной Думы и мнения 60 членов Совета Федерации... Вы недопустимо игнорируете обращение к Вам и B.C. Черномырдину законодательных органов семи субъектов РФ по этому же поводу... Как еще можно достучаться до Вас, чтобы были исправлены ошибочные управленческие и финансовые решения?.. Если нет иных рычагов, мы готовы начать голодовку, чтобы убедить Вас, г-н Президент, в порочности такой антиэкологической политики...

Зрозуміло, що даний лист, який продовжує ряд подібних звернень автора до президента, його емоційне накал, сміливість суджень міг привернути до себе увага всієї "екологічної" громадськості країни, яка читає газету "Зелений світ".

Ах, Филипп, Филипп! Вся твоя жизнь – вранье. Ты всю жизнь врешь. Разноцветным враньем, – как, впрочем, и все твое творчество... Начал ты давно. Конечно же, не тогда, когда, не участвуя в отборочном конкурсе на Евровидении, ты на него поехал... И когда ты поехал в Монте-Карло «представлять Россию» – ты тоже врал: никто в России тебя, кроме себя самого, туда не посылал. Ничего ты для этого не сделал... И когда женился – ты тоже врал. И что любишь ее – врал. Истошно, со сцены на всю страну: дешево и громко... «Швалью», вишь, меня назвал. Хе-хе! И здесь ты врешь... Все врешь, врешь, врешь, звездопедрила...

Из открытого письма Филиппу Киркорову в ответ на его интервью в газете «Московские ведомости» за 30 августа 1999 года певца Александра Новикова (Московские ведомости. №36. 1999)

Поиск по сайту: